Рада тріщить по швах. Чому "Слуга народу" не голосує за закони влади

"Слузі народу" дедалі складніше збирати голоси навіть під ключові рішення парламенту. Публічно у фракції кажуть, що причина – інтерес до роботи нардепів з боку НАБУ і САП, хоча насправді проблем набагато більше.

Що насправді відбувається в монобільшості і який вихід з кризи бачать у Раді - в матеріалі РБК-Україна.

Поточний склад парламенту набагато менший від належної чисельності в 450 нардепів (джерело: інфографіка РБК-Україна)

"По-новому ми не зажили, і вже не заживемо", – говорить РБК-Україна один з лідерів парламентської "Слуги народу". Він має на увазі ті надії, які з'явилися у депутатів після "Міндічгейту" і звільнення глави ОП Андрія Єрмака, про що докладно писало РБК-Україна.

Політична атмосфера у владі в цілому після тих подій, безумовно, оздоровилася – це визнають абсолютно всі співрозмовники видання. Але ось конкретно Верховна Рада в останні місяці, навпаки, стала давати збої ще частіше, ніж раніше.

Монобільшість, яка втратила з різних причин кількох нардепів, уже давним-давно існувала лише формально, самостійно не забезпечуючи необхідних 226 голосів.

Розклад виглядав приблизно так: СН давала близько 180 голосів "за", а півсотні голосів, яких не вистачало, забезпечували зовнішні партнери: парламентські групи або позафракційні депутати.

Тепер же навіть 180 голосів усередині президентської фракції набираються насилу – хіба що за якісь абсолютно "безневинні" проєкти, на кшталт ратифікацій, або ті, що стосуються війни і військових, та й то далеко не завжди. Як результат – навіть зі звичною підтримкою партнерів "слуги" не можуть забезпечити не те, що безперебійну, а й бодай більш-менш стерпну роботу Ради.

Найпоказовішим прикладом став провал голосування за цифрові платформи, він же "закон про податок на OLX". Депутати дали лише 168 голосів "за", з них "Слуга народу" – тільки 126. Нардепи навіть не змогли відправити законопроєкт на доопрацювання - на це голосів теж не вистачило.

Тоді як цей проєкт – одне з ключових зобов'язань України для отримання фінансування від МВФ. А від нього залежить і отримання 90-мільярдного кредиту від Євросоюзу, з яким і так багато проблем.

Поспілкувавшись з багатьма народними депутатами з президентської фракції і не тільки, РБК-Україна з'ясувало причини поточної кризи і чи є шляхи виходу з неї.

Претензії до Кабміну

Чи не всі співрозмовники видання зійшлися на тому, що однією з головних проблем є невдоволення депутатів Кабміном Юлії Свириденко, який вони призначили в липні минулого року.

"Коли приходила Свириденко, було дуже багато обіцянок у дусі "почую кожного". Спочатку міністри і прем'єр дійсно приходили на комітети, включалися до нардепів онлайн. Було багато слів, але не було справ. А потім навіть цієї комунікації стало менше", – розповідає один із нардепів.

Інші співрозмовники висловлюються навіть більш різко. "Юля сприймає себе як зірку, депутати для неї – ніхто, на відміну від Банкової", – скаржиться інший співрозмовник.

При цьому порівняно з попереднім урядом Дениса Шмигаля Кабмін і Верховна Рада все ж контактують більше: міністри Свириденко не ігнорують п'ятничну "годину запитань до уряду", приходять самі або відправляють своїх заступників на засідання комітетів тощо.

"Ну, приходить якийсь заступник міністра недолугий, щось читає з папірця. Або "космонавт", який весь у високих матеріях, йому не до депутатських проблем. Толку від того, що тебе не посилають на**й, небагато", – парирує ці аргументи ще один "слуга народу".

При цьому сам факт поганої або недостатньо ефективної комунікації депутати б з горем навпіл пережили. За всю каденцію вони вже звикли до майже неприхованого презирливого ставлення до себе з боку інших центрів влади.

Справжню проблему "під куполом" бачать у тому, наскільки слова уряду розходяться з його діями. З одного боку, депутатів змушують голосувати за непопулярні законопроєкти, пояснюючи це критичною нестачею грошей у держбюджеті та необхідністю отримувати зовнішнє фінансування.

З іншого – влада регулярно влаштовує роздачу "грошей з вертольота", у форматі різних кешбеків та інших "програм підтримки". Причому іноді це відбувається в прямому сенсі одночасно: як із "податком на OLX" і кешбеком за бензин.

