Спеціальні посланники американського президента Дональда Трампа - колишній рієлтор Стів Віткофф та зять президента Джаред Кушнер - хочуть перетворити Росію на "Ельдорадо" для США. Проте на цьому шляху існує завелика кількість проблем.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на видання The Wall Street Journal.
Віткофф та Кушнер вважають, що Росія може стати для США чимось на кшталт міфічного "Ельдорадо" - країною величезних природних ресурсів та багатих бізнес-можливостей. Якщо повернути РФ до світової економіки, то це, мовляв, принесе гроші американським інвесторам та стабілізує відносини РФ з Україною та Європою.
Проте вони не перші бізнесмени з США, які розглядають можливість "миру через прибуток". Інші американці, експерти та бізнесмени, дуже скептично ставляться до можливості співробітництва з РФ. Вони вважають, що країна зі слабкою економікою та диктаторським режимом не винагородить американський капітал. А інвестори не хлинуть до Росії, коли Вашингтон скасує санкції
"Росія - це не Смарагдове місто і не Ельдорадо. Розмір призу менший, ніж деякі люди думають. Загальна ворожість Росії до Заходу триватиме доти, доки Путін буде в Кремлі, і, можливо, навіть довше... Нерозумно вважати, що зараз раптом для західних компаній з’явиться червона доріжка", - сказав виданню спеціаліст по СРСР та Росії, аналітик геополітичних ризиків Чарльз Геккер.
Російська економіка дуже слабка - вона становить 2,5 трлн доларів, що можна порівняти з Італією. Росія та її економіка мають слабкі перспективи зростання, населення РФ скорочується, а запаси нафти, яку можна видобути, падають.
Інший ризик - це можливість замість прибутку втратити активи та взагалі опинитися у в'язниці. В Росії панує диктаторський режим, який ігнорує верховенство права, переписує умови угод, краде чужий бізнес та ставиться до Заходу вороже.
Навіть мир в Україні не розірве російський цикл ворожості до західних країн. Тому західні компанії в Росії завжди будуть під загрозою.
"Для будь-якого звичайного іноземного інвестора Росія все ще непридатна для інвестування. Це порожні розмови", - сказала виданню ексчиновниця Центробанку Росії, науковий співробітник Центру Карнегі Олександра Прокопенко.
За її словами, масового повернення компаній до Росії не буде. Навіть, якщо санкції знімуть, експортери та їхні інвестиції зіткнуться з домінуючим на російських ринках китайським імпортом.
Також інвестори, чиї активи вкрала Росія після початку повномасштабного вторгнення в Україну, можуть отримати можливість повернути частину грошей. Але казати про реальні інвестиції на тлі цього було б перебільшенням.
"Якщо в Арктиці є унікальні активи, такі як неймовірні газові родовища, я не здивуюся, якщо компанії намагатимуться забезпечити собі доступ до них. Але я здивуюся, якщо хтось почне роками вкладати мільярди в реальні інвестиції", - пояснив Майкл Калві.
Калві, який понад 30 років працював з Росією, зазначив, що є два стримувальні фактори для інвестицій в Росію. Один - це те, що санкції можуть повернутися через нову війну з Україною, або гібридний конфлікт з Європою.
Інший фактор - особисті ризики ведення бізнесу у РФ. Калві знає про це на власному досвіді: його компанія Baring Vostok фінансувала технологічні компанії Росії, але у 2019 році через конфлікт з інвесторами, які були близькі до російського диктатора Володимира Путіна, Калві схопила ФСБ.
Російська спецслужба сфабрикувала для Калві "обвинувальний вирок" - американського бізнесмена звинуватили у "незаконному привласненні коштів". Пізніше вирок був скасований, але бізнесмен покинув країну та відмовився коли-небудь туди повертатися.
З початку повномасштабного вторгнення в Україну Кремль нібито у відповідь на західні санкції вкрав майно багатьох іноземних та російських інвесторів. Крадіжки у Путіна називають "конфіскаціями", а награбоване передають бізнесменам, лояльним до режиму. За деякими підрахунками, станом на літо 2025 року режим в Кремлі викрав чужих активів на 49 мільярдів доларів.
До того ж будь-які економічні угоди Росії з США можуть бути підтримані Путіним та його режимом тільки тоді, коли при владі у Вашингтоні перебуває Трамп. Про це сказав виданню Павло Ходорковський, син Михайла Ходорковського, якого режим Путіна заарештував та ув'язнив у 2003 році, щоб привласнити його бізнес.
