РФ готує удари по газу: чи вистачить запасів на зиму і чим "Нафтогазу" допоможе Свириденко

Прогнози для української енергетики на майбутню зиму вкрай негативні. Про ризики серйозних проблем в опалювальному сезоні все частіше говорять представники вищого керівництва країни, включно з президентом, прем'єр-міністром та міністром енергетики.

Експерти намагаються оцінити, наскільки масштабними можуть бути відключення електроенергії та скільки годин без світла доведеться проводити українцям. Однак дати більш-менш точний прогноз зараз неможливо. Ситуація може різко змінитися в будь-який момент – усе залежить від масштабів, інтенсивності та наслідків російських атак на енергетичну інфраструктуру.

Минулого тижня Денис Шмигаль повідомив, що Україні потрібно додатково імпортувати газ на 400 млн євро. За нинішніми цінами це досить великий обсяг – близько 700-800 млн кубометрів.

За інформацією РБК-Україна, 400 млн євро – лише необхідний мінімум.

"Насправді імпорту треба буде значно більше. Те, що озвучив Шмигаль, це мінімальна сума, яка потрібна для закупівлі газу", – сказав співрозмовник видання, обізнаний з реальною ситуацією підготовки України до зими.

Навіщо потрібний додатковий імпорт

Поки в Україні газові сховища заповнюються з випередженням графіка. На 12 серпня у ПСГ було накопичено майже 14 млрд кубометрів. Це вже більше за встановлений урядом мінімум до початку опалювального сезону у 13,2 млрд. До жовтня максимальний запас визначено у 14,6 млрд кубометрів.

Шодня ПСГ поповнюються в середньому на 35 млн кубометрів газу. Якщо темпи збережуться, то до початку опалювального сезону запас наблизиться до 16 млрд кубометрів. Це майже на 2,5 млрд кубометрів більше, ніж було на 1 жовтня минулого року.

Здавалося б, що в такій ситуації імпорт і не потрібен. Навіщо тоді шукати додаткові кошти?

Є два фактори, які можуть суттєво вплинути на ситуацію з газом в Україні.

Перший фактор – безпека. За даними української розвідки, з наближенням холодів росіяни з великою ймовірністю можуть активізувати обстріли не лише об'єктів генерації та передачі електроенергії, а й газової інфраструктури.

Фото: Атака росіян на об'єкт газовидобутку в Україні (facebook.com/NaftogazGroup)

"Ми вважаємо, що в осінньо-зимовий період, окрім об'єктів, які забезпечують виробництво електроенергії та теплопостачання, під загрозою атак також може опинитися газотранспортна система та об'єкти газовидобутку в Полтавській і Харківській областях. Крім того, існує ризик для інфраструктури, яка забезпечує відбір газу зі сховищ та імпорт газу з Європи", – сказав у коментарі РБК-Україна представник ГУР МО Андрій Черняк.

Атаки на газо- та нафтовидобуток уже посилилися. Лише 9 серпня проти об'єктів газовидобутку противник застосував десятки ударних дронів.

"На місці – значні руйнування, частина обладнання виведена з ладу. Робота об'єкта призупинена", – повідомили в "Нафтогазі".

Втрати видобутку вдається відновлювати протягом кількох днів, тому темпи закачування газу до ПСГ суттєво не змінюються. Однак повторні атаки можуть призводити до більш серйозних пошкоджень обладнання. Після кожного ремонту воно стає вразливішим, а усунення наслідків нових ударів може займати більше часу. У результаті періоди зниження видобутку можуть бути тривалішими.

"Можливі втрати видобутку ще до початку опалювального сезону та необхідність імпорту газу протягом зими на додаток до вже накопичених запасів", – сказав виданню співрозмовник з однієї великої енергокомпанії України.

Якщо видобуток скорочується, то активніше починають використовувати газ зі сховищ. Але їх також можуть атакувати.

