Долар йде на рекорд, бензин злетів в ціні: як війна на Близькому Сході впливає на ціни в Україні
Військова операція США та Ізраїлю проти Ірану вже вдарила по ключовій артерії світової торгівлі – Ормузькій протоці, через яку проходить 20% світової нафти. Нафта різко подорожчала, танкери зупинилися, страховики йдуть із регіону.
Чи стане це початком нової глобальної енергетичної та інфляційної хвилі і чи відчує це Україна? Відповіді на ці питання – в матеріалі РБК-Україна.
Читайте також: США готуються знищити в Ірані виробництво ракет та безпілотників
Головне:
- Ризик глобального економічного шоку. Військова операція проти Ірану створює ризики для світової економіки не лише через зростання ціни нафти, а й через блокаду транспортних коридорів, згортання страхових ринків, глобальну інфляцію.
- Ормузька протока. Її блокада може призвести до стрибку цін на енергоносії та продовольство.
- Світові ринки вже реагують. Нафта і газ подорожчали, страхові компанії скасовують покриття.
- Ріст цін на пальне в Україні. Для України події в Ірані вже вилилися у зростання цін на АЗС та здорожчання долара.
- Імпорт газу поки що без змін. "Нафтогаз" купує газ в Європі поки за старими цінами.
- США обіцяють продовжити удари по Ірану. Трамп каже що операція може затягнутися довше ніж на місяць. Це означає що прогнози можуть лише погіршитися.
Держсекретар США Марко Рубіо повідомив, що найбільш нищівні удари по Ірану ще попереду. Вони будуть завдаватися доки Вашингтон не закінчить операцію та не досягне своїх цілей. При цьому важко спрогнозувати, скільки ще триватимуть бойові дії.
Військова операція США та Ізраїлю проти Ірану стала новим потенційним чинником нестабільності для всієї світової економіки. Якщо раніше, в періоди загострення конфліктів на Близькому Сході, основна увага концентрувалася на ризиках для постачання нафти та газу, то тепер наслідки стають значно ширше. Вони зачіпають транспортні коридори, а також фінансові та страхові ринки. Провідні морські страхові клуби повідомили про скасування покриття воєнних ризиків для суден в Перській затоці та прилеглих акваторіях з 5 березня 2026 року.
Ормузька протока, через яку проходить 20% світових постачань нафти майже на 500 мільярдів доларів, – фактично заблокована. Цим маршрутом також перевозяться природний газ, хімікати та добрива. Таким чином, блокада протоки може спричинити дефіцит і зростання світових цін не лише на нафту та газ, але й на продовольство.
Наслідок операції також порушення транспортного сполучення. Більшість міжнародних авіакомпаній (Lufthansa, British Airways, Emirates, Qatar Airways та ін.) повністю призупинили польоти до Ірану та через його територію.
Подібна ситуація виникає у регіоні не вперше. У 70-ті роки минулого століття нафтові кризи вже призводили до глобальної інфляції, економічної рецесії та перегляду енергетичної політики більшості держав. В 1973 році арабські країни ввели ембарго на постачання нафти країнам, що підтримали Ізраїль у війні Судного дня, зокрема США та Нідерландам.
В 1979 році причиною кризи стало скорочення видобутку нафти в Ірані через Ісламську революцію. "Сьогодні ризики мають інший характер, але механізм впливу залишається подібним", - зазначив у коментарі РБК-Україна голова Комітету з фінансової та банківської діяльності ФРУ Богдан Данилишин.
Читайте також: Як аятола Хаменеї прийшов до влади і хто його наступники
Якщо ескалація конфлікту навколо Ірану триватиме місяці, то зростання цін на нафту та газ, збої морських перевезень через Ормузьку протоку неминуче призведуть до зростання інфляції у світовій економіці.
"Подорожчання транспорту, виробництва та логістики призводить до загального підвищення цін на товари та послуги. У такій ситуації центральні банки провідних економік, насамперед США, Європейського Союзу та Китаю, змушені будуть відкладати пом'якшення монетарної політики", - зазначив він у коментарі РБК-Україна.
