Ця зима була найважчою, але зв'язок встояв: інтерв'ю зі Станіславом Прибитьком з Мінцифри

– Уже весна, а отже ми з вами пройшли чи не найскладнішу зиму за всю війну. Як ви особисто переживали найважчі блекаути? Скільки павербанків у вас тепер вдома та в офісі, щоб завжди бути на зв'язку?

– Ця зима була, мабуть, найважчою для телеком-галузі за весь час. Уявіть: понад 36 тисяч базових станцій, які потрібно було забезпечити резервним живленням, щоб люди залишалися на зв’язку навіть під час відключень світла.

За цим стоїть величезна щоденна робота тисяч людей команд операторів мобільного зв’язку – інженерів, техніків, польових команд операторів. Ще кілька років тому в таке складно було повірити.

У 2022 році зв’язок часто зникав уже за кілька годин після блекауту. Цієї ж зими все було інакше – навіть коли не було світла, зв’язок продовжував працювати. Саме за цими результатами стоїть не лише технічна підготовка, а й колосальна робота людей у найнапруженіших умовах.

Відверто кажучи, найважчі блекаути наша команда переживала переважно в офісі, у відрядженнях в регіони або в постійних робочих зумах. Коли світло зникає цілими регіонами, ти не думаєш про свій домашній павербанк – ти думаєш, як пришвидшити доставку генераторів для базових станцій мобільних операторів.

Українці не залишилися без зв'язку, попри блекаути цієї зими (Інфографіка РБК-Україна)

Щодо мого домашнього арсеналу, то я зробив саме те, що Мінцифра зараз радить зробити кожному українцю. Я підключив енергонезалежний фіксований інтернет xPON. Це знімає 90% стресу.

Тобі потрібен всього один базовий павербанк для роутера та ONU-термінала, щоб продовжувати працювати, читати новини та бути на зв'язку з рідними, навіть коли за вікном темрява, а мобільна мережа перевантажена.

– Україна вже почала підготовку до наступного опалювального сезону, а чи почала Мінцифра підготовку до наступної зими щодо зв'язку? Що саме робиться зараз та які виклики стоять перед міністерством, операторами та провайдерами?

– Для Мінцифри підготовка до відключень немає сезонності – це безперервний процес забезпечення стійкості. Головний виклик для зв'язку під час локальних блекаутів – це не відсутність генераторів, а критичний дефіцит людей.

Операторам фізично бракує інженерів, енергетиків та водіїв, які мають одночасно їздити по всій країні та заправляти ці генератори під час відключень, часто – під обстрілами.

Щоб зв'язок відновлювався швидше, Мінцифри змінило правила гри. Ми розробили постанову №1532, яка прибрала бюрократію між операторами та місцевою владою.

І це насправді унікальний досвід для України, який був реалізований в надзвичайно короткі терміни і за умов постійних викликів. Це той приклад, коли заради спільної мети співпраця держави, оператори і громад показала свою ефективність.

Рішення не лише зменшує бюрократію, а й рятує життя, забезпечуючи стабільний зв’язок у критичні моменти. Це важливий крок до підвищення стійкості країни та її інфраструктури.

Тепер працівники комунальних підприємств можуть отримувати генератори від операторів і самостійно живити базові станції у своїх громадах. Це кардинально пришвидшує підтримку мережі в критичні моменти – люди отримують змогу викликати швидку чи зателефонувати рідним.

Україна впроваджує інноваційні технології, попри війну (Інфографіка РБК-Україна)

Щодо домашнього інтернету – тут відповідальність ділиться між провайдерами та користувачами. Наш пріоритет - розвиток технології xPON. Вона дає змогу мати інтернет у квартирі до 72 годин без світла. Усе, що потрібно від громадянина – заживити свій роутер та ONU-термінал від звичайного павербанка.

Ми закликаємо не чекати зими, а вже зараз зателефонувати своєму провайдеру і запитати: "Чи є у вас xPON і як мені його підключити?".

– Восени минулого року Мінцифри разом з операторами запускали проєкт "Генератор зв'язку", щоб громадяни та бізнес могли власними силами підтримати стабільний зв'язок під час блекаутів. Як це спрацювало на практиці? Чи можете поділитися успішними кейсами?

