Володарі палива. Кому належать найбільші мережі АЗС України та хто диктує ціни

Паливний ринок України переживає найбільшу трансформацію за останні роки. Колишній багаторічний лідер – група "Приват" Ігоря Коломойського – остаточно втратив свої позиції, відкривши шлях для нових гігантів.

Кому сьогодні належать найбільші мережі АЗС, як їх можна відрізнити за ціновою політикою, а також якими стравами вони намагаються привабити клієнтів – в матеріалі РБК-Україна.

Найбільша мережа АЗС

Загалом в Україні більше 6 тисяч автозаправних станцій, враховуючи тимчасово окуповані території, свідчать дані консалтингової компанії "НафтоРинок". Двома найбільшими мережами за кількістю АЗС на сьогодні володіють державна компанія "Укрнафта" та приватна "Укрпалетсистемс" (UPG).

Пакет у розмірі 50%+1 акція "Укрнафти" належить державному холдингу "Нафтогаз України". Більше 40% частки в "Укрнафті" до 2022 року належала фінансово-промисловій групі "Приват", яка представляли банківський, нафтовий та інші бізнеси Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова та їх партнерів.

Не дивлячись на міноритарний пакет акцій, структури "Привату" близько 20 років контролювали державну компанію та переробляли її нафти на потужностях підконтрольного їм Кременчуцького НПЗ.

Найбільші мережі – "Укрнафта" та UPG – мають більше 650 АЗС кожна (інфографіка РБК-Україна)

У листопаді 2022 року держава націоналізувала пакет акцій "Привату" і передала його в управління Міністерству оборони. Також була націоналізована компанія-оператор Кременчуцького НПЗ – "Укртатнафта".

Відтоді "Укрнафта" повністю перейшла під контроль держави, а новопризначений менеджмент компанії на чолі із Сергієм Корецьким (зараз керує "Нафтогазом України") зміг отримати доступ до реального управління заправками під брендом "Укрнафта".

Раніше цією мережею, а також станціям ANP, "Авіас" та Sentosa фактично керував "Приват".

У березні 2024 року "Укрнафта" отримала в управління від Національного агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) мережу АЗС Glusco (84 станції), яка була пов'язана із колишнім народним депутатом Віктором Медведчуком.

У листопаді 2024 року держкомпанія отримала частку у розмірі 51% компанії "Альянс Холдинг", яка належала британській нафтогазовій компанії Shell і управляла мережею із 118 АЗС під однойменним брендом.

У цьому році "Укрнафта" на умовах франшизи отримала в управління ще 21 АЗС, які належать іншій дочірній структурі "Нафтогазу" – державній "Укргазвидобування". Ця мережа функціонує під брендом U.Go, але планується її повний перехід до бренду Ukrnafta.

В результаті цих операцій у 2024-2026 роках кількість АЗС "Укрнафти" виросла до майже 700 автозаправних станцій, прокоментували РБК-Україна в компанії.

Поява великого гравця

До 2022 року група "Приват" управляла (та частково володіла) мережею АЗС із близько 1 500 станцій, з яких близько 500 АЗС складали заправки "Укрнафти". До повномасштабного вторгнення це був найбільший роздрібний гравець на паливному ринку України.

Після націоналізації частки "Укрнафти" у "Привату" лишалося близько тисячі АЗС, з яких треба відняти втрачені на тимчасово окупованих територіях об'єкти та близько 250 АЗС, які були отримані державним ПриватБанком в результаті судів проти Коломойського.

"Станом на січень 2025 року у "Привату" залишалося десь 660 АЗС", – пояснює РБК-Україна директор "Консалтингової компанії А-95" Сергій Куюн.

У минулому році найбільше всіх видів палива продали ОККО, WOG та "Укрнафта" (інфографіка РБК-Україна)

У цієї мережі почалися проблеми ще в другій половині 2024 року, а під кінець року вже зникли певні марки палива. На початку 2025 року заправки "Привату" повністю зупинилися, говорить Куюн.