"Путін дотримається свого слова лише тій людині, якій він його дав. Все, що стосується інфраструктури, фізичних активів - я просто не думаю, що це буде прийнятний рівень ризику", - зазначив Ходорковський.
Втім, ідея наживатися на Росії не залишає розумів деяких американських бізнесменів. Жага наживи для них переважає усі ризики. Але навіть у прихильників економічних відносин з РФ багато питань.
"Питання в тому, чи варто вести з ними бізнес у цей час. Звичайно, Росія врешті-решт має бути реінтегрована у світову економіку. Якщо у вас є неагресивна Росія, то такий економічний зв'язок має сенс. Але не в той час, коли вони вторгаються та загрожують своїм сусідам", - сказав виданню Алан Бігман, колишній фінансовий директор російського нафтового виробника ТНК.
Бігман нагадав, що Путін використовує торгівельні відносини із Заходом для посилення збройних сил. Росія не має жодних правил захисту власності від свавілля влади, жодних інституцій, які працювали б на капітал, а не на диктаторські примхи Кремля.
Це підтверджує Білл Браудер, фінансист, чия компанія Hermitage Capital Management керувала найбільшим фондом іноземних інвестицій у Росії. У 2005 році Браудера вислали з РФ після скандалу з корупцією російської влади, а адвокат фінансиста - Сергій Магнітський - помер в російській тюрмі, що спонукало США прийняти так званий "Акт Магнітського".
"Я думав, що ми можемо заробити гроші, якщо ситуація в цій країні стане поганою. Ви могли втратити всі свої гроші або помножити їх у 20 разів - і шанси були п'ятдесят на п'ятдесят. Але зараз перспектива бізнесу повернулася від поганої до жахливої, і з того часу вона залишається жахливою", - резюмував Браудер.
Західна Європа свого часу потрапила саме в ту пастку, в яку зараз на всіх парах несуться США. Європа, особливо Німеччина, дотримувалася надії, що торгівля та інвестиції зможуть зробити РФ демократичнішою та приборкати її реваншизм.
Німеччина розробила цілу теорію - "Wandel durch Handel", "Зміни через торгівлю". Надія зберігалася навіть після 2014 року та остаточно згасла 24 лютого 2022 року, коли почалася повномасштабна війна проти України.
Ще один нюанс - це погані перспективи інвестиційних проєктів у Арктиці. Більшість родовищ ресурсів там знаходиться у віддалених, важкодоступних місцях. Те ж саме стосується нафти - більшість основних нафтових родовищ РФ у Західному Сибіру та Волго-Уралі були виснажені ще до війни. Залишилися тільки складні та дорогі для розробки родовища.
Інвестиційні проєкти потребуватимуть масштабних вкладень, перш ніж почнуть давати хоч якийсь прибуток. Саме тому для іноземних інвесторів відновлення економічних відносин з РФ стане не просто небезпечним, але й безперспективним.
Зазначимо, за даними ЗМІ, Путін, використовуючи зв'язки зі спадкоємним принцом Саудівської Аравії, фактично сам вибрав колишнього рієлтора Стіва Віткоффа, як бажаного парламентера з боку адміністрації Трампа.
Окрім того, Стів Віткофф і американський держсекретар Марко Рубіо негласно конкурують один з одним щодо просування мирного плану для України. Віткофф просуває проросійські ідеї та плани, тоді як Рубіо налаштований до Кремля вкрай скептично.
Скандал спалахнув 26 листопада, коли видання Bloomberg опублікувало розшифровку розмови Віткоффа з помічником Путіна Юрієм Ушаковим. Віткофф радив помічникові Путіна, як представити президенту США російські пропозиції щодо миру в Україні та зірвати постачання крилатих ракет Україні.
Низка представників Конгресу та політиків у США обурилися зливом розмови Віткоффа з росіянами. Так, член Палати представників США Тед Лю назвав його "зрадником". Інший конгресмен Ден Бейкон закликав звільнити Віткоффа, назвавши того російським агентом. У відповідь Трамп заявив, що "не сталося нічого незвичайного", та заявив, що Віткофф зобов'язаний "продати Україну Росії".
Зазначимо, що в межах переговорів зі Сполученими Штатами Росія активно просувала для адміністрації Дональда Трампа низку економічних ініціатив, зокрема проєкт з освоєння великих родовищ природного газу в арктичних морях. І це також просувалося Вашингтону саме через Віткоффа.