Все по-новому? Як МОН змінює конкурси наукових досліджень і що обмежує

Для чого МОН затвердило нове Положення

Українцям розповіли, що Міністерство юстиції України зареєструвало оновлене Положення (розроблене МОН й затверджене наказом №947) щодо:

• проведення конкурсних відборів проектів наукових досліджень;
• проведення конкурсних відборів науково-технічних (експериментальних) розробок;
• оцінювання результатів їх виконання.

Зазначається, що документ:

• вперше об'єднує найбільші конкурсні механізми МОН - як основний конкурс для закладів вищої освіти, так і конкурс для молодих учених;
• встановлює однакові принципи організації, оцінювання та звітування проектів - незалежно від виду конкурсу.

Уточнюється, що Положення набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення.

"Міністерство працює над оголошенням відповідних конкурсів з вересня 2025 року, щоб забезпечити підбиття підсумків до кінця календарного року та фінансування з січня 2026", - наголосили у відомстві.

Що саме змінюється в Україні й для кого

Згідно з інформацією МОН, в Україні "працюватиме" єдине положення для конкурсів, адже затверджений документ об'єднав правила основного конкурсу:

• для закладів вищої освіти;
• конкурсу для молодих учених.

Крім того, збільшено підтримку і суб'єктність молодих учених.

"Не менше за 30% загального обсягу фінансування щороку спрямовується на конкурси для молодих дослідників - цей обсяг є фіксованим", - пояснили у міністерстві.

Уточнюється, що молоді вчені становлять при цьому не менше ніж 50% Науково-експертної ради МОН.

У Положенні йдеться також про участь учених НАН України - дослідники з Національної академії наук можуть повноцінно входити до складу колективів університетських заявок.

Ще одна зміна - прозора автоматизована експертиза в єдиній базі:

• три експерти з обов'язковим розглядом відхилень оцінок на рівні ±25%;
• розподіл проектів та звітів між експертами відбувається автоматично - через Національну електронну науково-інформаційну систему (з обов'язковою перевіркою на конфлікт інтересів).

Крім того, документ запроваджує Кодекс експерта - нові правила для експертів щодо:

• доброчесності;
• конфлікту інтересів;
• конфіденційності;
• об'єктивності.

Він пропонує водночас і чіткі вимоги до академічної доброчесності.

"Плагіат, фальсифікація даних, "купівля" наукових робіт, показників і результатів, співпраця з РФ - тепер є підставами для дискваліфікації", - наголосили в МОН.

Йдеться про:

• впровадження спеціальної Комісії з етики експертів;
• визначення допустимих умов використання штучного інтелекту (ШІ) тощо.

Насамкінець відбулась відмова від штучної наукометрики - скасовано "сумування" цитувань, індексів Гірша, надання "листів про зацікавленість чи впровадження".

"Фокус зміщується на якість проектів і прогнозовані результати", - підсумували в міністерстві.