Скандали, відставки і нові умови. Головне про мирні переговори цього тижня

Головне: 

• Про що домовились Україна і США у Женеві?
• Як на перемовини відреагувала Росія? 
• Що очікується далі?

Цього тижня продовжилися мирні переговори, які знову зрушили з мертвої точки з приїздом в Україну нового емісара США Дена Дрісколла. Принаймні на українсько-американському треку вони дали конструктивні результати. І через це президент США Дональд Трамп скасував дедлайн щодо домовленостей, який сам же і встановив – День подяки у США 27 листопада.

Переговори у Женеві

Після того як Дрісколл ознайомив президента України із деталями нового плану, українська та американська делегації зібралися у Женеві для предметного обговорення.

У переговорах взяли участь держсекретар США Марко Рубіо, спеціальний посланець Трампа Стів Віткофф, міністр армії США Ден Дрісколл, а також радник і зять Трампа Джаред Кушнер. Україну представляла делегація під керівництвом голови ОП Андрія Єрмака.

У підсумковій заяві йдеться, що консультації були "вкрай продуктивними". Секретар РНБО Рустем Умеров, який був членом української делегації, відзначив, що оновлений план враховує більшість пріоритетів Києва.

За інформацією джерел РБК-Україна, сторонам вдалось погодити більшість норм плану США. Крім того, значну частину зі спірних пунктів скорегували. Серед іншого, це питання чисельності ЗСУ, щодо ЗАЕС, щодо формату обміну полоненими та повернення засуджених.

Пункти, що стосуються територій та закріплення невступу України до НАТО у Конституції, за даними РБК-Україна, делегації домовились "винести за дужки" – вони мають бути обговорені та узгоджені президентами – Зеленським і Трампом.

Крім того, окремі теми мають розглядатися в інших форматах, зокрема відновлення економічної взаємодії між Вашингтоном і Москвою – у площині США-Росія, зазначило поінформоване джерело РБК-Україна. Деякі питання також можуть обговорюватися у форматі США-Євросоюз.

Під час дискусії українська делегація та присутні військові надали пояснення щодо необхідної чисельності Збройних сил у різних умовах – як мирного часу, так і війни.

"Слова про "обмежується на рівні 600 тисяч" були в принципі прибрані. Замість них є слово "залишається" і далі речення у зміненій редакції. І слово "залишається" не має нічого спільного зі словом "обмежується", – пояснив поінформований співрозмовник РБК-Україна.

Також із нової редакції плану вилучать пункт про амністію за скоєне під час російсько-української війни.

Зустріч в Абу-Дабі та реакція Росії

Напрацьовані в Женеві положення Дрісколл представив російській делегації вже в Абу-Дабі 24–25 листопада. Як згодом пояснив його прессекретар Джефф Толберт, перемовини пройшли "добре". Американські представники були "налаштовані оптимістично". За даними CNN, зустріч Дрісколла з росіянами покликана закласти основу для взаємодії на вищому рівні. Також в ОАЕ на переговори прилетів і керівник української військової розвідки Кирило Буданов.

24 листопада прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков заявив, що мирний план США "може стати дуже хорошою основою для переговорів". Згодом російський диктатор Володимир Путін особисто зазначив, що так званий "мирний план" з 28 пунктів США (представлений до переговорів у Женеві – ред.) може бути покладено "в основу майбутніх домовленостей". За його словами, проєктів мирного договору нібито не було – був "набір питань" для обговорення та остаточного формулювання.

"І, як я вже оголошував публічно, його (план – ред.) нам по певних каналах було передано. Ми з ним ознайомились. Після цього відбулися переговори у Женеві між американською делегацією та українською делегацією. І вони, я так зрозумів, між собою вирішили, що всі ці 28 пунктів треба поділити на чотири окремих складові", – заявив Путін 27 листопада.

