Євросоюз переносить на літо кредит для України через позицію Угорщини. Тим часом програму з МВФ планують переглянути вже через місяць і виключити з умов прийняття закону про ПДВ для ФОПів. Наскільки реальні такі перспективи і чи є підстави чекати на фінансову кризу незабаром - у матеріалі спецкореспондента РБК-Україна Юрія Дощатова.
Головне:
Кредит ЄС на 90 млрд євро. Кредит залишається заблокованим, але в Брюсселі обіцяють надати Україні фінансування в будь-якому форматі.
Переговори з МВФ просунулися вперед. Україна отримала шанс на другий транш у червні після пом'якшення позиції Фонду і часткового перегляду вимог.
Уряд може ухвалити частину податкових законів. Найбільш спірну ініціативу - введення ПДВ для ФОПів - уряд хоче відкласти або скасувати взагалі.
Фінансова криза. У найближчі місяці фінансова криза малоймовірна. Експерти кажуть, що Україна впорається з бюджетними витратами.
Україна входить у другий квартал 2026 року без очікуваного раніше фінансування від Євросоюзу і з невиконаними умовами МВФ для отримання другого кредитного траншу.
Європейський кредит на 90 млрд євро гальмує Угорщина, блокуючи зміни до бюджету ЄС. Гроші планується надати Україні під гарантії ЄС. Їх повернення буде можливе за рахунок відсотків від заморожених російських активів і репарацій.
Альтернативний план, який ще в середині березня Єврокомісія вважала цілком реальним, уже неактуальний. Він передбачав окремі кредити країн Балтії, Північної Європи та Нідерландів на 30 млрд євро в першій половині року. Але ці країни в підсумку відмовилися брати на себе фінансові ризики без гарантій ЄС.
Глава дипломатії Євросоюзу Кая Каллас 31 березня заявила, що ситуація з кредитом залишається невизначеною. "Я не можу повідомити вам хороших новин про те, що цей кредит буде виділено", - сказала вона.
Схоже, наразі в ЄС або справді не знають, який механізм використати для фінансової підтримки, або просто не хочуть розкривати карти.
Кілька українських урядовців у розмовах з РБК-Україна сказали, що ЄС обіцяє фінансування в будь-якому разі. І такі запевнення - не просто моральна підтримка країні, що воює, а щире і незмінне бажання підтримати Україну.
За інформацією джерел видання, про те, що фінансування зрештою все-таки буде, європейські чиновники запевняють і МВФ. Для Фонду вкрай важливо мати розуміння перспективи, оскільки нова програма з Україною складена з урахуванням європейського кредиту.
Фінансування від ЄС на 90 млрд євро було попередньою умовою для укладення програми. Якщо його не буде, то всю 4-річну програму з МВФ доведеться переглядати.
Євросоюз чекає підсумків парламентських виборів в Угорщині, за підсумками яких Віктор Орбан може втратити владу. Якщо 12 квітня виграє опозиція, вже наприкінці травня в Угорщині буде новий прем'єр-міністр, яким може стати Петер Мадяр.
Він уже заявив, що не блокуватиме рішення ЄС. Але пообіцяв, що фінансові зобов'язання не ляжуть на плечі угорських платників податків. З чого випливає, що за Мадяра Будапешт усе ще не входитиме до пулу країн, що надають спільний кредит Україні, але й не блокуватиме рішення про його виділення.
Якщо все відбудеться саме так, то до питання "репараційного кредиту" ЄС повернеться вже в червні. Звісно, якщо естафету Орбана не підхопить прем'єр Словаччини Роберт Фіцо. Він уже пообіцяв заблокувати кредит, якщо Україна не запустить нафтопровід "Дружба".
За заявами керівництва НАК "Нафтогаз України", відновлення транзиту нафти "Дружбою" можливе до кінця травня. Тож погрози Фіцо можуть бути не реалізовані.
Другий варіант - якщо Орбан залишиться при владі і не змінить позицію - повернення ЄС до кредиту безпосередньо під заставу заморожених російських активів.
Раніше від ідеї такого кредиту на 140 млрд євро відмовилися через позицію Бельгії.
Основна сума заморожених активів перебуває в бельгійському депозитарії Euroclear. Брюссель не захотів брати на себе фінансові ризики повернення грошей Росії, тому форму і суму кредиту довелося змінити.
Днями в ЄС заявили про можливість повернутися до такої ідеї. "План "А" передбачав використання заморожених активів. Тому нам слід також пам'ятати: якщо план "Б" (кредит на 90 млрд - ред.) не спрацює, повернемося до плану "А". Але ми, безумовно, маємо надати Україні фінансування, необхідне для протистояння російській агресії", - зазначила Каллас.
Теоретично можна допустити і третій варіант фінансової підтримки, який може з'явитися в Єврокомісії, якщо перелічені два все-таки не спрацюють. У всякому разі, без грошей Україну ЄС обіцяє не залишати.
Перспектива продовження програми з МВФ і отримання другого кредитного траншу в розмірі 685 млн доларів у червні кардинально змінилася. Ще кілька тижнів тому це здавалося неможливим. Україна не була готова виконати податкові "структурні маяки" з дедлайном на кінець березня.
