Стартовий рубіж: чим запам'яталися перші 100 днів президентства Зеленського

Стартовий рубіж: чим запам'яталися перші 100 днів президентства Зеленського
Фото: Віталій Носач, РБК-Україна

Володимир Зеленський переступив символічний 100-денний рубіж на посаді президента. За цей час його партія "Слуга народу" отримала одноосібну більшість у новій Раді, а сам глава держави заводив знайомства зі світовими лідерами і вичитував місцевих чиновників, влаштовуючи публічні імпровізовані "прочуханки" під час поїздок по країні. Детальніше про те, чим займався президент на початку своєї каденції – в матеріалі РБК-Україна.

100 днів тому Володимир Зеленський вступив на посаду президента України, склавши присягу на Конституції та Пересопницькому Євангелії.

Планка, встановлена йому громадянами на перші 100 днів президентства, спочатку була висока, випливає з опитування КМІС. Люди очікували, насамперед, зниження комунальних тарифів, внесення законопроекту про зняття недоторканності з депутатів, суддів та президента, а також початку прямих мирних переговорів з окупованими територіями Донбасу і Москвою.

Ще одне очікування стосувалося активізації розслідування найбільш резонансних корупційних справ. Намагаючись хоч якось задовольнити суспільний запит, через тиждень після вступу на посаду Зеленський зажадав від директора НАБУ Артема Ситника і керівника САП Назара Холодницького показати відчутний результат у стислі терміни. У наступні три місяці НАБУ відзначилося одночасно кількома резонансними обшуками й арештами.

Насамперед, це стосується обшуків в Окружному адмінсуді Києва і підозр, врученим суддям ОАСК, затримання заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрія Гримчака за підозрою в "шахрайстві", а також активізації розслідування та вручення підозр у справі "Роттердам+".

Проби пера

Виступаючи з інавгураційною промовою 20 травня, Зеленський заявив про розпуск Верховної ради. Це поклало початок конфронтації президента й парламенту, який спочатку не виявляв особливого бажання співпрацювати з новим главою держави і пізніше проігнорував майже всі його законопроекти.

На розгляд в зал були винесені лише кадрові питання, ініційовані Зеленським, які за регламентом не потребують внесення до порядку денного Ради. Але і ці питання депутати провалили, відмовившись звільняти міністра закордонних справ Павла Клімкіна, міністра оборони Степана Полторака і главу СБУ Василя Грицака.

На початку каденції Зеленський зареєстрував у парламенті близько двадцяти проектів, серед них – про відповідальність депутатів за "кнопкодавство", про імпічмент президента, про відповідальність за незаконне збагачення і цивільну спецконфіскацию, а також скандальний законопроект з доповненнями до закону про люстрацію, внесений за кілька днів до перевиборів парламенту.

Стартовий рубіж: чим запам'яталися перші 100 днів президентства Зеленського

Фото: president.gov.ua

Розглядати ці документи доведеться вже новій Раді, де в президента буде підконтрольна більшість, сформована його же політсилою "Слуга народу". Перші три законопроекти з перерахованих депутати з майбутньої партії влади відносять до пріоритетних, тоді як документ про люстрацію ще планують обговорювати й допрацьовувати.

З моменту інавгурації Зеленський видав майже 900 указів. З них понад 200 частково або повністю скасовували укази його попередників. Наприклад, президент вирішив скасувати останні кадрові укази Порошенка, а також повернув українське громадянство Міхеілу Саакашвілі. Скасування більшості указів в Офісі президента пояснили тим, що вони "заважали дерегуляції і створенню сприятливих умов для бізнесу".

Ще одна ініціатива попередників, від якої відмовився Зеленський – проведення військового параду на День незалежності. Але, отримавши неоднозначну реакцію з боку громадськості, в Офісі президента вирішили провести 24 серпня Ходу гідності за участю військових, ветеранів АТО, медиків, вчителів, спортсменів, дипломатів і волонтерів.