Але поки США планують, що операція, яка вже отримала назву "Епічна лють" триватиме не більше місяці. До того ж, Дональд Трамп вже зазначив, що вона йде з випередженням графіку.
Очікування щодо вартості нафти та цін на АЗС
Розгортання бойових дій змусило нафтові танкери кинути якорі на вході та виході до Ормузької протоки. За інформацією агентства Reuters, 1 березня близько 150 танкерів зупинилися на певній відстані по обидва боки протоки. Світові страхові компанії відмовляються страхувати судна, які будуть слідувати цим маршрутом, йдеться у новині Bloomberg.
Іран і раніше спекулював питанням закриття Ормузької протоки, але не вдавався до рішучих дій. Сьогоднішня ситуація стала виключенням, адже режим аятол вже взяв на себе відповідальність за атаки на три нафтові танкери, повідомив Bloomberg.
На фоні цих подій, при відкритті торгів на лондонській біржі ICE у понеділок (2 березня) ціна на еталонну нафту сорту Brent вже зросла на 13% у порівнянні із попередніми торгами (27 лютого) – до 81,5 доларів за барель.
Зростання глобальної невизначеності також впливає й на європейський паливний ринок, звідки Україна імпортує нафтопродукти. "Від регіону Перської затоки залежать європейські переробники нафтопродуктів. Всі ринки нервують, оскільки є ризик дестабілізації постачань", - прокоментував РБК Україна директор консалтингової компанії "А 95" Сергій Куюн.
Безпосередньо в Україні продавці оптових партій палива зменшують реалізацію, щоб не продати дешевше зараз, якщо ціна продовжить ріст в майбутньому, а роздрібні мережі вже почали піднімати ціни. На ранок 3 березня ціни на пальне у популярних мережах АЗС зросли на 2 гривні за літр до, наприклад, 68,99 гривень за бензин А-95 та 71,99 гривень - за преміальний 95-й.
Таке зростання цін - це захисна реакція ринку, вважає Куюн і додає, що далі ціна не піде вгору і буде спостерігатися її зниження. Після завершення бойових дій в Ірані ціна на нафту може опуститися до 60 доларів за барель, додав експерт.
Якщо ситуація в Перській затоці затягнеться не на тижні, а на місяці, тоді наслідки будуть відчутними для всього світу. "Проте, навіть у такому випадку, я не думаю, що ціна зросте до 100-150 доларів за барель", - говорить Гончар.
Він додає, що подібні прогнози від інвестиційних банків США завжди супроводжують глобальні потрясіння і спрямовані на те, щоб заробити на ситуативному сплеску ціни на нафту.
На сьогодні на світовому ринку немає дефіциту нафти, а попит на сировину – доволі слабкий. "Якщо ситуація не затягнеться на місяці, то після підйому, ціна не лише повернуться на попередні позначки, але й може зменшитися ще більше", - вважає Михайло Гончар. Станом на вечір 2 березня, ціна за барель Brent вже впала до 78 доларів. Правда, 3 березня вона знову виросла до на фоні невизначеності до 83 доллара.
Екс-радник президента України Олег Устенко дає схожий прогноз. "Ціна нафти піднялась трохи вище 80 доларів, але вже відкотилася", - зазначив він в коментарі виданню. При цьому він не виключив, що деяка волатильність може зберігатися в короткостроковій перспективі.
Устенко вважає, на гравці нафтового ринку прогнозували виникнення конфлікту і вже вкладували відповідні ризики свої ціни. Саме завдяки цьому зростання ціни відносно стримане.
Трампу не треба висока ціна на нафту
Ормузька протока – це ключова транспортна артерія не лише для сусідів Ірану, але й для самої ісламської республіки, яка експортує всю свою нафту цим маршрутом. Будь-якій владі в Ірані, а також в Китаї як основному покупцю іранської сировини, вигідно відновити рух танкерів у протоці.
