Ще один рік війни? З якими ризиками та очікуваннями бізнес заходить у 2026-й

Головне:

• Чого очікують аграрії та металурги від наступного року?

• Чи можливі перші проекти Американо-українського інвестиційного фонду?

• Чи достатньо у банків капіталу, щоб наростити кредитування у 2026 році?

• Якими воєнні ризики бачать страховики?

• Чи очікує бізнес на відкриття авіапростору?

Найбільшим викликом для бізнесу, звісно, залишається війна. Більшість компаній не беруться публічно прогнозувати перебіг воєнних дій у 2026 році. "Лише 29% компаній будують плани з очікуванням можливого завершення бойових дій у 2026 році, тоді як понад половина бізнесів утримуються від будь-яких прогнозів", - коментує виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев’янко.

Бізнес очікує збереження ризиків в енергетиці, тому планує використання автономних та резервних джерел живлення. Опитування асоціації показало, що 94% роботодавців планують підвищувати заробітні плати та додатково інвестувати у програми для персоналу, щоб боротися з дефіцитом кадрів.

Попри наявні виклики, 20% опитаних компаній все-таки планують великі інвестиційні проекти з середнім обсягом капіталовкладень до 14 млн доларів, додає Дерев’янко. Загалом, у наступному році лише 55% членів асоціації очікують позитивну динаміку, 30% – не прогнозують суттєвих змін і 15% – налаштовані песимістично.

Прогнози та очікування експортерів

Аграрний сектор, як найбільший експортер, сподівається на завершення війни, говорить генеральний директор "Українського клубу аграрного бізнесу" Олег Хоменко. У наступному році для АПК також визначальними будуть фактори погоди, цін на добрива, тарифи "Укрзалізниці" та ціни на продовольство від прайс-мейкерів світового ринку – країн Латинської Америки.

У 2026 році Україна буде експортувати свою продукцію до ЄС згідно механізму квот, до якого повернулися після завершення "торгового безвізу" у червні цього року. Хоменко впевнений, що українські експортери виберуть всі квоти, а повернутися до обговорення нового торгового режиму з ЄС буде можливо у 2028 році.

Фото: Українські аграрії впевнено виберуть всі квоти на імпорт продукції до ЄС в 2026 році (Getty Images)

До цього часу має бути виконане "домашнє завдання" – запроваджені європейські стандарти аграрного бізнесу, зокрема, у питанні благополуччя тварин (наприклад, умов утримання корів), використання засобів захисту рослин.

У 2026-2027 роках уряд та галузь будуть працювати над імплементацією цих норм, проте їх запровадження потребує часу та значних інвестицій. "Ми сподіваємося, що ЄС надасть Україні певний перехідний період, щоб адаптуватися до цих норм", - додав Олег Хоменко.

Потужними експортерами залишаються металурги. Група "Метінвест", яка нещодавно придбала завод з виробництва труб у Румунії, планує посилити інтеграцію цього підприємства із "Запоріжсталлю", яка виготовляє гарячекатанний рулон для потреб румунського активу. "Це позитивно вплине на конкурентоспроможність обох майданчиків", - прокоментували РБК-Україна в компанії.

Українська металургія залежить від цін на світових ринках. В наступному році "Метінвест" не очікує зростання цін на металопродукцію, оскільки попит на сталь в Китаї знижується.

"Найбільш імовірним сценарієм для 2026 року залишається помірна цінова волатильність на ринках металопродукції з переважанням низхідного тренду у сегментах сировини", - прокоментувала група.

В металургійній компанії Centravis, яка виробляє безшовні нержавіючі труби на заводі в Нікополі, прямо визнають, що "повноцінної деескалації найближчим часом не буде". Місто та підприємство будуть вимушені продовжувати роботу в умовах обстрілів. Незважаючи на це, компанія планує наростити виробництво труб на 15% – до 15,4 тисяч тонн продукції та збільшити поставки за кордон.

Виликом для експорту металопродукції на ринок ЄС у 2026 році буде запровадження "карбонового мита" - додаткової плати для імпортерів, чий метал (добрива, цемент та ін.) вироблені зі значними викидами вуглекислого газу. В Centravis вважають, що ця норма надасть компанії переваги перед виробниками труб з Індії та Китаю та дозволить збільшити обсяг поставок до Європи.

Фото: Металурги не очікують зростання цін на їх продукцію у наступному році на світовому ринку (Getty Images)

"Ситуація в енергетиці буде залишатися напруженою та надскладною", - коментують РБК-Україна металурги з Нікополя. Для зниження енерговитрат Centravis проводить модернізацію обладнання та планує збудувати сонячну станцію в Ужгороді.

Найбільшими експортерами послуг є ІТ-компанії. Для них важливими є стабільна макрофінансова та курсова політика держави, адже від цього залежить вартість їх продуктів. Тому в асоціації IT Ukraine сподіваються на стабільну ситуацію на валютному ринку та у державних фінансах. Від Нацбанку сектор також очікує продовження валютної лібералізації, зменшення обмежень, які впливають на експорт ІТ-послуг.

