Як підготуватись до тривалих відключень світла, води й опалення в Україні: поради медиків

Додаткові ризики під час відключень

Українцям нагадали, що тривалі відключення електроенергії можуть впливати не лише на звичний побут, а й на фізичне та психологічне здоров'я.

Додаткові ризики, за словами спеціалістів, створюють:

• порушення сну;
• переохолодження;
• зневоднення;
• неправильне зберігання продуктів;
• неправильне зберігання ліків;
• використання небезпечних джерел обігріву.

Читайте також: Місце, заправка та "відпочинок": як безпечно використовувати генератор і зберігати пальне

Хто з українців - у "групі ризику"

У "групі ризику" під час тривалих відключень - електроенергії, води чи опалення - перебувають:

• діти;
• люди старшого віку;
• вагітні;
• пацієнти з хронічними захворюваннями.

Цим категоріям людей важливо приділити особливу увагу - заздалегідь подбати про всі необхідні умови та підтримку близьких.

Читайте також: Графіки відключень світла в Україні: які види бувають і на кого поширюються

Як знизити ризики під час відключень

З огляду на ситуацію, що склалась в Україні під час війни, у Департаменті охорони здоров'я Київської міської державної адміністрації (КМДА) поділились 10 "базовими" рекомендаціями, які допоможуть убезпечити себе та близьких:

• підготуватися до тривалих знеструмлень;
• уникнути поширених небезпек;
• вберегти здоров'я.

"Завчасна підготовка, дотримання простих правил безпеки та уважність до самопочуття допоможуть пережити тривалі відключення електроенергії з меншими ризиками для себе та близьких", - наголосили фахівці.

В цілому медики радять:

• заздалегідь подбати про базові потреби - перевірити домашню аптечку, підготувати запаси води й продуктів;
• скласти план дій - для всієї родини.

Читайте також: Понад 50% не готові до відключень: що українці масово скуповують до зими

1 порада - підготувати запас необхідних ліків

Перша порада на випадок відключень - підготувати запас необхідних ліків:

• передивитись домашню аптечку;
• перевірити терміни придатності препаратів;
• упевнитись у наявносіті ліків, які необхідно приймати постійно.

"Особливо це важливо для людей із цукровим діабетом, серцево-судинними захворюваннями, бронхіальною астмою та іншими хронічними станами", - нагадали українцям.

Читайте також: Антибіотики призначатимуть по-новому: що змінилось для українських лікарів і пацієнтів

2 порада - подбати про запас питної води

Відсутність електроенергії може впливати на роботу насосного обладнання та водопостачання.

Тому важливо мати вдома запас води:

• для пиття;
• для приготування їжі;
• для гігієни.

"Особливо уважними потрібно бути до маленьких дітей і літніх людей, які можуть не завжди вчасно повідомити про спрагу", - наголосили медики.

Читайте також: Перебої з водою: як знайти безпечне джерело та зробити запас на 3 доби

3 порада - продумати харчування без холодильника

Продукти в холодильнику, який не працює тривалий час, можуть швидко втрачати безпечність.

З огляду на це, українцям варто заздалегідь сформувати запас їжі, яка не потребує спеціальних умов зберігання.

Для такого домашнього запасу підійдуть:

• крупи, макаронні вироби;
• консерви промислового виробництва;
• горіхи, сухофрукти;
• хлібці та сухе печиво;
• продукти тривалого зберігання в герметичному пакуванні;
• дитяче харчування відповідно до віку та потреб дитини.

Читайте також: Зберігайте продукти при відключеннях світла так, щоб уникнути отруєння

4 порада - зберігати тепло й уникати переохолодження

Тривала відсутність електроенергії та опалення в холодну пору року може призвести до переохолодження (особливо в дітей, людей старшого віку та пацієнтів із хронічними захворюваннями).

