Спецназ, ГРУ та компромат. Як Орбан чіпляється за владу за місяць до виборів в Угорщині

За місяць до виборів в Угорщині опозиція має суттєву перевагу над партією Орбана. Але чинна влада здаватися не збирається. 

Чи вдасться цього разу скинути Орбана, що він робить, аби зберегти владу і як це впливає на Україну – читайте в матеріалі журналіста РБК-Україна Романа Кота. 

Віктор Орбан і Петер Мадяр мають різні позиції щодо ключових тем порядку денного (інфографіка: РБК-Україна)

Траса М-5 з Австрії в Україну. Одна із численних автозаправних станцій. Броньовані автівки на українських номерах. Вже незабаром вони опиняться в центрі міжнародного скандалу, зрежисованого угорською владою.

Умовний сигнал – і операція почалася. За лічені секунди сімох чоловіків у чорній уніформі поклали обличчям в асфальт. Так відбулося затримання інкасаторів, які планово перевозили кошти для українських банків. Згодом їх відпустили, але кошти – понад 75 мільйонів доларів та євро – досі залишаються в Угорщині.

Орбан не вперше вдається до таких показових дій. Згадати хоча б випадок минулого року, коли в центрі Будапешта затримали "українських шпигунів".

Та цього року агресивність угорського лідера і його посіпак більш масштабна. Орбан блокує відкриття переговорів про вступ України в Євросоюз, накладає вето на виділення Києву важливого 90-мільярдного кредиту від ЄС нібито через небажання України відновлювати нафтопровід "Дружба".

Проте на Україну спрямована лише частина владної пропаганди.

В середині лютого угорські журналісти масово почали отримувати фото якоїсь спальні із підписом "Скоро". Невдовзі головний опозиціонер країни Петер Мадяр виступив із заявою: влада готує проти нього кампанію з використанням інтимних відео, які нібито були зняті прихованою камерою.

Відео так і не оприлюднили, хоча соратники Мадяра не виключають, що воно ще може з'явитися. Поза тим, усі ці випадки свідчать, що Орбан та його оточення готові братися за найбрудніші вкиди, аби зберегти владу. Чи не вперше за 16 років така небезпека справді існує – вибори пройдуть вже 12 квітня.

Система Орбана

Очолювана Мадяром партія "Тиса" вже тривалий час випереджає за рейтингами правлячу "Фідес" на 10–15%. Але це зовсім не означає, що зміна влади в Угорщині неминуча.

За опитуваннями, до угорського парламенту проходять три партії (Інфографіка: РБК-Україна)

За роки правління Орбан вибудував складну конструкцію, яка дозволяє йому все ще сподіватися на збереження своїх позицій.

В Угорщині змішана виборча система, у якій менша частина депутатів обирається за партійними списками – 93 місця. Інші 106 мандатів розподілються в мажоритарних округах. І якщо в округах великих міст домінує "Тиса", то містечка і села – за "Фідес". Таку схему Орбан організував цілеспрямовано.

Приміром, у 2024 році перекроїли понад третину парламентських виборчих округів, зокрема й у Будапешті, сказав РБК-Україна аналітик Інституту центральноєвропейської стратегії та проєкту Re:Open Ukraine Віталій Дячук.

"Будапешт та інші великі міста – традиційно слабке місце для "Фідес", адже дають більшу підтримку опозиції. Через це "Фідес" має більші шанси отримати перевагу в мандатах, оскільки перемагає у менш густонаселених округах, у малих сільських громадах", – зазначив Дячук.

Наскільки міцними є позиції влади в таких округах – видно за конкретними результатами. З 2024 року, коли Мадяр з'явився у великій політиці, партія влади виграла вісім проміжних виборів у одномандатних округах.

За словами Дячука, у "Тиси", на відміну від "Фідес", не було десятків років, щоб побудувати місцеві організаційні мережі, налагодити зв’язки з місцевими елітами та вибудувати мережу лояльних ЗМІ.