Це створило неабиякі проблеми на ринку, адже багато компаній та держустанов накупили паливних талонів та карток і розраховували протягом минулого року заправлятися на АЗС "Авіас" та ANP. В результаті, вони не змогли отримати своє паливо.

Зупинка мережі "Привату" пояснюється тим, що після націоналізації "Укрнафти", яка видобувала сиру нафту, та "Укртатнафти" (Кременчуцького НПЗ), яка її перероблювала, ця група втратила ресурс палива.

Вона не змогла налагодити належну закупівлю ресурсу, його імпорт, як це робили інші гравці ринку, і в результаті – зупинилися, пояснює Куюн.

Після падіння "Привату", його активами зацікавилися інші паливні рітейлери. Будь-яка компанія, маючи налагоджений імпорт та логістику, хотіла би збільшити кількість точок роздрібної реалізації палива, щоб максимізувати маржу.

Успішною у поглинанні активів "Привату" виявилася компанія "Укрпалетсистемс" бізнесмена з Житомирщини Володимира Петренка, яка представлена заправними станціями під брендом UPG.

Петренко почав свою справу у 2003 році, займаючись спочатку деревообробкою, виробництвом та експортом деревних палет. Першу нафтобазу він придбав у 2006 році, а першу заправку відкрив у 2007 році.

З тих пір і до 2025 року компанія виросла до 87 АЗС, налагодила логістику імпорту палива з Європи і навіть США. Із середини 2025 року "Укрпалетсистем" почала роботу із оренди та купівлі заправок "Привату".

"Станом на сьогодні ми отримали дозволи Антимонопольного комітету України на управління 570 об’єктами (АЗС "Авіас" та ANP – ред.). Завдяки цим потужностям наша мережа за неповний рік зросла більше ніж ушестеро", – прокоментували виданню в компанії "Укрпалетсистемс" та уточнили, що більшість нових АЗС орендується і тільки 25 з них купується.

Мережа UPG виросла до 658 заправок у 21 регіоні України, з яких 370 станцій працюють безпосередньо під брендом UPG. Компанія поступово проводить ребрендинг отриманих активів, адже попередні власники не дуже переймалися розвитком сервісу на АЗС.

Власники інших крупних мереж

Значними гравцями паливного ринку залишаються мережі ОККО та WOG, мережі яких складають більше 410 (дані компанії) та 352 АЗС (дані Андрія Пивоварського, який керує мережею WOG, в інтерв'ю Forbes від 22 квітня цього року).

Заправки ОККО, якими управляє "Концерн Галнафтогаз", – це паливний бізнес холдингу OKKO Group. Власником "Концерну Галнафтогаз" є бізнесмен Віталій Антонов, свідчать дані ресурсу You Control.

Крім паливного трейдингу, Антонов активно розвиває аграрний напрямок, а також інвестує у великі вітроелектростанції та гірськолижні курорти на Західній Україні. Зокрема, він будує GORO Mountain Resort – курорт у Львівській області, в рамках цього проекту нещодавно був укладений договір із виробниками обладнання для отримання штучного снігу.

Мережа ОККО у цьому році відкрила кілька нових АЗС у Рівному, Луцьку та Дніпрі, подальше розширення планується через поглинання менших гравців на ринку, прокоментували РБК-Україна в компанії та додали, що продовжать інвестиції у реконструкцію діючих автозаправних комплексів.

Хто є власниками мережі АЗС WOG – доволі не просте питання. До середини 2015 року мережею володіли чотири власники – екс-нардеп кількох скликань Ігор Єремєєв та його партнери – Степан Івахів, Петро Димінський та Сергій Лагур.

Вони разом заснували групу компаній "Континіум", яка крім паливного бізнесу займалася виробництвом продуктів харчування, банківським бізнесом та девелопментом.

У липні 2015 року Єремєєв загинув у результаті падіння з коня. Після того між його спадкоємцями (дружина Тетяна і двоє дітей) та іншими акціонерами виникла судова суперечка.