"Уряд нам каже "грошей немає, треба голосувати непрості ініціативи, щоб отримати фінансування від МВФ". А потім вони йдуть і ухвалюють піарні та популістські рішення, як, наприклад, кешбек на пальне – для 13 мільйонів українців. Чи всі ці 13 мільйонів українців потребують цього кешбеку?" – пояснює один із приводів роздратування Кабміном співрозмовник.

Інше джерело РБК-Україна уточнило, що голоси за проекти, необхідні для МВФ або програми Ukraine facility, могли б і знайтися. Однак для цього потрібно хоча б провести чесну розмову з депутатами, чого, за його словами, зроблено не було.

"Кабмін, по суті, ж сам погоджував ці ініціативи. Для таких проєктів потрібно проводити розмови з нардепами, збирати голоси, пояснювати, переконувати. А вони просто спустили це в парламент і все – далі самі. Так воно не спрацює. А Свириденко хоче грати у відмінницю і не бруднитися хоч у якомусь негативі. Напевно, нам не потрібно було міняти Шмигаля. Цей Кабмін дуже слабкий", – вважає один з опитаних виданням нардепів.

"Ми навіть іноді говоримо: ось Шмигаль – молодець, скрізь справляється. От би таку людину – і в прем'єр-міністри!" – іронізує інший співрозмовник.

"Слуга народу", навіть з партнерами, вже не може забезпечувати ухвалення навіть потрібних законопроектів (джерело: інфографіка РБК-Україна)

У будь-якому разі, попереду у депутатів з урядом ще один раунд протистояння. Спробувавши різні обхідні шляхи, Кабмін зрештою звів усі податкові норми в один законопроєкт: податок на OLX, скасування безмитного ввезення посилок, закріплення військового збору на рівні 5% і обов'язкова сплата ПДВ ФОПами з доходом понад 4 млн грн.

За нинішніх умов у Раді такий законопроєкт має нульові шанси на проходження – це підтверджують абсолютно всі співрозмовники видання. "Ми не будемо воювати з людьми, які забезпечують себе самі", – каже один із видних "слуг народу".

"Кабмін постійно на щось підписує, а нам потім вигрібати. Ні вже, нехай приходять і по податках нам усе докладно пояснюють і нехай беруть відповідальність на себе теж", – додає його колега по СН.

НАБУ проти нардепів

Публічно, "на камери" в парламенті займають іншу лінію оборони – звинувачуючи в усьому антикорупційні органи.

Так, відповідальний за безпосередній збір голосів заступник голови фракції СН Андрій Мотовиловець в інтерв'ю Forbes пояснив, що ключовою причиною "збою" в Раді став інтерес до депутатів з боку САП і НАБУ.

Наприкінці минулого року кілька "слуг народу" отримали підозри, за організацію доплат у "конвертах" за ухвалення потрібних рішень і координацію голосувань. Співрозмовники в Раді зазначають, що ця історія демотивувала депутатів – не всіх, але якусь частину точно.

"Вони бояться за що-небудь голосувати взагалі, щоб їм потім не пред'явили, що вони з кимось якось координували свої голосування. У нас же навіть секретаріат фракції допитували щодо цього. На початку року, після цієї історії, секретаріат узагалі перестав робити розсилку про рішення фракції щодо тих чи інших законопроєктів у порядку денному, щоб це теж не трактували як "координацію" під час голосувань. Абсурдно ж", – розповідає один із депутатів у СН.

Особливо полюбилася "слугам" історія про те, що серед голосувань, до яких виникли питання в антикорупційних органів, були й абсолютно безневинні – на кшталт ратифікації угоди з Хорватією. Про "хорватську історію" РБК-Україна з охотою розповідають і рядові, і "старші" нардепи від СН.

"Це що, виходить, тепер не можна голосувати за ратифікації ніякі?! Багато хто так і боїться, мовляв, зараз проголосую ратифікацію, а потім до мене НАБУшники прийдуть", – кажуть у фракції. На зустрічну ремарку – що НАБУшники приходять не через ратифікацію як таку, а через отримання "конвертів", виразної відповіді зазвичай немає.

Але всі визнають: після свіжих історій з "конвертами" і схожих звинувачень від НАБУшників на адресу Юлії Тимошенко депутати дуже бояться брати до рук щось, що шарудить. Тим більше, що в парламенті впевнені: НАБУшники обзавелися величезною кількістю "агентів" у депутатських лавах, і тепер ні на кого не можна покластися.

Частково свої страждання нардепи полегшили ще наприкінці минулого року, проголосувавши за підняття самим собі зарплат – але морального ефекту від цього вистачило ненадовго.