Перебудова Банкової і групи впливу

До кадрових ротацій, де можна обійтися без участі Ради, Зеленський приступив буквально з перших днів. На вулиці Банковій, де розташована Адміністрація президента, перейменована в Офіс президента, він оточив себе соратниками і колишніми бізнес-партнерами. Його опоненти критикували перші кадрові рішення, бо ще під час передвиборчої кампанії Зеленський часто дорікав попередню владу за призначення на ключові пости "кумів", і запевняв, що сам так робити не буде.

Одразу кілька його партнерів по "Студії "Квартал-95" – Сергій Шефір, Сергій Трофімов і Юрій Костюк – зайняли високі посади в Офісі президента. Ще один партнер по "Кварталу" і друг дитинства Іван Баканов став в. о. голови СБУ.

Заступником голови ОП, що відповідає за зовнішньополітичний напрям, Зеленський призначив главу місії України при НАТО Вадима Пристайка. Його називають основним претендентом на пост міністра закордонних справ. За економіку в ОП відповідає другий заступник голови – Олексій Гончарук, він значиться в шорт-листі кандидатів на крісло прем'єр-міністра в новому уряді.

Стартовий рубіж: чим запам'яталися перші 100 днів президентства Зеленського

Фото: president.gov.ua

Главою ОП Зеленський призначив адвоката Андрія Богдана, який багато років співпрацював з олігархом Ігорем Коломойським. Це рішення відразу викликало хвилю критики у зв'язку з тим, що Богдан підпадає під закон про люстрацію. Але сам він трактує закон так, що посада глави АП, так само як і його заступники, були виключені з держслужби. А тому, на думку Богдана, він має право займати цю посаду.

У будь-якому випадку, реорганізація Адміністрації в Офіс президента зняла питання про законність або незаконність призначення Богдана. Але паралельно виникло питання про те, чи будуть тепер співробітники ОП подавати електронні декларації, оскільки такого відомства як Офіс президента в законі "Про запобігання корупції", що зобов'язує чиновників декларувати свої доходи і активи, немає.

Сама будівля ОП як і раніше розташована на вулиці Банковій. Ідея Зеленського про переїзд в інше "більш сучасне і відкрите" приміщення зависла в повітрі. У команді президента думали над тим, щоби переїхати в Український дім на Європейській площі, але, схоже, що поки це питання не на порядку денному.

Команда, яка прийшла з президентом на Банкову, встигла обрости конфліктами як ззовні, так і всередині. Між двома ключовими центрами впливу в оточенні Зеленського – Андрієм Богданом з одного боку, і групою "кварталівців" в особі Сергія Шефіра та Івана Баканова з іншого – розгорівся конфлікт, який поки не вилився в публічну площину. Розбіжності, за інформацією РБК-Україна, почали з'являтися через зростаючий вплив на президента з боку Богдана, в той час як багаторічні партнери Зеленського опинилися на других ролях.

До того ж "кварталівці" часто не поділяють ті чи інші рішення й підходи Богдана біля керма Офісу президента. Публічно сторони заперечують наявність будь-якого конфлікту.

Голова ОП увійшов у клінч і з мером Києва Віталієм Кличком. Богдан хоче позбавити мера частини повноважень з управління Києвом, змістивши його з посади голови КМДА. У розпал цього протистояння Кличко зустрівся з адвокатом Дональда Трампа Рудольфом Джуліані, який критикував призначення Богдана керівником ОП.

Стартовий рубіж: чим запам'яталися перші 100 днів президентства ЗеленськогоАндрій Богдан та Дмитро Разумков (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Слідом за цією зустріччю низка ЗМІ опублікували фото з заявою Богдана про відставку, отримане від джерела в Офісі президента. Водночас ніяких офіційних коментарів від ОП одразу добитися не вдалося, а сам Богдан відмовлявся коментувати цю заяву. Лише через день президент спростував інформацію про звільнення Богдана, додавши, що вся його команда написала заяви про відставку відразу після приходу на Банкову.

Коли інформація прояснилася, сам Богдан також заявив, що не має стосунку до "зливу" цих відомостей. Відповідаючи на питання про можливий підрив довіри до ЗМІ в результаті його невдалого жарту про відставку, голова ОП сказав, що команда Зеленського "спілкується з суспільством без посередників, без журналістів". До речі, в Офісі президента досі не опублікували перелік відвідувачів ОП, незважаючи на те, що обіцяли пресі це робити.

