Регулярні тривоги, які затягуються на години: у МОН дали чіткі рекомендації для шкіл

Від чого залежить організація освітнього процесу

Сьогодні умови, в яких школи організовують освітній процес, можуть суттєво відрізнятись, адже залежать від:

• безпекової ситуації;
• особливостей місцевості;
• спроможності конкретного закладу.

"Тому єдиної моделі, яка однаково працюватиме для всіх шкіл, не може бути", - уточнили в МОН.

Йдеться про те, що кожен заклад освіти має визначати формат навчання з урахуванням:

• власних умов та можливостей;
• наявності та місткості укриття;
• інфраструктури;
• готовності організувати дистанційне навчання.

Водночас кожна школа має заздалегідь затвердити можливі сценарії та алгоритм переходу між ними - залежно від зміни безпекової ситуації.

Чим допоможуть методичні рекомендації МОН

Міністерство освіти й науки розробило методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану для того, щоб допомогти школам організувати цей процес.

Документ містить спільні підходи, за якими школи можуть:

• оцінити власну спроможність;
• заздалегідь підготувати кілька сценаріїв організації освітнього процесу (залежно від зміни безпекової ситуації).

"Це дасть змогу не ухвалювати рішення щоразу в момент виникнення нових ризиків, а мати зрозумілий алгоритм переходу між форматами навчання та заздалегідь визначені дії для кожного сценарію", - пояснили українцям.

Отже, методичні рекомендації - покликані допомогти школам перейти від ситуативного реагування до завчасного планування.

Їхня мета - не зберегти розклад за будь-яких умов, а створити зрозумілу систему, за якої:

• діти - можуть продовжувати навчання;
• школа - досягати визначених державним стандартом результатів, коли це безпечно.

"Ці рекомендації з'явилися саме на запит учительства і враховують досвід та пропозиції людей, які щодня організовують навчання в умовах війни", - розповів міністр освіти й науки України Андрій Бутенко.

Головний пріоритет в новому навчальному році

Одним із ключових пріоритетів держави є безпечне освітнє середовище.

"Безпека учнів та вчителів залишається першим пріоритетом", - наголосив очільник МОН.

Уточнюється, що за 2023-2026 роки на облаштування укриттів у закладах освіти з державного бюджету місцевим вже було спрямовано майже 20 мільярдів гривень.

Ці кошти дають громадам змогу:

• будувати нові захисні споруди;
• реконструювати наявні;
• створювати умови для повернення дітей до безпечного очного навчання.

"Важливо дати школам не одну жорстку інструкцію на всі випадки, а зрозумілі інструменти, щоб вони могли знайти найкраще рішення для своїх умов. Зберігаючи головний баланс: безпека завжди на першому місці, але робимо все для збереження якості освіти", - констатував Бутенко.

Як потрібно організовувати навчання школярів

В цілому організація навчального процесу в українських закладах загальної середньої освіти має відбуватись так:

• МОН - визначає загальні підходи;
• кожна громада та школа індивідуально - створює конкретні моделі (з урахуванням всіх умов);
• засновник або уповноважений ним орган - оцінює спроможності закладу та забезпечує необхідні умови для організації освітнього процесу;
• керівник школи - організовує освітній процес, визначає базову та альтернативні моделі, затверджує практичний алгоритм переходу між ними.

У міністерстві наголосили, що такий алгоритм повинен бути підготовлений завчасно та враховувати сценарії:

• зміни безпекової ситуації;
• тривалих тривог;
• проблем з електропостачанням або зв'язком;
• інші обставини, які можуть впливати на можливість навчатися очно.

Як школам оцінити власні спроможності

У МОН зауважили, що надані рекомендації "містять типові алгоритми організації освітнього процесу, якими можуть користуватися заклади загальної середньої освіти".

Адже у роботі над такими алгоритмами варто звертати увагу на низку різних критеріїв.

Для того, щоб оцінити власну спроможність, школі необхідно, перш за все, визначити можливість забезпечення безпечного та безперервного очного навчання.

