Топ-менеджери Зеленського: хто впливає на президента та за що вони відповідають

"Президент може сказати комусь із наших, на кшталт "ну, я тобі як другу говорю…" – але зрозуміло, що він з ним на рибалку не їздить", – каже РБК-Україна один із політиків із ближнього кола Зеленського про те, чи є у президента друзі. І згадує сказані Зеленським у розпал Міндічгейту слова: "Президент не може мати друзів".

Тоді, у середині листопада минулого року Зеленський мав на увазі самого Тимура Міндіча, але незабаром загальна увага перейде на ще одного президентського "друга" (або просто друга – без лапок) – Андрія Єрмака .

"Він прийшов зі мною і він піде зі мною", – говорив Зеленський про Єрмака ще до початку великої війни.

Звільнення голови Офісу наприкінці минулої осені миттєво створило навколо Зеленського вакуум впливу, настільки всеохоплюючою була активність багаторічного голови ОП: від постійного фізичного знаходження поряд із Зеленським до кураторства всіляких військових та невійськових ініціатив президента.

Вакуум впливу згодом заповнили інші топ-соратники Зеленського, процес, природно, відбувався небезконфліктно. " Усі дружили проти Єрмака, він у цьому плані всіх об'єднував . Коли його не стало, всі почали потроху дружити один проти одного", – таку думку РБК-Україна за останні місяці неодноразово чуло від близьких до Зеленського людей.

Найближче оточення Володимира Зеленського (інфографіка: РБК-Україна)

Додатково ситуацію струснуло недавнє кадрове перезавантаження уряду, яке зачепило й інші держструктури та спровокувало другу за час великої війни серію вуличних протестів.

РБК-Україна докладно розповідає, хто зараз перебуває у найближчому колі Зеленського, чим ці люди займаються, і як вони впливають на президента.

Арахамія: директор парламенту і не лише

З відходом Єрмака зникла і неофіційна посада "віце-президента", яку він за фактом обіймав – про це говорять всі без винятку співрозмовники у верхівці української влади. Вакантне поле впливу виявилося розділеним між кількома "топ-менеджерами" та іншими наближеними до Зеленського людьми, більш і менш впливовими.

Серед них джерела видання особливо виділяють голову фракції "Слуга народу" у парламенті Давида Арахамію. Свого часу саме він вважався неофіційним лідером усієї антиєрмаківської "фронди". Тим не менш, зараз між ними все цілком гладко, кажуть виданню поінформовані люди.

Арахамія у Зеленського є головним відповідальним за внутрішню політику. У медіа раніше з'являлася інформація про те, що саме голова парламентських "слуг" стоїть за нещодавнім перезавантаженням уряду.

Проте джерела РБК-Україна запевняють, що Арахамія хоч і брав активну участь у кадрових процесах, але при цьому грав у них не головну роль.

Новий прем’єр Сергій Корецький – не його креатура. "Ніхто Корецького Зеленському не "приніс", президент сам його давно помітив у "Нафтогазі" чи навіть раніше", – каже РБК-Україна співрозмовник в оточенні глави держави.

Втім, внаслідок перезавантаження Кабміну Арахамія зміг отримати "свого" міністра – голову Мінветеранів Віталія Кіма, джерела у парламенті також говорять про його роль у призначенні нардепа Віталія Безгіна міністром у справах громад, територій та ВПО, а також Андрія Бутенка – міністром освіти.

Давид Арахамія (фото: Getty Images)

У кулуарах багато хто пов'язує з Арахамією і найрезонансніше кадрове рішення – звільнення міністра оборони Михайла Федорова. Версія виглядає досить правдоподібною з огляду на те, що задовго до всіх ротацій між ними були дуже натягнуті відносини, про що докладно писало РБК-Україна.

В оточенні Федорова РБК-Україна раніше також натякали на причетність Арахамії до його звільнення. "У нас багато людей згодом приростають до крісла, і вважають, що це крісло – їхнє. Що до них звертаються і з ними носяться тому, що вони такі особливі, а не тому, що вони обіймають певну посаду", – відповідає на це співрозмовник в оточенні голови фракції СН.

Як розповідає один із близьких до Арахамії нардепів, той вважає, що свого часу "Єрмака занапастили кадри". "Коли ти намагаєшся призначити всіх і скрізь, потім ти за всіх цих людей і відповідаєш. Тому зараз кадрова функція АБ (Єрмака - ред.) за фактом розосереджена", – говорить він.

Ще один близький до глави парламентських "слуг" співрозмовник додає, що зараз Арахамії доводиться і вводити в курс справи деяких нових міністрів.

