Ситуація з енергопостачанням в Україні надзвичайно складна, і найближчими місяцями надій на покращення практично немає. Блекауту не станеться, але дефіцит енергії може збільшитися, і періоди відключень світла можуть стати значно довшими. Які перспективи електропостачання України до кінця року – читайте докладніше у матеріалі спецкора РБК-Україна Юрія Дощатова.
У першій половині 2024 року енергетика України зазнала від обстрілів з боку росіян більших втрат, ніж у 2022-2023 роках. Масовані атаки на енергетичну інфраструктуру розпочалися у третій декаді березня. І за перші два тижні було втрачено об'єктів генерації на 6 ГВт, що дорівнює потужності Запорізької АЕС – яка опинилася під контролем російських військ у перші дні масового наступу військ РФ.
До кінця червня було здійснено вже вісім великих атак на енергооб'єкти. Втрати перевищили 9 ГВт, а це майже половина загальних потужностей країни. Україна втратила близько 80% маневреної генерації, виведено з експлуатації дві ГЕС, з усіх ТЕС працюють лише 27%.
Експерти називають три умовні етапи знищення української енергетики з 2022 року. Перший – захоплення ЗАЕС у 2022 році. Тоді генерація відразу скоротилася на 6ГВт, що давали 6 блоків станції.
Другий – руйнування розподільчих мереж та трансформаторів узимку 2022-2023 років. Минулої зими було пошкоджено або знищено майже половину з 94 високовольтних трансформаторів та понад 40% магістральних мереж "Укренерго".
І третій етап – атаки на тепло- та гідрогенерацію вже у 2024 році. З березня було обстріляно великі ТЕС і ТЕЦ - знищено Трипільську ТЕС у Київській області, ТЕЦ-5 у Харкові та Зміївську ТЕС у Харківській області.
Атаки на енергооб'єкти і зараз відбуваються практично щотижня, і, як прогнозують в уряді, продовжуватимуться й надалі. "На жаль, немає жодних сумнівів у тому, що атаки ворога триватимуть. Проте енергосистема цілісна. Тотального блекауту в країні не буде", – заявляв міністр енергетики Герман Галущенко.
На сьогоднішній день основна мета уряду – відновити якнайбільше потужностей до початку опалювального сезону. Це можна зробити двома шляхами.
Перший шлях - відновлення зруйнованих об'єктів. Але сподівань на повернення втрачених потужностей досить мало. Насамперед не вистачає обладнання, виробництво якого займає багато часу.
Як вихід із ситуації Україна сподівається, що країни-партнери передадуть обладнання зі своїх, виведених з експлуатації ТЕС. Переговори про це ведуться, зокрема, з Литвою та Німеччиною.
Але відновлення зруйнованих об'єктів – справа досить ризикована. Росіяни активно практикують повторні обстріли вже відремонтованих ТЕС.
При цьому Україна має плани з будівництва 1 ГВт маневреної теплової генерації до кінця поточного року і ще 4 ГВт у найближчі роки. Про це заявив Володимир Зеленський на конференції з відновлення України у Німеччині.
За словами заступника міністра енергетики Миколи Колесника, кілька десятків МВт із цього обсягу на сьогодні вже встановлено, та кілька сотень МВт у стадії підключення. "Тому в сукупній кількості ми бачимо, що до 1 ГВт точно матимемо встановлену розподільчу генерацію", - сказав Колесник.
Експерти допускають теоретичну можливість відновлення навіть більших обсягів генерації – до 2 ГВт. Однак наголошують на великих ризиках повторних руйнувань відновлених станцій.
“Зараз росіяни ведуть більш прицільні обстріли енергетики, ніж раніше. Вони намагаються не допустити повернення втрачених потужностей”, – сказав співрозмовник, який представляє одну з великих енергокомпаній.
У керівництві ДТЕК заявили, що для відновлення потужностей, втрачених через обстріл ТЕС, необхідно 350 млн. доларів. Приблизно така сама сума планується для аварійного ремонту енергооб'єктів у черговому транші підтримки від США на 1,5 млрд доларів. Але поки що деталей використання цих коштів немає.
Інших джерел для зовнішнього кредитування відновлювальних робіт практично немає. Навряд чи іноземні банки та міжнародні фінансові організації погодяться вкладати гроші у такі ризиковані проекти.
Другий шлях - будівництво розподільчої генерації. Це газотурбінні та газопоршневі електростанції, а також сонячні електростанції. Але й тут перспективи поки що зовсім не райдужні. За оцінкою експертів, з якими поспілкувалося РБК-Україна, за рахунок встановлення малих потужностей, що генерують, можна буде отримати лише до 1,5 ГВт.
Що стосується газу для їхньої роботи, то його має вистачити. Так вважають і експерти, і джерела видання у великих енергетичних компаніях. До осені у сховищах планується накопичити до 13 млрд кубометрів, а якщо цього не вистачатиме, то НАК “Нафтогаз України” має кошти для імпорту – кредит на 200 млн доларів від ЄБРР для цих цілей ще не використаний.
При цьому, навантаження на енергосистему збільшується через обстріли, ремонт енергоблоків АЕС і спекотної погоди. Це підтверджує остання декада червня, коли періоди відключень суттєво збільшились. У ДПЕК попереджають, що це ще не межа.
“Ми наближаємося до літнього піку. Пік у нас – липень та серпень. Причина – велике споживання кондиціонерів. Генерація не збільшується, а зменшується через обстріл, і проміжки між подачею світла в будинках, на жаль, збільшуватимуться”, – заявив виконавчий директор ДПЕК Дмитро Сахарук.