Сторони публічно згадували про траст, який був створений для дітей Єремєєва – Романа та Софії, і на рахунки якого мали надійти кошти у якості компенсації від інших власників WOG.

У відповідь на запит РБК-Україна компанія не прокоментувала, чи отримали спадкоємці гроші та інші питання щодо структури власності.

У серпні 2017 року на Львівщині сталася ДТП за участю Димінського, загинула жінка. Димінський заперечував, що він був за кермом автомобіля, який врізався в авто загиблої. Провину на себе взяв його охоронець.

Проте, вже через тиждень після аварії Димінський полишив територію України, виїхав до Греції та отримав громадянство Сербії.

У квітні цього року Андрій Пивоварський, який керує мережею WOG, в інтерв'ю Forbes сказав, що Димінський більше немає бізнесу в Україні та додав, що на сьогодні акціонерами мережі є Сергій Лагур та Світлана Івахів (колишня дружина Степана Івахів).

Як такої групи "Континіум" більше не існує, мережа WOG та інші активи, які належали цій групі, – це окремі бізнеси, а нащадки Єремєєва через траст мають частки в інших компаніях, додав Пивоварський.

Більше сотні станцій також мають мережі "БРСМ-Нафта", AMIC та Parallel. Компанія-оператор мережі "БРСМ-Нафта" не прокоментувала РБК-Україна інформацію про її засновників та їх шлях у бізнесі.

Консалтингова компанія "НафтоРинок" повідомляла, що власником мережі є бізнесмен Андрій Біба, який проживає в Італії та тримає місцеву виноробну компанію.

Серед власників АЗС є як українські бізнесмени, так й іноземні державні компанії (інфографіка РБК-Україна)

Мережа AMIC відома тим, що нею володіє австрійська компанія AMIC Energy Management GmbH, яка у 2014 році придбала ці станції у найбільшої російської приватної нафтовидобувної компанії "Лукойл".

У серпні 2022 року Бюро економічної безпеки ініціювало арешт майна мережі AMIC та повідомило, що протягом 2016-2021 років підприємство в Україні виплачувало дивіденди на користь іноземних структур, кінцевими бенефіціарами яких залишаються російські компанії.

У відповідь компанія "АМІК Україна" заявила, що не має зв'язку з російським "Лукойлом" та не виплачувала кошти російським структурам.

Мережа АЗС Parallel, яка представлена 109 АЗС разом з брендами Motto, Prime та Luxwen, раніше належала Рінату Ахметову. У 2020 році її викупив бізнесмен Олександр Дубінін, про минуле якого з публічних джерел відомо лише те, що він працював у Державній податковій службі.

На ринку є сумніви, що колишній податківець міг самостійно придбати актив вартістю декілька десятків мільйонів доларів.

Ціновий розподіл на ринку

Мережі АЗС за вартістю палива можна умовно поділити на три категорії: преміум-сегмент, середній ціновий діапазон та дискаунтери. Як приклади преміум-сегменту Сергій Куюн наводить мережі SOCAR, OKKO та WOG.

Заправки SOCAR, належить українській SOCAR Energy Ukraine, яка є дочірньою структурою державної нафтогазової компанії Азербайджану (агл. State Oil Company of Azerbaijan Republic).

До середнього цінового сегменту належать AMIC, UPG та мережа KLO. До цієї групи експерт також відносить "Укрнафту", яку на початку березня уряд зобов'язав продавати пальне з мінімальною націнкою.

Як пояснила прем'єр-міністра Юлія Свириденко, невисока ціна на найбільшій мережі України буде відігравати роль "певного регулятора та орієнтиру для інших операторів ринку".

"Укрнафта" торгує із мінімальною націнкою, яка покриває операційні витрати, дає можливість підтримувати мережу, проводити маркетингові заходи та здійснювати поступовий ребрендинг мережі", – прокоментували РБК-Україна в прес-центрі.