Депутати категорично не погоджувалися на введення ПДВ для ФОПів, податку на інтернет-платформи і посилки, а також - на безстрокове продовження військового збору.
Читайте також: Кредит МВФ під загрозою? Україна хоче змінити умови програми через ФОПів
Зараз, за інформацією РБК-Україна, шанси, що транш надійде за графіком, значно збільшилися. Уряд України намагається знайти порозуміння з МВФ і пом'якшити позицію. Депутати, у свою чергу, вже погодилися підтримати деякі податкові ініціативи.
Блок із 4-х податкових змін з'явився в проєкті програми, підготовленій до обговорення з Україною, у листопаді минулого року не з ініціативи української сторони, його запропонував МВФ. Це підтвердили кілька співрозмовників видання.
Податкові зміни внесли до розряду попередніх умов (Prior actions).
"Умови виставили досить жорстко. Або ви їх приймаєте, або місія залишає Київ без результату", - сказав один зі співрозмовників, знайомий із роботою експертів МВФ за новою програмою в листопаді минулого року.
За його словами, українська сторона відразу розуміла, що реалізувати такі законодавчі зміни буде вкрай складно. Але не ризикнула вступати в дебати, щоб змінити умови, побоюючись зриву переговорного процесу. Він і так проходив доволі напружено на тлі "Міндічгейту".
Коли стало зрозуміло, що депутати категорично не згодні голосувати за податкові зміни, і насамперед за ПДВ для ФОПів, а корупційний скандал трохи вщух, уряд підняв питанняя про зміни умов.
Проблему вирішили після візиту до Києва голови Фонду Крісталіни Георгієвої.
Публічно в уряді говорили, що глава МВФ особисто переконалася, що український бізнес працює у вкрай складних умовах через відключення електроенергії, а тому збільшення податків стане для нього додатковим ударом.
У приватних же бесідах чиновники, знайомі з результатами візиту, розповідали про скепсис Георгієвої щодо швидкого ухвалення всього пакета умов. Але оскільки фонд розумів, що зрив програми загальмує і кредит ЄС, який прив'язано до кредиту з МВФ, Георгієва погодилася перевести prior actions у категорію "структурних маяків".
Читайте також: ПДВ для ФОПів поки не буде: МВФ пом'якшив умови для України
Це був безпрецедентний крок в історії співпраці МВФ з Україною. Він дозволив укласти нову 4-річну програму на 8,1 млрд доларів і отримати перший кредитний транш.
Щоб домовитися з депутатами про голосування було легше, всі податкові зміни за програмою з МВФ уряд об'єднав в один законопроєкт. Він навіть був опублікований на сайті Кабміну для обговорення. Але ситуація в Раді на той період стала близькою до критичної.
Депутати відмовлялися голосувати за законопроєкти. До Києва знову прибула місія МВФ, щоб розібратися з перспективою виконання програми.
Експерти від кредитора провели зустрічі не тільки з урядом, а й із парламентськими комітетами. За словами депутатів, було вислухано всі претензії до податкових законопроектів.
"Вони (експерти МВФ - ред.) були відкриті до спілкування з усіх питань, що стосуються всіх чотирьох податкових ініціатив. Ніхто не сказав, що ці податкові маяки можуть бути змінені або скасовані, але було ясно, що представники МВФ із розумінням ставляться до такої можливості в перспективі", - сказав один із нардепів.
Після візиту місії, який завершився 25 березня, Кабмін змінив рішення і розділив єдиний податковий законопроєкт на 4 окремі документи.
Законопроєкти про військовий збір, посилки та інтернет-платформи затверджені урядом і внесені в Раду. Законопроект про ПДВ для ФОПів, за інформацією уряду, ще доопрацьовується.
Джерела РБК-Україна припустили, що з великою ймовірністю процес буде затягнуто і в підсумку документ до парламенту просто не внесуть.
Члени уряду, які ще в березні практично не брали участі в зборі голосів і ніяк не обговорювали з депутатами свої ініціативи, в перший тиждень квітня провели зустрічі практично з усіма депутатськими фракціями.
У Кабміні тепер налаштовані, що Україна ухвалить тільки частину законів за програмою МВФ. Найімовірніше, проєкт про інтернет-платформи зі змінами хочуть проголосувати вже 7 квітня, а також закон про продовження військового збору. Його дію хочуть обмежити 3 роками після війни, хоча спочатку МВФ не встановлював терміни.
Можливо, буде ухвалено і закон про посилки. Але джерела видання в Раді прогнозують, що він може бути істотно переглянутий. Тож його ухвалення може затягнутися.
Головне зараз для уряду - показати МВФ активну діяльність і хоч якийсь результат. З цим результатом, навіть якщо він буде мінімальним, прем'єру Юлії Свириденко буде легше обговорювати питання пом'якшення умов. Саме про це українська сторона планує говорити на зустрічі з керівництвом Фонду на весняних зборах МВФ і Світового банку.
