Мінські канікули: чи почнуть у Зеленського прямі переговори з ОРДЛО

Два тижні тому Андрій Єрмак зустрівся у Мінську з Дмитром Козаком, щоб "оживити мінський процес". У підсумку ТКГ підписала якийсь протокол. Документ передбачав створення Консультативної ради за участю представників ОРДЛО 25 березня, що викликало бурхливу реакцію в українському суспільстві. Чому у Зеленського поки відклали це питання – у матеріалі РБК-Україна.

Тристороння контактна група (ТКГ) з врегулювання конфлікту на Донбасі відтепер працює в онлайн-режимі. Засідання у Мінську у найближчому майбутньому не передбачені через загрозу коронавірусу. Коли Україна, Росія та ОБСЄ знову сядуть за реальний стіл переговорів – передбачити складно.

Таким чином відстрочено і створення Консультативної ради при ТКГ. За задумом там повинні зустрітися жителі непідконтрольних територій з тими, хто за роки війни змушений був покинути окупований Донбас. Принаймні так звучить офіційна позиція українських переговорників.

Важливий нюанс: протокол, підписаний у Мінську два тижні тому, передбачав консультації з Німеччиною, Францією та ОБСЄ перед створенням нової структури у рамках ТКГ. За словами віце-прем'єра з реінтеграції Олексія Резнікова, вони все ще тривають. Офіційно на високому рівні європейці цю ідею поки ніяк не коментували.

Слово Єрмака

У середу, 11 березня, голова Офісу президента Андрій Єрмак поставив свою візу на новому мінському протоколі. Правда, широка аудиторія дізналася про це лише два дні потому завдяки журналістам, які опублікували документ. Парламентери у Мінську зафіксували зобов'язання по обміну утримуваними особами, розведенню сил на Донбасі і відкриттю нових КПВВ.

Однак значний резонанс викликав останній пункт: створення Консультативної ради з представниками ОРДЛО у рамках ТКГ. Те, що на Банковій розцінили як перемогу неформальної дипломатії Єрмака, патріотична громадськість назвала "державною зрадою". Бойовики підлили масла у вогонь, поквапившись оголосити, що з 25 березня Україна почне з ними прямі переговори.

Ця новина не залишилася непоміченою навіть на тлі зведень "коронавірусного фронту". Окремі українські політики заявили, що влада скористалася панікою через пандемію COVID-19, щоб зняти з Росії відповідальність за агресію і "продати народу капітуляцію як образ миру".

Більш того, мінська ініціатива викликала якщо не розкол, то кризу всередині президентської фракції. Понад півсотні народних депутатів від "Слуги народу" закликали Володимира Зеленського вплинути на представників України в ТКГ.

"Не допустити реалізації оприлюднених рішень щодо створення Консультативної групи у способах і формах, які не знаходять підтримку народу України, суперечать чинному законодавству держави і національним інтересам", – йдеться у відкритому зверненні.

Єрмак був змушений вийти і порозумітися спочатку на брифінгу, а потім і на зустрічі з "бунтівниками" у монобільшості. За підсумком заступник голови фракції Євгенія Кравчук написала, що депутати обговорили всі питання і зафіксували розбіжності.

"Керівник Офісу Президента вислухав побоювання і запевнив, що червоні лінії перейдені не будуть. Стороною переговорів була і залишається Російська Федерація. З ватажками бойовиків переговори ніхто не веде і не збирається", – уточнила вона.

На Банковій депутатам розповіли, що змушені слідувати мінськими угодами, які підписала ще минула влада. Мовляв, західні партнери чітко дали зрозуміти, що від цього залежить доля санкцій проти РФ і підтримка в конфлікті на Донбасі. Зараз мова може йти тільки про порядок виконання домовленостей, досягнутих у лютому 2015 року.

Мінські угоди прямо кажуть, що конституційна реформа у частині децентралізації повинна бути узгоджена з представниками ОРДЛО, як і питання місцевих виборів. При цьому конкретні люди або їхні посади у документі не вказані.

Єрмак переконував "Слугу народу", що Консультативна рада – це можливість прибрати монополію бойовиків на представництво ОРДЛО у Мінську. Цю ідею Банкова просуває ще з серпня минулого року.

"У міжнародно-правовому плані нічого по суті не змінюється. Залишається мінський процес, який триває роками. Україна не веде переговорів з ОРДЛО, як і не вела раніше. Але ми отримуємо перевагу за рахунок включення в процес тих українців Донбасу, які обрали шлях залишитися з Україною – навіть ціною переїзду з рідних міст і сіл", – зазначила Кравчук.