"Тиждень тому у Мотовиловця і Кабміну була розмова, щоб уряд якось доніс західним партнером, щоб ті якось вплинули на запал НАБУ і САП, інакше вони паралізують роботу Ради. Можливо, у керівництва СН є побоювання, що список об'єктів їхнього інтересу буде розростатися. І можливо, те, що історія про парламентську кризу була прокомунікована в медіа – це ще один сигнал західникам, щоб ті вплинули на НАБУ", – вважає один із впливових нардепів у Раді.

Версію про те, що нинішня криза, як мінімум частково, має штучний характер, РБК-Україна чуло і від низки інших нардепів. З тим самим поясненням: це буде сигнал Європі (США з приходом Трампа фактично втратили інтерес до подібних внутрішньоукраїнських справ), щоб ті трохи приструнили антикорупціонерів, під загрозою повного колапсу парламенту і супутніми наслідками.

За словами одних джерел, Юлія Свириденко нібито навіть обіцяла депутатам, що відповідну роботу з європейцями вже проведено. А питання про гіперактивність НАБУ і САП та її наслідки начебто порушували на вищому рівні Євросоюзу (інші співрозмовники, втім, це спростовують).

Нардеп Андрій Мотовиловець (фото: sluga-naroda.com)

Підозри депутатів у тому, що криза злегка зрежисована, підігрівають різні непрямі ознаки. Наприклад, те, що Мотовиловець (повністю орієнтований на голову фракції Давида Арахамію) зазвичай вкрай неохоче дає інтерв'ю журналістам, тому його гучний публічний вихід у ЗМІ – "це не просто так". Або що під голосування "податку на OLX" не вівся цілеспрямований збір голосів, а сам проєкт поставили в той час, коли велика кількість нардепів були в закордонних відрядженнях.

Шляхи виходу

Версії про конфлікт Ради з урядом і діяльність антикорупційних структур накладаються на інші пояснення того, чому в Раді останнім часом так багато проблем.

Найбанальніше – звичайна втома і невизначеність зі своїм майбутнім, один зі співрозмовників РБК-Україна навіть порівняв нардепів, які засідають вже шість з половиною років, з "перекислими огірками в бочці".

При цьому жодних десятків заяв про складання мандата, про які час від часу говорять у ЗМІ, немає, зазначають інформовані джерела видання. Незабаром доведеться "відпустити" тільки одного депутата, причому з дійсно поважних особистих причин.

Питання скоріше в старих і нових образах і проблемах з організацією процесів "під куполом".

Наприклад, частина нардепів затамувала і не змогла забути образу після ще літньої історії з атакою на НАБУ і САП. Одні, як і раніше, вважають себе обдуреними після того, як вони спочатку проголосували за відповідний законопроєкт, а через лічені дні були змушені відкочувати все назад. І, по суті, опинилися у всій цій історії крайніми – принаймні, у власному розумінні.

"Президент і парламент змогли відбілитися після цієї історії, але не парламент – весь негатив, як і раніше, залишається на нас. Далі розкрилися масштаби "Міндічгейту", які нардепи навіть не могли собі уявити. До того ж, якщо ми вирішили йти далі, то чому люди, пов'язані з тим же Міндічем або Єрмаком, все ще залишаються на своїх посадах?" – описує частину настроїв у Раді ще один із впливових нардепів від "слуг".

Грають роль і приватні образи – наприклад, через те, що якийсь голова ВЦА "пресує" керівника місцевого підприємства, близького до нардепа. І оскільки начальство вирішувати цю проблему не хоче або не може, сам депутат ставиться до голосувань без ентузіазму.

Двоє співрозмовників РБК-Україна зазначають, що проблеми з голосами в Раді стали наростати з літа минулого року, але не тільки через "Міндічгейт" і прихід нового Кабміну. А з тієї причини, що ці голоси всередині фракції просто перестали системно збирати.

Приблизно до кінця весни 2025-го, за даними видання, за спілкування зі "слугами народу" за важливими проєктами відповідав голова фінансового комітету Данило Гетманцев, потім цю функцію передали Андрію Мотовиловцю.

"Раніше перед голосуваннями з нардепами спілкувалися, дізнавалися їхню думку і побоювання, врешті-решт – просили щось підтримати. З літа минулого року ця практика припинилася, і воно дало ефект. Останній раз, коли хтось справді системно працював зі збором голосів і роботою з нардепами – це коли потрібно було голосувати за проєкти щодо НАБУ і САП. На цьому все, після цього депутати голосують як хочуть", – розповідає один із нардепів у СН.

