План "Б" для України. Чому ЄС не схвалив кредит під заставу активів РФ

Саміт ЄС приніс Україні не ідеальний, але цілком прийнятний результат. Кредит на 90 млрд євро менший від очікуваного, але він покриє левову частину потреб України на два найближчі роки. Активи РФ залишаться замороженими в бельгійському Euroclear і потенційно ще можуть бути використані на користь України. Детальніше - в матеріалі спецкореспондента РБК-Україна Юрія Дощатова.

Головне:

• Що затвердили в Брюсселі?
• Чому не вдалося домовитися про репараційний кредит?
• Чому Бельгія не погоджується використовувати російські активи?
• Чи є вплив США на рішення про репараційний кредит?
• Чи може Росія вимагати повернути заморожені кошти?

На саміті ЄС у Брюсселі 18 грудня не вдалося ухвалити рішення про виділення Україні репараційного кредиту. Однак альтернативний варіант, так званий план "Б", все-таки було погоджено.

Обговорення питання щодо України тривало цілий день і перейшло в ніч. Під ранок 19 грудня стало відомо, що кредит на 90 млрд євро було схвалено. Термін його дії обмежили двома роками - 2026-2027. "Ми взяли на себе зобов'язання, ми виконали їх", - написав близько 4-ї ранку в мережі X президента Європейської ради Антоніу Кошта.

Угорщина, Словаччина і Чехія відмовилися брати участь у спільному кредиті.

Кошти кредиту є безповоротними і безвідсотковими для України, повідомив міністр фінансів України Сергій Марченко. "Важливо, що робота над репараційним кредитом продовжиться - його реалізація потребує додаткової підготовки", - зазначив міністр.

Погашення кредиту на 90 млрд євро передбачено лише після того, як Росія компенсує Україні збитки. Він ніяк не буде пов'язаний із замороженими російськими активами. Джерело - спільні запозичення Євросоюзу.підкріплені бюджетними зобов’язаннями держав-членів ЄС. На засіданні саміту ЄС (Getty Images)

Після рішення ЄС питання фінансування України в найближчі два роки фактично можна вважати вирішеним. 90 млрд євро надійдуть від Євросоюзу і ще 45 млрд - від інших партнерів України, зокрема МВФ. Домовленості з ними в більшості випадків уже досягнуто.

Щодо кредиту ЄС залишається лише виконати технічну роботу з підготовки угоди та сформувати умови його надання, про які поки що не повідомлялося. "Оскільки узгодженої міжнародної допомоги має вистачити на перший квартал 2026 року, часу цілком достатньо для фіналізації механізму та узгодження графіка надання коштів", - зазначив у коментарі РБК-Україна старший фінансовий аналітик інвестгрупи ICU Тарас Котович.

Репараційний кредит "злетів"

Успіх проведених у четвер на саміті ЄС переговорів про надання Україні репараційного кредиту, за словами високого представника Євросоюзу з питань закордонних Каї Каллас, можна оцінити на рівні 50 на 50. Таким чином, рішення про репараційний кредит для України на 210 млрд євро, 90 млрд з яких планувалося виділити у 2026-2027 роках, "зависло".

Питання хотіли розглядати і 19 числа. Глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн навіть дала зрозуміти, що саміт не буде завершено без позитивного результату - чи то рішення про кредит, чи то якийсь альтернативний інструмент фінансування. У підсумку зупинилися на варіанті "Б".

План "А" не пройшов, оскільки Бельгія категорично не погодилася на те, щоб російські активи, які зберігаються в Брюсселі в депозитарії Euroclear, стали заставою для українського кредиту. Не спрацювало в цьому випадку і рішення Єврокомісії про безстрокове заморожування російських грошей. Причому його ухвалили за процедурою кваліфікованої більшості. Тобто без урахування думки Угорщини, яка була проти.