Разом з цим, США та Ізраїль не чіпають іранську нафтову інфраструктуру. Трампу не потрібні довготривалі високі ціни на нафту, бо тоді зросте вартість пального в самих США, а адміністрація Білого дому хотіла б похвалитися низькою ціною за галон бензину перед виборами до конгресу, які пройдуть восени цього року.
"Ситуація не виглядає так катастрофічно, як її намагаються змалювати купа різних трейдерів та банків, які хочуть заробити на зростанні цін на нафту, а також іранська та російська пропаганда, які мають політичні мотиви", - підсумував Гончар.
Ще одним свідченням на користь подальшої стабілізації нафтових цін стало рішення ОПЕК+ збільшити квоту на видобуток сировини на квітень на 206 тисяч барелі на добу. До цього рішення долучилися 8 країн, зокрема і Росія. Саме країна-агресор та Саудівська Аравія мають найбільші частки у структурі зростання поставок нафти на світовий ринок у наступному місяці. Москва та Ер-Ріяд будуть експортувати 9,6 та 10,2 млн барелів на добу відповідно.
Вплив на вартість імпортного газу
Через Ормузьку протоку також проходить близько 20% світового експорту природного газу, який транспортується танкерами в зрідженому стані (англ. LNG - liquefied natural gas), свідчать дані Bloomberg. Більше того, через протоку свій ресурс продає другий за обсягами експортер LNG у світі – Катар.
Котирування LNG на нідерландському газовому хабі TTF, який є маркером для європейського газового ринку, зросли більш ніж на 20% у порівнянні із п'ятницею. На 3 березня вони досягли 660 доларів за 1000 кубометрів.
Україна імпортує весь газ з європейського ринку. В НАК "Нафтогаз України" поки не надали коментаря щодо впливу росту цін на вартість імпорту. Але джерела видання на ринку сказали, що наразі зростання витрат на закупівлю газу не буде. "Нафтогаз" імпортує газ за ціною, яка була на зафіксована раніше", - зазначив співрозмовник.
Читайте також: Україна почала отримувати зріджений газ через Литву
Реакція валютного ринку та інфляційні ризики
Розгортання воєнного конфлікту на Близькому Сході веде до того, що інвестори починають переходити з ринку акцій до "безпечних гаваней", таких як золото, дорогоцінні метали, долар та облігації уряду США, коментує РБК-Україна голова департаменту корпоративного аналізу інвестгрупи ICU Олександр Мартиненко.
Свідченням цього є зростання спотового індексу долара, який публікує Bloomberg. 2 березня цей показник збільшився на 1% – до 98,5 доларів. Це найбільше зростання на добу з травня минулого року. При цьому, швейцарський франк та японська єна втрачають стосовно американської валюти, адже і Швеція, і Японія – є нетто-імпортерами вуглеводнів.
На український валютний ринок ситуація на Близькому Сході вплинула опосередковано. Протягом 2-4 березня офіційний курс долара зріс на 26 копійок - до 43,46 гривень. Це відбулося через те, що збільшився попит на валюту з боку трейдерів, які торгують нафтопродуктами.
“Українські трейдери вирішили прикупити долар в очікуванні подальшого зростання цін. Це створило попит на валюту та зумовило зростання курсу, яке триває другий день поспіль”, – зазначило джерело РБК-України на міжбанківському валютному ринку.
В НБУ і Мінекономіки РБК-Україна поки не надали прогнозів про подальший економічний вплив подій в Ірані на курс, ціни на пальне і взагалі на економічну ситуацію в Україні.
Негатив для світу і позитив для РФ будуть мінімальними
Всі експерти, з якими спілкувалося РБК-Україна, вважають, що США будуть намагатися закінчити операцію в Ірані протягом місяця. Тоді негативні наслідки для ринків, в тому числі і для нафтового, будуть мінімальні.