У Консультативну рада мають увійти по 10 жителів ОРДЛО і тих, хто виїхав на підконтрольну територію. Обов'язкова умова української сторони – ніяких бойовиків. При цьому будь-яке рішення цієї ради має пройти через політичну підгрупу у Мінську, а потім ТКГ на рівні представників. Остаточне узгодження стратегічних питань залишається за "нормандською четвіркою".

Вимушена пауза

Співрозмовники РБК-Україна в оточенні президента на тлі скандалу з Консультативною радою пояснили, що вона не буде створена, якщо українське суспільство не підтримає такий крок.

"У нас є час до кінця року, щоб прийти до мирного вирішення по Донбасу. Якщо ні, то Зеленський чітко дав зрозуміти, що не збирається витрачати п'ять років на розмови без дій. Значить поставимо питання на паузу", – зазначив один з них.

Широка кампанія проти мінської ініціативи не вщухала аж до 25 березня. Саме цей день позначено у протоколі як дата можливого запуску нової структури. Під Офісом президента, незважаючи на карантин, пройшла акція протесту, потім вона перемістилася в соцмережі. Відомі жителі Донбасу записали звернення до Зеленського з закликом "Не робіть цього!".

"Досягнуті нещодавно у Мінську домовленості в частині прямих переговорів з бойовиками через т. зв. "консультативну раду" – це велика політична помилка. Не тільки тому, що наділяє суб'єктністю тих, хто ними не є, і робить з Росії спостерігача, а не ворога. Але й тому, що, якщо це відбудеться, то страждання, через які пройшли полонені і тисячі моїх земляків, будуть марні", – сказав звільнений з полону журналіст Станіслав Асєєв.

У парламенті з'явилася постанова, яка має заблокувати створення Консультативної групи. Її внесли переважно депутати "Голосу" і "Європейської солідарності". Правда, за словами джерела РБК-Україна у монобільшості, документ на позачерговому засіданні Ради розглядати не планують.

На днях позицію влади з цього питання ще раз висловив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Він підкреслив, що мова йде тільки про проект рішення і розмовляти Україна має намір тільки зі своїми громадянами по обидві сторони лінії зіткнення, але не представниками бойовиків.

"Принципова модель залишається тією ж: є держава-агресор – Російська Федерація, є жертва агресії – Україна, ОБСЄ у ТКГ між ними. І Франція і Німеччина "нормандському форматі" між ними", – розповів глава МЗС в одному з інтерв'ю.

Потенційно конфліктна ситуація поки поставлена на паузу через пандемію коронавірусу. Віце-прем'єр-міністр з реінтеграції окупованих територій Олексій Резніков зазначив, що ТКГ перейшла на роботу в онлайн режим, так що підписати новий документ у Мінську неможливо навіть фізично.

"Більш того, безпосередньо рішення про створення може бути прийнято після консультацій з Німеччиною, Францією та ОБСЄ. Вони, на сьогоднішній день, тривають", – додав він.

При цьому інша активність переговірників поки також не привела до бажаного результату. Сторони не можуть узгодити ділянки розведення сил на Донбасі, а відкриття нових КПВВ поки не актуально, бо в рамках карантину лінія розмежування була закрита. Підгрупи ТКГ будуть працювати до четверга включно.

Основний напрямок роботи Андрія Єрмака щодо мирних переговорів – повернення українців з укладення так званих "Л/ДНР". Однак і тут COVID-19 вніс свої корективи. Підтвердити списки на обмін має Міжнародний комітет Червоного Хреста.

На минулій зустрічі у Мінську сторони під протокол домовилися, що співробітники Червоного Хреста отримають безперешкодний доступ до утримуваних осіб. Однак в ОРДЛО провести верифікацію так і не вдалося. "Доступ поки не отримано, але ми дуже сподіваємося, що він буде наданий у найближчому майбутньому", – пояснив виданню спікер МКЧХ Олександр Власенко.

Тим часом бойові дії на сході України не вщухають. Незважаючи на загрозу, яка нависла над усім світом, Росія не зупиняє агресію на Донбасі. У цих умовах тільки Кремль може примусити бойовиків дотримуватися мирних домовленостей. Натомість РФ відкрила кордон для всього населення ОРДЛО. Офіційно: "керуючись принципами гуманності", на ділі ж – продовжуючи свою агресивну політику.