Підвищення зарплат, податки й безкоштовний чекап: що зміниться для українців з 1 січня

Прожиткові мінімуми

Згідно із затвердженим на 2026 рік державним бюджетом, в Україні вперше з 2023 року передбачено підвищення соціальних стандартів:

• загальний прожитковий мінімум зросте з 2 920 до 3 209 гривень;
• прожитковий мінімум для працездатних осіб - з 3 028 до 3 328 гривень;
• прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність - мінімальна пенсія - з 2 361 до 2 595 гривень.

Крім того, прожитковий мінімум для неповнолітніх (до 6 років) осіб становитиме 2 817 гривень, а для неповнолітніх віком 6-18 років - 3 512 гривень.

Варто зазначити, що запроваджені щодо прожиткового мінімуму зміни впливають також на розміри соціальних виплат, податкових соціальних пільг і тих штрафів чи зборів, які на ньому базуються.

Зарплати

Виходячи з положень держбюджету на 2026 рік, мінімальна зарплата в Україні зросте з 8 000 до 8 647 гривень.

Середня зарплата, за очікуваннями уряду, становитиме 30 032 гривні (при цьому Кабінет міністрів прогнозує сповільнення зростання заробітних плат українців у 2026 році до 16%).

Тим часом видатки на освіту враховують поетапне підвищення зарплат педагогічних і науково-педагогічних працівників:

• з 1 січня 2026 року - на 30%;
• з вересня 2026 року - на 20%.

"Передбачено зростання заробітних плат з 1 січня - у середньому з 16,7 до 21,7 тисячі гривень. З першого вересня, відповідно до прийнятих рішень, зазначена сума буде складати до 30 тисяч гривень", - пояснив раніше глава Мінфіну Сергій Марченко.

У Міністерстві соціальної політики, сім'ї та єдності України повідомили також, що з 1 січня 2026 року майже у 2,5 рази зростуть посадові оклади соціальних працівників.

Йдеться про зростання посадових окладів приблизно на +150%:

• соціальний менеджер (15 тарифний розряд): з 8 243 гривень до 20 607 гривень (+150%);
• фахівець із соціальної роботи (12 тарифний розряд): з 6 773 гривень до 16 932 гривень (+150%);
• молодша медична сестра (4 тарифний розряд): з 4 058 гривень до 10 145 гривень (+150%).

Рівень зарплати для бронювання

Умовою для бронювання від мобілізації в Україні є середня зарплата на підприємстві на рівні 2,5 мінімальної зарплати (20 000 гривень у 2025 році).

Отже, виходячи з того, що у 2026 році показники мінімальної та середньої зарплат підвищуються, зростає й показник середньої зарплати, за якої можливе бронювання працівників на підприємствах.

Тобто для бронювання військовозобов'язаних працівників критично важливих підприємств, їхня зарплата повинна становити 21 617,5 гривень (8 647 гривень помножені на 2,5).

Податки для ФОПів

Зростання прожиткового мінімуму й мінімальної зарплати зумовлює також і збільшення податків, ставки яких прив'язані до цих показників.

Так, єдиний податок для фізичних осіб-підприємців (ФОПів) 1 групи складає 10% від прожиткового мінімуму. Отже, з 1 січня він зростає з 302,8 до 332,8 гривні.

Єдиний податок для ФОПів 2 групи становить 20% від мінімальної зарплати, тому він зросте, відповідно, з 1 600 гривень до 1 729,4 гривні (на 8%).

Тим часом військовий збір для ФОПів 1 та 2 груп розраховується у розмірі 10% від мінімальної заробітної плати. Тож його ставка у 2026 році має складати вже 864,7 гривні (що на 8% вище значення 2025 року - 800 гривень).

Крім того, ставка єдиного соціального внеску для ФОПів (ЄСВ, податку для накопичення пенсії за віком) встановлена на рівні 22% від мінімальної зарплати. Отже, значення ЄСВ зросте з 1 760 гривень до 1 902,34 гривні.

Так само зросте і ЄСВ, який мають сплачувати роботодавці за найманих працівників.

Мінімальні страхові внески

У прес-службі Пенсійного фонду України пояснили, що з огляду на збільшення з 1 січня 2026 року мінімальної зарплати, змінюються й "розміри виплат та внесків, які базуються на цій величині".