Раніше санкції необхідно було продовжувати кожні півроку. Бельгія боялася, що якщо чергове продовження зірветься, то РФ зажадає повернути свої кошти, які вже будуть у заставі, і Брюсселю доведеться використовувати свій власний бюджет, щоб розрахуватися з росіянами. Але тиждень тому Єврокомісія скасувала необхідність продовження заморозки.

Цього виявилося замало. Бельгія хоче більш переконливих гарантій і розподілу боргової відповідальності між усіма членами ЄС. Крім того, бельгійська влада дорікає іншим країнам, де також заморожені російські активи, а це США, Японія, Канада та інші члени ЄС, що вони не поспішають ухвалювати жодних аналогічних рішень.

Цей докір спрацював на Німеччину. Канцлер Фрідріх Мерц підтвердив згоду на використання росактивів, заморожених у Німеччині для України. Щоправда, йдеться про відносно невелику суму - всього близько 4 млрд євро.

Проте змінити позицію прем'єра Бельгії Барта де Вевера все-таки не вдалося, незважаючи на те, що переговори з ним 18 грудня провели представники країн ЄС, Єврокомісії та Володимир Зеленський, який спеціально приїхав до Брюсселя на саміт.

На засіданні саміту ЄС (Getty Images)

За словами президента України, на зустрічі з прем'єром Бельгії вони обмінялися своїми позиціями. "Чи виявилося це продуктивним? Ми з вами побачимо. Нам потрібно трохи часу", - сказав Зеленський на пресконференції.

Переговори йшли у зворотному напрямку

Підготовка до розгляду питання про кредит Україні на саміті ЄС 18-19 грудня проходила надзвичайно складно і напружено. Буквально напередодні не було жодної ясності про перспективи рішення.

Посол Бельгії в ЄС Пітер Моорс заявив, що переговори з цієї теми взагалі йдуть у зворотному напрямку. "Ми рухаємося назад", - заявив він своїм колегам у середу під час закритих переговорів, повідомило видання Politico.

За словами високопоставленого чиновника, який побажав залишитися анонімним, шанси на укладення угоди погіршилися, а не покращилися, навіть протягом вівторка. "Мені хотілося плакати", - сказав він, описуючи настрій на зустрічі міністрів у справах ЄС у Брюсселі, які готувалися до саміту.

З'явилася інформація, що Росія тисне на Бельгію, щоб та не давала згоду на використання заморожених активів, і навіть застосовує тактику залякування. Погрози, зокрема, надходили на адресу генерального директора Euroclear Валері Урбен, а також інших високопоставлених керівників депозитарію, повідомила The Guardian.

Глава уряду Угорщини Віктор Орбан заявив, що питання про кредит Україні взагалі не увійде до порядку денного саміту. Щоправда, цю інформацію одразу ж спростували представники ЄС.

Володимир Зеленський прилетів на саміт ЄС з надією на позитивне рішення, оскільки без цих коштів в України будуть великі проблеми і з фінансуванням Сил оборони, і з забезпеченням тилу.

"Це рішення на столі, сьогодні це залежить від політичної волі. Я буду розмовляти з усіма лідерами, доводити наші аргументи і дуже сподіваюся, що ми можемо отримати позитивне рішення. Без цього буде велика проблема для України", - заявив він.

Кошти репараційного кредиту потрібні, щоб підтримувати армію, оборонне виробництво та бюджетні потреби соціального спрямування. На 2026-2027 роки Україні від ЄС необхідно щонайменше 90 млрд євро із загальної суми кредиту, і без цих коштів не обійтися.

Якщо бойові дії триватимуть, то кредитні гроші будуть використані на підтримку армії та закупівлю озброєнь. Якщо грошей не буде, то Україна сильно відстане від Росії у виробництві безпілотників і буде просто нічим воювати. "В Україні буде зменшено в рази виробництво дронів", - заявив Зеленський. Знизяться і можливості нанесення далекобійних ударів.

Якщо війна припиниться, то кредит спрямують на відновлення. "Якщо ми зможемо узгодити план після закінчення війни, то таке рішення щодо використання цих грошей буде спрямоване повністю на відновлення", - заявив Зеленський.

