Фінансово-економічна ситуація в Україні наступного року може бути складнішою, ніж поточного, вважають у МВФ. Якщо не вистачатиме міжнародної допомоги, то доведеться шукати кошти всередині країни. Що може бути джерелом цих коштів, – розбирався спецкор РБК-Україна Юрій Дощатов.
Зміст:
Сценарій розвитку подій в Україні, який ще влітку в МВФ вважали негативним, наразі став базовим. Він передбачає завершення війни у 2025 році, хоча ще у червні Фонд розглядав таку ймовірність наприкінці поточного року.
Про це йдеться в оновленому меморандумі про співпрацю з Міжнародним валютним фондом.
Згідно з новим негативним сценарієм війна закінчиться до середини 2026 року. У цьому випадку 2024 року прогнозується економічне зростання лише на рівні 1%, а 2025-го – падіння реального ВВП на 2,5%. Інфляція в поточному році зросте до 12%, з подальшим зниженням до 10% у 2025-му та 8% у 2026-му. Це при тому, що бюджет 2025 року уряд розраховував виходячи з очікуваного зростання ВВП на 2,7% та інфляції – 9,5%.
Збільшення потреб в обороні призведе до зростання дефіциту бюджету у 2025 та 2026 роках. Для його покриття в цей період додатково потрібні будуть 35,7 млрд доларів.
"Оновлений кумулятивний розрив фінансування у сценарії спаду оцінюється у 187,1 млрд доларів, що на 35,7 млрд доларів вище за базовий прогноз на 2023–2027 роки (151,4 млрд доларів). Це вимагає додаткових кроків для забезпечення стабільності боргу", – йдеться у меморандумі.
Задовольнити потребу в грошах можна буде за рахунок збільшення зовнішніх вливань і, звичайно, внутрішніх надходжень.
Від міжнародних партнерів наступного року Україна розраховує отримати 38,6 млрд доларів. Зокрема, від Європейського Союзу – 11,9 млрд доларів, ЄБРР – 3,1 млрд доларів, та від інших союзників – 19,1 млрд доларів.
МВФ уже збільшив розмір фінансування на 2025 рік майже на 810 млн доларів і оптимізував графік виділення коштів. Замість двох траншів Україні наступного року планують надати чотири.
Співрозмовники видання, знайомі з переговорним процесом з МВФ, кажуть, що це було зроблено задля того, щоб згладити графік надходжень, оскільки спочатку на 2026 рік сума кредиту планувалася більшою, ніж на 2025-й. Збільшення кількості траншей забезпечить більш ритмічне надходження міжнародної допомоги та знизить ризики її відсутності по кілька місяців, як це було цього року.
"Коли приймали програму EFF у 2023 році, всі були впевнені, що війна у 2025 році закінчиться, і відповідно планували більш інтенсивне виділення грошей на 2023 – 2024 роки. Тоді як на 2025 рік – лише два перегляди. Тепер буде чотири", – сказав голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев.
Він також зазначив, що збільшення кількості траншів дасть можливість Фонду виставити більше вимог до України та інтенсивніше моніторити їх виконання. Крім того, коригування графіка траншів Гетманцев пов'язує з фінансуванням від інших партнерів.
"МВФ у своєму оновленому прогнозі виходить із припущення про продовження війни протягом усього наступного року. Тому змушений також, хоч і не пропорційно до ЄС та США, збільшувати фінансування. Але це буде в рамках програми (розмір програми на чотири роки – 15,6 млрд доларів – ред). Щоб суттєвіше збільшити фінансування від Фонду, треба повністю змінювати програму", – сказав депутат.
Щодо фінансування з інших зовнішніх джерел, то поки що хід дискусій з цього питання обнадіює. В ЄС завершується робота над виділенням Україні кредиту макрофінансової допомоги до 35 млрд євро в рамках ініціативи G7 під заставу доходів від заморожених російських активів. Європарламент і Рада ЄС вже ухвалили це рішення. У США говорять про готовність надати Україні до 20 млрд. доларів у рамках кредиту G7. Про кредит на 3 млрд доларів заявили у Великій Британії. Очікується рішення інших учасників G7 – Канади та Японії.
