Влада невизнаного Придністров'я знову нагадала про намір відокремитися від Молдови з подальшим приєднанням до Російської Федерації. Офіційний Кишинів відреагував вимогою вивести російський контингент, в той час як в Кремлі стримано коментують плани Тирасполя.
РБК-Україна зібрало все, що відомо на даний момент про можливу загрозу з боку Придністровського регіону Молдови.
Так званий "міністр закордонних справ" Придністров'я Віталій Ігнатьєв сьогодні заявив про те, що зовнішній вектор Тирасполя залишається незмінним.
"Це відображено в підсумках референдуму 17 вересня 2006 року, де чітко позначено: незалежність з подальшим вільним приєднанням до РФ. Незалежність країни - безумовний пріоритет", - зазначив він.
Він також підкреслив, що отриманням статусу кандидата на вступ до Європейського союзу Молдова нібито поставила крапку у створенні спільного політичного простору. Тому слід підписати договір про мир і добросусідські відносини. Таким чином, від Кишинева вимагають визнати незалежність Придністров'я.
Заява придністровських сепаратистів не залишилася без уваги Кишинева. У Бюро реінтеграції відзначили, що міжнародні партнери і конституційна влада прихильні мирному врегулюванню конфлікту з повагою територіальної цілісності Молдови. Тобто основною метою залишається реінтеграція окупованого регіону до складу єдиної країни.
Молдова називає перебування російського військового контингенту в Придністров'ї незаконним і вимагає вивести його. Відомо, що Російська Федерація не може провести ротацію своїх підрозділів, оскільки військових не пропускають на територію країни.
Ще в травні президент Майя Санду говорила про необхідність виведення російських військ, оскільки їх присутність порушує нейтралітет Молдови. А сьогодні вона зазначила, що вже десятиліттями чує заяви представників Придністров'я про приєднання до Росії.
"У нас на це єдина відповідь: всі повинні поважати кордони Республіки Молдова. Вирішення конфлікту має бути мирним ... Декларацій ми чули багато, і всі приблизно такого ж сенсу. Сподіваємося, що в один прекрасний день такі заяви більше не будуть можливими", - підкреслила вона.
На заяву Ігнатьєва сьогодні відреагували і в Кремлі. Але сама реакція була невизначеною.
"Чесно кажучи, бачив повідомлення ЗМІ, але не знаю, з чим це пов'язано. Нічого не можу сказати", - зазначив прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков.
Фото: Придністров'я нагадало про амбіції увійти до складу Росії (esp md)
Однак у червні заступник голови Радбезу РФ Дмитро Медведєв висловився про майбутнє Молдови, не упустивши можливість натякнути на військове втручання. Тоді приводом стала готовність Кишинева приєднатися до санкцій проти Росії.
"Нехай спробують. Тоді вони можуть бути впевнені на 100% в тому, що не отримають від нас не тільки "дорогих" енергетичних та інших ресурсів, а взагалі ніяких. Нехай насолодяться санкціями, ще не потрапивши до ЄС", - говорив Медведєв.
Але особливу увагу привернув його коментар про паралелі з Україною.
"Якщо почнеться серйозна заваруха навколо аншлюсу Молдови Румунією, слід мати на увазі, що в Придністров'ї проживає близько 220 тисяч громадян Росії..." - очевидно натякнув Медведєв на військовий сценарій.
У розпал військового вторгнення Росії до нашої країни Генеральний штаб ЗСУ попереджав, що Москва може вдатися до провокацій у Придністров'ї, щоб дестабілізувати регіон і тримати в напрузі українську армію.
Побоювання підкріплювалися новинами про те, що російські військові почали відновлювати аеродром у Тирасполі і військову техніку. Крім того, представники Придністров'я неодноразово заявляли про вибухи і обстріли своєї території, намагаючись звинуватити Збройні сили України. На цьому тлі серед місцевих чоловіків проводиться широка агітація щодо вступу до російських військових формувань.
Перший заступник міністра внутрішніх справ України Євген Єнін вважає, що президент Росії Володимир Путін може використати Придністров'я як плацдарм для удару по Україні з південно-західного напрямку або додаткової дестабілізації. Однак закликав не переоцінювати ризики.
"Я мав можливість спостерігати військовий потенціал невизнаного Придністров'я років 12-15 тому, коли працював у посольстві України в Молдові, і ще тоді він був не на досить належному рівні. Вважати, що зараз він пережив процеси якісного відновлення або поліпшення, було б хибно", - говорив Єнін.
Сама влада невизнаної республіки виключає можливість військової агресії проти України. Заспокоїти представників Києва намагалася і Майя Санду.
"Я запевнила президента України, що на даний момент немає ризиків з боку Придністров'я. Я посилалася на інформацію, яку ми маємо, а також на дискусії з представниками Тирасполя", - заявила вона в одному з недавніх інтерв'ю.
Якщо говорити про чисельність угруповання, яке могло б загрожувати Україні, то президент Володимир Зеленський оцінює його максимум в 15 000 військових.
"Але воно не дуже готове. Оскільки у них немає кордону з Російською Федерацією, вони можуть отримати підкріплення тільки з неба. Ця частина угруповання, якщо вона піде, ми їх не дуже боїмося", - говорив в інтерв'ю італійському телеканалу Rai 1 в травні 2022 року.
Місяцем пізніше після зустрічі з Санду він уточнив, що якщо Придністров'я зважиться на "ляпас", то Україна відповість рішучим ударом.
Загалом в Міністерстві оборони України говорять про те, що ризик російського вторгнення з Придністров'я існує, і українська сторона серйозно до цього ставиться. А колишній заступник секретаря РНБО Сергій Кривонос в інтерв'ю РБК-Україна стверджував, що Росія використовує Придністров'я для того, щоб тримати в напрузі українські сили біля кордону з невизнаною республікою.
"Імітація наступу можлива. Але великий наступ суто з Придністров'я неможливий. У комплексі з повітряними десантами з боку Криму - це можливо", - додав він.
Придністровський сепаратизм почав оформлятися ще за СРСР. Зокрема, у вересні 1990 року була проголошена Придністровська МСР у складі Радянського Союзу, але це рішення не було визнано Москвою. Через рік у серпні 1991 року регіон проголосив "незалежність" і з листопада отримав назву Придністровської Молдавської Республіки (ПМР).
Політичне протистояння вилилося у збройний конфлікт, який тривав у березні-серпні 1992 року. У червні втрутилася російська сторона з приїздом генерала Олександра Лебедя, який задіяв 14-ту армію, розташовану в Тирасполі. Він забезпечив охорону найбільшого в Східній Європі складу боєприпасів біля села Ковбасна, мобілізацію місцевих резервістів і розгорнув опір армії Молдови.
Війна завершилася заморожуванням конфлікту і введенням російських "миротворців". З другої половини 1992 року почалися переговори про статус Придністров'я, з 1993 року до врегулювання приєдналася ОБСЄ, а з 1995 року - Україна.
За оцінками, зараз в регіоні проживають близько 465 000 осіб, близько 213 000 з них мають громадянство Російської Федерації.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.