"Тому зараз опозиція проводить праймеріз для висування кандидатів в округах, але вони матимуть шанс тільки за рахунок рейтингу партії та політичного капіталу самого Петера Мадяра", – підкреслив Дячук.

До того ж в Угорщині діє механізм так званої "компенсації переможцю". Партія, яка виграє багато округів з великим відривом, отримує додатковий бонус у пропорційних мандатах. До всього цього слід додати перевагу Орбана у контролі над традиційними медіа та адмінресурсі.

Тож навіть з лідерством "Тиси" у рейтингах виборча кампанія в Угорщині вкрай гаряча, і обидві ключові партії чимдуж змагаються за виборців, які досі не визначилися.

Мадяр і всі-всі-всі

Зростання підтримки "Тиси" пов'язане насамперед з тим, що їй вдалося сформувати широку коаліцію незадоволених виборців. Це і розчаровані консерватори, і колишні прихильники опозиції, які шукають реальну силу, здатну перемогти Віктора Орбана.

"Лідер партії Петер Мадяр – колишній інсайдер системи, що дозволяє йому критикувати уряд з позиції людини, яка добре знає механізми влади зсередини", – сказав РБК-Україна Расто Кужель, виконавчий директор "Memo 98" (Словаччина), організації, що займається моніторингом політичних процесів у Європі.

Це яскраво видно по тих, кого він залучив у свою команду. Наприклад, до неї увійшли Аніта Орбан, яка займалася енергетичною дипломатією в МЗС Угорщини, коли Віктор Орбан тільки повернувся до влади.

Інша знакова особа – Ромулус Русін-Сенді, колишній начальник Генштабу Збройних сил Угорщини, звільнений у 2023 році за проукраїнські позиції.

Читайте також: Кінець "Дружби": як США та ЄС готують фінальний удар по енергетичній імперії Орбана

Важливу роль для Мадяра відіграє і втома частини суспільства від майже двох десятиліть домінування Орбана в угорській політиці. Він обіймає посаду прем'єр-міністра в цілому близько 19 років – спочатку в 1998–2002 роках, а потім безперервно з 2010 року. На цьому тлі зростає попит на політичні зміни.

Петер Мадяр серед своїх прихильників (фото: Getty Images)

"У поєднанні з економічними труднощами, зростанням вартості життя і замороженими європейськими фондами це створило середовище, в якому готовність підтримати політичні зміни стала вищою, ніж раніше", – підкреслив Кужель.

За його словами, опитування також показують помітний розрив між поколіннями: молоді та більш освічені виборці значно частіше підтримують "Тису", тоді як "Фідес", як і раніше, зберігає сильні позиції серед більш літніх виборців і жителів невеликих населених пунктів.

Власне, із цим пов'язані меседжі, з якими опозиція звертається до угорців. Майбутні вибори Мадяр презентує як референдум щодо влади Орбана та місця Угорщини в ЄС і НАТО. Сама ж "Тиса" в цій схемі – це "безпечний вибір" проти "непередбачуваності".

Ставки влади

Своєю чергою, Орбан реагує на падіння рейтингів і загрозу Мадяра мобілізацією свого традиційного електорату через розпалювання штучних конфліктів.

Самого Мадяра при цьому намагаються зобразити "іноземним агентом". Так, у лютому цього року провладні ресурси поширили deepfake-відео нібито телефонної розмови між Урсулою фон дер Ляєн та Петером Мадяром. У ній очільниця Єврокомісії нібито дає Мадяру пряму вказівку: після перемоги на виборах 12 квітня негайно відправити угорські гроші та зброю в Україну.

Ще одна лінія атаки на Мадяра – нібито його підтримує Україна. Про це відкрито говорить сам Орбан, звісно, без жодних фактів.

Віктор Орбан (фото: facebook.com.orbanviktor)

В контексті угорських виборів Київ, по суті, опинився мимоволі втягнутим у протистояння. Негативні наслідки цього вже відчуваються. Якщо раніше риторика Орбана щодо України була не настільки радикально. і час від часу він давав себе "вмовити" на якісь проукраїнські рішення, то минулого року настало різке загострення.

