Свої інтереси. На чиєму боці Китай у війні Росії проти України

Прихильник дипломатії

Китай закликає сторони конфлікту вирішувати питання не на полі бою, а дипломатичним шляхом. Ще в березні голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін окреслив позицію - Пекін нібито готовий відігравати у цьому конструктивну роль.

За його словами, міжнародне співтовариство має справді сприяти мирним переговорам між Україною та Росією, а також створювати умови для політичного врегулювання.

"Китай продовжуватиме відігравати конструктивну роль щодо цього", - запевнив Сі, але не уточнив, яку саме роль він відіграє зараз і в чому полягає це продовження.

З того часу війну Росії проти України з китайського боку коментують лише представники дипломатичних кіл. Офіційний представник МЗС Ван Веньбінь наголошував, що конструктивна роль полягає у роботі з Києвом та Москвою, щоб схилити їх до переговорів. У цьому нібито полягає "особливий китайський метод". Крім того, у нинішньому конфлікті він побачив ознаки початку Третьої світової війни і не прогаяв можливості покласти відповідальність на Захід.

"Ми повинні замислитися над тим, чому Європа знову увійшла у вир геополітичних конфліктів більш ніж через 30 років після закінчення холодної війни, як побудувати збалансовану, ефективну та стійку європейську архітектуру безпеки та як зміцнити глобальну систему управління безпекою", - додав він.

Влітку міністр закордонних справ Ван І запевнив, що Пекін не спостерігатиме пасивно за ескалацією війни в Україні, а у вересні заявив про підтримку суверенітету та територіальної цілісності, а також закликав до переговорів "без попередніх умов". Виступаючи з трибуни Генеральної асамблеї ООН, китайський міністр вимагав не допустити "розливання війни" за межі України.

Фото: міністр закордонних справ Китаю Ван І виступає за мирні переговори (gettyimages)

Не залишилися поза увагою Пекіна і звані " референдуми " на окупованих територіях. У МЗС запевнили, що позиція Китаю залишається чіткою і послідовною, фейкові референдуми - незаконні, а всі країни заслуговують на повагу свого суверенітету.

Дружба у своїх інтересах

Санкції проти Росії закрили для неї західні ринки, проте відкрили нові перспективи для Китаю. Вже у травні 2022 року імпорт досяг рекордних показників. За даними Bloomberg, більшу частину склали енергоносії та сировинні товари, поставки яких на Захід почали поступово скорочуватися.

Після того, як США та європейські країни відмовилися від російської нафти, вона пішла на схід. Але, як з'ясувалося, продається вона там з великими знижками, власне кажучи, як і природний газ. У вересні стало відомо, що Китай і Росія підписали угоду, згідно з якою газ до кінця року постачатиметься за ціною вдвічі дешевше. За перше півріччя Китай імпортував на 29% більше російського газу, ніж у 2021 році, а у серпні імпорт збільшився до найвищого значення з 2020 року.

За кілька тижнів до вторгнення Китай та Росія проголосили так звану "дружбу без кордонів", але після Пекін почав шукати щось середнє. Зокрема, на внутрішню аудиторію підтримує наративи російської пропаганди, але економічно уникає всього, що може спричинити неприємності за допомогу Росії в обході західних санкцій.

Незважаючи на заяви про те, що Пекін нікому не дозволить втручатися у свої відносини з Москвою, найбільші техногіганти вирішили не випробовувати долю і залишити російський ринок. Ще навесні через американські санкції свій бізнес у Росії зупинили Lenovo і Xiaomi, а також виробник дронів DJI та багато інших компаній. А велика платіжна система UnionPay припинила обслуговувати російські підсанкційні банки.

Через побоювання санкцій ще у березні 2022 року експорт китайської технологічної продукції до РФ різко впав на 40%, смартфонів - майже на дві третини, а телекомунікаційних базових станцій - на 98%.

За даними The Washington Post, Москва кілька разів тиснула на Пекін у спробах досягти нових форм економічної підтримки закликала підтвердити обіцянки про "безмежне партнерство", але той не готовий ризикувати. Сі Цзіньпін не розраховував, що війна в Україні триватиме кілька місяців, тому шукає можливості, щоб ця допомога не була розцінена Вашингтоном як порушення санкцій.

Проте, як пише інше західне видання The Wall Street Journal, китайська сторона таки постачає деякі товари, які допомагають Росії продовжувати війну. Йдеться про мікросхеми та сировину для виробництва металевого алюмінію та виготовлення зброї.

Партнерство у пропаганді

І якщо Китай не допомагає Росії оминати санкції, то підставив союзнику плече, ретранслюючу пропаганду. Перед самим вторгненням влада вимагала від медіа брати інформацію лише з офіційних джерел, які багато років є партнерами російських державних ЗМІ. Тому від початку в інформаційному полі Китаю домінували меседжі Кремля.

Зокрема, воєнні злочини у Бучі (Київська область) тут висвітлювалися як нібито постановка української сторони. Навіть посол Китаю Чжан Цзюнь на засіданні Ради безпеки ООН називав докази російських звірств "глибоко тривожними та необґрунтованими звинуваченнями".

Примітно, що китайські ЗМІ, навіть посилаючись на західні джерела, маніпулювали інформацією так, що "російська різанина в Бучі" перетворювалася на "звірства українців", а "російський удар "Точками-У" по Краматорську" - начебто на злочин українських військових.

Крім того, державне ТБ поширювало відверту брехню про нібито втечу президента України Володимира Зеленського, а також про "масову здачу українських військ". Лише за кілька тижнів агентство "Сіньхуа" опублікувало інтерв'ю з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою, який різко розкритикував Росію. Передбачається, що поява альтернативних точок зору пов'язана з поступовою зміною наративів про російсько-українську війну, оскільки несподівано для Китаю українська сторона вистояла і продовжує успішно протистояти супротивнику.