Основні сховища газу розташовані у західній частині України. Найбільше – Більче-Волицько-Угерське у Львівській області. Ризик полягає не стільки в тому, чи вистачить Україні накопиченого газу, скільки в можливості фізично вилучити його із системи.

У разі пошкодження компресорної інфраструктури, яка забезпечує відбір газу з ПСГ, доступ до газу може бути частково обмежений.

Повністю зупинити відбір газу росіянам навряд чи вдасться навіть сильними ударами, сказало виданню джерело, обізнане з роботою української ГТС.

"Там нескладна інженерна система і її можна оперативно відновити. Крім того, ПСГ пов'язані між собою мережею труб. Пошкодження компресорної системи може скоротити обсяг відбору газу на певний період, але повністю зупинити – складно", — сказав співрозмовник.

У 2024 році в Україні проводили детальне моделювання різних сценаріїв можливості роботи ГТС та ПСГ в умовах обстрілів. Воно не показало варіантів повного блокування відбору газу зі сховищ. Але якщо доступ до сховищ усе ж таки буде обмежений, то зросте потреба в імпортних потоках газу для поточного споживання.

Російські обстріли теоретично можуть скоротити можливості імпорту газу, але практично досягти цього дуже складно, сказав співрозмовник РБК-Україна, обізнаний з роботою української ГТС.

Найбільш безпечний напрямок — постачання газу через Польщу. Компресорна інфраструктура, яка забезпечує його перекачування, розташована на польській стороні. На українській території компресорів немає. Іншими словами, щоб зірвати постачання газу, росіянам довелося б атакувати територію Польщі.

Словацький та угорський напрямки маловразливі, сказав співрозмовник видання.

"За будь-якого сценарію імпортний газ можна буде перекачувати в Україну. Але якщо навіть будуть якісь перебої, то для відновлення роботи потужностей не знадобиться багато часу", – зазначив він.

Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко вважає ризики, пов'язані з припиненням імпорту газу через обстріли, мінімальними.

"Якби росіяни могли "вибити" імпорт, то вже зробили б це", – сказав він у коментарі виданню.

І дійсно, з моменту початку активної фази війни інфраструктура, що забезпечує імпортні постачання газу, не обстрілювалася.

Другий фактор – ціна газу. Скільки газ коштуватиме взимку, поки спрогнозувати складно. Але ніхто не очікує суттєвого зниження цін через невизначеність ситуації на Близькому Сході.

Останній тиждень ціна газу на головному європейському хабі TTF коливалася в межах 550-650 євро за тисячу кубометрів. Через дорожнечу закупівлі європейськими споживачами скоротилися.

Сховища Європи поки що не заповнені навіть на 60%, і вийти на заплановані 80% навряд чи вдасться. У таких умовах зимовий попит на газ залишатиметься високим, що може спровокувати зростання цін.

Отже, що більше коштів Україна залучить на закупівлю газу, то легше буде пережити опалювальний сезон і впоратися з наслідками можливих обстрілів.

Фактор Юлії Свириденко

Саме для пошуку додаткових грошей до керівництва НАК "Нафтогаз України" і планують призначити експрем'єрку Юлію Свириденко. У всякому разі, так виданню сказало джерело, обізнане з обговоренням цієї ідеї.

Фото: Юлію Свириденко планують призначити в.о. голови "Нафтогазу" (Getty Images)

"Це, скоріше, політичне призначення для Юлії Анатоліївни з метою домовлятися з партнерами та шукати додаткові гроші для "Нафтогазу", – зазначив співрозмовник.

Сприяти домовленостям мають досить розгалужені зв'язки, які експрем'єрка налагодила за час роботи в уряді.

За інформацією ще кількох співрозмовників, Свириденко сама захотіла очолити НАК.

"Вона не хотіла їхати кудись послом, а хотіла залишитися в Україні на позиції СЕО в "Нафтогазі", – сказав один із них.

Але повноцінною головою правління НАК у Свириденко найближчим часом стати не вийде. Для цього призначення має бути проведений конкурс, за результатами якого наглядова рада компанії й призначить нового керівника.