"У нас же міністри – як правило, не політики, і не розуміють правил політики. Давиду доводиться пояснювати, як усе працює, що треба бути публічними, як треба працювати з парламентом, які там внутрішні течії і таке інше", – каже співрозмовник.

Як і весь час з 2019 року Арахамія відповідальний і за загальну функціональність Верховної Ради, по суті, обіймаючи неофіційну посаду "директора парламенту", яка існувала за кількох президентів.

"У нього мандат на парламент, це, по суті, його середовище, але від нього і очікування більше, ніж від Єрмака, який займався лише союзними депутатськими групами. А тепер на Давиді – і "Слуга", і всі інші, щоб були голоси", – каже співрозмовник видання в парламенті.

За інформацією РБК-Україна, Арахамія займається не лише працездатністю нинішнього скликання парламенту, а й завчасно вибудовує "під Зеленського" конструкцію скликання наступного. Природно, поки що всі розклади дуже попередні – оскільки поки що не проглядаються ні перспективи кінця війни , ні, відповідно, самих виборів. Та й настрої у суспільстві на момент закінчення війни можуть – і напевно будуть – помітно відрізнятися від нинішніх.

Проте попередня конфігурація Ради, в якій точно вже не буде жодної монобільшості, виглядає приблизно так: умовна "Партія Зеленського", ще умовніша "партія Буданова" плюс ситуативно один із проектів, де можуть бути інтереси Арахамії. При успішному збігу обставин у такій конфігурації може скластися нова коаліція.

Окрім цього, на Арахамії лежить і значна частина переговорного треку. Якоюсь мірою публічного – наприклад, він був у складі української делегації на останніх зустрічах із Дональдом Трампом в Анкарі та Вашингтоні. Але значно більшою мірою глава президентської фракції займається неофіційною та непублічною дипломатією.

"У якійсь мірі тут мандат у Давида навіть ширший, ніж у Єрмака. У того були всякі робочі групи, саміти миру та інше. А у Давида – поїхати туди, поговорити з тим, раптово з'явитися тут, домовитися там. По суті, реальна, а не офіційна дипломатія з "нотами" і "заявами", – каже близький до Арахамії парламентар.

Умєров: розвідник-переговорник

У цій неофіційній дипломатії Арахамії часто складає компанію Рустем Умєров , якого співрозмовники РБК-Україна одностайно записують до найближчих до Зеленського людей.

Лише за останні чотири роки Умєров встиг покерувати Фондом держмайна, Міністерством оборони, Радою нацбезпеки та оборони, а нещодавно очолив Службу зовнішньої розвідки.

Останнє призначення викликало, напевно, найбільше скепсису у ЗМІ та особливо в соцмережах, мовляв, де Умєров і де розвідка. Знову з'явилися розмови про те, що Умєрова пропунували на знову вакантну посаду посла України в Америці.

Рустем Умєров на засіданні "Рамштайну" з міністрами оборони Британії та Німеччини (фото: Getty Images)

Але якщо минулого року, під час передостаннього перезавантаження уряду, такі плани справді були, то зараз, як запевняють співрозмовники РБК-Україна, ніхто відправляти Умєрова до Вашингтона не збирався .

"У такому разі він був би зав'язаний тільки на одній країні, і йому довелося б "втратити" купу інших напрямів, якими він займається. Це і Близький Схід, і Е3 (Великобританія, Франція, Німеччина, - ред.), і Нордік-Балтіка, і контакти по лінії NSA (радників з нацбезпеки", – каже співрозмовник в оточенні Умєрова.

Інший соратник нового глави СЗР переконує РБК-Україна, що він цілком підходить на цю посаду. "Службу точно треба пожвавлювати, щоб вона приносила більше результатів. Рустем має велику перевагу – прямий доступ до президента , якщо треба буде оперативно вирішити якесь питання", – говорить він.

При цьому всі, з ким РБК-Україна обговорювало Умєрова та його нове призначення, впевнені: і на цій посаді він величезну частку часу приділятиме поїздкам та контактам з партнерами України, насамперед на дипломатичному треку, але не тільки. Так, Умеров, поряд з Арахамією та "офіційними" переговорниками займається регулярними контактами зі США, зокрема, Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, обговорює з ними різноманітні "мирні плани", способи закінчення війни тощо.

Крім цього, як розповідають в оточенні Умєрова, серед іншого він займається і пошуком озброєнь для України, у тому числі за непублічними схемами – коли "офіційне" постачання від якоїсь країни неможливе.

