Цього тижня в переговорах щодо російсько-української війни було багато подій та заяв – але дуже мало результатів.
РБК-Україна розповідає, про що вдалося домовитись під час другої зустрічі у Стамбулі, про що знову говорили Трамп і Путін та що на порядку денному перемовин далі.
Головне:
Однією з головних подій тижня став другий раунд переговорів між Україною та Росією у Стамбулі. Посередником на них виступала Туреччина. Проте цього разу до них прямо не були долучені США. Як зазначив речник МЗС України Георгій Тихий, на відсутності Штатів наполягла Росія.
Напередодні переговорів з Росією члени української делегації зустрілись з представниками Німеччини, Італії та Британії. Під час зустрічі сторони скоординували позиції та обговорили питання порядку денного: зустріч лідерів, повне припинення вогню та заходи з розбудови довіри в гуманітарній сфері.
Однак, Росія і надалі демонструє небажання йти на реальне припинення війни. Переговори загалом тривали лише понад годину, що досить мало для подібних зустрічей.
Росія вручила Україні свій проєкт меморандуму про припинення вогню. Він передбачає апріорі неприйнятні для України вимоги. Меморандум складається з трьох частин, містить 31 пункт, а також два можливі "сценарії" припинення бойових дій.
Перший запропонований агресорами "сценарій" припинення вогню: повне виведення Збройних сил України з території Росії, а також із Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей протягом 30 днів після початку перемир’я. Другий сценарій припинення вогню: заборона на переміщення ЗСУ, заборона мобілізації в Україні, проведення демобілізації та скасування воєнного стану. Також передбачається припинення військової підтримки України з боку союзників і заборона перебування іноземних військових на території України.
Президент України Володимир Зеленський назвав російський документ "політичним спамом" та "кривавим піаром". Крім того, він заявив, що Путін відчуває безкарність і з кожною новою відстрочкою дипломатії Росія показує середній палець усьому світові.
Україна надала свій варіант меморандуму. У ньому українська позиція незмінна – передумовою переговорів має бути "повне та безумовне припинення вогню на суші, морі та в повітрі". Також в документі перелічені заходи зміцнення довіри: повернення депортованих українських дітей, обмін військовополоненими звільнення всіх цивільних заручників Росії. Очікується, що в Москві розглядатимуть документ тиждень, тобто мали б дати відповідь на початку наступного.
Крім того, Росія запропонувала Україні ідею про припинення вогню на два-три дні, але не на всьому фронті, "щоб могли підібрати командири трупи своїх солдатів". Президент України Володимир Зеленський розкритикував таку ідею. Він зазначив, що Україна не змінювала порядок денний - безумовне припинення вогню, обмін полоненими, повернення дітей, повернення цивільних, і далі – зустріч лідерів.
"Ну і в принципі як такого припинення вогню вони не бачать. Вони сказали, що готові на припинення вогню на 2-3 дні, щоб забирати вбитих з поля бою. Я вважаю, що ідіоти. Бо припинення вогню для того, щоб не було вбитих", –підкреслив Зеленський. За його словами, пропозиція РФ припинити вогонь на 2-3 дні – це просто гра риторики.
За словами голови української делегації, міністра оборони Рустема Умєрова, наразі ситуація виглядає так, що росіяни знову тягнуть час, намагаючись створити "картинку дипломатії" для США без реальних дій.
У Стамбулі українська делегація запропонувала провести зустріч лідерів держав – Володимира Зеленського та Володимира Путіна, наприкінці місяця, з 20 до 30 червня. За словами Умєрова, всі ключові питання Україна і Росія можуть вирішити тільки на рівні лідерів. Така зустріч, згідно з українською пропозицією, може відбутися за участю президента США Дональда Трампа.
Також розглядається долучення до зустрічі президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана. Зазначимо, що Анкара загалом почала відігравати активнішу роль як посередник. Зокрема, напередодні переговорів міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан здійснив поїздки до Москви та Києва в рамках "човникової дипломатії".
Прессекретар Білого дому Керолайн Левітт заявила, що Трамп відкритий до можливої зустрічі з Володимиром Зеленським та Путіним, "але він хоче, щоб обидва лідери й обидві сторони сіли за стіл переговорів разом".
Особисто президент США відкрито не коментував результати переговорів у Стамбулі. Але неназвані офіційні особи США в коментарі ABC News сказали, що вимоги Росії у "меморандумі" не стали сюрпризом, але викликали розчарування. Чиновники підкреслили, що частину пунктів у "меморандумі" і Україна, і адміністрація Трампа вважають неприйнятними. За їхніми словами, ці вимоги свідчать про спробу Москви відкласти конструктивні переговори.