У цьому плані угорському лідеру парадоксальним чином допомагають і недавні заяви президента України Володимира Зеленського, вважає Расто Кужель.

5 березня Зеленський заявив, що "дасть адресу Орбана" бійцям ЗСУ, якщо той і надалі блокуватиме кредит на 90 млрд євро для України. Ці слова миттєво були підхоплені провладними угорськими медіа та представниками влади.

"Орбан використовує їх (заяви Зеленського – ред.) як підтвердження свого багаторічного наративу про те, що Угорщина перебуває під зовнішнім тиском і що його уряд повинен захищати країну від втягування у війну", – зазначив Кужель.

Втім, цього разу ефективність такої стратегії залишається спірною. "Є ознаки того, що частина угорських виборців втомилася від подібної риторики. Після багатьох років постійної конфронтаційної кампанії її мобілізаційний ефект може бути слабкішим, ніж раніше", – підкреслив експерт.

Мадяр і Україна

На цьому тлі позиція Мадяра щодо України залишається більш прагматичною та обережною. Принаймні, він не робить спроб за рахунок конфлікту з Києвом додати собі політичних балів.

Більше того, прагнення об'єднати всіх проти влади – одна з причин, чому Мадяр намагається взагалі не висловлюватися на адресу України. Цю тему Орбан зробив вкрай чутливою, і очевидно, що майже будь-яка репліка на адресу Києва може бути використана проти опозиції.

Чи не єдина заява Мадяра щодо України з'явилася минулого тижня і якраз є неприємною. Реагуючи на ідею Зеленського дати ЗСУ адресу Орбана, Мадяр зазначив, що "жоден іноземний лідер не сміє погрожувати жодному угорському громадянину".

"Я очікую від керівництва Європейського Союзу, що воно розірве всі відносини з Україною, поки президент Зеленський не прояснить свої слова і не вибачиться перед усіма угорськими громадянами за свої висловлювання", – заявив Мадяр.

Все це означає, що Мадяр, якщо він таки прийде до влади, точно не буде для Києва простим партнером.

Петер Мадяр та його радниця з зовнішньої політики Аніта Орбан (фото: Getty Images)

Разом з тим радники Мадяра з питань економіки та зовнішньої політики прямо заявляють про необхідність відмовитися від закупівель нафти і газу в Росії, а також від практики зловживати правом вето у Євросоюзі, що особливо актуально для України.

Треті сили та їх роль

В цих умовах не останню роль для фінального результату можуть відіграти менші партії.

До парламенту за попередніми опитуваннями, крім "Тиси" та "Фідес", проходить також ультраправа партія "Наша Батьківщина" (угорською – Mi Hazánk). Для Орбана це водночас і ризик, і резерв, вважає Віталій Дячук.

"Їх навіть ситуативний союз може дати перевагу такому правому блоку загалом. Але в одномандатних округах кожен голос за Mi Hazánk – це мінус для Фідес. Репутаційно ж публічна коаліція Орбана з ультраправими скоріше стане також тягарем на рівні Європейського Союзу", – сказав експерт.

Баланс сил частково може змінити ще одна політсила – ліберальна "Демократична коаліція". Але із рейтингом 3 % вона поки не проходить у парламент.

За словами Дячука, без публічного заклику підтримати Петера Мадяра для "Тиси" ця партія є радше тягарем. Навіть попри те, що виборці ДК за своїми переконаннями є природними союзниками "Тиси".

"Проголосувавши за ДК у разі її непроходження до парламенту, виборці ДК заберуть ці голоси від "Тиси". Тому багато залежить від того, проголосує електорат Демократичної коаліції 12 квітня тактично/прагматично чи емоційно, серцем", – наголосив Дячук.

Російська тінь

Фінальна битва за владу в Угорщині тільки розпочинається. Результат виборів багато в чому залежатиме від останніх тижнів кампанії та мобілізації виборців.