У будь-якому разі, навряд чи на посаді глави СЗР він затримається дуже надовго. "Як мінімум, є надія, що він зможе активізувати СЗР і передати її наступнику", – каже один із співрозмовників видання.

Буданов: партнер під час кризи

Серед ключових постатей в оточенні Зеленського, безумовно, і голова його Офісу Кирило Буданов. Про те, як непросто проходила "притирка" між президентом і новим головою ОП РБК-Україна раніше докладно писало (справа навіть доходила до кулуарних чуток про можливе звільнення Буданова).

Зараз всі співрозмовники видання запевняють, що "притирка" остаточно завершилася, і Буданов на найближче майбутнє точно залишається в команді Зеленського. При цьому джерела в ОП описують їхні сьогоднішні відносини як "хороші" та "конструктивні".

Загалом Буданову вдалося побудувати з багатьма фігурами у владній "верхівці" якщо не партнерські, то принаймні нейтральні взаємини. За єдиним винятком – це в.о. голови СБУ Олександр Поклад. Напруга між ним та керівником ОП зберігається.

"Знаєте, в чому різниця між розвідкою та контррозвідкою? Розвідка шукає друзів, а контррозвідка – ворогів. Буданов – все ж таки з першої категорії", – зазначив один зі співрозмовників РБК-Україна.

Кирило Буданов (фото: president.gov.ua)

Буданов і далі веде різні напрями роботи ОП, наприклад, політику національної пам'яті, якій останнім часом приділяється багато уваги.

"Десь його підключають, наприклад, під час мозкового штурму про те, що робити з "картонним майданом". А десь, як із перезавантаженням уряду, його взагалі не залучали. Хоча з пошуком голосів він допоміг", – розповідає поінформований співрозмовник видання.

Інше ж джерело видання в ОП каже, що в консультаціях щодо перезавантаження Кабміну Буданов все ж таки участь брав.

За останні місяці Буданов почав вибудовувати окрему лінію контактів із парламентом, про це РБК-Україна неодноразово чуло і від самих нардепів. За версією деяких, у перспективі це могло б призвести навіть до перехоплення контролю над парламентом (або, як мінімум, "Слугою народу") в Арахамії, хоча інші співрозмовники у Раді такий сценарій заперечують.

При цьому Буданов став одним із мимовільних постраждалих від перезавантаження уряду та стрімкого зльоту екс-міністра оборони Михайла Федорова.

Буквально за лічені дні той із кількох відсотків злетів у топи президентських рейтингів. Згідно з опитуванням групи "Рейтинг" від 5-6 серпня, Федоров набрав 12,5% підтримки виборців. Причому на думку одного зі "слуг", який добре володіє соціологією, чекати такого ж різкого спаду рейтингу Федорова точно не варто. У цей же час рейтинг Буданова опустився з 12-13% підтримки до 7,9% у тому ж серпневому опитуванні "Рейтинга" – частина його електорату, схоже, перетекла до Федорова.

"Думаю, на тлі падіння рейтингів він ще більше дрейфоне до нас і закріпиться поки що в ролі "молодшого партнера", – прогнозує співрозмовник в оточенні Зеленського.

Втім, за його словами, падіння підтримки серед виборців внаслідок липневої кризи для голови ОП компенсувалося зростанням довіри з боку свого безпосереднього керівника – Буданов під час кадрової плутанини не намагався ловити рибу у каламутній воді та плести якісь інтриги. І це помітили та оцінили.

Ще одне джерело видання в ОП відзначило, що Федоров "під'їв" не лише електоральні рейтинги Буданова, а й потроху – решту.

"І незважаючи на те, що в цих показниках у Буданова є спад, показники довіри до нього, що важливо, залишилися незмінними. Враховуючи, що жодних виборів у близькій перспективі не проглядається, то показник електоральних симпатій у соцопитуваннях зараз не є особливо інформативним", – каже співрозмовник.

Лінійні менеджери

Крім цих, відносно універсальних менеджерів, в оточенні Зеленського є й ряд "лінійніших" менеджерів, з чіткими сферами відповідальності.

Наприклад, найближчим радником Зеленського у військових питаннях є заступник голови ОП Павло Паліса. Він був присутній на численних зустрічах Зеленського з комбригами та іншими топ-військовими, коли обговорювалося питання зміни головнокомандувача та голови Генштабу. За словами джерела РБК-Україна , Паліса також розглядався як кандидат у посли в США (втім, інші джерела видання згодом заперечували таку можливість).

