До початку опалювального сезону залишається близько чотирьох місяців. Україна нарощує запаси газу, ремонтує пошкоджені потужності та створює резервну генерацію, однак головні ризики залишаються високими. Чи встигнуть завершити всі необхідні роботи у встановлений термін і з чим можуть бути проблеми – в матеріалі спецкору РБК-Україна Юрія Дощатова.
Головне:
Практично половина періоду підготовки до нового опалювального сезону вже позаду. Для завершення необхідного комплексу робіт залишається близько чотирьох місяців. У Міністерстві енергетики запевняють, що підготовка до зими йде за затвердженими планами.
Триває накопичення природного газу в сховищах, основного та резервного палива на електростанціях. Формується запас обладнання на випадок пошкоджень енергетичної інфраструктури, персонал готують до роботи в надзвичайних ситуаціях, повідомили РБК-Україна в Міненерго.
Також йдуть планові ремонтні роботи на електростанціях. "Вже виконані ремонти на близько 4 ГВт потужності (з 6,2 ГВт пошкодженої). Відновлення здійснювалось як за рахунок власних сил компаній, так і за рахунок отримання гуманітарної допомоги від партнерів", – повідомили в Міненерго.
З початку поточного року до України надійшло 3325 одиниць енергетичного обладнання більш ніж з 20 країн.
Фото: більше 20 країн світу надали Україні допомогу для підготовки до зими (інфографіка РБК-Україна за даними Міненерго)
Після складнощів, які виникли минулої зими в деяких регіонах з електро- і теплопостачанням, уряд і президент тримають на особливому контролі графіки виконання визначених робіт.
"За це регулярно питають. Прем’єр-міністерка намагається повертатися до цього питання приблизно раз або двічі на тиждень. Президент заслуховує доповіді щонайменше раз на місяць або навіть частіше. Якщо він перебуває в регіоні, то окремо цікавиться ситуацією на місці", – розповів співрозмовник.
Головне наразі – виконання планів стійкості. Вони розроблені як комплексні програми для кожного регіона і затверджені в березні рішенням РНБО і указом президента України.
Виконання цих планів має забезпечити максимально безперебійну роботу всієї критичної інфраструктури в умовах війни.
Для їх реалізації передбачено 62 млрд гривень із державного бюджету. Близько 22 млрд гривень із цієї суми вже використовують, повідомили РБК-Україна в Міністерстві розвитку громад та територій.
Основний напрямок фінансування – захист критичної інфраструктури. Кошти використовують обласні військові адміністрації, Агентство відновлення, а також "Укрзалізниця" та "Укренерго" для посилення захисту ключових об’єктів.
Другий напрямок – створення резервної та альтернативної генерації у населених пунктах. Цей напрям поділений між бізнесом і державними структурами. Міністерство енергетики через "Укренерго" і "Нафтогаз" та інших замовників займається встановленням додаткових енергетичних потужностей.
Третій напрям – альтернативне теплопостачання. За нього відповідає Мінрозвитку. Основний акцент робиться на встановленні блочно-модульних котелень та іншого резервного обладнання.
Четвертий напрям – забезпечення альтернативними шляхами водопостачання.
"Зараз середній рівень виконання цих планів стійкості становить близько 40%. Значний обсяг роботи вже зроблено, але цього недостатньо – попереду ще дуже багато завдань", – зазначив співрозмовник РБК-Україна, знайомий з процесом відновлювальних робіт..
Найбільш успішно реалізують плани стійкості в Запорізькій, Київській та Харківській областях, зазначив співрозмовник. Відстають – Львівська та Івано-Франківська.
Загалом, за його словами, Західна Україна знаходилась в трохи розслабленому стані, і не дуже реагувала на загрози до 1 квітня, коли був великий обстріл регіону.
"Зараз вони змінили ставлення до загроз і пожвавились", – додав співрозмовник РБК-Україна.
Читайте також: Вода за графіком і мобільні водокачки: що може чекати на українців після літніх обстрілів
Що стосується захисту, то зараз основним напрямом для встановлення є другий рівень. Тобто, захист від шахедів.
Росіяни з травня значно покращили точність влучень.
"Вони почали використовувати нову тактику для ФПВ-дронів. Зараз дрони влітають в саму споруду, майже не в вентиляційні шахти", – зазначив співрозмовник.
До початку зими заплановано запустити нову генерацію для забезпечення потреб всієї критичної інфраструктури. Точні цифри її споживання не називаються, але за експертними оцінками мова може йти про 2-4 ГВт. Наскільки це буде реально – поки незрозуміло.