"Галузь очікує більш системних і зрозумілих рішень щодо збереження людського капіталу в умовах мобілізації та глобальної конкуренції за фахівців", - прокоментувала РБК-Україна виконавча директорка асоціації IT Ukraine Марія Шевчук.

На зовнішніх ринках буде зростати актуальність штучного інтелекту, а ЄС буде посилювати регулювання цієї сфери, очікують в асоціації. Шевчук додає, що у 2026 році має зупинитися зниження експорту ІТ-послуг, яке мало місце у 2023-2024 роках.

Тренди наступного року в енергетиці

Основні виклики для енергетичної галузі збережуться і в наступному році. Всі розуміють: якщо війна продовжуватиметься, енергетика буде залишатися ціллю для ворога. Компанії потребуватимуть постійного постачання обладнання для проведення ремонтів. Разом з тим, продовжуватимуться інвестиції в "зелену" та розподілену генерацію. Щоб потік інвестицій зростав, необхідні зміни на ринку електроенергії, які дозволять покращити фінансовий стан галузі.

"Бізнес очікує, що буде вирішуватися проблема боргів", - коментує РБК-Україна директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Особливо значними є борги перед компаніями, які забезпечують балансування енергосистеми.

Також на початку 2026 року має відбутися оновлення наглядових рад державних енергокомпаній, яке розпочалося після корупційного скандалу в "Енергоатомі", додає експерт.

Дуже складною залишається ситуація у газовидобувній галузі, яка також стала об'єктом масованих ракетно-дронових атак Росії. "Видобувники намагаються якнайшвидше проводити ремонтні роботи, однак є такі пошкодження на відновлення яких знадобиться рік-два", - пояснює виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній Артем Петренко. Подальші обстріли можуть ускладнити ситуацію та збільшити потребу в імпорті газу.

Фото: Газовидобувники працюють над відновленням видобутку після атак та розраховують на спільні інвестиції зі США ("Нафтогаз України")

У 2026 році очікується запуск проектів в рамках Американо-українського інвестиційного фонду відбудови. "Маємо перші нафтогазові проєкти, на які поширюватиметься дія угоди зі США. Це три ділянки, прозорі аукціони по яких відбулися у грудні", - говорить Петренко в коментарі РБК-Україна.

У 2026 році можливі цінові піки на європейському ринку газу, звідки імпортується ресурс в Україну. Це може бути зумовлене погодою, конкуренцією за зріджений газ між Європою та Азією, геополітичними ризиками та логістичними обмеженнями. Проте, вважає Артем Петренко, на сьогодні європейський ринок досить диверсифікований, що додає йому стабільності.

Можливості банківського кредитування

На стан енергетичної галузі також звернули увагу в Незалежній асоціації банків України. Банкіри переконані, що дефіцит потужностей з виробництва та транспортування електроенергії вже стає довгостроковим чинником для економіки.

"Це і виклик, і можливість для банків, адже розвиток стійкої до атак розподіленої генерації потребує фінансування сотень окремих проєктів", - коментує заступник виконавчого директора асоціації Дмитро Глінський. На початку грудня Нацбанк повідомляв, що банки вже прокредитували будівництво 1,3 ГВт генеруючих потужностей.

Макроекономічну ситуацію у 2026 році в Незалежній асоціації банків оцінюють з обережним оптимізмом на фоні перспективи погодження програми з МВФ на чотири роки вперед та отримання кредиту від ЄС у розмірі 90 млрд євро.

Протягом 2024-2025 років банківський сектор збільшує обсяги кредитування економіки. Проте для підтримання таких темпів інвестицій необхідний капітал. У 2026 році банки почнуть формувати буфери капіталу, що є частиною євроінтеграційного курсу. До того ж повертається підвищена ставка оподаткування прибутку банків. Ці два фактори зменшать можливості фінустанов кредитувати реальний сектор, говорить Глінський.

Відкриття експорту озброєнь

Виробники зброї вже давно чекають на відкриття експорту, що дозволить наповнити галузь додатковим фінансовим ресурсом для розвитку. "Ми розраховуємо на відкриття контрольованого експорту з рівними умовами та доступом для всіх гравців ринку", - говорить про очікування від 2026 року виконавча директор асоціації "Технологічні сили України" Катерина Михалко.

Фото: У 2026 році виробники дронів очікують на відкриття експорту продукції ОПК (Віталій Носач, РБК-Україна)

Асоціація також розраховує на сприяння держави у роботі з наслідками від обстрілів, а саме у питаннях захист активів компаній, відшкодування їх вартості та страхування воєнних ризиків. У 2026 році для виробників зброї залишатиметься актуальною потреба передбачуваного податкового та митного регулювання, бронювання працівників. Галузь очікує на запуск правового режиму Defence City, покращення закупівель зброї з боку держави та співпраці у питанні захисту інтелектуальної власності, додала Михалко.