Йдеться, зокрема, саме про розмір мінімального страхового внеску (він визначається розрахунково, як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску - 22%).

Отже, щоб у 2026 році до страхового стажу було зараховано один повний місяць, за договором про добровільну участь має бути сплачено не менше 1 902,34 гривні (8 647 гривень мінімальної зарплати помножені на 22%).

Стаж для призначення пенсії за віком

В Україні, згідно з чинним законодавством, набутий людиною необхідний страховий стаж (який визначає право на призначення пенсії за віком) встановлено "на дату досягнення людиною відповідного віку".

Виходячи зі статті 26 закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", тривалість страхового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком у 2026 році, становить:

• після досягнення віку 60 років - не менше 33 років;
• після досягнення віку 63 роки - не менше 23 років;
• після досягнення віку 65 років - не менше 15 років.

Водночас у ПФУ пояснили: "якщо віку 60 / 63 / 65 років людина досягла у 2025 році, а звертається за призначенням пенсії у 2026 році, то необхідний для призначення пенсії страховий стаж становить 32 / 22 / 15 років відповідно".

"Нульовий курс" в університетах

З початком 2026 року в університетах України планують відкривати набір на так званий "нульовий курс".

Йдеться про проект "зимового вступу" - спеціальні підготовчі відділення при університетах, які допоможуть абітурієнтам адаптуватися до навчання та підтягнути знання до національного мультипредметного тесту (НМТ), якщо є освітні втрати через війну.

Очікується, що "нульовий курс" допоможе не лише підготуватись до НМТ, але й отримати за певним умов додаткові бали для вступу.

Обов'язкова військова підготовка студентів-медиків

З 1 січня 2026 року в Україні набирає чинності закон, який робить військову підготовку офіцерів запасу обов'язковою для студентів-медиків і фармацевтів.

Згідно з документом, військову підготовку на добровільних засадах проходитимуть громадяни України, які:

• мають або здобувають вищу освіту не нижче рівня бакалавра;
• придатні до військової служби за станом здоров'я;
• пройшли професійно-психологічний відбір.

Тим часом обов'язковою така підготовка стає для студентів, які здобувають вищу освіту за медичними та фармацевтичними спеціальностями (за умови придатності до служби та проходження відбору).

Виплати на дітей

Від початку поточного року в Україні планується також підвищення дитячих виплат. При цьому їхні умови та суми залежать від того, коли саме народився малюк.

Так, наприклад одноразову допомогу у розмірі 50 тисяч гривень зможуть отримати матері, які народять після 1 січня 2026 року.

Для дітей, яким станом на початок 2026 року ще не виповниться одного року, передбачені щомісячні виплати у 7 тисяч гривень (до досягнення малюком однорічного віку).

Крім того, батьки таких дітей матимуть право скористатися програмою "єЯсла" - коли дитині виповниться рік.

Виплати для прийомних сімей

Зростуть в Україні з 1 січня і виплати для прийомних сімей та батьків-вихователів.

Йдеться про зміни, що стосуються кожної дитини, яка виховується в таких родинах, і передбачають нову формулу нарахування підтримки.

Згідно з даними Міністерства соціальної політики, суми допомоги розраховуватимуть за оновленою схемою:

• за першу дитину - 2,5 прожиткових мінімуми;
• за кожну наступну дитину - 1,5 прожиткових мінімуми;
• для дітей з інвалідністю - 2 прожиткових мінімуми;
• для дітей з інвалідністю підгрупи А - 3,5 прожиткових мінімуми.

Оновлюються також і правила відпочинку та оздоровлення - як для біологічних дітей родин, так і для тих, хто перебуває на вихованні.

Вакцинація та щеплення

Згідно з інформацією Міністерства охорони здоров'я, з 1 січня 2026 року в Україні змінюється Календар профілактичних щеплень.

Він охоплюватиме обов'язкову вакцинацію проти 11 інфекційних захворювань.

При цьому головна зміна у Календарі профілактичних щеплень стосується введення однократної безоплатної вакцинації проти ВПЛ - вірусу папіломи людини (для дівчат віком 12-13 років).