Водночас 4 червня Путін відмовився від зустрічі. Ба більше, він заявив, що Україна нібито зазнає значних втрат на полі бою, і тому "київська верхівка перейшла до організації терористичних актів". Путін згадав про інциденти з мостами на території Росії, але забув про українську операцію "Павутина", в ході якої 1 червня було знищено російські стратегічні бомбардувальники.
В той же день відбулася телефонна розмова Трампа і Путіна. Під час неї російський диктатор пожалівся на українські удари по літаках. "Це була хороша розмова, але не така, яка приведе до негайного миру. Путін дуже рішуче заявив, що він буде змушений відповісти на недавній напад на аеродроми", – написав Трамп після зустрічі.
Масовий удар Росії по Україні в ніч з 5 на 6 червня вкотре остаточно підтвердив наміри Росії. В ході обстрілу РФ запустила 452 дрони і ракети. Українська ППО перехопила 406 цілей, що стало рекордом з початку повномасштабного вторгнення. Міноборони Росії назвало удар "відповіддю на теракти".
Паралельно розвивається історія щодо нових санкцій США проти Росії. Нагадаємо, поки Трамп відмовляється їх запроваджувати, сенатори Ліндсі Грем і Річард Блюменталь спільно розробили законопроект у верхній палаті Конгресу, який запроваджує мито у розмірі 500% для будь-якої держави, що закуповує енергоносії у Росії. Цього тижня вони побували у Європі, аби скоординувати положення законопроекту, а також заявили, що хотіли б його ухвалити до саміту "Великої сімки" (G7), що відбудеться в Канаді з 15 по 17 червня.
Законопроект, ініційований Гремом і Блюменталем, підтримують понад 80 співавторів у Сенаті. Що важливо, підтримав введення більш жорстких санкцій спікер Палати представників Конгресу Майк Джонсон. "Багато членів Конгресу хочуть, щоб ми запровадили санкції проти Росії якомога суворіші санкції. І я прихильник цього кроку", – зазначив Джонсон.
Через особливості регламенту, він має можливість одноосібно блокувати законопроекти, просто не ставлячи їх на голосування. Разом з тим, раніше Джонсон орієнтувався на позицію Трампа щодо України. Тож його заява може свідчити про певні зрушення щодо санкцій. Проте, остаточне рішення за Трампом, а ознак, що він змінив позицію, немає.
Крім того, у Вашингтоні побувала українська делегація на чолі з першою віцепрем’єр-міністеркою – першою віце-прем'єркою Юлією Свириденко та головою Офісу президента Андрієм Єрмаком. Українські посадовці провели низку зустрічей з американськими візаві щодо безпекових питань, а також обговорили реалізацію угоди про надра. Планується, що спеціальний інвестиційний фонд запустять до кінця року.
Як і під час минулого раунду переговорів у Стамбулі, єдиний практичний результат - це домовленості про нові обміни. Україна і Росія домовились про обмін "всіх на всіх" важко поранених і тяжко хворих військовополонених, а також усіх військових віком від 18 до 25 років. Планується обмін "1000 на 1000", а також додатковий "200 на 200". Крім того, планується обмін тілами загиблих – по 6 тисяч з кожної сторони.
"У питанні звільнення військовополонених ми домовились зосередитися на конкретних категоріях, а не на цифрах", – заявив голова української делегації, міністр оборони Рустем Умєров.
Разом з тим, вимога України повернути викрадених Росією дітей залишилась проігнорована. Представник делегації РФ Володимир Мединський заявив, що Росія нібито не змогла документально підтвердити заяви України про викрадення дітей. Ба більше, за його словами, Москва не викрадала, а "рятувала дітей в Україні".
***
В цілому ж, поточні тренди переговорного процесу демонструють зниження інтересу до російсько-української війни з боку Дональда Трампа. А це в подальшому може призвести взагалі до виходу США з процесу, як це не раз заявляв сам американський президент. Попри те, що у Вашингтоні є багато противників такого кроку, наразі цей сценарій виглядає як найбільш реалістичний.
Втім, і сам потенційний вихід США може бути обставлений по-різному. Ключове питання, чи в такому сценарії американці продовжать постачати Україні зброю та надавати розвіддані, чи ні. Різні джерела РБК-Україна у вітчизняних та європейських дипломатичних і політичних колах мають різні думки щодо цього. Частина з них навіть дотримуються досить оптимістичого бачення майбутнього, розраховуючи на те, що американський санкційний пакет все ж буде ухвалено в осяжній перспективі.