Випробувальний термін: чим запам'ятався перший місяць президентства Володимира Зеленського

Володимир Зеленський склав присягу президента п'ять тижнів тому, зайнявши свій новий кабінет на вулиці Банковій. Судити про його роботу з огляду на невеликий період часу поки складно. Але зроблені ним кроки і дії чітко вимальовують контури політики президента Зеленського на наступні п'ять років. Про те, що зробив новий глава держави в перші тижні свого президентства – в матеріалі РБК-Україна.

"Кожен з нас – президент, це наша загальна стовідсоткова перемога, наш спільний шанс, за який ми несемо відповідальність", – заявляв новообраний президент Володимир Зеленський трохи більше ніж місяць тому з трибуни Верховної ради.

У своїй інавгураційній промові, говорячи про минулому і майбутньому, Зеленський постійно використовував слова "ми", "нас" і "нам", що цілком накладається на головний мотив його виборчої кампанії – народовладдя.

Зіткнення із системою

Половина українців цілком задоволені і скоріше задоволені першим місяцем діяльності президента Зеленського, випливає з соцопитування групи "Рейтинг", проведеного в середині червня. Водночас серед головних очікувань від нового глави держави, згідно з даними дослідження, як і раніше залишаються припинення вогню на Донбасі і зниження комунальних тарифів.

"Замість миру, навпаки, відбулося загострення на Донбасі. І загалом поки ситуація з Донбасом незрозуміла. Друге стосується зниження тарифів, але поки також нічого такого не сталося. Якщо дивитися на список того, що очікують від Зеленського, то нічого з цього не реалізовано. Але, думаю, українцям подобається те, що Володимир Зеленський розпустив Верховну раду, і те, що він досить жорстко спілкується з посадовими особами. Народу це подобається", – пояснила РБК-Україна директор Фонду "Демократичні ініціативи" Ірина Бекешкіна.

Відправивши парламент на перевибори, Зеленський продемонстрував рішучість своїх дій, що позитивно позначилося на електоральній підтримці його і партії "Слуга народу", вважає політолог Володимир Фесенко.

"Явних провалів у Зеленського не було. Були деякі ляпи, невдалі заяви і проблемні моменти, але вони не мали принципово негативного значення. Розпуск Верховної ради став його ключовим рішенням і це також можна вважати його головним досягненням у перший місяць", – сказав РБК-Україна Фесенко.

Депутати поки не підтримали жодної ініціативи Володимира Зеленського Фото:president.gov.ua

З іншого боку, розпуск Ради став початком конфронтації нового президента з парламентом. Народні депутати, які незгодні з цим рішенням, звернулися до Конституційного суду, але минулого тижня КС став на бік президента.

Після вступу на посаду Зеленський вніс в Раду більш ніж десять законопроектів. І всі вони або не виносилися на розгляд в зал, або були провалені. Насамперед президент запропонував парламентарям змінити виборче законодавство, ліквідувавши мажоритарну систему і знизивши прохідний бар'єр для партій із 5% до 3%. Але депутати навіть відмовилися включити цей документ до порядку денного. Вони також проігнорували проект закону про публічні держзакупівлі для ЦВК, законопроекти про незаконне збагачення та забезпечення виборчих прав військовослужбовців.

Парламентарі не внесли в порядок денний ще один законопроект Зеленського –про імпічмент президента. Натомість Рада проголосувала за парламентський проект закону про тимчасові слідчі комісії, яким також передбачена процедура імпічменту.

Єдині ініціативи нового президента, які розглянула Верховна рада – кадрові питання. І то, ймовірно, лише тому, що їхній розгляд не вимагає окремого внесення до порядку денного. Але і вони виявилися для Зеленського провальними: парламентарі відмовилися звільнити міністра закордонних справ Павла Клімкіна, міністра оборони Степана Полторака і главу СБУ Василя Грицака.

Пізніше глава держави спробував змістити з посади генерального прокурора Юрія Луценка. Проте цю спробу застопорив профільний парламентський комітет, пояснивши, що в президентській постанові не зазначено жодної з підстав, передбачених законом для відставки генпрокурора.

Нещодавно Зеленський повторно звернувся до Ради з тим, щоби звільнити главу МЗС Клімкіна і призначити на його місце постійного представника України при НАТО, одного з нових заступників АП із зовнішньополітичних питань Вадима Пристайка. Крім того, Зеленський вніс до парламенту законопроекти про відтермінування введення енергоринку, а також проект про повернення "зеленого тарифу" для домогосподарств, які мають сонячні електростанції.