– Проєкт "Генератор зв'язку" показав згуртованість українців – за перші кілька тижнів ми отримали понад сотню заявок. Найактивніше відгукнулися бізнес та громадяни з Києва, Дніпропетровщини, Одещини та Харкова – регіонів, які найбільше потерпали від відключень.

Але на практиці ми зіткнулися з суворою фізикою та інженерією. Базова станція – це складний об'єкт. Більшість заявок операторам довелося відхилити з технічних причин: або домашній генератор був заслабким, або станція знаходилася занадто далеко, щоб безпечно прокласти до неї кабель.

Крім того, мережа потребує безперебійного живлення, а люди фізично не могли гарантувати роботу свого генератора 24/7 під час кожного блекауту.

Цей досвід став для нас показовим. Ми зрозуміли, що перекладати технічну логістику на звичайних людей чи малий бізнес – не надто ефективно. Тому Мінцифри змінило підхід і розробило постанову №1532.

Тепер генератори дають самі оператори, а громади (силами професійних комунальників) підключають їх та обслуговують. Це системне рішення, щоб українці залишалися на зв’язку під час знеструмлень.

– Які регіони на сьогодні найкраще готові до відключень? Чому саме вони вирвалися в лідери і як цей досвід масштабуватимуть на інші області?

– Найвищий рівень підготовки зараз демонструють місто Київ, Волинська, Київська, Запорізька, Кіровоградська, Одеська області. Секрет їхнього лідерства – не у везінні, а у проактивності. Саме ці регіони не стали чекати блекаутів, а напряму залучили громади до співпраці з мобільними операторами ще до кризових ситуацій.

Чи з'явиться в Україні державний оператор мобільного зв'язку (Інфографіка РБК-Україна)

Місцева влада там уже отримала від телеком-компаній генератори. Тепер, щойно зникне світло, комунальники на місцях готові оперативно живити базові станції у своїх населених пунктах. Це створило можливість, щоб мобільна мережа на вулицях працювала стабільніше.

Проте ми подбали про базовий рівень стійкості для кожного українця, незалежно від регіону. Сьогодні більшість базових станцій по всій країні обладнані акумуляторами, які тримають зв'язок до 6 годин без світла. 92% станцій витримують 8 годин.

Для більш критичних сценаріїв оператори восени закупили 15 тисяч нових генераторів, 14 тисяч з яких уже в Україні. Оператори передають їх громадам, щоб ви залишалися в мережі навіть під час кількаденних відключень.

– В яких областях ситуація найгірша і дотриматись норми неможливо або складно? (Можливо, прифронтові, де важко усунути пошкодження чи забезпечити обслуговування станцій через обстріли?)

– Тут немає "найгірших" областей, є території з найвищим рівнем небезпеки – це прифронтові та прикордонні регіони. Попри це ми бачимо те, що у Чернігові та на Чернігівщині загалом один із найнижчих показників отримання генераторів громадами для живлення базових станцій.

Люди часто не бачать того, що залишається за кадром: інженери операторів працюють на межі людських можливостей. Цієї зими фахівці на лижах долали кілометри крізь хуртовини та засніжені ліси, щоб просто заживити базову станцію і повернути людям зв'язок.

Але людський ресурс операторів не безмежний, вони не можуть бути всюди одночасно. В умовах війни стабільна мережа – це результат роботи не лише телекому, а й згуртованості кожної окремої громади.

– Чому у Києві в тривогу навіть у центрі міста може не бути мережі?

– Давайте одразу розвіємо популярний міф: зникнення зв'язку не пов'язане із самою повітряною тривогою. Сирени не "глушать" мережу. Справжня причина – це знеструмлення, які часто збігаються з тривогами. Із самим зв’язком у Києві під час тривог проблем немає.

Під час повітряної тривоги можуть застосовуватися засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), які створюють перешкоди для сигналів, щоб протидіяти наведенню ворожих засобів. Через це мобільний зв’язок і інтернет можуть тимчасово працювати нестабільно або зникати. Це більше ефект роботи систем безпеки, а не збій у операторів.