"Якщо все піде за планом американців, і за кілька днів або тижні вони дотиснуть іранців, то і ціни на енергетичні товари швидко відкотяться, а, може, навіть і надалі впадуть на очікуваннях збільшення пропозиції з Ірану", - зазначив РБК-Україна керівник аналітичного департаменту Concorde Capital Олександр Паращій.
В іншому випадку, все залежатиме від тривалості військових дій. "Якщо вони затягнуться, то наслідком стануть високі ціни на нафту та інше енергетичне сировину (газ, вугілля). Тоді нам буде непереливки. Росіяни будуть себе значно краще відчувати, хоча вони ніби і зараз не в мінусі. Звісно, посиляться і ризики прискорення глобальної інфляції", - зазначив Паращій.
Росія, насправді вже зараз отримала потенціал для збільшення нафтових надходжень. Але це буде тривати не довго і суми прибутків виростуть не суттєво.
За прогнозом Устенка, в умовах коли нафта виросте до 100 доларів за барель, Москва зможе отримати додатково більше 5 млрд доларів в місяць, навіть якщо головний покупець російської сировини – Китай – збільшить дисконт.
"Щодо додаткових надходженням росіян, я би зараз орієнтувався на 3-5 мільярдів доларів в місяць. Якщо взяти можливу ціну нафти у розмірі 100 доларів, то це означає ріст на 50%. Китай не збільшить дисконт на такий розмір. Тому фінальна ціна всеодно зміниться на користь РФ", - зазначив Устенко.
Таким чином, поки рівень негативних економічних наслідків операції США в Ірані здається незначним і короткостроковим. Але це за умови, якщо ця операція вкладеться в місяць.
Читайте також: Україна запропонувала допомогу у знищенні “шахедів”, але поставила умову
Разом з цим, останні заяви свідчать, що конфлікт може дещо затягнутися.
У вівторок вночі Reuters повідомив, що ізраїльські військові заявили про початок нової хвилі ударів по Тегерану. Трамп – що військова кампанія проти Ірану може тривати довше за чотири тижні.
"Ми ще не починали бити сильно", - зазначив президент США. Пізніше прес-секретар Білого дому Керолайн Лівітт заявила, що Вашингтон ставлять за мету знищити ракетний арсенал, військово-морський флот Ірану та гарантувати, що Тегеран ніколи не буде мати ядерної зброї.
В свою чергу, в Ірані заявили, що будуть атакувати будь-яке судно, яке спробує пройти через Ормузьку протоку. Таким чином, сценарій розвитку подій може ще змінитися. Відповідно, прогноз можливих наслідків – також, причому, не в позитивний бік.
Питання – Відповіді (FAQ):
Що відбувається в Ірані і чому важливо?
Військова операція США та Ізраїлю проти Ірану призвела до ударів по нафтовій інфраструктурі та зупинила рух через Ормузьку протоку – маршруту, через який проходить близько 20% світової нафти та значна частина LNG. Це створює загрозу для глобального постачання енергоресурсів на світові ринки.
Чи відбувся вже стрибок цін на нафту?
Котирування Brent різко виросли на тлі ескалації, але потім частково відкотилися. Ринок поки що не закладає довгострокову кризу, очікуючи, що конфлікт буде обмежений у часі.
Чи подорожчає паливо в Україні?
Паливо в Україні вже почало дорожчати на негативних очікуваннях розвитку подій в Ірані. Зростання цін може продовжитись, але буде тимчасовим.
Чи може повторитися нафтова криза 1970-х?
Поки передумов немає: глобального дефіциту нафти немає, попит залишається помірним, а країни ОПЕК вже прийняли рішення збільшити видобуток.
Як Росія може виграти від війни проти Ірану?
Якщо конфлікт затягнеться, світ зіткнеться зі зростанням інфляції та цін на енергоносії. Росія може короткостроково отримати додаткові доходи від експорту нафти, але ефект буде обмеженим, якщо ціни не закріпляться на високому рівні.