Жовтий рівень загрози у школах: чи можна продовжувати навчання і що робити педагогам
Як розмежування тривог вплине на освітній процес (фото: Getty Images)
Під час жовтого рівня загрози діти не можуть продовжувати навчання у класах - освітній процес переривається, а всі учасники мають перейти в укриття. Якщо укриття не вміщує всіх, школа має організувати змішане або позмінне навчання.
Про це пише РБК-Україна із посиланням на повідомлення освітньої омбудсменки Надії Лещик у Facebook.
Навчання під час жовтої тривоги
За словами Лещик, запровадження жовтого рівня не означає, що діти можуть продовжувати навчання у класах.
"Освітній процес переривається і всі прямують в укриття. Якщо є можливість - освітній процес відновлюється в укритті", - зазначила вона.
Таким чином, для закладів освіти алгоритм дій під час жовтого рівня фактично залишається таким самим, як і під час червоного: учні та працівники мають перейти до укриття.
Таке трактування також підтверджують актуальні роз'яснення щодо роботи закладів освіти під час нових рівнів повітряних тривог.
Що робити, якщо укриття не вміщує всіх
Окреме питання виникає у школах, де місткості укриття недостатньо для одночасного перебування всіх учнів і працівників.
Лещик зазначає, що в такому разі кількість людей, які одночасно перебувають у будівлі, має відповідати місткості укриття.
Освітній процес можна організувати, зокрема, у змішаному форматі. Частина учнів у певні дні може навчатися очно, а інша - дистанційно, після чого вони можуть змінюватися. Також можливе позмінне навчання.
Ще один варіант - організувати очне навчання для окремих класів, наприклад початкових та 5-х, а для решти учнів запровадити дистанційний формат.
Конкретний варіант, за словами омбудсманки, має обирати директор школи разом із педагогами залежно від можливостей конкретного закладу.
Чи повинні педагоги їхати до школи
Лещик також звернула увагу на питання присутності працівників закладів освіти під час жовтого рівня загрози.
Примушувати працівників їхати до закладу освіти не повинні, наголошує вона. За її словами, роботодавець не може вимагати від працівника залишати безпечне місце, де той перебуває під час повітряної тривоги, оскільки це може створювати загрозу його життю та здоров'ю.
Омбудсманка також повідомила про скарги, коли під час повітряної тривоги працівники управлінь освіти перевіряли присутність педагогів на робочих місцях.
Щодо дітей, батькам варто заздалегідь з'ясовувати, чи є педагоги у закладі та чи зможе школа прийняти дитину в укритті. Це питання, за словами Лещик, фактично доводиться вирішувати щодня з огляду на безпекову ситуацію.
Безпечна дорога до школи
Окремою проблемою залишається дорога до закладу освіти. Через часті повітряні тривоги вона може бути небезпечною для дітей та працівників, особливо якщо йдеться про підвезення школярів автобусами.
Лещик пропонує враховувати досвід міст, наближених до зони бойових дій, де встановлюють мобільні укриття на зупинках та у місцях скупчення людей.
Водночас, за її словами, такі укриття мають перебувати на балансі громади, а не закладу освіти. Саме громада повинна відповідати за них.
Також Офіс президента ініціював проєкт "Безпечний маршрут школяра", у межах якого планують встановити 840 мобільних укриттів на дорогах до шкіл у прифронтових регіонах.
Освітня омбудсманка зазначила, що зараз очікуються відповідні роз'яснення від Міністерства освіти і науки.
Безпека учасників освітнього процесу має залишатися пріоритетом, наголосила Лещик.
Різні рівні тривоги в Києві
4 вересня 2026 року Кабмін ухвалив постанову №1092 про "Деякі питання оптимізації захисту населення та реагування на загрози засобів повітряного нападу".
У Києві з 6 вересня запрацювала система оповіщення за різними рівнями тривоги: жовтий означає "дронову небезпеку", червоний - "масовану дронову загрозу", "ракетну загрозу" або "ракетно-дронову загрозу". При "жовтому" рівні підприємства, установи та заклади можуть працювати.