Що іноді відбувається? Уявіть базову станцію мобільного зв'язку як двосмугову дорогу, по якій стабільно їдуть автомобілі. Коли в районі вимикають світло, одночасно "падають" тисячі домашніх Wi-Fi роутерів, які працюють не на оптоволоконній технології хPON.

У цю ж секунду десятки тисяч людей переходять на мобільний інтернет – тобто на цю ж двосмугову дорогу раптом намагаються виїхати десять тисяч машин одночасно. Виникає затор. Базова станція працює, вона заживлена генератором чи батареєю, але її пропускна здатність не розрахована на такий аномальний стрибок трафіку.

Вирішити це лише силами операторів неможливо, адже радіочастотний ресурс обмежений. Але кожен з нас може розвантажити мережу. Найдієвіший крок – провести вдома енергонезалежний інтернет xPON і заживити роутер павербанком.

Якщо ви вдома сидітимете на своєму Wi-Fi, ви звільните мобільну мережу для тих, хто в цей момент перебуває на вулиці чи в укритті і кому критично потрібно зателефонувати.

– Попри настання весни, Росія продовжує атакувати енергосистему України. Уявімо, що завтра знову станеться відключення світла на 10-12 годин. На скільки годин має бути звʼязок у випадку повного блекауту і чи всі оператори можуть це забезпечити?

– Ми не вводимо себе в оману, а спираємося на чіткі розрахунки стійкості мережі. Якщо відключення триватиме 10–12 годин, алгоритм роботи зв'язку буде наступним.

Перші 4-6 годин ви можете взагалі не помітити перебоїв – на сьогодні 100% базових станцій в Україні обладнані акумуляторами, які гарантують цей базовий рівень. Від 6 до 8 годин без світла здатні витримати 92% станцій завдяки посиленим батареям.

Але 10, 12 годин і більше – це сценарій, де акумулятори вже не рятують і вмикаються генератори. Зараз ними забезпечена майже половина всіх базових станцій у країні. Ці генератори здатні тримати зв'язок понад 3 доби (72+ години).

Головний виклик під час таких тривалих блекаутів – вчасно їх вмикати та заправляти. Саме для цього Мінцифри дало громадам можливість самостійно заживлювати базові станції, коли операторам мобільного зв’язку для цього не вистачає людей.

Тому стійкість зв'язку на 10-й чи 12-й годині відключення – це результат спільної роботи операторів, місцевої влади та вашої особистої підготовки, якщо ви завчасно провели вдома енергонезалежний інтернет xPON.

Скільки базових станцій на сьогодні можуть працювати без світла (Інфографіка РБК-Україна)

– Доступ до яких саме послуг мають забезпечувати оператори у блекаут? Дзвінки, повідомлення, інтернет? Чи є базовий мінімум?

– Базовий мінімум і головний пріоритет під час блекаутів – це голос і повідомлення. Тобто можливість викликати швидку, поліцію чи почути голос рідних.

Коли світло тільки зникає, оператори підтримують усі послуги: ви можете дзвонити, скролити стрічку чи дивитися відео через 4G. Але якщо відключення буде дійсно тривале, може бути використаний протокол збереження енергії.

Оператори свідомо відключають на деяких базових станціях енергозатратні технології мобільного інтернету (4G та 3G) і залишають працювати лише 2G.

Для вас це означає, що мобільний інтернет зникає, але ви все ще можете телефонувати та відправляти звичайні SMS. Це робиться для того, щоб розтягнути заряд батареї якомога на довше і зберегти базовий зв'язок для всього району.

Тому для стабільного інтернету без обмежень швидкості під час відключень світла ми наполегливо радимо мати вдома xPON.

– У листопаді президент підписав закон 4670-IX, який встановлює чіткі вимоги до якості зв’язку. Яка кількість мегабіт на секунду стане офіційним показником якості, якого компанії зобов'язані дотримуватися? І хто відстежує якість звʼязку?

– Раніше українці стикалися з парадоксом: у рекламі провайдери обіцяли "космічну" швидкість, але юридично цей показник ніяк не регулювався. Якщо інтернет був повільним, держава не мала інструментів, щоб захистити споживача. Закон 4670-IX нарешті виправив це – тепер швидкість інтернету офіційно закріплена як критерій якості послуги.