Збори пройдуть у другій декаді квітня у Вашингтоні. За інформацією джерел видання, українська делегація на чолі з прем'єром намагатиметься домовитися про скасування або, в крайньому випадку, відтермінування введення ПДВ для ФОПів.
Україна може сказати, що уряд зробив усе можливе для виконання маяків програми, а решту виконати на цьому етапі просто неможливо. Джерела видання кажуть, що для МВФ це не стане сюрпризом. Можливо, Україні знову підуть назустріч.
Поки що депутати нібито замість норми з ПДВ запропонували запровадити у 2027 році підвищений податок у 50% на прибуток банків за 2026 рік. Ця ініціатива не підтримується НБУ, оскільки негативно відбивається на кредитному потенціалі банків. МВФ теж не прихильник такого кроку. Проте підвищений податок для банків діяв в Україні з 2023 року. Винятком став лише 2025 рік.
Якщо непопулярний закон про посилення податкового тиску на малий бізнес замінять збільшенням податку на банки, прибуток яких зростає, депутати отримають політичний виграш. Але це зовсім не зніме з подальшого порядку денного питання ПДВ для ФОПів.
"Податок на банки не замінює історію з ПДВ для ФОПів. Останній ніколи не був ресурсним, тобто він не про гроші, а про відхід від схем зі спрощенкою, про що завжди говорив МВФ. Фонд ніколи не оцінював можливих надходжень до бюджету після введення ПДВ для ФОПів", - розповів виданню співрозмовник, знайомий із ходом переговорів.
Якщо рішення щодо фінансування від ЄС буде ухвалено навіть влітку, а з МВФ вдасться домовитися про зміну умов, то фінансової кризи, яку прогнозували вже на початку весни, не станеться. Експерти вважають, що Україна впорається з фінансуванням бюджетних витрат, навіть якщо гроші від ЄС почнуть надходити тільки влітку.
"Якщо питання з кредитом ЄС вирішиться до кінця травня, державний бюджет буде виконуватися за планом без помітних коригувань і скорочень фінансування. У разі більш тривалих затримок уряду доведеться тимчасово значно скорочувати некритичні витрати", - вважають аналітики інвестгрупи ICU.
Ще більш далекий горизонт ставить голова аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital Олександр Паращій. "Якщо питання з фінансуванням від ЄС вирішиться в липні, то якось протягнемо. Безумовно, буде режим відносно жорсткої економії, оскільки на місяць потрібно буде десь близько 2 - 2,5 млрд доларів зовнішньої фінансової підтримки", - сказав він у коментарі РБК-Україна.
Поки що фінансова ситуація в Україні без особливих ризиків, вважає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин. "З урахуванням оціночних витрат і доходів квітня-травня, коли в середньому вимивається 80-100 млрд, маємо запас на 3 місяці - тобто до кінця червня", - сказав він у коментарі РБК-Україна.
Продовження програми з МВФ поліпшить фон для залучення додаткових кредитних коштів від партнерів України поза ЄС, наприклад, від Японії, Норвегії.
Сигналом погіршення ситуації, зазначив Шевчишин, буде збільшення продажу Мінфіном ОВДП для залучення гривні.
Екс-радник президента України, економіст Олег Устенко вважає, що в крайньому разі Україна продовжить перерозподіл бюджетних коштів з кінця року на більш ранні періоди.
Чому Україна поки що не отримала кредит ЄС на 90 млрд євро?
Основна причина - блокування рішення з боку Угорщини, яка не погоджує зміни до бюджету Євросоюзу. Без цього неможливо запустити механізм фінансування під гарантії ЄС. Розглядаються альтернативні варіанти кредиту, включно з позиками під заставу заморожених російських активів.
Коли може з'явитися рішення щодо європейського кредиту?
Один із ключових сценаріїв пов'язаний із парламентськими виборами в Угорщині. Якщо після них зміниться позиція Будапешта, ЄС може повернутися до питання вже в червні. У разі збереження блокування обговорюються альтернативні схеми фінансування, які можуть зайняти більше часу.
Чи отримає Україна другий транш МВФ у червні?
Шанси на отримання траншу зросли після того, як уряд домовився з МВФ про більш гнучкий підхід до податкових змін. Україна вже підготувала кілька законопроєктів, які можуть стати підставою для позитивного рішення Фонду.
Які податкові зміни залишаються найбільш спірними?
Найбільший опір викликає ідея введення ПДВ для ФОПів. Цей законопроєкт поки доопрацьовується, і є ймовірність, що його ухвалення буде відкладено або повністю скасовано. Замість цього влада може запропонувати альтернативні джерела доходів бюджету.
Чи вистачить Україні грошей, якщо фінансування ЄС затримається?
За оцінками аналітиків, поточних коштів на рахунках держави достатньо приблизно до кінця червня. Якщо європейське фінансування надійде влітку, уряд зможе втримати бюджет без масштабних скорочень витрат, хоча можливий режим економії.
Чи може Україна зіткнутися з фінансовою кризою 2026 року?
Наразі ризик фінансової кризи вважається помірним. За умови досягнення домовленостей з ЄС і МВФ Україна зможе зберегти стабільність бюджету і продовжити залучати додаткову підтримку від інших міжнародних партнерів.