За словами іншого нардепа, зламався звичний механізм, коли голови комітетів виносять свої пропозиції на "малу фракцію", далі їх обговорюють із президентом, а потім уже виносять на Погоджувальну раду Ради.

Утім, ще один депутат запевняє: мовляв, і попередні опитування нардепів повернулися після недовгої паузи, і збір голосів ведеться – тільки от вони не збираються. За його словами, нинішнє ядро фракції СН становить уже не 180, а приблизно 150 осіб – отже, "прикупу" від депутатських груп уже арифметично не вистачає для ухвалення законопроєктів.

У будь-якому разі, безсилля парламенту інколи доходить до того, що, наприклад, наступний пленарний тиждень почнеться не у вівторок, як зазвичай, а в середу – на повноцінний порядок денний просто не вистачає законопроєктів, на які знайшлися б голоси.

Безумовно, нескінченно так тривати не може. Тому співрозмовники видання "озвучують різні ідеї виходу з кризи.

Одну з них – створення широкої коаліції та "уряду національної єдності" – у "Слузі народу" відкидають одразу. Розмови про це почалися в соцмережах після візиту голови парламенту Руслана Стефанчука в офіс "Європейської солідарності" – головного прихильника широкої коаліції.

Але, за інформацією РБК-Україна, причиною візиту було не переформатування парламенту, а вужче питання – ухвалення нового Цивільного кодексу, яке дуже важливе для Стефанчука особисто, і не більше того. "Ширка" – ні, це точно не про нас", – говорить РБК-Україна один з видних "слуг".

Надії він покладає, зокрема, на те, що якимось шляхом все ж вдасться вплинути на інтерес НАБУ і САП до народних депутатів. "Тоді вже стане легше, залишиться провести тюнінг", – розповідає співрозмовник.

Одним із варіантів він вважає можливу спробу "погойдати" уряд Свириденко – але не з метою її звільнити (такий сценарій навряд чи можливий), а домогтися часткового переформатування Кабміну і призначення на посади вихідців із депутатського середовища.

"Але на принтер ми знову точно не перетворимося", – підсумовує нардеп.

Звична останнім часом картина - у Раді немає голосів (фото: t.me/yzheleznyak)

При цьому в нинішньому режимі парламенту якось доведеться існувати ще довго. Якщо кілька місяців тому в політичних кулуарах відчувався вайб наближення перемир'я, мирної угоди, референдуму щодо неї та виборів (нехай не навесні або влітку, то хоча б восени), то зараз, після того, як переговори зайшли в глухий кут, і на тлі війни в Ірані, дедалі більше співрозмовників говорять про те, що ще рік-два доведеться прожити в нинішньому, воєнному режимі. А інших депутатів на цей період в України немає і не буде.

Тому поки що центральній владі й особисто президенту доведеться мати справу з тими, хто є. Зустрічі Зеленського з його фракцією останнім часом трапляються вкрай рідко, з цілком зрозумілих причин.

На Банковій, де зайняті питаннями мирного врегулювання, гарантій безпеки, поставок зброї, зміцнення енергетики тощо, без особливого ентузіазму слухають скарги депутатів на кшталт "мене ображає губернатор". Кілька разів домовленості про те, щоб "зустрічатися і розмовляти далі" нічим не закінчувалися.

"Прийшло розуміння, що справа не тільки в Єрмаку, а й у самому президенті. При цьому у фракції безліч людей вважають Зеленського справжнім лідером, героєм і кажуть: Ми ж теж можемо бути корисні, а нас не використовують..." – каже один зі "слуг".

Питання-відповідь (FAQ)

– Чому "Слуга народу" перестала збирати голоси?

Через поєднання чинників: конфлікт із Кабміном, увагу з боку антикорупційних органів, внутрішню демотивацію депутатів і збої в управлінні фракцією.

– Яку роль відіграє Кабмін?

Депутати незадоволені тим, що їх просять голосувати за непопулярні рішення заради зовнішнього фінансування, водночас ухвалюючи популістські ініціативи, які потребують додаткових бюджетних витрат. Плюс - частина депутатів вважає, що новий уряд погано комунікує з Радою і СН.

– Причому до кризи НАБУ і САП?

Після розслідувань про доплати нардепам частина "слуг народу" стала обережнішою і уникає голосувань, побоюючись можливих підозр.

– Чи є реальна парламентська криза?

Оцінки різняться: одні говорять про системну кризу, інші - про тимчасові збої, які частково можуть бути перебільшені.

– Чи можна швидко вирішити проблему?

Швидкого рішення немає. Серед варіантів - поліпшення комунікації, відновлення контролю над голосами та можливі зміни в роботі Кабміну.