Уроки під час відключень світла: МОН затвердило рівні реагування й правила для шкіл

Про які рекомендації для шкіл йдеться

Регулярні й тривалі повітряні тривоги вже зараз суттєво впливають на навчання юних українців, тоді як потенційні відключення світла - можуть ускладнити ситуацію ще більше.

З огляду на таку ситуацію, МОН підготувало рекомендації для закладів загальної середньої освіти щодо забезпечення безперервного навчання під час:

• тривалих повітряних тривог;
• відключень електроенергії;
• інших кризових ситуацій.

Наголошується, що пріоритетами залишаються при цьому:

• безпека учнів і працівників;
• доступ дітей до освіти;
• стабільна робота закладів.

Читайте також: "Жовтий" рівень загрози у школах: чи можна продовжувати навчання і що робити педагогам

Хто визначає структуру і формат навчання

У міністерстві нагадали, що школи України "мають академічну й організаційну автономію".

Отже, саме вони можуть - самостійно - визначати (з урахуванням безпекової ситуації):

• структуру навчального року;
• тривалість навчального тижня;
• тривалість навчального дня;
• розклад занять і перерв;
• форми організації освітнього процесу.

Читайте також: Коли канікули в школах Києва: розклад нового навчального року

Як школам підготуватись до тривалих тривог

Для організації та забезпечення безперервного навчання під час тривалих повітряних тривог українським школам рекомендують:

• перевірити доступ учнів до цифрових платформ (зокрема "Мрії", Google Classroom, Moodle або Microsoft Teams);
• підготувати друковані навчальні матеріали (на випадок відсутності електроенергії чи інтернету);
• передбачити асинхронний формат навчання;
• за потреби - розглянути шестиденний навчальний тиждень або навчання у дві зміни;
• облаштувати укриття обладнанням і технічними засобами, необхідними для проведення занять.

Читайте також: Вода й аптечка обов'язкові? Що точно має бути в укриттях під час тривог

Чи можна навчатись в укритті й скорочувати уроки

У МОН повідомили, що під час тривалих повітряних тривог навчання учнів у школах "може продовжуватися в належно облаштованих укриттях".

Крім того, тривалість уроків (залежно від їхньої місткості) може бути скорочена до 30 або 40 хвилин.

"Щоб організувати ротацію класів і забезпечити доступ до очного навчання більшій кількості учнів, зокрема, у дві зміни", - пояснили в міністерстві.

Зазначається також, що під час організації очного навчання в укриттях пріоритет рекомендовано надавати учням 1-4 класів.

"За наявності місць можна запроваджувати ротацію для інших класів, насамперед 5, 9 та 10", - додали в МОН.

Читайте також: Батькам спростили подачу заявок: як оформити українознавчий компонент з-за кордону

Що робити у випадку відключень електроенергії

Рекомендації МОН для українських шкіл на випадок відключення електроенергії передбачають п'ять рівнів реагування - залежно від тривалості знеструмлення:

• зелений рівень - до 2 годин - школа продовжує роботу з локальними обмеженнями;
• жовтий рівень - від 2 до 6 годин - запроваджуються скорочені уроки та забезпечується живлення критично важливих систем;
• помаранчевий рівень - від 6 до 24 годин - очно працюють енергонезалежні заклади, інші переходять на дистанційний або асинхронний формат;
• червоний рівень - від 24 до 72 годин - навчання організовують на базі освітніх хабів та енергостійких закладів;
• критичний рівень - понад 72 години - засновник затверджує тимчасову мережу освітніх хабів, а громада організовує закріплення учнів за ними або за школами, які продовжують працювати.

У міністерстві додали, що за "критичного" знеструмлення - для учнів забезпечують також консультації.

"Заклади, які не можуть створити належні умови для навчання через відключення електроенергії, відновлюють роботу лише після усунення відповідних перешкод", - пояснили українцям.

Читайте також: "Гроші ходять за вчителем" розширили: хто тепер може отримати 1500 гривень і коли дедлайн

Для яких класів очне навчання - в пріоритеті

За даними МОН, під час тривалих відключень електроенергії пріоритет для очного навчання рекомендовано надавати учням:

• початкової школи;
• 5, 9 та 11 класів.

Уточнюється, що для інших учнів можуть діяти:

• змінні графіки;
• асинхронне навчання;
• короткі консультації.

"Заклади освіти мають вести облік дітей, які втратили доступ до навчання, та вживати заходів для його відновлення", - наголосили в міністерстві.

Читайте також: Реформа для старшокласників: які зміни чекають з вересня учнів ще 150 ліцеїв України

Які запаси необхідно підготувати кожній школі

Для забезпечення безперервного навчання, школи України повинні сформувати достатні запаси:

• питної води;
• технічної води;
• харчових продуктів;
• пального для генераторів або інших резервних джерел живлення.

Так, запас питної й технічної води повинен бути розрахований щонайменше на 48 годин безпечного перебування в закладі освіти учнів і працівників.

Запас харчових продуктів (зокрема тривалого зберігання), також має бути розрахований щонайменше на 48 годин.

"Під час тривалих повітряних тривог школи повинні передбачити безпечну доставку або видачу їжі в укриттях", - зауважили в МОН.

Повідомляється, що за відсутності можливості приготувати гарячі страви "можна тимчасово використовувати заздалегідь сформовані набори продуктів тривалого зберігання, які відповідають санітарним нормам".

"Закладам з автономними котельнями рекомендовано забезпечити генератори або інші резервні джерела живлення", - додали в міністерстві.

Читайте також: Що не влаштовує батьків у шкільному харчуванні: перші результати опитування

Як школам уникнути непорозумінь з батьками учнів

Ще один важливий аспект підготовки, на якому наголошує МОН, це комунікація та психологічна підтримка.

Так, кожній школі рекомендовано визначити єдиний канал зв'язку з учнями, батьками та працівниками.

"Це може бути месенджер, електронний щоденник або навчальна платформа", - пояснили в міністерстві.

За відсутності мобільного зв'язку - актуальну інформацію можна розміщувати на стендах біля входу до школи.

Крім того, керівники закладів мають завчасно обговорити з педагогами, учнями та батьками порядок дій у різних кризових ситуаціях.

Уточнюється, що запропоновані алгоритми слід адаптувати до:

• умов конкретної школи;
• можливостей громади;
• актуальної безпекової ситуації.

"Окрему увагу рекомендовано приділяти психологічній підтримці учнів і працівників, які навчаються та працюють в умовах тривалого стресу й невизначеності", - підсумували в МОН.