Для того, щоб зберегти тепло, спеціалісти рекомендують:

• одягатись "кількома шарами" (краще використовувати декілька легких речей, ніж один товстий светр);
• одягати теплі шкарпетки, домашнє взуття та головний убір (якщо у приміщенні холодно);
• використовувати ковдри, спальники та термобілизну;
• за можливості - зосередити перебування людей в одній кімнаті (яку легше зберігати теплою);
• утеплити вікна та двері, використовувати щільні штори;
• не забувати про легку фізичну активність (яка допомагає підтримувати теплообмін).

Читайте також: Зима без помилок: у ДСНС пояснили, як не замерзнути в мороз і врятувати інших

Якщо людина переохолодилася, необхідно:

• перемістити її в тепле місце;
• зняти з неї мокрий одяг (якщо такий є);
• укутати сухими ковдрами.

Не можна при цьому:

• розтирати кінцівки;
• використовувати гарячу ванну;
• прикладати безпосередньо до шкіри гарячі предмети.

"За підозри на тяжке переохолодження необхідно викликати екстрену медичну допомогу", - констатували у прес-службі Департаменту.

5 порада - не використовувати у приміщеннях генератори й пальники

Особливо небезпечним, за словами спеціалістів, є неправильне використання альтернативних джерел живлення та обігріву.

Причиною пожежі та отруєння чадним газом можуть стати:

• генератори;
• газові пальники;
• туристичні плитки;
• мангали.

"Чадний газ не має кольору та запаху, тому людина може не помітити його накопичення в приміщенні", - нагадали українцям.

Читайте також: Як підготувати будинок до холодів і зими під час війни: поради ДСНС

Якщо є підозра на отруєння, необхідно:

• негайно вийти на свіже повітря;
• викликати допомогу за номером 103 або 112;
• не повертатися у приміщення до підтвердження його безпечності відповідними службами.

10 порад лікарів на випадок тривалих відключень (інфографіка: facebook.com/doz.kyiv.ua)

6 порада - дотримуватись режиму сну та відпочинку

Порушувати сон можуть зміни звичного графіка життя, шум генераторів, холод і навіть тривожні новини.

Недосипання, своєю чергою, посилює втому, дратівливість і знижує концентрацію уваги.

Щоб підтримати якість сну, спеціалісти рекомендують:

• намагатись лягати спати та прокидатися приблизно в один і той самий час;
• створити максимально комфортні умови для відпочинку (використовувати теплу ковдру, сухий одяг і зручне спальне місце);
• за можливості - провітрювати кімнату, не допускаючи надмірного охолодження;
• обмежити вживання у другій половині дня кави, міцного чаю та енергетичних напоїв;
• не використовувати алкоголь як засіб для засинання;
• обмежити перегляд новин і користування гаджетами перед сном.

"Якщо проблеми зі сном тривають довго, впливають на повсякденне життя та супроводжуються постійною втомою або тривогою, варто звернутися до сімейного лікаря", - порадили експерти.

Читайте також: Ця помилка зі сном щодня шкодить вашому серцю: перевірте себе

7 порада - підтримувати фізичну активність

Тривале перебування вдома (особливо в холодному приміщенні), може призводити до зниження рухової активності.

Це негативно впливає як на загальне самопочуття, так і на роботу серцево-судинної системи та м'язовий тонус.

При цьому підтримувати рухову активність можна навіть без електроенергії:

• робити нескладну ранкову зарядку;
• періодично вставати й рухатись (при тривалому сидінні);
• виконувати легкі вправи на розтягування;
• виходити на прогулянки (за сприятливих погодних умов);
• залучати до рухливих ігор дітей.

Читайте також: Кращі фізичні активності для дітей будь-якого віку: ідеї на щодень

"Людям із хронічними захворюваннями варто узгодити рівень фізичного навантаження з лікарем", - порадили у Департаменті КМДА.

Зазначається також, що не потрібно виконувати інтенсивні вправи, якщо людина:

• почувається погано;
• має ознаки переохолодження.