Ні один із зазначених проектів цей склад Ради вже не прийме. Почавши розгляд Виборчого кодексу, яке розтягнеться на декілька тижнів, в липні депутати не зможуть приступити ні до ротацій в МЗС, ні до енергетичних законопроектів.

Розуміючи, що Рада не голосуватиме за будь-які інші проекти, крім Виборчого кодексу, Зеленський продовжив реєструвати в парламенті свої законодавчі ініціативи. Минулої п'ятниці президент вніс законопроект про відповідальність за "кнопкодавство", який, ймовірно, розгляне вже Рада наступного скликання.

Команда Зеленського незабаром внесе в парламент ще один законопроект, який фактично скасовує формулу "Роттердам+" і замість неї вводить іншу формулу – умовний "Роттердам-", заявив минулого тижня представник президента в Кабінеті міністрів Андрій Герус.

Про намір скасувати "Роттердам+" під час зустрічі з інвесторами і підприємцями минулого тижня сказав і сам Зеленський. До числа пріоритетних планів під час спілкування з представниками бізнесу Зеленський також зарахував скасування мораторію на продаж сільгоспземлі з 2020 року, введення податкової амністії для бізнесу, "декоммерціалізації" СБУ, створення Держслужби фінансових розслідувань "з акцентом саме на аналітичну роботу" та "подолання корупції в судах".

Законодавчі ініціативи Зеленського доведеться приймати вже обраному в липні новому складу Ради, де, імовірно, буде сформована пропрезидентська більшість.

Кадрова зачистка

Дефіцит кадрів — поки одна з ключових проблем для команди Зеленського, вважає Володимир Фесенко. "Є провисання як щодо законодавчих ініціатив, так і з кадрових питань. З одного боку, це пов'язано з протистоянням з Верховною радою і, думаю, це тимчасове явище, тому що вони свідомо відклали кадрові питання та законодавчі ініціативи до моменту формування нового парламенту. Але, з іншого боку, у них є і проблема з кадровим резервом", – сказав політолог.

Під час передвиборної кампанії Зеленський, який протиставляв себе старим політичним елітам, досить жорстко висловлювався щодо призначення на державні посади бізнес-партнерів, родичів і друзів. Він запевняв, що ніякого кумівства за його президентства не буде. Але вже після перемоги на президентських виборах ці слова частково розійшлися зі справами.

Посади у владі отримали його колишні партнери по студії "Квартал 95" і давні друзі. Виконавчий продюсер студії Сергій Трофімов і сценарист "Кварталу" Юрій Костюк стали заступниками глави Адміністрації президента, яка нещодавно була перейменована в Офіс президента. Ще один партнер по "Кварталу" і друг Зеленського Сергій Шефір став першим помічником президента.

Давній друг нового президента, керівник студії "Квартал 95" Іван Баканов, який донедавна очолював партію "Слуга народу", був призначений першим заступником голови СБУ – начальником головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Зараз Баканов виконує обов'язки голови СБУ, оскільки поки ще чинний глава спецслужби Василь Грицак пішов у відпустку, так і не дочекавшись рішення Ради про свою відставку.

Службу зовнішньої розвідки очолив народний депутат "Батьківщини" Владислав Бухарєв, якого з лідерами "Кварталу" пов'язують багаторічні дружні стосунки. Це призначення Зеленського також напоролося на критику після того, як стало відомо про медаль Бухарєва від ФСБ "За бойове співробітництво", датовану ще 2004 роком.

Неоднозначну реакцію викликало й призначення главою АП Андрія Богдана, якого пов'язували з олігархом Ігорем Коломойським. Як адвокат Богдан в останні роки представляв інтереси Коломойського в судових спорах. Крім того, Богдан не міг претендувати на цю посаду, оскільки підпадає під закон про люстрацію. Принаймні так стверджують автори закону про люстрацію і низка політиків, у тому числі опоненти Зеленського. Але і в АП, і сам Богдан цей аргумент відкидають і наводять інше трактування законодавства в частині люстрації.

Глава АП Андрій Богдан раніше був адвокатом у Ігоря Коломойського Фото: Віталій Носач, РБК-Україна

Посади заступників АП також отримали власник продакшену, який створював відеоролики для кампанії Зеленського Кирило Тимошенко і колишній член НАПК, екс-заступник глави Мін'юсту в уряді Яценюка Руслан Рябошапка.