Невисока вартість палива та інвестиції у ребрендинг дали можливість компанії у квітні цього року вийти у лідери реалізації пального, повідомляли у "Консалтинговій групі А-95".

До дискаунтерів належать мережі, наприклад, "БРСМ-Нафта", Avantage 7, Marchal. "Ці три мережі мають десь 800 станцій, це 15% ринку", – говорить Куюн.

Паливні рітейлери роками притримуються певної цінової політики і належать до згаданих класів.

"Це феномен українського ринку, в Європі такої різниці в цінах немає", – говорить експерт.

Це пояснюється тим, що в європейських країнах мережі купують пальне за приблизно схожою ціною у постачальників, платять однакові податки, тому й відпускні ціни в них – однакові.

Натомість в Україні, деякі мережі займаються оптимізацією податків, продають "бодягу" – власноруч виготовлене пальне низької якості.

"На Заході нікому в голову не приходить, що можна щось "набодяжити", – говорить спірозмовник та додає, що купуючи паливо на "дорогих" АЗС, споживач додатково сплачує за систему якості палива – роботу лабораторій, проведення аналізів складу палива, належну очистку резервуарів.

Мережі АЗС в Україні значно відрізняються за цінами, що не характерно для європейського ринку (Getty Images)

За час зростання цін на пальне з кінця лютого (початку операції "Епічна лють" США та Ізраїлю проти Ірану та блокування Ормузької протоки) голову Антимонопольного комітету Павла Кириленка вже декілька разів викликали для виступу у Верховну Раду.

Він уже доповідав, що комітет не бачить монопольних дій на ринку. Його думку підверджує Сергій Куюн.

"Вони бачать об'єктивні причини того, що ми повністю імпортозалежні, ми втратили свою переробку і тому у нас немає шансів не реагувати (не підвищувати ціни у відповідь на зростання вартості нафти і нафтопродуктів на світовому ринку – ред.)", – говорить експерт.

Разом з тим, Антимонопольний комітет запустив дослідження ринку та детально відслідковує цінову політику різних мереж АЗС.

Імпортні нафтопродукти займають близько 50% у структурі ціни на паливо на українських АЗС, податки складають 35% (для дизельного палива) і 40% (для бензину), прибуток мереж АЗС становить близько 5-7% або 3-5 гривень на літрі, решта – це логістика, оплата праці, інші витрати, говорить Сергій Куюн в коментарі РБК-Україна.

Гастрономічні особливості мереж

Окрім цін на нафтопродукти, рітейлери намагаються відрізнятися маркетинговими заходами та не паливною групою товарів. В першу чергу, це – кава, яка продається на більшості АЗС. У цьому питанні вирізняється WOG, яка створила найбільшу в Україні роздрібну мережу з продажу безкофеїнової кави.

Мережі АЗС намагаються все більше відрізнятися товарами непаливної групи, зокрема снеками та стравами для водіїв (інфографіка РБК-Україна)

Бургери та хотдоги – невід'ємний асортимент товарів на АЗС. Як говорить аналітик "НафтоРинку" Олександр Сіренко, мережа UPG давно інвестувала у купівлю кухонного обладнання та пропонує окреме меню різних бургерів.

У мережі KLO лідером продажів є хотдог "Велетень", коментують РБК-Україна у компанії. На заправках ОККО у 2024-2025 роках почали продавати мінібургери та мініхотдоги – маленькі снеки порціями по 3-10 штук, щоб було зручно їсти за кермом.

"Укрнафта" вирішила привабити водіїв за допомогою меню з повноцінних страв (борщ, суп, каша, млинці), які зроблені за рецептом шеф-кухаря Євгена Клопотенко. Партнером проекту стала компанія "МХП", яка безпосередньо готує страви.

"Це готова страва у шоковій заморозці. Компанія хоче, щоб перша і друга страви, наприклад, борщ від Клопотенка продавалися у всій мережі", – коментує Сіренко.