Мистецтво комунікації

За 100 днів президентства Зеленський встиг провести масові кадрові перестановки на місцях, звільнивши майже всіх голів обласних державних адміністрацій, за винятком в. о. голови Чернівецької ОДА Михайла Павлюка та голови Харківської ОДА Юлії Світличної. На вакантні місця президент уже призначив 8 нових керівників. Представлення ще трьох голів ОДА – у Запорізькій, Рівненській та Вінницькій областях – відбудеться найближчим часом.

Новий голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв розповів РБК-Україна, що його призначення на цю посаду відбулося за посередництвом рекрутингової компанії. Голову Львівської області Маркіяна Мальського Зеленському порекомендувала одна з IT-компаній, сказав сам Мальський РБК-Україна. За його словами, у переліку кандидатів на посаду було кілька десятків прізвищ, а перед призначенням у нього відбулося 45-хвилинна співбесіда з президентом.

З моменту інавгурації Зеленський відвідав 14 областей України. У більшості з них він представляв нових голів облдержадміністрацій, попутно влаштовуючи публічні прочуханки представникам місцевої влади.

Під час наради в Борисполі Зеленський влаштував словесну перепалку із секретарем міськради Ярославом Годунком, назвавши його "розбійником" і випровадивши з залу. По закінченню наради президент заявив, що "подзвонить Баканову з приводу цього чорта".

Багато в чому ця модель поведінки, що межує з хамством, нагадує управлінський стиль президента Білорусі Олександра Лукашенка. З одного боку, такі публічні розноси викликають захоплення в електорату, з іншого – тримають у тонусі місцевих чиновників.

Відвідуючи Сміли Черкаської області, Зеленський порадив в. о. мера продати свій автомобіль, щоби погасити борг міста за тепло. Під час візиту Зеленського в Івано-Франківську область перепало Андрію Іванчуку, який переобрався до Верховної ради дев'ятого скликання по округу в Коломиї.

На нараді з місцевою владою Зеленський у добровільно-примусовій формі запропонував нардепу особисто дати 175 млн гривень на будівництво дороги до села Космач. Сам Іванчук неохоче погодився, а президент пообіцяв надати номери телефонів і адресу парламентарія сільським жителям, якщо він раптом не виконає свою обіцянку.

З подібною пропозицією Зеленський звернувся й до трьох найбагатших людей країни. Він заявив, що домовився з Віктором Пінчуком про те, що той забезпечить квартирами сім'ї всіх 24-х військовополонених моряків і буде займатися допомогою всім військовослужбовцям. Ріната Ахметова Зеленський, як він стверджує, переконав "вкладати гроші в медицину і інвестувати в дороги та інфраструктуру Донбасу".

Ігор Коломойський, який активно підтримував Зеленського під час його виборчої кампанії, за словами президента, "буде вкладати дуже великі гроші в інфраструктуру Донбасу, але він ще про це не знає". До речі, Коломойський заявив, що на ті кошти, якими він може розпоряджатися протягом тижня за рішенням суду, він може "пофарбувати ларьок або два".

Війна і мир

За сто днів перебування у владі Володимир Зеленський здійснив п'ять міжнародних офіційних візитів – у Бельгію, Францію, Німеччину, Канаду й Туреччину. І в українській столиці президент зустрівся з прем'єр-міністрами Молдови та Ізраїлю.

Наприкінці серпня - на початку вересня Зеленський зустрінеться з президентом США Дональдом Трампом у Варшаві, де лідери держав "підпишуть низку документів", сказала заступник голови МЗС Олена Зеркаль. Крім того, повірений у справах США в Україні Вільям Тейлор допустив, що цієї осені може відбутися повноцінна зустріч президентів США та України у Вашингтоні.

Зовнішньополітична риторика Зеленського поки повністю відповідає "прозахідному" курсу його попередника Петра Порошенка. Незважаючи на неоднозначні заяви, зроблені на початку передвиборчої президентської кампанії, з приходом до влади Зеленський та його команда запевнили, що збережуть співпрацю з МВФ і мінський процес для врегулювання конфлікту на Сході.