8 порада - контролювати стан здоров'я

Особливо важливо контролювати стан здоров'я - за наявності хронічних захворювань.

"Важливо не втрачати контроль над захворюваннями, які потребують регулярного лікування та спостереження", - наголосили медики.

Так, людям із гіпертонією рекомендують:

• мати під рукою справний тонометр;
• регулярно вимірювати артеріальний тиск (відповідно до рекомендацій лікаря).

Пацієнтам із цукровим діабетом необхідно:

• мати запас призначених препаратів, глюкометр і тест-смужки;
• подбати про правильне зберігання інсуліну.

"Для невідкритого інсуліну зазвичай потрібна температура +2…+8°C, однак умови зберігання залежать від конкретного препарату", - нагадали українцям.

Читайте також: Хто має право відпускати ліки за е-Рецептом: оновлення МОЗ

Людям із бронхіальною астмою та хронічними захворюваннями легень - важливо мати при собі призначені інгалятори.

Пацієнтам, які залежать від електромедичного обладнання (зокрема кисневих концентраторів або апаратів вентиляційної підтримки) - необхідно:

• заздалегідь подбати про резервне живлення;
• узгодити з лікарем план дій у разі тривалого відключення.

"Не відкладайте планові консультації та не змінюйте самостійно схему лікування через відсутність електроенергії", - зауважили експерти.

Читайте також: Підготовка до зими: скільки лікарень зможуть працювати при перебоях світла і води

9 порада - подбати про психологічний стан

Тривалі знеструмлення на тлі війни можуть посилювати:

• тривожність;
• відчуття невизначеності;
• емоційне виснаження;
• дратівливість.

"Особливо важливо не ігнорувати ці стани, а знаходити час для відновлення", - констатували медики.

В цілому психологи рекомендують:

• обмежити безперервне читання новин і перевіряти інформацію у визначені проміжки часу;
• підтримувати спілкування з рідними, друзями та знайомими;
• зберігати звичні сімейні ритуали: спільні сніданки, читання, настільні ігри тощо;
• використовувати прості дихальні вправи та техніки розслаблення;
• планувати невеликі щоденні справи, які допомагають відчувати контроль над ситуацією;
• не вимагати від себе максимальної продуктивності в умовах постійного стресу;
• особливу увагу приділяти дітям і людям старшого віку.

"Пояснюйте дітям ситуацію зрозумілими словами, підтримуйте їх і допомагайте зберігати відчуття безпеки", - зауважили спеціалісти.

Якщо ж тривога, пригнічений настрій, порушення сну або відчуття виснаження не минають і заважають повсякденному життю, варто звернутися до сімейного лікаря, психолога або психіатра.

Читайте також: Як подолати хронічний стрес: 10 способів повернути спокій в домашніх умовах

10 порада - мати план зв'язку й отримання меддопомоги

Остання, але не менш важлива порада, - мати план зв'язку та отримання медичної допомоги.

Тобто важливо заздалегідь продумати, як зв'язатися з рідними, сімейним лікарем та екстреними службами:

• зберегти у телефоні та записати на папері важливі номери телефонів;
• подбати про заряджені телефони, павербанки та резервні батарейки;
• домовитись із близькими про спосіб зв'язку та місце зустрічі, якщо мобільний зв'язок буде недоступний;
• з'ясувати адресу найближчого медичного закладу та маршрути до нього;
• тримати в доступному місці документи, медичні виписки та перелік препаратів, які необхідно приймати.

"Якщо поруч живуть літні люди або люди з інвалідністю, домовтеся про регулярний зв'язок із ними та допомогу в разі потреби", - порадили експерти.

Насамкінець українцям ще раз нагадали, що у разі невідкладного стану необхідно телефонувати за номерами 103 або 112.

"Не відкладайте виклик екстреної медичної допомоги через відсутність електроенергії", - підсумували у Департаменті охорони здоров'я міста Києва.