Для цього потрібно оцінити:

• місткість і можливості укриття;
• кількість учнів і працівників, яких школа може безпечно розмістити;
• можливість тривалого перебування в укритті;
• наявність електроенергії, тепла, води та інших необхідних комунікацій;
• резервні джерела живлення;
• доступ до інтернету та зв'язку;
• готовність педагогів і учнів до дистанційного навчання;
• можливість організувати навчання із залученням інших освітніх просторів громади.

"Загальна кількість людей, які одночасно перебувають у школі, не може перевищувати можливості укриття", - наголосили у міністерстві.

Крім того, якщо укриття використовується не лише для перебування під час тривоги, а й як простір для навчання, школа повинна також враховувати фактичну кількість облаштованих навчальних місць.

Ймовірні моделі та сценарії навчання

Українцям нагадали, що школи повинні підготувати не одну модель, а кілька готових сценаріїв навчання.

"На основі оцінки власної спроможності школа визначає базову модель навчання та альтернативні сценарії, між якими можна переходити залежно від безпекової ситуації", - пояснили в МОН.

Серед можливих моделей (форматів) згадуються такі:

• очне навчання з переходом до укриття під час тривоги - оптимальна модель для ситуацій, коли тривоги є короткими або поодинокими (після відбою тривоги учні та вчителі можуть повернутися до занять);
• очне навчання з використанням укриття як освітнього простору - якщо тривоги часті або тривалі, укриття може бути підготовлене для продовження навчання (із місцями для учнів, робочим місцем вчителя, освітленням, електроживленням та, за можливості, інтернетом);
• поєднання очного та дистанційного навчання - якщо школа не може безпечно прийняти всіх учнів одночасно, навчання можна організовувати за ротацією (для різних груп у різні дні, тижні, зміни або за іншим графіком);
• дистанційне навчання - якщо безпечне прибуття або перебування учнів у школі неможливе (або якщо цього вимагає безпекова ситуація).

Наголошується при цьому, що перехід до іншого формату не має відбуватися спонтанно.

Тобто школа заздалегідь визначає:

• за яких умов відбувається перехід;
• хто ухвалює рішення;
• як змінюється розклад;
• як працюють педагоги та комунікують з учнями й батьками.

"За можливості, уроки варто розпочинати одразу в безпечних місцях", - порадили в МОН.

Що ще необхідно враховувати школам

Окремо школа має визначити, як працювати з різними предметами.

Адже не всі навчальні активності однаково легко перевести в укриття чи онлайн.

У МОН пояснили, що під час планування школа має продумати та визначити, які заняття потребують:

• безпосередньої взаємодії вчителя та учнів;
• спеціального обладнання;
• лабораторій;
• майстерень.

Які уроки можуть проводитися в укритті, або ж які навчальні результати можуть бути досягнуті через самостійну, проєктну чи дослідницьку роботу.

Як діяти школам під час повітряної тривоги

"Повітряна тривога не означає автоматичне припинення освітнього процесу", - повідомили українцям.

Якщо перебування в укритті є безпечним і там є відповідні умови - навчання може продовжуватися у формах, які відповідають ситуації.

Це можуть бути:

• продовження уроку;
• самостійна робота;
• читання;
• консультації;
• виконання проєктних чи дослідницьких завдань;
• повторення матеріалу;
• інші педагогічно доцільні активності.

Якщо ж тривоги стають систематичними або сумарно тривають понад дві години впродовж навчального дня кілька днів поспіль - школі рекомендовано переходити:

• або до заздалегідь підготовленої моделі навчання в укритті;
• або до дистанційного формату.

"Якщо частина учнів не має вдома безпечних умов або технічної можливості для дистанційного навчання, школа може організувати для них безпечні навчальні зони чи групи", - зауважили в МОН.

Насамкінець у міністерстві наголосили, що в межах одного уроку один вчитель не має одночасно проводити заняття:

• для частини учнів - очно;
• для іншої частини - синхронно онлайн.

"Натомість протягом дня або тижня різні групи можуть навчатися в різних форматах відповідно до визначеного школою графіка", - підсумували в МОН.