Стартовий рубіж: чим запам'яталися перші 100 днів президентства Зеленського

Фото: president.gov.ua

Зеленський повернув до складу тристоронньої контактної групи на переговорах у Мінську другого президента Леоніда Кучму й дипломата Романа Безсмертного, які працювали в ТКГ в період президентства Порошенка. Але через півтора місяця президент відсторонив Безсмертного від представництва в ТКГ. Сам дипломат заявив, що про своє відсторонення, так само як і про призначення в мінську групу, дізнався зі ЗМІ.

Зеленський уже двічі телефонував президенту РФ Володимиру Путіну. Їхня остання розмова відбулася на початку серпня, коли бойовики на Донбасі вчергове порушили режим припинення вогню. Тоді після обстрілу українських позицій загинуло шестеро наших військовослужбовців.

Під час цих розмов сторони піднімали питання обміну полоненими, пропонуючи формулу "всіх на всіх". Але водночас у розумінні "всіх" у російської та української сторін є розбіжності. Минулого тижня прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков, кажучи про можливе зрушення в обміні, спочатку сказав, що "певні контакти на цей рахунок здійснюються". Через кілька днів він уточнив, що між президентами розпочато діалог.

Між тим, російські видання РБК та "Коммерсантъ" з посиланням на власні джерела повідомили, що "Росія та Україна вийшли на фінішну пряму в переговорах про обмін утримуваними на території обох країн особами, а сам обмін може відбутися до кінця серпня". Не виключений варіант обміну у форматі "33 на 33". Зеленський напередодні Дня незалежності заявив, що особисто займається питанням обміну і результат очікує в найближчі дні.

Паралельно в Офісі президента намагаються активізувати нормандський формат, пропонуючи залучити до "четвірки" лідерів США і Великобританії. Після ескалації на Донбасі Зеленський закликав голів Німеччини, Франції і Росії якомога швидше зустрітися і відновити переговори в нормандському форматі.

Остання зустріч на рівні лідерів країн була майже три роки тому. Президент Франції Емманюель Макрон за підсумками переговорів з Путіним минулого тижня допустив, що саміт "нормандської четвірки" може відбутися "в найближчі тижні".

Але поки сам Путін всіляко заперечує участь російських військ у війні на сході України, інтерпретуючи цей конфлікт як внутрішньоукраїнський, завдання з досягнення миру на Донбасі бачиться безвихідним.

Випробування владою

Головне ж досягнення Володимира Зеленського та його команди за 100 днів перебування у владі – перемога його політичної сили на дострокових парламентських виборах. Під контролем у Зеленського опиниться парламент з одноосібною більшістю "Слуги народу". А, отже, разом з парламентом він отримає і весь уряд і силовий блок. У цьому разі президент і його партія зосередять у своїх руках і законодавчу, і виконавчу гілки влади в країні.

До того ж кількість мандатів, отриманих "Слугою народу", дає Зеленському і його команді "зелене світло" для прийняття будь-яких законів. Питання в тому, як шостий президент використає це широке вікно можливостей.

Але на додачу до великої влади Зеленський отримує і велику відповідальність. За нинішньої розстановки сил уся відповідальність за будь-які рішення законодавчих і виконавчих органів влади буде покладена насамперед на президента і його партію.

Стартовий рубіж: чим запам'яталися перші 100 днів президентства Зеленського

Фото: Віталій Носач, РБК-Україна

В умовах завищених очікувань виборців утримати високий рівень підтримки громадян, догоджаючи всім, буде дуже складно. Парламенту або уряду, так чи інакше, доведеться приймати непопулярні рішення, як, наприклад, скасовувати мораторій на продаж земель сільгосппризначення або дотримуватися домовленості з МВФ про ринкові ціни на газ. Відбиваючись від критики, Зеленський та його команда можуть перенаправити все потенційне невдоволення владою на Кабмін. Але навряд чи цей буфер між президентом і народом буде міцним занадто довго.

On Top
Продовжуючи переглядати www.rbc.ua, ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом, і погоджуєтеся з Політикою конфіденційності
Пропустити Погоджуюся