Крім того, передбачені:

• зміна схеми вакцинації проти вірусного гепатиту В;
• зміни за віком у схемі щеплення від кору, епідемічного паротиту та краснухи (КПК);
• зміни щодо щеплення БЦЖ - проти туберкульозу;
• повний перехід на інактивовану поліомієлітну вакцину (ІПВ).

Скринінг здоров'я 40+

З 1 січня в Україні стартує програма профілактичних медичних оглядів для людей віком від 40 років. Її мета - виявлення серцево-судинних захворювань, цукрового діабету та ментальних розладів на ранніх стадіях.

Стати учасником програми може кожен охочий віком від 40 років включно.

Запрошення пройти скринінг людям надходитиме в застосунку "Дія" через 30 днів після дня народження.

Після того як людина прийме запрошення, необхідно замовити "Дія.Картку" в застосунку або ж використати свою, вже оформлену.

За 7 днів на неї надійдуть кошти - 2000 гривень, які можна буде використати для проходження скринінгу здоров'я 40+.

Роумінг "як вдома" в ЄС

Для користувачів мобільного зв'язку з 1 січня 2026 року запроваджується режим Roam Like at Home.

Він передбачає можливість здійснювати дзвінки, надсилати SMS та користуватися мобільним інтернетом у 27 країнах Європейського Союзу за домашнім тарифом.

Йдеться про послуги без додаткової плати.

Виїзд за кордон

Згідно з інформацією Державної прикордонної служби, з 1 січня можливість тимчасового виїзду з України відкривається для частини чоловіків віком від 23 до 60 років.

Йдеться про тих, хто здійснює професійну діяльність у сфері стратегічних комунікацій, медіа та в інформаційній сфері.

Пропуск таких осіб через державний кордон здійснюватиметься ДПСУ за наявності листа від Державного комітету телебачення та радіомовлення.

У ньому мають бути зазначені дата виїзду, орієнтовна дата повернення, пункт пропуску та інші необхідні дані. Тобто відповідним листом здійснюється інформування Держприкордонслужби про участь цієї категорії громадян у заходах за кордоном.

Тест системи "еАкциз"

З 1 січня 2026 року в Україні розпочнеться тестування системи "еАкциз".

Йдеться про цифровий інструмент для боротьби з нелегальним ринком тютюнових та алкогольних виробів, який прибирає людський фактор.

Від початку року повний функціонал для тестування системи отримує бізнес - щоб якісно підготуватися до запуску та перевірити всі етапи від виробництва до сканування електронної марки на касі в магазині.

Правила для виробників вина

Ще одна зміна в новому році - запуск в роботу оновлених правил для виробників винограду та виноробної продукції.

Так, з 1 січня 2026 року набуває чинності новий закон України "Про виноград, вино та продукти виноградарства", який:

• встановлює сучасні вимоги до вирощування винограду;
• оновлює вимоги до виробництва, маркування та обігу вина;
• наближає українську систему до європейських стандартів.

Назви деяких алкогольних напоїв

1 січня завершується також 10-річний перехідний період, передбачений Угодою про асоціацію між Україною та ЄС, тож наша країна припиняє використання окремих географічних зазначень ЄС для позначення подібних алкогольних напоїв українського походження.

Йдеться про географічні зазначення вин ЄС:

• Champagne (Шампанське);
• Madera (Мадера);
• Porto (Порто);
• Jerez/Xeres/Sherry (Херес);
• Marsala (Марсала);
• Malaga (Малага);
• Tokaj (Токай).

А також деякі спиртні напої:

• Cognac (Коньяк):
• Armagnac (Арманьяк);
• Calvados (Кальвадос);
• Grappa (Граппа);
• Anis Portuges (Аніс Португеж).

Отже, відтепер назви українських вин та спиртних напоїв мають бути змінені на ті, які передбачені українськими законами.

Локальні зміни

Насамкінець варто зазначити, що деякі зміни для українців з 1 січня 2025 року мають локальний характер і запроваджуються місцевою владою.

Так, наприклад, у Сумській громаді запроваджують повне звільнення бізнесу від сплати земельного податку та орендної плати за землю.

А у Києві в новому році запустять персональний медичний супровід ветеранів.