Володимир Зеленський 20 червня провів засідання Ставки верховного головнокомандувача з питань енергетики. За її підсумком було поставлено низку завдань із підготовки до зимового сезону, наприклад, запуск програми стимулювання сонячної генерації та накопичувачів енергії – за аналогією з програмою “5-7-9”, але під 0% для громадян. Крім того, потрібно добудувати захисні споруди на енергооб'єктах, децентралізувати енергетичні потужності, створювати нові та ін.
У Міненерго поки що не прокоментували РБК-Україна можливість та механізми виконання цих завдань.
В Асоціації міст України (АМУ) підтримують такі ініціативи, але вважають, що насамперед потрібно погасити різницю у тарифах підприємствам тепло- та водопостачання.
Як сказав РБК-Україна виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан, борг держави складає вже 54 млрд. гривень з початку війни, а законопроект про вирішення цього питання досі не прийнятий. Також він вважає, що треба продовжити дію газового ПСО, термін якого спливає 1 вересня, щоб у підприємств були оборотні кошти для підготовки та проходження опалювального сезону. І найголовніше, зазначив Слобожан, треба спростити процедуру встановлення та підключення розподільчої генерації.
При цьому в Мінекономіки повідомили, що вже прийнято рішення про спрощення встановлення потужностей гибридної генерації. Держпідтримка таких проектів, зокрема і щодо об'єктів сонячної генерації, здійснюватиметься Фондом розвитку підприємництва (ФРП) "за допомогою повної компенсації відсоткових ставок за кредитами фізичних осіб на встановлення гібридних систем електропостачання". “Відповідно до норм постанови, компенсація надається одній фізичній особі на один кредитний договір та на одну точку обліку”, - повідомили у Мінекономіки у відповідь за запит видання.
При цьому максимальну суму кредиту під 0% визначено у розмірі 480 тис. гривень, а максимальний термін кредитування – до п'яти років. "Механіка буде схожа на програму "5-7-9", ФРП укладає договори з банками-партнерами і громадяни зможуть у банках взяти кредит під 0%", - зазначили в Мінекономіки.
Окрім того, планується скасувати ПДВ та ввізне мито на обладнання та комплектуючі для генерації електроенергії з альтернативних джерел, зокрема на вітрогенератори, сонячні панелі, газопоршневі установки, електрогенератори, накопичувачі енергії, інвертори тощо.
Встановлення сонячних панелей (фото: GettyImages)
У Незалежній асоціації банків України (НАБУ) поки не знають деталей та механізмів програми про кредитування під 0% для встановлення сонячних електростанцій, тож утримуються від детального коментаря.
Але в.о. виконавчого директора НАБУ Дмитро Глінський зазначив РБК-Україна, що зазвичай банки “із задоволенням” долучаються до програм державної підтримки, які передбачають здешевлення кредитів для позичальників.
“Це сприяє розширенню кола потенційно платоспроможних клієнтів та нарощування працюючого кредитного портфеля. Однак багато що зрештою залежатиме від конкретних умов та обмежень, які встановить уряд, а також від надійності фінансування програми”, – сказав Глінський. Він нагадав, що Нацбанк уже пом'якшив вимоги оцінки кредитного ризику за спецкредитами в енергетиці.
Якщо підсумувати всі потенційні можливості, то за позитивним сценарієм до кінця року можна відновити 2 ГВт зруйнованої генерації та задіяти 1,5 ГВт розподільчої. Такж, на думку голови Держенергонагляду Руслана Слободяна, до цього можна додати і 1 ГВт – сонячної за рахунок зростанню кількості індивідуальних сонячних станцій. Поки, за його словами, вони дають 3 ГВт.
Але навіть якщо такі прогнози виправдаються, то можна буде покрити лише половину втраченої генерації, а якщо результат перевищить очікування – близько двох третіх. Так вважає виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України" Святослав Павлюк.
“Навіть за оптимістичного сценарію, залишиться дефіцит у 20-30% у мережі. Якщо врахувати, що частина споживачів відноситься до критичної інфраструктури, то дефіцит для побутових споживачів може бути до 40% мінімум. Тому у більшу частину доби світла не буде. І знову ж таки – це оптимістичний сценарій, без урахування нових атак на енергетику. Тому зараз питання про те, як жити в умовах відсутності світла – це питання кожного окремого будинку чи квартири”, – зазначив Павлюк у коментарі РБК-Україна.
Масштабний блекаут у країні навряд чи буде. Він може статися у випадку, якщо ще одна з трьох АЕС, що працюють в Україні, не зможе з якихось причин виробляти або передавати електроенергію в єдину систему. Захист АЕС серйозний, але повністю гарантувати їхню безпеку від обстрілів неможливо.
Враховуючи, що дефіцит електроенергії неможливо буде повністю покрити, побутовим споживачам доведеться взяти вирішення проблем на себе. До цього закликають і в уряді, і енергокомпаніях. Вихід один – економія та придбання акумулюючих та генеруючих пристроїв.
Бізнес - великий, середній і дрібний активно закуповує обладнання для генерації. Попит на прилади, що акумулюють електроенергію, значно зріс, правда, і ціни на них підскочили суттєво. Тож за бажання та достатніх фінансових можливостей, в останні місяці літа та наступної зими рівень комфорту в умовах дефіциту електроенергії можна дещо покращити. Але коштуватиме це досить дорого.
Під час підготовки матеріалу було використано публічні заяви чиновників, коментарі експертів та джерел РБК-Україна, відповіді міністерств на запит видання.