Ще цікавіше справи в іншого заступника голови ВП, відповідального за силовий блок – Олега Татарова. Ще кілька місяців тому один із поінформованих співрозмовників РБК-Україна описував становище Татарова як "завершення епохи".

"У якийсь момент Єрмак злякався зростання впливу Татарова, почав йому палиці в колеса ставити. Так з'явився генпрокурор Кравченко, хоча Татаров просував свою людину. Але й Кравченко відразу був людиною Єрмака, потім більше став напівнезалежним такий. А система по силовикам працює, якщо в тебе є замкнутий цикл: силовий орган, слідство, суд. У Олега зараз залишилась, напевно, третина "ментів" і ДБР, у якого не вистачає спроможностей, хіба що налякати", – пояснював тоді співрозмовник.

У цьому плані зміна глави Офісу президента в якомусь сенсі зіграла Татарову на руку, за словами одного зі співрозмовників, "він став вільніше почуватися, десь побачив можливість – своїх губернаторів зміг підсунути, з Будановим потім порозумівся". З іншого боку, джерело в одній із силових структур запевнило РБК-Україна, що після зміни голови ОП "Татарова вже не так беззаперечно слухають".

Олег Татаров (фото: Національна поліція України)

У ході кадрового перезавантаження уряду Татаров отримав несподіваний бонус – в.о. голови Нацполіції став Максим Цуцкірідзе, який вважається близьким до нього.

Втім, у день призначення того на місце, що звільнилося (голова Нацполу Іван Виговський очолив МЗС) одне з джерел РБК-Україна на Банковій говорило, що Цуцкірідзе буде лише тимчасово виконувачем обов'язків. Проте, як свідчить практика, люди у такому статусі нерідко залишаються начальниками надовго.

Татаров, крім іншого, має стосунок і до парламентських справ. "Він допомагає вирішувати питання, які виникають у депутатських груп, а там зрозуміло, які питання – бізнесово-силові, скажімо так", – каже співрозмовник РБК-Україна в Раді.

Але загалом за парламент, крім Арахамії, відповідають і ті, кому це належить за посадою: спікер Руслан Стефанчук та його перший заступник Олександр Корнієнко .

Вони теж входять до ближнього кола, або ж "старої гвардії" Зеленського, яка пройшла з ними всі ці роки, починаючи з кампанії 2019-го. І, як розповідають усі співрозмовники видання, після відставки Єрмака Зеленський став набагато частіше безпосередньо спілкуватися зі своїми старими товаришами – раніше екс-голова ОП виступав у ролі напівнепроникного фільтра.

Крім власне Ради, Стефанчук займається і міжпарламентською дипломатією. "Він із купою інших спікерів весь час на зв'язку у Вотсапі, підтримує контакт, вигадав цей "Парламентський саміт Кримської платформи". Воно допомагає, вони тоді у своїх парламентах і голосують легше за виділення будь-якої допомоги нам", – каже близький до Стефанчука нардеп.

Крім того, як писало РБК-Україна, Стефанчуку належить і ідея створення Національного пантеону, яку він презентував ще 2018 року. Але тоді не зустрів особливого розуміння – тодішній світогляд Зеленського та його оточення був ще не готовий до подібних ідей.

Корнієнко, окрім власне парламентських справ, із грудня минулого року знову очолює партію "Слуга народу" (хоча, за інформацією РБК-Україна, зараз Зеленський партійним справам приділяє набагато менше уваги, ніж раніше). Крім того, він відповідає за підготовку до виборів, очолюючи відповідну робочу групу. Втім, через те, що перспективи виборів знову зсунулись за горизонт, реальної роботи група зараз не веде.

Олександр Корнієнко та Руслан Стефанчук (фото: rada.gov.ua)

"Це поки що майданчик для озвучування "хотєлок" щодо виборів. А коли вже дійде до самих виборів – то і для їхнього обговорення, що реально зробити, а що ні. Але, звичайно, у вужчому колі, ніж зараз", – пояснює один із нардепів.

Крім цього, Корнієнко відповідає і за регіональну політику, у тісній співпраці з профільним заступником голови ОП Віктором Микитою.

За посадою до кола найближчих топ-менеджерів Зеленського увійшов і новий прем'єр Сергій Корецький. Робити висновки про його роботу поки що зарано, але всі опитані виданням співрозмовники в президентському оточенні ним поки що задоволені.

"Корецький набирає обертів, наприклад, виникла проблема з блокадою портів – він оперативно прийшов до президента, взяв із собою військових, дав загальну картину, шляхи вирішення тощо", – розповідає один із них.

