Чи працюють насправді народні прикмети про погоду і "прогноз бабака": що кажуть синоптики
Поки дехто чекає "підказок від природи", інші шукають прогнози у смартфонах. Проте чи працюють нині прикмети і де насправді знайти достовірну інформацію про погоду - можуть знати не всі.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на інтерв'ю начальниці відділу взаємодії зі ЗМІ Українського гідрометеорологічного центру Наталії Птухи для "Укрінформу".
Чи працюють народні прикмети і "прогноз бабака"
Експерт розповіла, що насправді народні прикмети щодо погоди можуть працювати "частково".
"Ті, які мають фізичне пояснення - так (працюють, - Ред.)", - пояснила свою думку Птуха.
Як приклад такої прикмети вона згадала про "низький політ птахів перед дощем".
"Але прикмети, прив'язані до дат чи свят, у сучасних умовах кліматичних змін уже не працюють", - констатувала синоптик.
Схожа ситуація, за її словами, і з так званим "прогнозом бабака" - традиційним народним передбаченням приходу весни виходячи з поведінки тварини, яка виходить із зимової сплячки.
"Це - радше символічна традиція, аніж науковий інструмент", - наголосила представниця УкрГМЦ.
Чи правда, що весна та осінь в Україні "зникають"
Погода в Україні дедалі частіше здійснює різкий перехід від холоду до спеки (або ж навпаки). З огляду на це у декого може скластись відчуття, буцімто весна та осінь - просто "зникають".
Така тенденція, за словами Птухи, частково "підтверджується спостереженнями".
"Міжсезонні періоди - дійсно стають менш вираженими. А переходи між сезонами - більш різкими", - пояснила фахівець.
Водночас вона зауважила, що "це не означає, що весна чи осінь - зникли".
"Вони просто змінюють свій характер", - зауважила представниця УкрГМЦ.
Де українцям шукати найточніші прогнози погоди
Дехто з українців може скаржитись на те, що "телефон показує один прогноз погоди", а за вікном - ситуація насправді зовсім інша.
Основна причина такої "розбіжності", за словами Птухи, полягає "у джерелі даних".
"Більшість погодних додатків використовують автоматичні моделі без адаптації до конкретної території. Це фактично "сухі розрахунки", без участі синоптика", - пояснила спеціаліст.
Вона повідомила також, що офіційні прогнози погоди - формуються з урахуванням:
- локальних особливостей;
- аналізу фахівців.
Отже, "сліпо" довіряти прогнозам у смартфонах дійсно не варто.
"Їх можна використовувати як орієнтир. Але покладатися варто на офіційні джерела - Український гідрометцентр, регіональні центри та їхні ресурси", - додала Птуха.
Вона нагадала також, що "Укргідрометцентр" запустив перший державний безкоштовний додаток "цеПогода" (створений завдяки співпраці з фінським метеорологічним інститутом).
"Там ми випускаємо попередження про небезпечні та стихійні метеорологічні явища - і це головна відмінність від інших сервісів", - констатувала синоптик.
Як на метеоспостереження в Україні вплинула війна
Вплив війни на метеоспостереження, за словами Птухи, "дуже суттєвий".
"Ми втратили частину метеостанцій на окупованих територіях, а також радіолокаційні спостереження, які дозволяли відстежувати грози в реальному часі", - поділилась вона.
Експерт уточнила, що до повномасштабного вторгнення "було 180 метеостанцій". Тоді як тепер - "залишилося 150".
"Також обмежені аерологічні дослідження - через безпекову ситуацію. Це ускладнює прогнозування. Але ми компенсуємо це за рахунок супутникових даних і міжнародної співпраці", - підсумувала представниця УкрГМЦ.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як спеціалісти на українських метеостанціях фіксують тривалість сонячного сяйва та чому радять носити сонцезахисні окуляри навіть тоді, коли на небі хмари.
Крім того, ми пояснювали, яким може бути травень в Україні.
Читайте також про День бабака в Україні та світі - звідки походить таке народне свято, як його відзначають та який "весняний прогноз" давав чотирилапий "синоптик" у Харківській області цього року.