"Уявіть собі, якщо немає війни, 45 мільярдів на рік - це дуже серйозне вливання в макрофінансову стабільність України", - зазначив президент України.

Фактор США

Напередодні саміту ЄС відразу кілька великих західних видань повідомили, що США не підтримують ідею використання російських коштів для фінансування України. За інформацією Politico, чиновники адміністрації Трампа вели "закулісні переговори" зі столицями деяких країн ЄС, унаслідок яких Італія, Болгарія, Мальта і Чехія вже не висловлюють безумовної підтримки кредиту.

"Згідно з проектом мирного плану, який просочився в пресу, узгодженим Білим домом і Кремлем, Вашингтон хоче використати частину заморожених російських активів для фінансування зусиль із відновлення країни під проводом США", - ідеться в публікації. Дійсно, у початковому варіанті мирного плану був пункт про розморожування російських активів і використання їх США. Але на сьогоднішній день його виключено з документа. Про те, що США проти передання російських грошей Україні пише і британська The Times.

Агентство Bloomberg також повідомило, що американські чиновники переконували країни-члени ЄС, що заморожені активи РФ необхідні для досягнення мирної угоди між Києвом і Москвою, і їх не слід використовувати для "затягування війни".

У цьому контексті не можна виключати, що в разі досягнення мирної угоди, санкції щодо Росії, зокрема й замороження активів, доведеться скасовувати повністю або частково. Варто зауважити, що в США також є заморожені російські активи на 5-6 млрд доларів, і Вашингтон не порушує питання про можливість їх використання для України.

Юридична відповідальність і розподіл ризиків

Позиція Бельгії в питанні репараційного кредиту залишилася незмінною, тоді як більшість членів ЄС розуміють і підтримують таке рішення, хоча і з деякими "але". Ці застереження стосуються посилення юридичного фундаменту такого рішення та побоювань ситуації, за якої гроші доведеться повертати Росії.

Варіант пропорційної відповідальності розглядається, але поки що він ніяк не конкретизований. Досі незрозуміло, як розподілятимуться ризики - пропорційно внеску членів об'єднання до бюджету ЄС або залежно від частки капіталу в Європейському центробанку.

За останньою інформацією, щоб знизити побоювання Бельгії, розглядали можливість збільшити резерв грошей у ЄС для погашення українського кредиту з 50% суми першого траншу до 75%. У теорії це підвищило б упевненість Брюсселя, що якщо виникне непередбачена ситуація з РФ, то Євросоюз покриє фінансові втрати Бельгії більшою мірою - на 75%.

На засіданні саміту ЄС (Getty Images)

Що стосується юридичного боку питання, то за цим уважно стежить Європейський центробанк. Його голова Крістін Лагард не раз наголошувала на важливості відповідності рішення міжнародному праву. І 18 грудня висловила надію, що прийнятний варіант буде знайдено. "Важливість цього питання (надання кредиту - ред.) настільки велика, що я повністю впевнена - лідери ЄС знайдуть рішення", - зазначила глава ЄЦБ.

Юридичні ризики переведення заморожених коштів у заставу кредиту України справді великі і днями про них детально написало агентство Reuters. Росія може заблокувати використання своїх активів, і спрогнозувати результат такого кроку складно.

Боротьбу за свої гроші РФ уже почала. Центробанк РФ подав до московського суду на Euroclear, з вимогою компенсації в розмірі 230 млрд доларів. "Якщо Центральний банк виграє, він може вимагати стягнення з активів Euroclear в інших юрисдикціях, особливо тих, які Росія вважає дружніми", - пише видання.

Поки ж питання вирішилося не найоптимальнішим, проте цілком прийнятним для України варіантом. Головне, що є гарантії від ЄС фінансування військових і тилових потреб на два найближчі роки.

Під час підготовки матеріалу використовувалися публічні коментарі чиновників Євросоюзу, президента України та матеріали світових ЗМІ.