Міненерго називає обсяги нової генерації в 1,5 ГВт. Йдеться про газопоршневі, когенераційні установки та інші об’єкти розподіленої генерації в регіонах.
У кожному регіоні потреби різні. Вони залежать від кількості населення та критичних об’єктів споживання.
Директор центру "Психея" Геннадій Рябцев вважає, що виконати план не вдасться.
"Нової генерації буде мало не тільки тому, що грошей буде не вистачати, але і тому, що час між замовленням і поставкою – це близько шести місяців в найкращому випадку. Звісно, що просто можуть не встигнути поставити обладнання", – зазначив він в коментарі РБК-Україна.
Джерела видання кажуть, що найкраще йдуть роботи із встановлення нової генерації у Дніпропетровській, Київській, Житомирській, Рівненській та Черкаській областях. Закарпатська, Чернігівська, Миколаївська, Київська та Запорізька області вже майже закрили свої потреби в розподіленої генерації. В столиці ситуація теж непогана.
"В Києві генерація встановлюється переважно держкомпаніями. Влада столиці веде цю роботу не дуже ефективно. Але якщо темпи збережуться на такому ж рівні, як зараз, то до зими споживання критичною інфраструктурою буде покрито", – зазначив співрозмовник.
Фото: ремонт пошкоджених об’єктів генерації в Києві (Getty Images)
Ключове завдання для столиці – підготувати систему теплопостачання так, щоб узимку не повторилася ситуація минулого сезону, коли окремі райони Києва тривалий час залишалися без тепла.
Джерела видання повідомили, що столична влада до зими може не встигнути забезпечити будівництво достатніх потужностей блочно-модульних котелень для забезпечення необхідного теплопостачання.
Конкретні цифри не називають, але зазначають, що мова йде про дуже значні обсяги теплогенерації, відносно загальної потреби.
В уряді не розуміють, чому столична влада має кошти, щоб займатися дорогами, парками, а на першочергові цілі не вистачає ресурсів.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко публічно заявила про відставання столиці у виконанні низки важливих заходів. Вона має намір ініціювати розгляд питання підготовки Києва до зими на засіданні Ради національної безпеки та оборони.
Джерела видання, інформовані про ініціативі уряду, повідомили, що на РНБО ніяких кардинальних кадрових рішень пропонувати не будуть.
Фото: питання підготовки Києва до зими планують розглянути на засіданні РНБО (facebook.com/KabminUA)
"Віталія Кличка точно не будуть нагороджувати Орденом Ярослава Мудрого. Але звільняти з посади голови КМДА теж не планується. Будь-яка людина, яка прийде на його місце, просто не встигне перебудувати управлінську владу під себе і дати результат", – сказав співрозмовник.
Скоріш за все, слід очікувати рішення, яке змінить повноваження в.о. першого заступника голови КМДА Петра Пантелєєва. Йому, за інформацією видання, можуть дати право більш самостійно, незалежно від голови столичної адміністрації, вирішувати питання підготовки до зими, в тому числі і фінансові. І він буде звільнений від кураторства інших напрямів.
"У людини буде тільки цей напрямок. Гроші в міста є. Він зможе самостійно ними розпоряджатися", – зазначив співрозмовник.
В КМДА не надали коментар з приводу підготовки столиці до зими.
Станом на зараз передумов для паливної кризи в Україні немає. Запаси вугілля та ядерного палива сформовані в достатніх обсягах. Закачування газу до підземних сховищ триває без суттєвих перебоїв, попри російські атаки на енергетичну інфраструктуру.
Наслідки обстрілів газовидобувних об'єктів вдається ліквідовувати досить оперативно. Це дозволяє утримувати середньодобовий видобуток природного газу на рівні близько 37 млн кубометрів.
За даними відкритих джерел, наразі у підземних сховищах накопичено близько 12 млрд кубометрів газу (включно з 4,5 млрд кубометрів буферного газу).
ПСГ заповнені приблизно на чверть. Це високий показник з урахуванням того, що українські сховища мають значно більшу місткість, ніж внутрішні потреби країни.
Водночас уряд поставив перед НАК "Нафтогаз України" завдання накопичити до початку опалювального сезону щонайменше 13,2 млрд кубометрів газу. З огляду на воєнні ризики та можливі нові атаки на об’єкти видобутку, оптимальним рівнем запасів уряд визначив 14,6 млрд кубометрів.
