Фінансування науки в Україні змінили: хто отримає більше мільйона й особливі пільги

Що саме вирішили змінити в Україні й навіщо

Українцям розповіли, що Міністерство освіти й науки затвердило оновлені вимоги до організації та проведення конкурсних відборів проєктів:

• фундаментальних наукових досліджень;
• прикладних наукових досліджень;
• науково-технічних розробок.

Нові правила визначають, як у 2026 році відбиратимуть і фінансуватимуть наукові проєкти за кошти державного бюджету.

Йдеться про:

• більш чіткі умови участі;
• посилення вимог до якості проєктів;
• підтримку установ із прифронтових і прикордонних регіонів;
• більший фокус на дослідженнях, які мають практичне значення для держави.

"Конкурсне фінансування має працювати не як формальна процедура, а як інструмент розвитку сильних наукових команд і підтримки досліджень, які дають конкретний результат", - наголосив заступник міністра освіти й науки України Денис Курбатов.

Окрему увагу в межах запроваджених змін було приділено:

• молодим вченим;
• вирішенню прикладних завдань для подолання державних викликів;
• прифронтовим територіям;
• використанню сучасної наукової інфраструктури;
• залученню співфінансування від бізнесу, міжнародних програм і грантів.

"Ми посилюємо зв'язок між якістю проєкту, спроможністю установи, державними пріоритетами та можливістю практичного впровадження", - констатував Курбатов.

Він зауважив також, що "важливо підтримати молодих вчених і ті наукові колективи, які продовжують працювати в прифронтових регіонах попри складні безпекові умови".

МОН оновило правила конкурсного фінансування наукових досліджень (інфографіка: mon.gov.ua)

Державна атестація - одна з основних умов

У МОН повідомили, що з 1 січня 2027 року конкурсне фінансування зможуть отримувати лише ті заклади вищої освіти та наукові установи, які успішно пройшли державну атестацію (групи А, Б, В) за відповідним напрямом.

"До фінансування допускаються проєкти, які за результатами експертизи отримали не менше 50 балів", - уточнили в міністерстсві.

Зазначається також, що це - мінімальний рівень, який підтверджує:

• якість поданого проєкту;
• спроможність команди його виконати.

Три напрями основного конкурсного відбору

За даними МОН, в межах основного конкурсу відбір проводитиметься за трьома окремими напрямами.

Перший напрям - традиційні фундаментальні дослідження, прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами.

Другий напрям - проєкти закладів вищої освіти та наукових установ із прифронтових і прикордонних регіонів.

До цього переліку належать Харківська, Запорізька, Херсонська, Сумська, Дніпропетровська, Миколаївська, Чернігівська, Одеська, Донецька та Луганська області.

Уточнюється, що для таких установ передбачені:

• додаткове фінансування;
• окремий рейтинговий список.

"Це дасть змогу підтримати наукові команди, які продовжують працювати в умовах підвищених безпекових ризиків", - пояснили в МОН.

Третій напрям - пріоритетні науково-технічні розробки за спеціальними тематичними напрямами, які формуватимуть на підставі запитів (які надійшли у 2026 році) від:

• Міністерства оборони;
• Міністерства цифрової трансформації;
• Міністерства внутрішніх справ;
• Міністерства охорони здоров'я;
• інших центральних органів виконавчої влади.

Наголошується, що для таких проєктів фінансування може бути збільшено на 50%.

"Це стосується розробок, які відповідають конкретним потребам держави та можуть мати практичне застосування", - зауважили в МОН.

Конкурс для молодих українських вчених

Окремо діятиме, за інформацією МОН, конкурс для молодих вчених.

Повідомляється, що він:

• вперше буде збільшений до 30% від загального обсягу коштів МОН;
• охоплюватиме прикладні дослідження та науково-технічні розробки за загальними тематичними напрямами.

При цьому керівниками та виконавцями таких проєктів мають бути молоді вчені закладів вищої освіти та наукових установ, які належать до сфери управління МОН.

Тривалість і максимальна вартість проєктів

В цілому тривалість виконання проєктів становитиме до 24 місяців.

"Це дозволить працювати над нагальними для держави результатами та підготувати їх до подальшого використання", - пояснили в МОН.

Максимальна вартість одного проєкту - на рік - становитиме:

• до 1,2 млн гривень - для теоретичних досліджень;
• до 1,5 млн гривень - для експериментальних досліджень.

Оновлені підходи до оцінювання

Виходячи з оновлених вимог МОН, фінансування зможуть отримати лише ті проєкти, які за результатами експертизи набрали не менше 50 балів.

Крім того, під час оцінювання враховуватимуть результати діяльності:

• закладів вищої освіти;
• наукових установ.

Це означає, що конкурсна підтримка буде пов'язана:

• як із якістю окремої заявки;
• так і з загальною спроможністю установи виконувати наукові дослідження (зокрема з рівнем розвитку дослідницької інфраструктури).

Додатковою перевагою - вперше - стане наявність співфінансування проєкту з інших джерел:

• коштів бізнесу;
• міжнародних програм;
• грантів;
• інших партнерів.

Що відомо про вимоги до виконавців

У МОН розповіли, що керівником проєкту може бути працівник закладу вищої освіти або наукової установи - за основним місцем роботи.

Причому він має перебувати в Україні щонайменше шість місяців (впродовж останнього року).

Уточнюється, що науково-педагогічний працівник може бути:

• керівником не більше одного проєкту;
• виконавцем ще в одному проєкті (в межах цього конкурсу).

Основний склад команди - має становити не більше шести осіб (разом із керівником).

А частка представників НАН України та інших установ - не може перевищувати 30%.

Не можуть входити до складу виконавців:

• громадяни держав-агресорів;
• особи, яких впродовж трьох років до подання заявки визнали такими, що порушили академічну доброчесність.

Чи дозволяється використання штучного інтелекту

У МОН розповіли, що оновлені вимоги чітко визначають правила використання систем штучного інтелекту (ШІ) під час підготовки проєктів.

Так, використання ШІ як генератора змісту проєкту - вважатиметься порушенням академічної доброчесності.

Якщо ж штучний інтелект використовувався як допоміжний інструмент, у документах потрібно зазначити:

• мету його використання;
• назву інструменту;
• дослівний запит.

"Фабрикація даних, плагіат і використання "хижацьких" публікаційних практик можуть стати підставою для відхилення заявки", - наголосили в міністерстві.

Як і до якого числа можна подавати заявки

Подання заявок щодо проєктів відбувається через Національну електронну науково-інформаційну систему - URIS.

Перший етап основного конкурсу 2026 року стартував з 16 червня.

Кінцевий строк подання документів до системи - 6 серпня 2026 року (13:00 за київським часом).

Другий етап триватиме з 7 серпня по 15 жовтня 2026 року (в МОН, з опрацюванням та експертизою матеріалів у системі).

У міністерстві зауважили, що до заявки необхідно подати:

• супровідний лист;
• витяг із протоколу вченої ради;
• довідки Державної прикордонної служби (за потреби);
• підтвердження співфінансування від бізнесу або інших партнерів (за наявності).

"Проєкти, які не відповідають тематиці конкурсу або мають неповний пакет документів, можуть бути відхилені на етапі попереднього розгляду без допуску до експертизи", - підсумували в МОН.