Мінська реформа: як команда Зеленського перезавантажує переговори по Донбасу

Команда Володимира Зеленського намагається прискорити переговори з мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Україна посилила делегацію в мінській ТКГ головами профільних комітетів Верховної ради та заступниками міністрів. Відповідні кроки очікуються від Російської Федерації і ОБСЄ. 

Також до переговорів можуть залучити переселенців з окупованого Донбасу в якості представників ОРДЛО. Якщо до кінця року помітний прогрес на цьому напрямі так і не станеться, то влада планує переходити до "плану Б". Детальніше – в матеріалі РБК-Україна.

Нова влада в контексті наближення миру на Донбасі за рік роботи може записати у свій актив три успішних обміни полоненими, дві нові ділянки розведення і перший за останні роки нормандський саміт. Однак більшість досягнутих на ньому домовленостей так і не виконано. Тому нову зустріч у "нормандському форматі" лідери України, Росії, Франції та Німеччини проводити не поспішають.

У той же час команда Володимира Зеленського намагається пожвавити роботу Тристоронньої контактної групи (ТКГ) у Мінську. Саме на цьому майданчику вирішуються прикладні питання щодо мирного врегулювання конфлікту на Сході України. По суті, ТКГ є допоміжним органом, створеним "нормандської четвіркою". І представники ОБСЄ, які виступають модераторами на переговорах, як правило, стежать за тим, щоб порядок денний ТКГ не виходив за рамки, задані лідерами "Нормандії".

За останні кілька днів Офіс президента виступив з низкою пропозицій для активізації роботи ТКГ. На Банковій продовжують наполягати, що для прогресу в переговорах залишається зовсім мало часу, інакше питання Донбасу буде вирішуватися вже інакше.

Інший шлях

Запланована на квітень зустріч "нормандської четвірки" не відбулася з об'єктивних причин. По-перше, чисто фізично організувати її в Берліні, як було обумовлено раніше, неможливо, через глобальний карантин на тлі пандемії коронавірусу. По-друге, з часу останнього саміту в грудні минулого року стріляти на Донбасі так і не перестали, незважаючи на зусилля українських дипломатів і їх союзників – війна триває, і на "добру волю" Росії в цьому питанні розраховувати все ще не доводиться.

За переговори по завершенню конфлікту на Донбасі ще з літа минулого року в команді влади відповідає нині глава Офісу президента Андрій Єрмак. У березні він зустрівся в Мінську з новим куратором українського напряму в Кремлі – Дмитром Козаком. Тоді вони поставили свої підписи під скандально відомим протоколом, поряд з учасниками ТКГ і двома представниками бойовиків.

Документ передбачав створення Консультативної ради, у яку повинні були ввійти по 10 представників ОРДЛО з числа переселенців і тих, хто проживає на окупованих територіях. Цей пункт викликав широкий резонанс, який переріс у ряд акцій протесту – адже він був сприйнятий як те, що Україна переходить до прямих переговорів з бойовиками. До того ж цей меседж активно розганяли російські ЗМІ і самі терористи.

На Банковій запевняли, що цей крок необхідний для того, щоб виконати Мінські угоди від 2015 року в частині "консультацій та узгодження" кількох пунктів цього документу з представниками ОРДЛО. При цьому, за словами влади, ні про які переговори з бойовиками мова не йшла і йти не може. Співрозмовник РБК-Україна в команді Зеленського тоді зазначив, що якщо суспільство не сприйме цю ідею, то її "поховають". Так і сталося.

Створення Консультативної ради було можливе тільки після узгодження цієї ідеї з Францією і Німеччиною. В кінці квітня на майданчику "нормандського формату" відбулися переговори на рівні міністрів закордонних справ. Глава українського МЗС Дмитро Кулеба за їх підсумками зазначив, що це питання порушував тільки його російський візаві – Сергій Лавров. При цьому далі його ремарок справа не пішла.

Але пункти Мінських угод, в яких йде мова про погодження питань проведення виборів на Донбасі з представниками ОРДЛО, нікуди не зникли. Тому з'явилася нова ідея: після "нормандської зустрічі" вже на рівні політичних радників голова ОП Андрій Єрмак заявив, що Україна планує підключити до роботи підгруп ТКГ переселенців з Донбасу.

"Зараз є монополія, яка існувала шість років, коли там (в ТКГ, – ред.) сиділи тільки представники т. зв. "ДНР" і "ЛНР", – сказав Єрмак на зустрічі з журналістами 7 травня. Переселенці, за задумом Банкової, якраз і повинні замінити бойовиків в ролі "представників ОРДЛО".

Поки що у владі виробляють критерії, за якими буде проходити відбір потенційних делегатів від України. За інформацією видання, можливо, у Мінськ будуть запрошувати представників від юридичної спільноти, від журналістів, від священнослужителів і т. д, які користуються авторитетом у суспільстві.

Або ж кандидатами стануть представники місцевого самоврядування, які були обрані ще на місцевих виборах 2010 року. Але оскільки з тих пір на території ОРДЛО не проходили жодні визнані Україною і світом вибори, вони можуть вважатися цілком легітимними мерами і депутатами місцевих рад.

