В Україні відчутно падає рівень ґрунтових вод - криниці та річки міліють усе швидше. Проте на погіршення ситуації впливає не лише глобальне потепління.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію очільника Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталія Постриганя у Facebook.
Експерт визнав, що проблема нестачі води в Україні дедалі загострюється:
"Дзеркало води в криницях опускається все нижче", - констатував Постригань
Він розповів також про розрахунки вітчизняних гідрологів, згідно з якими маловоддя та процеси обміління в Україні "будуть посилюватися".
Причому передумови пересихання як річок, так і криниць, за його словами, "зазвичай пов'язані з кількома факторами".
Постригань повідомив, що одна з причин зменшення кількості води у водоймах та криницях полягає в тому, що змінився наш клімат:
"Тому більше випаровування і менше зволоження ґрунту", - пояснив синоптик.
Він нагадав також, що "все частіше місячна норма опадів випадає за лічені дні чи навіть години".
А потім - природа "вимикає кран" на тижні та навіть місяці.
"Блокуючі антициклони і теплові куполи роблять свій негативний вклад у збільшення тривалості та інтенсивності засух", - наголосив спеціаліст.
Очільник обласного центру з гідрометеорології зауважив, що глобальне потепління триває.
При цьому в Україні середня температура зростає швидше за середньоєвропейські показники.
"Через континентальний клімат висушування в нас відчувається гостріше. Степова та лісостепова зони - поступово зміщуються на північ. Південні регіони - переходять у сухі субтропіки за характером клімату та кількістю опадів", - розповів експерт.
Він нагадав, що "висока температура пришвидшує випаровування води з ґрунту".
Постригань уточнив, що лише за останні 30 років:
"Практично вдвічі збільшилася кількість спекотних днів: було 11, стало 21", - додав синоптик.
За даними Постриганя, гідрометеорологічна служба "проводить регулярні визначення глибини залягання ґрунтових вод".
"За 60-річний період чітко прослідковується тенденція до зниження дзеркала води в криницях", - констатував він.
Так, лише за останні 10 років "рівні утримуються нижче норми на метеорологічній станції Жашків (на 1 м), Звенигородка (на 2 м)".
"Навіть після років забезпечених опадами ситуація кардинально не покращувалася", - визнав спеціаліст.
Він повідомив, що темпи зниження рівня ґрунтових вод прискорилися за останні 30 років спостережень, а це вже - "загрозлива тенденція".
Минулорічна сніжна зима, за словами Постриганя, ситуацію не врятувала.
Він зауважив, що "корективи внесли значні коливання температури - від відлиг до різких похолодань".
"А з ними - добряче мерзлий ґрунт на частині площ із льодовою кіркою на поверхні", - додав експерт.
Він пояснив, що "замість насичення ґрунту тало-дощовими водами навесні, вони (ці води, - Ред.) стікали в понижені форми рельєфу".
"Не лише кліматичний фактор позбавив ґрунт здатність утримувати воду", - наголосив Постригань.
Він повідомив, що більш відчутно впливають на водність річок і низькі рівні ґрунтових вод:
"Споконвіку болота, заплави, торфовища були природними губками і акумуляторами підземних вод. А їх осушення якраз і дають сьогодні негативні наслідки", - пояснив синоптик.
Отже, на його думку, "окрім спостережень і констатації очевидних наслідків, вже зараз потрібно переглянути ставлення і саму філософію водокористування".
"Якщо рухатися по нинішній траєкторії - все більше територій опинятиметься перед загрозою обмеження водопостачання", - підсумував очільник облцентру з гідрометеорології.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, яким річкам України рекордно бракує води на початку осені.
Тим часом очільник Черкаського обласного центру з гідрометеорології Віталій Постригань повідомив, що в Україні вже зникло понад 10 тисяч малих річок.
Читайте також, яким може бути вересень в Україні та скільки опадів випадає зазвичай впродовж першого осіннього місяця.