Зараз Мінцифри розробляє наказ, який зафіксує конкретні цифри швидкості, обов'язкові для всіх операторів. Наразі застарілі норми для мобільного інтернету встановлюють лише 2 Мбіт/с. Але ми спираємося на реальність: за даними Ookla на початок 2026 року, медіанна швидкість в Україні вже становить понад 43 Мбіт/с.

В Україні визначили дедлайн відключення 3G (Інфографіка РБК-Україна)

Наша мета – встановити такий стандарт, який би стимулював операторів покращувати мережі, а не просто відповідав застарілим нормам. При цьому ми враховуємо і реалії війни – мережі пошкоджені, тому показники якості зростатимуть поступово до 2030 року.

Стежити за тим, щоб оператори чесно виконували ці вимоги, буде НКЕК (Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій). Вони мають необхідне обладнання, щоб незалежно вимірювати якість зв'язку та реагувати на скарги користувачів.

– Стабільність під час блекаутів – це насамперед оптоволокно, яке працює без світла (xPON). Який зараз відсоток покриття хPON в Україні? Чи є у держави інструменти впливу на провайдерів, щоб вони масово переводили користувачів на цю технологію до наступної зими?

– За даними на середину 2025 року, показник покриття xPON становить 52,5%. І ми бачимо позитивну динаміку по приросту користувачів хPON.

Щодо інструментів впливу на провайдерів – Мінцифра не є прихильником жорсткого регулювання чи директивних наказів. Вимагати від компаній терміново замінити всі старі мережі – це грубе втручання в комерційну діяльність.

Це означало б мільярдні капіталовкладення, які неминуче спровокували б різкий стрибок цін на інтернет для українців. Ми розглядаємо телеком як партнерів і впливаємо на процеси через інформаційні кампанії та стратегічну підтримку.

Головним рушієм модернізації мереж зараз є не держава, а клієнт. Найкращий інструмент впливу на зміну бізнес-процесів провайдера – це масовий запит абонентів на підключення xPON. Тільки клієнтський попит змушує компанії інвестувати в стійкість, щоб не втратити свою частку ринку під час блекаутів.

– Під час жорстких блекаутів минулих років нацроумінг іноді не витримував навантаження. Чи змінилася архітектура мережі зараз, щоб уникнути "падіння" зв'язку при масовому перемиканні абонентів між операторами?

– Національний роумінг – це рятувальний круг для екстрених ситуацій, а не повноцінна заміна вашого оператора. Щоб зрозуміти, чому він іноді не витримує, треба подивитися на фізику процесу.

Мобільні мережі в Україні проєктувалися для мирного часу, коли 80% трафіку люди споживали через домашній Wi-Fi. Коли під час блекауту "лягає" базова станція вашого оператора, ваш телефон через нацроумінг автоматично стукає до станції іншого оператора.

Але ця друга станція в цей момент уже перевантажена власними абонентами, які теж залишилися без світла. Це ніби весь потік автомобілів з перекритого багатосмугового шосе раптом направити на вузьку сільську дорогу.

Архітектуру радіочастот неможливо розширити магічним чином. Оператори дійсно роблять станції більш автономними: встановлюють нові літієві батареї та тисячі генераторів. Але щоб нацроумінг не "падав" при масовому перемиканні, ми маємо змінити культуру його використання.

Під час блекаутів нацроумінг має слугувати виключно для текстових повідомлень та критичних дзвінків. Для всього іншого – роботи, навчання чи новин – кожному українцю необхідний домашній енергонезалежний інтернет xPON.

– Пілотний 5G вже працює у Львові, Бородянці та з 14 лютого у Харкові. Які перші результати роботи? І найголовніше питання: коли 5G (хоча б тестово) увімкнуть у Києві та що зараз цьому заважає найбільше?

– Головний результат пілоту – понад півмільйона українців уже протестували 5G у реальних умовах. Ми побачили чітку тенденцію: щойно з'являється покриття, люди миттєво починають ним користуватися на повну.

Трафік зріс у рази. Завдяки високій швидкості абоненти дивляться відео в найвищій якості, миттєво завантажують важкі файли та працюють із хмарними сервісами просто з телефону. Але найголовніше досягнення пілоту – це стабільність.