Аналітик ринку природного газу ExPro Consulting Михайло Свищо вважає, що встановленого урядом обсягу запасів можна буде досягти навіть раніше. Причому без суттєвого збільшення імпорту. Але лише за умови, якщо видобуток газу через обстріли не знизиться.
"Якщо говорити про мінімальний рівень, встановлений урядом, то за поточних обставин його можна буде досягнути на початок серпня", – зазначив він у коментарі РБК-України.
Але, якщо в найближчі місяці обстріли призведуть до суттєвого зменшення видобутку, то треба буде екстрено збільшувати імпорт. Зараз він відбувається в мінімальних обсягах – приблизно 1 млн кубометрів на добу. Для порівняння – минулого року імпорт перевищував 20 млн кубометрів на добу.
"Нафтогаз" поки не хоче закупити газ за високими цінами, які сформувалися як наслідок війни на Близькому сході.
За інформацією РБК-Україна, імпорт планують активізувати з початком зими одразу на поточне використання. Тобто, грубо кажучи, без заходу газу в сховища. Тоді ціна газу може знизитись, якщо в Близькосхідному регіоні не виникне нова хвиля кризи.
Фото: Нафтогаз планує активізувати імпорт газа взимку (facebook.com sergii.koretskyi.page)
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко вважає, що надії на значне здешевлення газу можуть бути марними. Зараз, в період високих цін на енергоресурси, закупку газу скоротила не тільки Україна, але і країни Європи.
За останніми даними заповненість сховищ в ЕС складає до 46%, при тому що минулого року на цей період показник був на рівні 54%.
"Європа теж чекає на зниження цін. Якщо в серпні-вересні вони не впадуть, перспективи подальшого кардинального зниження не буде, бо всі почнуть закачувати газ, готуючись до зими", – зазначив Харченко.
Він вважає, що доцільно вже в липні-серпні розпочати активніше імпортувати газ, не очікуючи подальшого зниження цін. В "Нафтогазі" РБК-Україна ще не надали коментар з приводу подальших планів на імпорт.
Якщо негативні прогнози справдяться і видобуток дійсно впаде, виправити ситуацію без імпорту буде практично неможливо.
В такому разі, відповідальність ляже на голову компанії Сергія Корецького. І він буде не першим керівником НАК, на якого обрушиться критика за невірно обрану стратегію по закупівлі газу на зиму.
Попередника Корецького, Олексія Чернишова теж дорікали за відсутність резерву газу, що наприкінці зими 2025 року призвело до ледь не критичного рівня залишків у сховищах. Тоді в екстреному режимі довелося шукати додаткові кошти на імпорт.
Водночас і наступну зиму ризики по газозабезпеченню залишаються високими. У разі посилення російських атак на газовидобувну інфраструктуру обсяги видобутку можуть суттєво знизитися. На тлі мінімального імпорту це напряму вплине на темпи накопичення ресурсу в підземних сховищах.
У такому сценарії існує загроза, що Україна не встигне сформувати необхідні запаси газу до початку опалювального сезону, навіть за умови нинішніх стабільних показників.
***
У цілому підготовка до опалювального сезону наразі відбувається без критичних збоїв. Але якщо активізуються російські атаки та не будуть вирішені регіональні проблеми по виконанню "планів стійкості", то наступна зима може стати не менш складною, ніж минула.
– Чи вистачить Україні електроенергії взимку?
– Наразі критичних ризиків немає. Однак ситуація залежатиме від масштабів російських атак та темпів відновлення енергосистеми.
– Скільки нової генерації планують ввести до зими?
– Міненерго розраховує на запуск близько 1,5 ГВт нових потужностей. Частина експертів вважає цей обсяг недостатнім.
– На якому етапі виконання "планів стійкості"?
– За даними співрозмовників РБК-Україна, наразі виконано близько 40% запланованих заходів.
– Чому виникли питання до підготовки Києва до зими?
– Основні ризики пов'язані з теплопостачанням і створенням резервних потужностей для проходження зими.
– Чи можливі кадрові рішення щодо КМДА?
– Джерела не очікують змін керівництва столиці, але допускають перерозподіл повноважень усередині КМДА.
– Чи вистачить Україні газу?
– За поточних умов уряд розраховує накопичити необхідні запаси газу до початку опалювального сезону.
– Який головний ризик для газового балансу?
– Нові удари по газовидобувній інфраструктурі можуть скоротити видобуток і змусити Україну збільшувати імпорт.
– Який головний висновок?
– Підготовка до зими триває за планом, але ключовими ризиками залишаються безпекова ситуація, готовність окремих регіонів і накопичення газу.