Він також підтвердив, що Росія вже отримала варіант "мирного плану" після Женеви. Кремль згоден, що він може служити основою для переговорів. Та при цьому говорити про "остаточні варіанти" було б "неввічливо" – оскільки остаточних варіантів немає. Деякі речі, за словами Путіна, мають нібито "дуже принциповий характер". Російський диктатор додав, що Росія погодиться на припинення бойових дій, якщо Україна залишить "захоплені" території.

Скандал з Віткоффом

На тлі переговорів у США вибухнув скандал навколо спецпредставника з питань Росії Стівена Віткоффа. 26 листопада Bloomberg опублікувало розшифровку розмови Віткоффа з Ушаковим, де він радив помічникові Путіна, як представити президенту США російські пропозиції щодо миру в Україні.

Низка представників Конгресу та політиків у США обурилися зливом розмови Віткоффа з росіянами. Так, член Палати представників США Тед Лю назвав його "зрадником". Інший конгресмен Ден Бейкон закликав звільнити Віткоффа, назвавши того російським агентом.

Втім, реакція самого Трампа була стриманою. За його словами, у тому, що сталося, немає нічого незвичайного.

"Тому що йому потрібно "продати" це Україні. Йому потрібно "продати" Україну Росії. Так працює посередник з угод. Потрібно сказати: "Дивіться, вони хочуть ось цього". Це стандартна форма переговорів. Потрібно переконати їх у цьому", – сказав президент США.

Існує кілька версій, хто саме і для чого передав Bloomberg записи: або частина американського істеблішменту, зацікавлена у зливі перемовин, або сама Росія, з цих же міркувань, або навіть українські спецслужби, щоб послабити позиції Віткоффа у Білому домі. Втім, поки що мало даних про те, як скандал позначився на позиціях посадовця.

Роль Європи

У перемовини опосередковано були залучені і європейські лідери. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц вкотре заявив, що Європа має дати згоду на мирну угоду між Україною і Росією, оскільки вона зачіпає європейські інтереси і суверенітет.

За даними The New York Times, минулого тижня в Києві були присутні європейські дипломати, щоб послухати, як представники США представлять свій мирний план. Під час бесіди Дрісколл намагався переконати європейців якомога швидше закінчити війну в Україні. Зокрема, він заявив, що Москва роками запускала ракети по Україні так швидко, як тільки могла. Однак тепер РФ нібито виробляє їх достатньо, щоб накопичити зростаючий запас зброї великої дальності.

Тоді ж Європа підготувала альтернативний мирний план. Зрештою, частину його положень додали до американського.

"Було досягнуто твердого консенсусу про те, що ми маємо працювати з наявним текстом, хоча деякі його частини є неприйнятними, але інші частини є суттєвими, а не з іншим текстом", – заявив прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер 25 листопада.

Президент Франції Еммануель Макрон також оголосив про створення нової робочої групи в межах "коаліції рішучих", яка займатиметься питаннями гарантій безпеки для України. Такі гарантії згадуються, зокрема, в проекті мирного плану. Крім того, протягом цього року країни ЄС напрацьовували деталі щодо можливого розміщення контингенту в Україні.

Своєю чергою голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас заявила, що РФ мусить піти на поступки для досягнення "справедливого і тривалого миру" в Україні. На її думку, угода має накладати на Росію зобов’язання, зокрема щодо обмеження чисельності її армії та військових витрат.

Чого чекати далі

Ще за підсумками переговорів у Женеві українська сторона заявляла про бажання провести нову зустріч президентів Зеленського і Трампа найближчим часом. Серед пропозицій була навіть дата 27 листопада – на американське свято День подяки. Проте Трамп заявив, що його зустріч із Зеленським і Путіним відбудеться лише тоді, коли буде готова мирна угода. Однак наступного тижня заплановане турне президента Зеленського країнами Європи.

Аби фіналізувати спільні позиції, до Києва зараз знову має приїхати Ден Дрісколл. За словами вже колишнього голови Офісу президента України Андрія Єрмака, вже є хороша основа, напрацьована в Женеві, і президент Зеленський та вся команда в Києві повністю налаштовані на подальшу роботу.