На заправках "БРСМ-Нафта" та SOCAR є цікаві пропозиції вина. У першій мережі продається італійське вино, яке виробляє її акціонер в Італії, а в другій – гранатове вино, яке доповнює меню азербайджанської кухні.

***

З 2022 року внаслідок націоналізації активів Ігоря Коломойського, структура паливного ринку різко змінилася. Виникли нові найбільші гравці – державна "Укрнафта" та приватна UPG Володимира Петренка.

Власниками інших мереж є широкий спектр осіб – від українських бізнесменів до держкомпанії з Азербайджану. Заправки відрізняються не лише власниками та цінами на пальне, все більшим полем для їх суперництва стає пропозиція кави та різних страв для водіїв.

Питання – Відповіді (FAQ)

– Кому належать найбільша мережа АЗС в Україні?

– Найбільшою мережею за кількістю автозаправних станцій володіє (частиною управляє) державна компанія "Укрнафта", її мережа становить майже 700 АЗС.

– Що сталося із АЗС "Авіас" та ANP?

– Після націоналізації у 2022 році частини акцій "Укрнафти" та Кременчуцького НПЗ, ці мережі, якими управляла група "Приват", по-суті втратили джерело палива і протягом другої половини 2024 – початку 2025 року вони повністю зупинилися.

Найбільшу їх кількість взяла в оренду (частково придбала) мережа UPG, завдяки чому вона зросла до 658 АЗС і стала другою за кількістю автозаправних станцій в країні.

– Хто володіє АЗС ОККО та WOG?

– Мережа ОККО належить бізнесмену Віталію Антонову, який відомий інвестиціями у агробізнес, вітрову енергетику, а також тим, що він будує у Львівській області гірськолижний курорт.

За словами Андрія Пивоварського, який керує мережею WOG, її акціонерами є Сергій Лагур та Світлана Івахів (колишня дружина бізнес-партнера Лагура – Степана Івахів). Сергій Лагур та Степан Івахів разом з Петром Димінським та Ігор Єремєєвим (нардепом кількох скликань, який загинув у 2015 році) були засновниками групи "Континіум", яка володіла АЗС WOG та іншими компаніями.

– Які іноземні компанії володіють мережами АЗС в Україні?

– Наприклад, автозаправними станціями під брендом АМІС володіє австрійська компанія AMIC Energy Management GmbH, вона купила мережу у 2014 році у російського "Лукойла". Бюро економічної безпеки звинувачувало компанію у тому, що вона не втратила зв'язок із росіянами, сама компанія ці звинувачення відкидає.

Також в Україні вже давно присутня державна нафтогазова компанія Азербайджану SOCAR, яка володіє однойменною мережею.

– Чи є чіткий розподіл мереж АЗС за ціною на паливо?

– Так, експерт Сергій Куюн виділяє три категорії АЗС за цінами на нафтопродукти: преміум-сегмент, середній ціновий діапазон та дискаунтери. До преміум-сегменту належать SOCAR, OKKO та WOG, середні ціни представлені на AMIC, UPG, KLO та "Укрнафті", а низькі – це мережі "БРСМ-Нафта", Avantage 7 та Marchal.

– Чому паливо "Укрнафти" коштує дешевше ніж на АЗС ОККО та WOG?

– На початку березня, на фоні зростання цін на нафту і нафтопродукти через блокування Ормузької протоки, уряд зобов’язав "Укрнафту" продавати паливо з мінімальною націнкою.

Вона покриває операційні витрати, дає можливість підтримувати мережу, проводити маркетингові заходи та здійснювати поступовий ребрендинг мережі.

– Чим, крім палива, намагаються відрізнятися мережі АЗС?

– Вони активно розвивають не паливну групу товарів, в першу чергу – це продаж кави та різних страв.

Наприклад, WOG створив найбільшу в Україні мережу з продажу безкофеїнової кави, ОККО продає мініхотдоги, які зручно їсти за кермом, а "Укрнафта" запустила спільний проект із шеф-кухарем Євгеном Клопотенко.