Що каже Україна

Українська сторона бачить у Китаї ту силу, яка здатна впливати на рішення, які ухвалює президент Росії Володимир Путін. І з перших місяців повномасштабної війни намагається тиснути, щоб не допустити зближення Москви та Пекіна.

Більше того, у квітні офіційний Київ вирішив скористатися готовністю Китаю відігравати конструктивну роль у врегулюванні та запропонував йому стати одним із майбутніх гарантів безпеки для України.

"Україна вивчає можливість отримати гарантії безпеки від постійних членів Ради безпеки ООН, включаючи Китай та інші великі держави. Наша пропозиція, щоб Китай був одним із гарантів безпеки України, є ознакою нашої поваги та довіри до Китайської Народної Республіки", - говорив Дмитро Кулеба.

Вже минуло майже півроку і з Пекіна досі не надійшла чітка відповідь, але обережні заяви китайської сторони говорять про те, що вона не готова бути гарантом у тому вигляді, як пропонує Україна.

І якщо у травні президент Володимир Зеленський говорив про те, що його влаштовує статус-кво у позиції Китаю, то днями він розкритикував Пекін за спроби ігнорувати війну в Україні.

"До масштабного вторгнення між нашими країнами були канали зв'язку, у нас було багато економічного та торговельного співробітництва", - заявив він і додав, що сьогодні розмова з Сі Цзіньпіном була б складною.

Фото: президент України Володимир Зеленський незадоволений позицією Китаю (Віталій Носач/РБК-Україна)

А неодноразові спроби Китаю заступитися за Росію і перекласти провину за війну в Україні на Захід викликають подив. Влітку спікер МЗС Китаю Чжао Ліцзянь звинуватив США і заявив, що санкції Вашингтона нібито не ґрунтуються на міжнародному праві і лише роздмухують конфлікт. На ці абсурдні звинувачення реагувало навіть українське МЗС.

"Розраховуємо, що Китай як відповідальний член міжнародного співтовариства, який послідовно відстоює принципи миру та поваги до міжнародного права, не політизуватиме питання агресії Росії проти України. Очікуємо, що натомість Пекін використовує свій вплив на Москву, щоб змусити її припинити війну і повернутися до поваги Статуту ООН та міжнародного права", - говорив речник МЗС Олек Ніколенко в коментарі РБК-Україна.

Чи постачає Китай зброю для Росії?

За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, китайська сторона продовжує зберігати нейтралітет, утримуючись від реальної допомоги Росії.

"Китай поки що зберігає нейтралітет. Політично на рівні наративів їх інтерпретація причин війни збігається. Але на рівні практичної підтримки, якої так прагне Росія, Китай дотримується нейтралітету", - зазначив він.

У Китаї наполягають на тому, що між "безмежним партнерством" і союзом є велика різниця. Як заявив міністр оборони Вей Фенхе, російській стороні не надавалася жодна матеріальна підтримка у війні з Україною, а партнерство не може бути спрямоване проти будь-якої третьої країни.

У вересні президент США Джо Байден підтвердив, що за цей час не було ознак можливих поставок китайської зброї до Росії. Почасти він пов'язує це з тим, що у розмові із Сі Цзіньпіном нагадав про неможливість інвестувати в Китай після порушення антиросійських санкцій.

Водночас у контексті війни Пекін продовжує залишатися у російському таборі.

"Китай висунув низку нейтральних принципів, щоб показати, що він не приймає чийсь бік у конфлікті. Але, звичайно ж, протягом останніх шести місяців він надає дипломатичне прикриття Росії у всіх формах. І тому доводиться вважати Китай країною, яка більше перебуває у російському таборі, коли йдеться про вторгнення в Україну", - зазначив радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван.

На що може вплинути Китай

Китай залишається вірним своїй тактиці і насамперед намагається отримати особисту вигоду. І у партнерстві з Росією бачить можливість протистояти США, одночасно утримуючись від серйозної конфронтації. А серпневий візит спікера Палати представників Ненсі Пелосі на Тайвань лише підтвердив, що Пекін поки що не готовий йти далі погроз і наважитися на відкритий конфлікт.

Проте у серпні Китай припинив співпрацю зі США у військовій сфері та з питань змін клімату. Представник Білого дому Джон Кірбі назвав цей крок безвідповідальним, але поки що не зрозуміло, до чого він реально може призвести, особливо на тлі спроби наростити китайський ядерний потенціал у 3-4 рази.

Незважаючи на деклароване партнерство, у публічному просторі Китай намагається тримати президента Росії Володимира Путіна на відстані. На саміті ШОС у Самарканді (Узбекистан) останньому навіть довелося надавати додаткові роз'яснення для Сі Цзіньпіна щодо війни в Україні.

А за кілька тижнів до цього стало відомо, що Сі Цзіньпін відмовив Путіну, який запрошував його приїхати до Росії. За його словами, він не міг нібито приїхати через коронавірусні обмеження. Втім, у вересні черговий спалах COVID-19 у Китаї не завадив йому відвідати Самарканд.

Залишаючись умовним союзником Росії, Китай, як мінімум, може вплинути на зниження градуса ядерної загрози . Як пише Politico, Білий дім дедалі частіше тисне як на регіональних друзів, так і на ворогів Росії, щоб вони своєю чергою вплинули на Путіна.

"Вони могли б повідомити Путіну, наскільки катастрофічно поганою ідеєю було б будь-яке застосування ядерної зброї... Вони мають це зробити. Я сподіваюся, що вони це зроблять", - заявив на умовах американський чиновник, який займається політикою нерозповсюдження.