Однак для перемоги в конкурсі у Свириденко поки немає основного – досвіду роботи в нафтогазовому секторі. До того ж є й законодавче обмеження.

Юридичне питання

Згідно зі статтею 26 "Закону про запобігання корупції", Свириденко не може до середини липня 2027 року бути керівником НАК ні на постійній основі, ні як виконувач обов'язків голови правління.

Ця стаття забороняє звільненим чиновникам протягом року обіймати керівні посади в компаніях, якщо раніше вони ухвалювали рішення щодо цих компаній. Юлія Свириденко брала участь у ухваленні рішень Кабміну щодо діяльності "Нафтогазу" як голова уряду.

Але, за інформацією РБК-Україна, політичне рішення про призначення Свириденко в НАК вже ухвалено остаточно. Вона може бути призначена членом правління НАК і одразу ж в.о. голови компанії. Очікується, що наглядова рада НАК формалізує призначення вже найближчим часом.

Кілька фахівців у галузі корпоративного права, з якими спілкувалося РБК-Україна, вважають, що позитивне рішення наглядового органу може викликати сумніви з юридичної точки зору.

Подібна проблема вже виникала під час призначення головою НАК Юрія Вітренка та Олексія Чернишова. У першому випадку Кабмін на добу позбавив повноважень наглядову раду і в цей період призначив Вітренка своїм рішенням.

У випадку з Чернишовим у 2022 році було змінено статут компанії. У колишній редакції статуту НАК була "юридичною особою приватного права", і тому на неї поширювалася дія статті "Закону про запобігання корупції". Тобто Чернишова не можна було призначити головою компанії протягом року з моменту звільнення з Кабміну.

Після змін із документа виключили пункт про правовий статус юридичної особи. Таким чином, формально річне обмеження для призначення керівництва компанії припинило діяти.

Ці зміни не скасовані. Фактично вони й зараз дають підстави для призначення нового керівника НАК, попри норму антикорупційного закону.

Юристи у сфері корпоративного права в бесіді з виданням зазначили, що ситуація є спірною. НАК за всіма ознаками можна вважати юрособою приватного права, хоч це й не зафіксовано в статуті.

Якщо щодо призначення експрем'єрки в НАК у партнерів виникнуть запитання, це вплине на її здатність залучати кошти для компанії. Про це виданню сказали кілька співрозмовників, залучених до переговорів про фінансування енергетичного сектору України.

Окрім керівництва НАК, переговори з ключовими партнерами з питань фінансування проводять міністри фінансів та енергетики, а також прем'єр-міністр.

Поки є надія на додаткові грантові кошти для закупівлі газу від деяких країн, а також на домовленості зі США щодо постачання LNG. Пробні партії газу з-за океану Україна отримала ще на початку поточного року. І вже кілька місяців із американськими партнерами триває діалог щодо продовження закупівель за умови передоплати або за іншою схемою, яка знизить фінансове навантаження на НАК "Нафтогаз України".

Питання – Відповіді (FAQ)

– Навіщо Україні імпортувати газ, якщо сховища активно заповнюються?

– Додатковий імпорт потрібен як страховка на випадок зниження видобутку, проблем із відбором газу з ПСГ через російські обстріли.

– Чи може Росія повністю перекрити Україні доступ до газу у сховищах?

– Повністю зупинити відбір газу буде складно. Але пошкодження компресорної інфраструктури може на певний час скоротити обсяги відбору та збільшити потребу в імпортному газі.

– Чи зможе Росія зупинити імпорт газу з Європи?

– Загроза невелика. Найбільш безпечним вважається польський напрямок. Словацький та угорський напрямки також маловразливі.

– Навіщо Юлію Свириденко хочуть призначити головою “Нафтогазу”?

– Одне з основних завдань для Свириденко в “Нафтогазі” – залучення грошей на імпорт газу. Однак її призначення головою компанії стикається з юридичними питаннями.