Враховуючи, що США дасть до 20 млрд доларів, плюс – суми від Великобританії, Японії та Канади, розмір кредиту від ЄС може бути меншим за 35 млрд євро, оскільки загальна сума кредиту обмежена потенційними доходами від росактивів, а це 50 млрд доларів. Умови отримання цих кредитних коштів поки що не визначені – угоди підписуватимуться з кожним кредитором окремо.
Крім того, запущено в дію програму Ukraine Facility загальною сумою підтримки 50 млрд євро до 2027 року. США ще у квітні ухвалили закон про підтримку України на 61 млрд доларів.
Поки що обіцянок багато, але які з них і в якому обсязі будуть виконані, прогнозувати складно. "Ризики отримання зовнішнього фінансування не в повному обсязі є, але вони все ж менші, ніж торік (тоді затримка фінансування була пов'язана з відсутністю затвердженого бюджету США – ред.). Історія з кредитом у 50 млрд доларів за рахунок прибутку із заморожених активів банку РФ рухається до свого логічного завершення", – зазначив Гетманцев.
При цьому він не виключає, що збільшення фінансування від МВФ у 2025 році потрібно було не стільки для підстрахування України, скільки для додаткової мотивації інших партнерів збільшувати підтримку воюючої країни.
Партнери України, у свою чергу, поводяться акуратно, уважно стежачи за діями один одного. Ані ЄС, ані США не мають наміру брати на себе завищені зобов'язання – усі хочуть брати участь у допомозі Україні пропорційно. Ймовірно, тому рішення про кредитування України Брюссель та Вашингтон ухвалили практично одночасно.
Але якщо Україні надається фінансова підтримка, то партнери-кредитори хочуть, щоб країна і сама шукала внутрішні резерви для фінансування бюджету. Це чітко простежується в останній редакції меморандуму МВФ. "Щоб гарантувати виконання бюджету, ми реагуватимемо на дефіцит доходів або нові вимоги до витрат збільшенням податків. Ми розглядаємо підвищення основної ставки ПДВ як найбільш ефективне потенційне джерело додаткових доходів на цьому етапі", – констатує українська сторона в документі.
РБК-Україна вже писало, що підвищення ПДВ на 2 в.п. - до 22% активно обговорювалося під час перегляду програми МВФ. Однак поки що цього вдалося уникнути. Але Україна пообіцяла Фонду, що ставку ПДВ буде піднято, якщо наступного року розвиток ситуації піде не за базовим сценарієм.
Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук не відкидає, що вимога підняти ПДВ може виникнути і раніше.
"Поки що підвищення ПДВ – це не базовий сценарій. Але якщо дивитися реалістично, то МВФ може наполягати на підвищенні ПДВ у будь-якому випадку, щоб потім не потрібно було цього робити в авральному режимі та заднім числом, як було з військовим збором", – сказав він у коментарі РБК-Україна.
Крім того, у разі негативного сценарію може знадобитися повторне запровадження "деяких заходів валютного контролю", які застосовувалися раніше під час війни, йдеться у меморандумі.
Джерела видання, знайомі з переговорним процесом, кажуть, що не йдеться про запровадження фіксованого курсу гривні. На думку Ваврищука, швидше за все маються на увазі обмеження на купівлю валюти та виведення капіталу за кордон, як для юридичних, так і для фізичних осіб.
"Я думаю, що саме такі заходи можуть бути введені для зниження тиску на валютний ринок у разі, якщо буде менше зовнішньої допомоги, аніж закладається у базовий сценарій. Якщо "тануть" резерви, то випускати валюту з країни так, як зараз, не вийде", – сказав він у коментарі виданню.
Поки що це прогноз на наступний рік. А до кінця поточного Україна очікує від партнерів ще більше двох мільярдів доларів, зокрема черговий транш МВФ на 1,1 млрд доларів у грудні. Загалом із необхідних на 2024 рік 38 млрд доларів, за даними Міністерства фінансів на середину жовтня, отримано вже 35,7 млрд.