В Україні зберігається висока ймовірність масованого удару по інфраструктурі. Відключення світла тривають, однак невдовзі екстрені графіки можуть змінити на планові. РНБО ухвалила важливі рішення щодо заборони діяльності УПЦ МП.
РБК-Україна зібрало головні новини тижня у матеріалі нижче.
Керівництво України попередило про можливі ракетні атаки з боку РФ цього тижня.
Крім того, військові зафіксували підготовку ворога до ймовірних обстрілів: у Чорне море вивели кораблі-носії "Калібрів", на аеродромах РФ зосередили додаткові ударні літаки.
Однак у військовому командуванні припускають, що росіяни можуть навмисно нагнітати ситуацію, щоб налякати населення, але закликають не нехтувати сигналами тривоги.
29-30 листопада в Бухаресті пройшла зустріч міністрів країн НАТО. Учасники заявили про подальшу підтримку України та пообіцяли допомогти відновити її енергетичну інфраструктуру.
У переговорах брав участь глава МЗС Дмитро Кулеба. Він закликав членів Альянсу передати Україні сучасні танки, а також терміново наростити виробництво озброєння, оскільки без цього Україна не зможе перемогти у війні.
За підсумками форуму Кулеба анонсував новий пакет допомоги від союзників, що включає 155 мм артилерію, снаряди та бронемашини, зимову форму, трансформатори, електрогенератори.
В Бухаресті представники країн НАТО обговорили можливі поставки Україні зенітно-ракетних комплексів Patriot, які раніше Німеччина погодилася передати Польщі для захисту її кордону. А в Польщі заявили, що доцільніше буде розмістити ці комплекси в Україні.
Після переговорів польский міністр оборони Маріуш Блащак повідомив, що його колега з Німеччини Крістіне Ламбрехт пообіцяла подати на розгляд німецькому уряду цю пропозицію.
Кілька країн оголосили про нову допомогу Україні для протистояння російській агресії:
Окрім військової підтримки країни-партнери виділили кошти на відновлення енергетичної інфраструктури:
1 грудня президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО щодо заборони діяльності релігійних організацій Московського патріархату в Україні та запровадження персональних санкцій. Відомо, що під санкції попали намісник Києво-Печерської Лаври Павло (Петро Лебідь), колишній нардеп Вадим Новинський.
Президент доручив Кабміну у строк 2 місяці розробити та внести на розгляд Ради законопроєкти про обмеження і заборону релігійних організацій, що керуються РФ.
Також уряд повинен перевірити підстави та умови, за якими УПЦ МП користується майном Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Тим часом СБУ продовжує обшуки в церквах та монастирях Московського патріархату, в ході яких виявлено матеріали, що виправдовують російську агресію проти України та підтримують РФ у її війні.
Протягом тижня в Іспанії виявили 6 небезпечних конвертів. 30 листопада до посольства України в Мадриді надійшов конверт, який вибухнув в руках коменданта. Посилку з вибухівкою відправили компанії Instalaza, що виробляє зброю, яку відправляють Україні. Також подібні конверти знайшли на авіабазі в Торрехон-де-Ардосі та у посольстві США у Мадриді.
Після подій в Іспанії листи з погрозами надійшли до посольств України в Угорщині, Нідерландах, Польщі, Хорватії, Італії, генеральних консульств в Неаполі та Кракові, консульства в Брно.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба заявив, що це нова форма терору та цілеспрямована кампанія проти України за кордоном. А глава Міністерства оборони Олексій Резніков назвав Росію відповідальною за інциденти з небезпечними листами в Іспанії.
З початку повномасштабного вторгнення РФ втрати серед українських військових складають від 10 до 12,5-13 тисяч загиблих. Такі дані озвучив радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, спираючись на офіційні оцінки Генштабу.
Подоляк назвав помилковими цифри про втрати України нібито в 100 тисяч військових та 20 тисяч цивільних, які нещодавно озвучила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн.
Зазначимо, що невдовзі після публікації заяви фон дер Ляйєн в ЄК пояснили, що названі нею дані були неточними та мали б стосуватися не лише загиблих, а й поранених військових та цивільних.
При цьому, за статистикою українського Генштабу і ГУР МО, незворотні втрати росіян у війні сягають близько 200 тисяч осіб. З них 90 тисяч - загиблі російські військовослужбовці, решта - поранені, ампутанти, важкохворі, полонені, зниклі безвісти.
Внаслідок ракетних атак РФ в енергосистемі України виник дефіцит потужності. Найскладнішою виявилась ситуація в Києві, Одеській, Дніпропетровській, Полтавській, Львівській, Тернопільській областях, де були застосовані графіки екстрених відключень світла до 8 годин.
До кінця тижня дефіцит дещо зменшився завдяки зростанню генеруючих потужностей. Зокрема, Київ наближається до повернення стабілізаційних графіків.
В Міненерго заявили, що відключення світла в Україні можуть стати коротшими, якщо не буде нових обстрілів. До того ж графіки відключень зроблять більш справедливими. Світло вимикатимуть в "ручному режимі" і в тих будинках, що знаходяться на лініях критичної інфраструктури.
Евакуацію в столиці не планують оголошувати навіть в разі затяжного блекауту. Мер Києва Віталій Кличко в інтерв'ю РБК-Україна розповів, що "повної евакуації не буде - можливо, часткова, але це не можна назвати евакуацією. Це тимчасовий переїзд людей окремих категорій у передмістя".
Міський голова також попередив про можливе відключення опалення у разі ракетних ударів по інфраструктурі столиці. Відновити його буде складно до весни.
За словами Кличка, якщо протягом доби за температури повітря -5 не буде опалення і води, доведеться зливати системи опалення в Києві, бо це може призвести до пошкодження систем життєзабезпечення.
Україна та Росія 1 грудня провели обмін полоненими у форматі 50 на 50.
Додому повернулися захисники Маріуполя та "Азовсталі", військові, які перебували у колонії Оленівки. Також з полону звільнили поранених солдатів, які брали участь у боях на Донецькому, Луганському та Запорізькому напрямках. Всі вони проходитимуть лікування та реабілітацію.
30 листопада Олександр Кубраков подав заяву про звільнення з посади міністра інфраструктури України. А наступного дня Верховная рада проголосувала за його призначення віцепрем’єр-міністром – міністром розвитку громад, територій та інфраструктури. За це рішення проголосували 263 нардепи.
Таким чином, у підпорядкування Кубракову перейшло, окрім Мінінфраструктури, ще й Міністерство розвитку громад та територій, яке раніше очолював Олексій Чернишов (нещодавно призначений керівником "Нафтогазу").
В Китаї спалахнули масштабні протести через карантинні обмеження. Після смертельної пожежі в заблокованому будинку люди по всій країні почали виходити на мітинги із вимогою послабити заборони. Але також лунали й антиурядові заклики щодо відставки лідера КНР Сі Цзіньпіна. В ході протестних акцій поліція застосувала силові методи, протестуючих арештовували.
Для врегулювання ситуації влада Китаю збирається оголосити про послаблення своїх обмежувальних заходів і скорочення масового тестування на COVID.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.