Тактична заміна

На днях Володимир Зеленський переформатував склад української делегації в ТКГ. У її глави – другого президента Леоніда Кучми з'явилося два заступники: віце-прем'єр-міністр Олексій Резніков та керівник комітету Ради з питань зовнішньої політики Олександр Мережко. У профільних підгрупах тепер будуть працювати заступники міністрів економіки і оборони Юлія Свириденко і Андрій Поліщук, а також голови парламентських комітетів з питань правової і соціальної політики – Андрій Костін і Галина Третьякова.

"Високий офіційний статус членів делегацій дозволить швидше і ефективніше приймати рішення, виконувати їх і бачити, хто їх не виконує", – зазначив Єрмак. Він упевнений, що це рішення дозволить значно збільшити ефективність роботи ТКГ, а Україна стане віднині "ініціатором і домінуючою стороною переговорів". На засіданні контактної групи 14 травня Росії та ОБСЄ запропонують розширити і підвищити рівень своїх делегацій.

Джерело РБК-Україна, обізнане з ходом переговорних процесів, розповідає, що за задумом Банкової, російську владу тепер поставили перед вибором. Якщо вона не зробить крок у відповідь, і не надішле в Мінськ власних представників рівня заступників міністрів або депутатів, як зробила Україна, тоді офіційний Київ зможе напирати на те, що саме РФ не хоче домагатися світу на Донбасі.

"Наші німецькі партнери в особі пана Хайко Мааса (глава МЗС Німеччини, – ред.) прямо позначили позицію РФ "Мінську" – сторона міжнародного військового конфлікту на території нашої країни. Тому всі ці інсинуації Росії про те, що вони "посередник" десь там, виглядають просто смішно", – сказав співрозмовник видання.

За його словами, якщо Москва надішле в Мінськ будь-яких одіозних персонажів, це також буде свідчити про небажання РФ вести конструктивний діалог. Якщо ж Кремль делегує в ТКГ цілком адекватних представників, тоді з ними можна буде вести діалог за всіма пунктами порядку денного мінських переговорів.

Також на Банковій розраховують, що ця рокіровка допоможе прискорити досягнення миру на Донбасі. З основних питань, які на відеоконференціях обговорюють учасники ТКГ, особливого прогресу поки не видно. Вже пару місяців, за заявами представників української влади, підготовка до розведення сил і засобів на нових ділянках знаходиться "на фінальному етапі".

Нові КПВВ відкривати поки ніхто не поспішає, тому що бойовики закрили лінію розмежування через пандемію коронавірусу. На Великдень відбувся черговий етап звільнення та передачі утримуваних осіб – вперше на підконтрольну територію повернулося більше людей, ніж виїхало до окупантів. Однак правозахисники кажуть, що такими темпами проблему не вирішити, адже "обмінний фонд" поповнюється куди швидше, ніж Україні вдається витягувати своїх.

Згідно з найсвіжішими даними СБУ, "на підвалах" бойовиків на Донбасі сидять 214 осіб. Минулої осені в списку було 227 імен, так що, незважаючи на два обміни, які пройшли з тих пір – динаміка негативна. Та й, відверто кажучи, виглядає так, що "та сторона" віддає тих, кого хоче віддавати. Один з тих, хто повернувся в рамках "великоднього обміну", відразу після обсервації відправився в СІЗО. Його підозрюють в організованому груповому шахрайстві в особливо великому розмірі.

"Якщо завтра нам запропонують обмін одного на одного – ми теж будемо радіти і обмінювати", – сказав Володимир Зеленський після успішного звільнення 20 українців з полону. Банкова, у цьому питанні слідує політиці "своїх не кидаємо". У той же час родичі полонених час від часу влаштовують під Офісом президента акції, закликаючи залучити їх до обмінного процесу. Вони стверджують, що в списки серед інших потрапляють люди, які не мають стосунку до війни на Донбасі.

Сам Зеленський та його найближче оточення не раз стверджували, що на мирні переговори у них є час до кінця року, інакше буде задіяний "план Б". Згідно з Мінськими угодами п'ятирічної давності, фінальною крапкою стануть вибори на деокупованних територіях і тільки тоді Україна отримає контроль над своїм кордоном. Нова команда намагається поміняти місцями ці пункти, але Кремль категорично відмовляється переписувати документ.

"Виборів під дулами автоматів не буде. Для початку необхідний контроль над кордоном, можливо спільно з міжнародними інституціями, потрібна безпека і тільки потім вибори", – заявив Андрій Єрмак.

Найоптимальніший варіант для влади – провести їх восени, коли відбудуться місцеві вибори по всій країні. У той же час, згідно із законодавством, виборча кампанія на чергових виборах розпочинається за 90 днів до голосування. А перед цим міжнародні спостерігачі від БДІПЛ ОБСЄ ще повинні зробити висновок про принципову можливість проведення демократичних виборів в ОРДЛО.

При цьому, 25 жовтня влада вважає бажаною датою проведення виборів на території ОРДЛО, але цілком допускає і невеликий зсув за строками. Однак на Банковій не втомлюються повторювати, що нескінченно мирні переговори тривати не можуть і не будуть.