Сценарії воєнних ризиків

В умовах постійних загроз для основних активів компаній дуже актуальною є оцінка майбутнього від страхових компаній. Саме цей бізнес оцінює рівень майбутніх ризиків для того, щоб визначити вартість їх покриття.

В Національній асоціації страховиків України базовим вважають сценарій, що війна буде продовжуватися весь наступний рік. "У такому випадку, очікування будуть мало відрізнятися від того, що ми маємо сьогодні. Буде помірний попит на страхування", - коментує генеральний директор асоціації Денис Ястреб. Сценарій завершення війни розглядається як менш ймовірний.

У цьому році у страхових компаній виріс портфель автострахування, у наступному - передбачається його інфляційне (на 10-15%) зростання. На такий же обсяг можуть зрости й інші види страхових продуктів.

Говорячи про страхування воєнних ризиків, Ястреб визнав, що поки такі страхові продукти залишаються досить дорогими, адже українські страхові компанії не можуть отримати дешевого перестрахування від іноземних гравців. Проте українські страховики все-таки надають такі послуги, за виключенням хіба що територій, які або близькі до лінії фронту, або знаходяться біля великих інфраструктурних об'єктів (цілей регулярних обстрілів).

Фото: Постійні обстріли майна бізнесу підживлюють попит на страхування воєнних ризиків (Getty Images)

"Попит на воєнне страхування зростає, є тренд до збільшення кількості укладених договорів", - говорить Денис Ястреб. На ринку укладається близько тисячі на рік таких угод з компаніями і більше 5 тисяч – із фізичними особами.

В асоціації прогнозують, що за умов продовження війни попит на страхування воєнних ризиків у 2026 році буде не значно, але зростати. Якщо безпекова ситуація покращиться, закономірно, кількість укладених угод зменшиться. Вже сьогодні, говорить Ястреб, як тільки ситуація з обстрілами покращується, компанії одразу шукають можливість призупинити або припинити договори страхування.

Ймовірність відновлення авіасполучення

На початку 2025 року активно обговорювалося питання можливого відкриття повітряного простору. Зараз же таких очікувань в бізнесу вже майже немає. "Суб'єкти авіадіяльності достатньо песимістично оцінюють можливість відновлення авіаперевезень у 2026 році", - говорить експерт з авіагалузі Богдан Долінце в коментарі РБК-Україна.

Також була ініціатива часткового відкриття авіапростору – аеропортів з нижчими воєнними ризиками, наприклад, в Ужгороді. Поки ця ініціатива також не знаходить реалізації, додає експерт.

Закритий авіапростір негативно впливає на стан авіаринку, проте аеропорти та компанії-перевізники зберігають високий рівень готовності до початку польотів. "Готовність підтримується на рівні від одного до декількох місяців, в залежності від аеропорту", - коментує Долінце.

Зокрема, аеропорт "Бориспіль" з початку повномасштабного вторгнення не припинив своєї діяльності, продовжує підтримувати всю інфраструктуру. Підприємство зберегло персонал, проводить навчання працівників та тримає зв'язок з усіма авіаперевізниками, повідомили в прес-центрі "Борисполя".

Протидія нелегальній продукції

Значним викликом на ринках підакцизних товарів (сигарети, алкоголь і паливо) є їх нелегальне виробництво і продаж. Кожного року бюджет недоотримує мільярди гривень, а легальні виробники змушені конкурувати з тими, хто не платить податки. Тому, у "білого" бізнесу є очікування, що у наступному році буде налагоджена ефективна боротьба із нелегальним ринком, зокрема, тютюнової продукції, зазначають в компанії "Філіп Морріс Україна".

Фото: Нелегальне виробництво та торгівля сигарет продовжать бути проблемою для "білого" бізнесу у 2026 році (Бюро економічної безпеки)

Для цього потрібна співпраця податкової, митниці та силовиків, належне виконання вже прийнятого законодавства. "Реформи, безумовно, необхідні й мають відбуватися. Водночас їх імплементація не повинна підміняти собою або перешкоджати виконанню вимог, уже закріплених у законодавстві", - коментує заступник гендиректора "Філіп Морріс Україна" з корпоративних зв'язків Михайло Поляков.

Зауваження останнього співрозмовника – дуже слушні. У відповідь за запити РБК-Україна кожен бізнес або профільна асоціація представили перелік завдань, які потребують вирішення у наступному році. Підприємці добре розуміють, що питання війни вирішується на міжнародному рівні. Проте для більшості очікувань бізнесу – боротьба з корупцією, захист енергетичної інфраструктури, пакет "домашніх завдань" від ЄС – не слід чекати миру, вони можуть і мають реалізовуватися вже зараз.