Команда Трампа між Маямі і Москвою. Головне про мирні переговори за тиждень

Головне:

• Про що говорили у Маямі?
• Яку відповідь США дали в Москві?
• Які засоби впливу на Україну і Росію використовує Вашингтон?

Перша зустріч у Маямі

У неділю, 30 листопада, у Маямі відбулася зустріч делегацій України та США. На ній продовжили працювати над мирним планом, основу якого напрацювали минулого тижня. Переговори тривали близько 4-5 годин. Основною темою була лінія територіального контролю в межах майбутньої мирної угоди, зазначає Axios.

За інформацією видання, після години розмов у розширеному форматі переговори продовжилися у вузькому колі: від США в них брали участь спецпосланець Стівен Віткофф, держсекретар Марко Рубіо та зять президента США Джаред Кушнер. Від України – секретар РНБО Рустем Умєров, заступник начальника ГУР Вадим Скібіцький і начальник Генштабу ЗСУ Андрій Гнатов.

Як повідомляють джерела РБК-Україна, США в ролі медіатора донесли до України позицію Росії, яка досі наполягає на повному виході українських сил з Донбасу та прагне закріпити контроль над захопленими територіями.

Україна ж пояснювала неможливість таких поступок через обмеження Конституції, позицію суспільства та реальну ситуацію на фронті. Київ наполягає, що будь-які розмови про території можуть починатися лише з поточної лінії зіткнення.

За підсумками переговорів президент США Дональд Трамп заявив, що є "хороший шанс" укласти угоду про мир.

Як повідомляє The Wall Street Journal, переговори стосувалися і можливих нових виборів в Україні, а також перспектив "обміну" територіями між РФ і Україною. При цьому щонайменше одне питання залишилося так і невирішеним. Джерело видання у Білому домі повідомило, що це гарантії безпеки, а також "питання про те, чи продовжить Кремль вимагати міжнародного визнання окупованих територій".

Джерело РБК-Україна, обізнане з ходом переговорів, повідомило, що американська сторона підтвердила готовність до надання Україні гарантій безпеки. Але Україна і США розглядають це питання під дещо відмінними кутами зору.

"Вони говорять: ми розуміємо, що без гарантій безпеки ніякої реалізації цього потенціалу (України, - ред.) не буде", – сказав співрозмовник видання.

Натомість для української сторони питання гарантій безпеки має більш екзистенційний характер, і у цьому раунді переговорів вони детально не обговорювалися.

Після переговорів відбулася колективна розмова президента України Володимира Зеленського зі Стівеном Віткоффом. У ній також взяли участь президент Франції Емманюель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер. Згодом Зеленський заявив, що мирний план "став кращим".

Візит у Москву

Вже у вівторок, 2 грудня, до Москви вирушили посланці США – той-таки Стівен Віткофф та зять Трампа Джаред Кушнер. Їхні переговори з Путіним тривали майже 5 годин.

За підсумками помічник російського диктатора Юрій Ушаков заявив, що бесіда була "корисною, конструктивною, змістовною". Проте компроміси поки що знайдені не були. За словами Ушакова, у мирному плані Росія з чимось готова погодитись, а "щось викликало критику".

Конкретні формулювання мирного плану США не обговорювалися, сторони говорили "про суть". Водночас РФ, крім початкового плану із 28 пунктів, отримала ще 4 документи.

Буквально напередодні візиту російський диктатор Володимир Путін заявив про необхідність "створення зони безпеки вздовж кордону з Україною". Російські ЗМІ пояснюють, що під цим начебто розуміється потреба взяти під контроль райони Харківської, Сумської та Чернігівської областей, що межують з РФ.

З боку США деталей про хід перемовин оприлюднено не було. Як розповів Reuters неназваний представник Білого дому, США і Росія брали участь у ретельній, продуктивній зустрічі.

"Спеціальний посланник Віткофф і пан Кушнер доповіли президенту й українській стороні після зустрічі", – повідомило джерело агентства.

Одночасно з Віткоффом і Кушнером до Москви прилетів міністр закордонних справ Китаю Ван Ї. Він мав зустріч зі своїм російським візаві Сергієм Лавровим. Наразі немає інформації, чи узгоджувала Росія з Китаєм позиції під час переговорів з американськими представниками. Проте такий "збіг" випадковим не виглядає.

Президент США також прокоментував візит своїх емісарів до Москви лише загальними фразами.

"Я не знаю, що робить Кремль. Можу вам сказати, що у них (Віткоффа і Кушнера – ред.) була досить хороша зустріч з президентом Путіним", – заявив Трамп.

Він також наголосив, що російський диктатор "хотів би закінчити війну" – принаймні у команди Трампа чомусь склалося таке враження.

Проте згодом Путін сказав, що відтепер "мирний план" знову розширився аж до 27 пунктів. Зазначимо, що початковий драфт складався із 28 положень і включав максималістські вимоги до України, але згодом Київ і Вашингтон скоротили його до двох десятків пунктів.

За словами Путіна, американська сторона нібито "розділила 27 пунктів свого плану на чотири окремі пакети й запропонувала обговорювати їх по черзі".

Частину мирних пропозицій США при цьому Росія відхилила. Які саме це були пропозиції, Путін не сказав.

Джерела The New York Times повідомляють, що США розділили свій "мирний план" на чотири "пакети". Кожен з них планують обговорити з росіянами. Один із "пакетів" стосується питань суверенітету України, інші – економічного співробітництва США та Росії, європейської безпеки. Видання з посиланням на свої джерела пише, що переговори щодо чотирьох "пакетів" ведуть паралельно.

Знову Маямі

Після поїздки Віткоффа і Кушнера у Москву відбулися ще два раунди українсько-американських переговорів. З боку України в переговорах брали участь секретар РНБО Рустем Умєров і керівник Генерального штабу ЗСУ Андрій Гнатов. На відміну від попередніх, результати цієї зустрічі є менш публічними. І загалом, після візиту Віткоффа та Кушнера до Москви, кількість змістовних витоків про суть переговорів стала помітно меншою.

Загалом позиції України та Росії, як і раніше, зводити до спільного знаменника вкрай важко через несумісні інтереси. Водночас цього тижня США вперше вдалися до важелів тиску та заохочення.

2 грудня стало відомо, що США призупинили постачання певного озброєння до України, а також обірвали один із прямих контактів з генералами Німеччини, які координували допомогу Києву. Про це розповів командувач Сухопутними силами Збройних сил Німеччини Крістіан Фройдінг в інтерв’ю The Atlantic. Він зазначив, що раніше міг постійно обмінюватися текстовими повідомленнями з Пентагоном, проте зараз цей канал зв’язку закритий.

З іншого боку, міністерство фінансів США продовжило дію спеціальної ліцензії, яка тимчасово звільняє іноземну мережу АЗС російського "Лукойлу" від санкцій. Документ діятиме до кінця квітня 2026 року. Санкції проти російської компанії Трамп запровадив у листопаді.

До того ж за даними Bloomberg, США тиснуть на ЄС із вимогою призупинити надання Україні "репараційного" кредиту із заморожених російських активів. Посадовці зі США приватно переконують керівництво держав-членів ЄС у тому, що ці кошти можуть відіграти роль у майбутньому врегулюванні між РФ та Україною.