Попри різкий стрибок навантаження на мережу, якість зв'язку не впала. Це і є головна цінність 5G: мережа витримує велику кількість активних користувачів одночасно без втрати швидкості.

Щодо Києва – це наступне місто, де буде запущений пілот 5G. Жодних регуляторних перепон з боку держави немає. Зараз триває суто технічний етап: мобільні оператори замовляють обладнання та фіналізують локації для базових станцій, щоб покриття у столиці було максимально якісним.

– Зараз оператори активно відключають 3G, щоб віддати ці смуги під 4G. Але при цьому старенький 2G досі живе через термінали та лічильники. Коли Україна остаточно вимкне 2G та 3G і чи чекає ця ж доля 4G після успішного машстабування технології 5G?

– Вимикання 3G – це не унікальний процес для України, а технологічний тренд. По всьому світу оператори поступово відмовляються від 3G, оскільки ця технологія вже вважається застарілою.

Вона менш ефективно використовує ресурс і не здатна забезпечити ті швидкості та якість зв’язку, яких сьогодні очікують користувачі. Натомість ті самі частоти переналаштовують під 4G, що дозволяє підвищити швидкість, зменшити затримки, покращити стабільність зʼєднання.

Ми домовилися з операторами про чіткий дедлайн: 3G повністю вимкнуть до 1 січня 2031 року. Ми заклали такий тривалий перехідний період спеціально, щоб для вас ця відмова пройшла абсолютно непомітно. А от 5G не означає, що 4G зникне. Навпаки – 4G є базою для розгортання 5G.

– "Укрзалізниця" після тестування Starlink у потягах перейшла до активної експлуатації терміналів для забезпечення інтернету не тільки в "Інтерсіті+", а й в потягах далекого сполучення. Однак зараз через обмеження роботи Starlink для протидії ворогу спостерігаються складнощі в роботі Інтернету в потягах. Чи буде вирішене це питання зі SpaceX?

– Наразі питання стабільної роботи Starlink у поїздах дійсно залишається актуальним через технічні обмеження, зокрема щодо швидкості руху терміналів. Це пов’язано не лише з цивільним використанням, а й із безпековими аспектами під час війни.

Це питання є актуальним, оскільки блокуються не лише російські дрони, а й доступ для користувачів, але ми вже над цим працюємо, щоб вирішити це питання, наразі на етапі перемовин із SpaceХ.

– Ми вже пройшли кілька зим з тривогами, але в багатьох укриттях чи підвалах будинків досі "глухо" зі зв'язком. Чи є план, як допомогти операторам провести туди Wi-Fi чи посилити сигнал?

– Давайте будемо відвертими: пробити товсті бетонні стіни підвалів мобільним сигналом з вулиці фізично дуже складно. Єдине надійне рішення для укриттів – це проведення фіксованого дротового Wi-Fi.

Держава разом із соціально відповідальним телеком-бізнесом сфокусували ресурси на критичних об'єктах. Оператори та провайдери вже безоплатно забезпечили роутерами та швидкісним інтернетом частину укриттів в дитсадках, школах, коледжах та університетах. Також вони самостійно підключають великі муніципальні бомбосховища, щоб там завжди був зв'язок.

Але якщо ми говоримо про підвал звичайного багатоквартирного будинку, то тут ініціатива має йти від мешканців. Не варто чекати централізованої програми покриття всіх підвалів країни.

Алгоритм дуже простий: ви обговорюєте це із сусідами чи ОСББ, телефонуєте своєму локальному провайдеру і замовляєте проведення інтернету (бажано за технологією xPON) у ваше укриття. Ми бачимо сотні успішних кейсів, коли проактивність мешканців розв'язувала проблему відсутності зв'язку за один-два дні.

Проведенням інтернету до укриття будинку повинні займатися мешканці (Інфографіка РБК-Україна)

– Україна під час війни запускає 5G, поки росіяни намагаються знищити нашу базову інфраструктуру. Як це відчувається зсередини міністерства – працювати над технологіями майбутнього, коли паралельно доводиться шукати генератори для вишок?