На чолі Генштабу ЗСУ Зеленський призначив заступника командувача Сухопутних військ, генерал-лейтенанта Руслана Хомчака, одного з керівників операції в Іловайські. Секретарем РНБО замість Олександра Турчинова став екс-міністр фінансів, який до цього працював в Адміністрації Петра Порошенка, Олександр Данилюк.

В продовження кадрових перестановок в один день президент звільнив 15 голів обласних держадміністрацій. У 12 з них він призначив тимчасово виконувачів обов'язків. Нових глав областей у команді президента планують підбирати з допомогою міжнародних рекрутингових агентств.

Крім того, у перші дні президентства Зеленський скасував укази Порошенка про призначення Юрія Артеменка в Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, а також поновив його на посаді члена Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.

Іншим своїм указом новий президент скасував указ Порошенка про призначення до Нацради Володимира Горковенка. До речі, до такої практики Зеленський вдавався вже багато разів, повернувши Міхеїлу Саакашвілі українське громадянство, скасувавши призначення двох суддів Вищої ради правосуддя і ще 161 указ, які, за словами АП, "заважали дерегуляції і створенню сприятливих умов для бізнесу".

Між Брюсселем і Мінськом

Що стосується міжнародного порядку денного, тут риторика і кроки Зеленського поки відповідають позиції його попередника. Президент запевнив, що збереже співпрацю з МВФ і підтримав збереження мінського формату.

Упродовж останнього місяця президент двічі відвідував ЄС з офіційними візитами. Спочатку він вирушив до Брюсселя, де побував у штаб-квартирі НАТО та інститутах ЄС, тим самим вказавши українцям та західним партнерам, що збереже проєвропейський курс країни. У команді Зеленського, кажучи про можливе членство України в ЄС і НАТО, вважають, що ці питання слід виносити на всеукраїнський референдум.

До цього глава адміністрації президента Андрій Богдан допустив можливість референдуму і щодо домовленостей з Росією про мир на Донбасі. Після такої пропозиції, яка викликала суспільний резонанс, Зеленському довелося пояснювати, що це буде "не законодавчий, а інформаційний референдум", іншими словами – опитування.

За місяць роботи президент також встиг відвідати Париж і Берлін, де провів зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном і канцлером Німеччини Ангелою Меркель. На спільній прес-конференції з французьким лідером Зеленський попросив зберегти "дипломатичний і санкційний тиск" на РФ. Під час прес-конференції Макрон двічі заявив, що президент України нібито готовий "до переговорів з сепаратистами, які вже почалися".

Зеленський під час зустрічі з Емманюелем Макроном Фото: president.gov.ua

У відповідь на заяву президента Франції Зеленський поправив колегу, пославшись на можливі помилки в перекладі: "Ми не готові до переговорів з сепаратистами. Ми готові до мінського формату. Припинення вогню, звільнення полонених. Це перші речі, які обидві сторони повинні зробити".

На зустрічі з Ангелою Меркель у столиці Німеччини Зеленський також приділив увагу темі мінського процесу, не обійшовши стороною й питання будівництва газопроводу в обхід України "Північний потік – 2".

Незважаючи на спроби Зеленського активізувати переговорний процес по Донбасу, що було продемонстровано під час візитів в Париж і Берлін, президенту і його команді не вистачає системності в цьому питанні, вважає Володимир Фесенко. "На мою думку, необхідно створити робочу групу з експертів, політиків і представників відповідних органів виконавчої влади – військових і дипломатів", – зазначив він.

Так чи інакше, обидва візити пролили світло на позицію президента щодо врегулювання конфлікту на Донбасі. Адже до обрання главою держави Зеленський часто піддавав критиці мінський процес, кажучи про його неефективність. Крім того, нещодавно представник України в ТКГ Леонід Кучма, повернувшись з ініціативи Зеленського до складу мінської групи, говорив про необхідність припинення вогню у відповідь і зняття блокади з ОРДЛО.

Володимир Зеленський і Леонід Кучма: Фото: president.gov.ua

Цей вислів другого президента України спричинив мітинг під стінами АП з гаслами "Ні реваншу", "Ні капітуляції" і "Захистимо армію". Пізніше в президента уточнили, що зняти блокаду з окремих районів Донецької та Луганської областей можна буде тільки після скасування "рублевої зони" в ОРДЛО і повернення розташованих там підприємств українським власникам. А слова Кучми нібито були невірно витлумачені, пояснили на Банковій.