НАБУ (Національне антикорупційне бюро України) - державний правоохоронний орган України з широкими силовими повноваженнями, створений для боротьби з корупцією у владі.
Фото: НАБУ (nabu.gov.ua)
НАБУ: історія створення
НАБ України було створено на виконання Указу Президента №217/015 від 16 квітня 2015. Ухваленню цього Указу передував Закон Верховної ради "Про Національне антикорупційне бюро", затверджений 14 жовтня 2014.
Передумовою для створення НАБУ стало те, що Україна залишалася тотально корумпованою державою в Європі. Крім того, створення НАБУ було однією з вимог Міжнародного валютного фонду, а також Європейської комісії для запровадження безвізового режиму між Україною та ЄС.
Главою НАБУ відповідним Указом президента від 16 квітня 2015 був призначений Артем Ситник.
Перші детективи почали свою роботу 1 жовтня 2015.
З 13 січня 2017 згідно з меморандумом, НАБ України отримало доступ до реєстрів електронних декларацій, якими володіє НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції).
6 березня 2023 НАБУ очолив Семен Кривонос.
НАБУ: основні завдання
Основними завданнями та обов'язками Національного антикорупційного бюро України є:
- ведення оперативно-розслідувальної заходів, досудових розслідувань кримінальних порушень, що входять в зону компетентності НАБУ,
- проведення перевірок посадових осіб, уповноважених на виконання державних функцій,
- арешт грошових коштів і майна, які можуть бути предметом конфіскації, міжнародне співробітництво та співробітництво з іншими державними органами України.
НАБУ: структура бюро
Директор Національного антикорупційного бюро призначається на посаду Президентом України на період 7 років.
Керівників територіальних відділень призначає глава НАБУ. Оперативно-слідчі заходи проводять детективи бюро.
НАБУ складається з центрального управління і територіальних відділень. Центральний апарат розташований в Києві. Територіальні управління працюють у Львові, Одесі, Харкові.
Скандал з обмеженням повноважень НАБУ
У липні 2025 року в Україні спалахнув гучний політичний скандал навколо НАБУ та САП (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури), спричинений ухваленням у Верховній раді законопроєкту №12414.
Цей документ суттєво обмежував незалежність антикорупційних органів і дозволяв генеральному прокурору втручатися в їхню діяльність, зокрема:
- Надати генпрокурору право доступу до всіх справ НАБУ та видавати обов'язкові вказівки детективам;
- Можливість закривати розслідування на вимогу сторони захисту;
- Вирішувати спори про підслідність, змінювати підслідність справ;
- Самостійно підписувати підозри топпосадовцям;
- Втрата керівником САП права входити до групи прокурорів, питання вирішує лише генпрокурор.
Зазначимо, що НАБУ і САП - це два взаємопов’язані антикорупційні інститути: НАБУ розслідує, САП керує процесом розслідувань і захищає результати в судах, разом вони формують систему боротьби з корупцією на найвищому рівні влади в Україні.
Голосування за обмежувальний законопроєкт №1241 супроводжували протести та критика з боку громадськості й західних партнерів України.
Скандалу передували масові обшуки в офісах НАБУ, які проводили СБУ та ДБР, а також заяви про ймовірні звʼязки окремих посадовців НАБУ з Росією, що політичні експерти повʼязували із тиском на незалежне антикорупційне розслідування.
Після хвилі суспільного обурення та негативної реакції західних партнерів, а також масових вуличних протестів у Києві й інших містах, президент Володимир Зеленський погодив підготовку нового законопроєкту, що мав скасувати попередні обмеження й повернути незалежність НАБУ та САП.
31 липня 2025 року Верховна рада ухвалила президентський законопроєкт №13533, який фактично відновив попередні процесуальні гарантії незалежності антикорупційних органів. До того ж новим законом запроваджено додаткові заходи контролю й перевірки доброчесності для співробітників НАБУ, що мають доступ до держтаємниці (поліграф тощо).