– Зсередини це відчувається як життя у двох паралельних реальностях, в яких ми живемо останні 4 роки. В одному чаті ми координуємо постачання тисяч генераторів на прифронтові території та розв'язуємо проблеми з дефіцитом пального, а в іншому – аналізуємо результати перших спідтестів 5G у Львові.

Але для нас це не розфокус, це єдина стратегія стійкості. Ворог хоче затягнути нас у кам'яний вік і змусити думати лише про виживання. Якби ми зупинили всі інновації і займалися виключно латанням дір, ми б уже програли.

Запуск 5G під час війни – це не піар-сигнал для світу. Це підтвердження того, що український ІТ-сектор, бізнес та логістика не відкочуються на десять років назад у технологіях, а незважаючи на наявні виклики – розвивають нові.

Ми тримаємо базовий зв'язок генераторами сьогодні, щоб наші люди мали роботу та сучасні технології завтра.

– Минулого року "Київстар" першим з українських операторів запустив технологію Starlink Direct to Cell, коли звичайний смартфон ловить супутниковий зв'язок без "тарілки". А Vodafone планує запустити схожу технологію компанії AST SpaceMobile. Чи стане ця технологія рішенням для "білих плям" на трасах та у віддалених селах?

– Технологія Direct to Cell – це не заміна вашого звичного 4G, це ваша цифрова "подушка безпеки". Вона дійсно закриє проблему "білих плям" на трасах, у лісах чи віддалених селах, але ми маємо бути відвертими щодо її швидкості.

Ви не зможете дивитися відео на YouTube чи скролити стрічку новин через супутник, адже пропускна здатність цієї технології наразі обмежена. Але вона робить найголовніше – перетворює ситуацію "немає мережі" на "я можу відправити SMS рідним або викликати швидку".

Яке місто стане наступним для запуску пілоту 5G (Інфографіка РБК-Україна)

Для звичайного користувача це означає, що зламавшись посеред порожньої траси вночі або опинившись у зоні тотального блекауту, ви завжди матимете базовий зв'язок для порятунку. Це технологія для кризових ситуацій у віддалених локаціях, а не для розваг, і саме в цьому її ключова цінність для українців.

– В Україні є три мобільні оператори і всі вони приватні, чи не розглядається ідея запровадження державного мобільного оператора, який би покривав базові потреби українців у звʼязку?

– Наразі ми не розглядаємо ідею запуску державного мобільного оператора, і на це є абсолютно прагматична причина. Наше завдання як держави – не будувати власні вишки за гроші платників податків, а встановлювати стимулюючі умови розвитку галузі, за якими приватні компанії змагатимуться за кожного українця як за клієнта, покращуючи якість зв'язку.

Саме конкуренція між трьома наявними операторами змушує їх швидше впроваджувати 5G, інвестувати мільйони доларів у генератори під час блекаутів та покращувати якість зв'язку, щоб ви не перейшли до конкурента.

Роль Мінцифри та НКЕК в цьому процесі створити умови, щоб українці залишалися на зв’язку за найскладніших обставин.

Ми стимулюємо компанії тримати зв'язок без світла, національний роумінг для екстрених ситуацій та законодавчо фіксуємо мінімальну швидкість інтернету. Тобто ми гарантуємо, що ваші базові потреби у зв’язку будуть закриті, не витрачаючи при цьому державний бюджет на створення ще однієї державної компанії.

Короткий бліц:

– Що має зробити кожен українець, щоб гарантовано мати зв'язок під час блекаутів?

– Зателефонувати провайдеру і підключити енергонезалежний інтернет xPON. Заживили роутер і ONU від павербанка – і маєте зв'язок до 72 годин без світла. Це ваша особиста цифрова фортеця.

– Найбільш абсурдний міф про 5G, з якого сміються в Мінцифри?

– Міф про те, що вишки 5G нібито викликають віруси чи хвороби. Якби це випромінювання дійсно робило те, що про нього пишуть у конспірологічних пабліках, ми б давно "зачипували" всіх на перехід у Дію.

5G – це просто більше ефективна работа обладнання мобільної мережі для користування сотень тисяч людей зв'язком одночасно.

– Опишіть одним словом український телеком сьогодні?

Стійкість.