"При цьому, на мій погляд, буде дуже важливо уважно стежити і за післявиборчим розвитком ситуації. У цій кампанії складається враження, що і Росія, і США певною мірою зробили ставку на одного з кандидатів і намагаються – різними способами – вплинути на результат виборів", – додав Кужель.

Підтримка Орбана з боку США вже виявилася прямо – в ході візиту держсекретаря США Марко Рубіо наприкінці лютого.

Росія ж діє більш приховано, проте за старими лекалами гібридних методів. Як повідомляє VSquare, виборами в Угорщині займається ціла команда політтехнологів. Їх мета – забезпечити збереження Орбана при владі.

Керує процесом перший заступник керівника адміністрації Путіна Сергій Кірієнко, який раніше відповідав за подібні операції в Молдові, Грузії та інших країнах пострадянського простору.

Віктор Орбан на одному з мітингів (фото: facebook.com.orbanviktor)

За даними європейських джерел VSquare у сфері національної безпеки, план передбачає розміщення команди фахівців з маніпуляцій у соцмережах у посольстві Росії в Угорщині. Ця група з трьох осіб прибула до Будапешта кілька тижнів тому.

Петер Мадяр звинуватив Орбана в тому, що той запросив до Угорщини представників російського ГРУ. Вони, за його словами, мають вплинути на вибори.

За інформацією Мадяра, активна дезінформаційна кампанія розпочнеться найближчими днями і буде зосереджена, зокрема, у TikTok. Це те, що Росія вже робила нещодавно – в Молдові, Румунії та під час низки інших виборів.

А Орбан і далі намагається грати українську карту. 11 березня він відправив в Україну "делегацію", яка маэ перевірити, чи справді нафтопровід "Дружба" пошкоджено російським ударом. При цьому поїздку не узгоджували з Києвом, тож угорські інспектори є просто "туристами" без відповідних допусків.

Питання в тому, чи зможе опозиція знайти протидію російським впливам, помноженим на ресурси влади. А самі притомні угорці – мобілізуватися та нарешті позбутися Орбана.

Запитання-відповідь (FAQ)

– Коли і як пройдуть парламентські вибори в Угорщині у 2026 році?

– Вирішальне голосування призначене на 12 квітня. В цей день угорці обиратимуть новий склад парламенту за змішаною системою, де 93 депутатів пройдуть за партійними списками, а 106 – за мажоритарними округами.

– Чому Угорщина блокує кредит ЄС для України на 90 мільярдів євро?

– Офіційний Будапешт пов’язує накладання вето із небажанням Києва відновлювати роботу нафтопроводу "Дружба". Крім того, Віктор Орбан використовує блокування фінансової допомоги як інструмент передвиборчої мобілізації, звинувачуючи Україну у "зовнішньому тиску".

– Які шанси у Петера Мадяра та партії "Тиса" перемогти Віктора Орбана?

– Наразі опозиційна партія "Тиса" випереджає провладну 'Фідес" на 10–15% у загальнонаціональних опитуваннях. Проте через специфіку виборчої системи та перекроювання округів на користь малих міст, опозиції потрібна значна перевага в мажоритарних округах для отримання більшості мандатів.

– Як Росія намагається вплинути на результати виборів в Угорщині?

– Кремль використовує групу політтехнологів під керівництвом Сергія Кірієнка для проведення дезінформаційних кампаній у соцмережах, зокрема в TikTok. Основна мета операцій – дискредитація опозиції через дипфейки та поширення наративу про "іноземних агентів".

– Що буде з нафтовим і газовим ембарго у разі перемоги опозиції?

– Радники Петера Мадяра заявляють про намір поступово відмовитися від російських енергоносіїв та припинити зловживання правом вето в Євросоюзі. Водночас сам лідер "Тиси" дотримується прагматичної позиції, намагаючись уникати різких заяв, які могли б відштовхнути консервативного виборця.