У поточній системі влади Зеленського формальна посада може бути не визначальною. Так, всі співрозмовники видання одностайно зарахували до найбільш впливових осіб в оточенні президента його радника Дмитра Литвина .

"Діма щодня проводить із президентом кілька годин, він присутній на зустрічах, доповідях, потім із цього синтезує вечірнє звернення. Але коли ти в курсі всього, що відбувається, у тебе вже інший рівень впливу. Це вже не просто про звернення", – пояснює одне із джерел видання.

Дмитро Литвин із президентом (фото: president.gov.ua)

Крім звернень, Литвин також є, по суті, антикризовим менеджером чи спін-доктором Зеленського, відповідає за стратегічні комунікації. Іноді – пропонує окремі кадрові рішення, на кшталт призначення на посаду заступника голови Міноборони правозахисниці Любові Галан, яку поважають у середовищі прогресивної громадськості (хоча вперше кандидатуру Галан озвучував ще Федоров, саме Литвин допоміг призначенню відбутися вже після зміни міністра, додає джерело видання).

"Діма, можливо, занадто перебільшує роль соцмереж, але з усіх, хто був – найкращий варіант, хоча до нього дуже різне ставлення, зокрема в медіа-тусовці, він теж багатьох не любить. Він і голос Зеленського, і смисли, він ці чати з журналістами придумав, і взагалі "за комунікацію", – каже один із співрозмовників РБК-Україна.

Одна з найнепублічніших осіб, які входять до ближнього кола Зеленського – його давня, ще з часів "Кварталу-95" помічниця Марія Левченко, яка фактично керує графіком президента.

Як розповідає одне з джерел РБК-Україна, вона має мандат пропонувати Зеленському зустрічі з різними чиновниками, депутатами та іншими діячами з різних сфер. Але тут багато залежить від особистих стосунків із Левченко – щоб отримувати фідбек про те, наскільки та чи інша зустріч зацікавила президента, коли вона може відбутися тощо.

Крім того, Левченко має умовну мікро-групу в "Слузі народу" – її рідну сестру Наталю та пару старих "кварталівців". Але якихось самостійних ігор Левченко не веде, запевняє співрозмовник.

"Маша – сильний гравець. Вона із Зеленським уже років 17, у всьому розбирається, знає всі інтриги в режимі реал-тайм. Під час якихось внутрішніх конфліктів у команді часто намагалася якось згладжувати кути", – розповідає інша людина з ближнього кола президента.

Дружина та друзі

"Хіба що Шефір", – так кілька співрозмовників видання відповіли на запитання, чи залишилися у президента якісь близькі друзі. Втім, багаторічний старший товариш по "Кварталу", а згодом помічник Зеленського у ОП вже давно відійшов від справ. Але іноді люди з президентського оточення його все ж таки бачать, наприклад, на футболі.

"З одного боку, так, Зеленський за ці роки Шефіра вже "переріс". З іншого боку, гадаю, він міг би корисний. У нього мудрий, розважливий погляд на речі, він би десь балансував", – розмірковує один із співрозмовників видання.

Що стосується більш одіозного друга – того ж Андрія Єрмака – всі джерела РБК-Україна запевняють, що зараз він ніякого реального впливу на президента не має, всупереч наполегливим наративам у ЗМІ та соцмережах. Хоча припускають, що спілкування між ними зберігається.

"Єрмак, мабуть, і далі президентові щось підказує. Але це "бутіково", не в промислових масштабах. До кадрового перезавантаження Єрмак точно стосунку не мав. З іншого боку, йому ніхто не заважає вести цю його адвокатську діяльність, допомогли йому гроші на заставу зібрати. Взагалі, після Богдана (екс-голови ОП Андрія Богдана) начальник ввів такий принцип: якщо вже розходитись, то так, щоб не повбивати один одного потім у процесі", – розповідає співрозмовник у близькому оточенні Зеленського.

У таких умовах справжньою віддушиною для президента, кажуть його наближені, є сім'я, зокрема перша леді Олена Зеленська. Публічно вона ніколи не лізла в політику, але рівень її впливу на чоловіка не варто недооцінювати.

Саме з її підтримкою кілька співрозмовників видання пов'язують те, що так довго на своєму місці протримався міністр освіти та науки Оксен Лісовий. Хоча депутати хотіли звільнити його не перший рік, вдалося це зробити лише при загальному перезавантаженні Кабміну.

Перша леді Олена Зеленська із президентом (фото: Getty Images)

Олена Зеленська може і допомогти кар'єрному зростанню окремих чиновників, які їй сподобалися. Наприклад, Миколи Калашника, який за кілька років пройшов шлях від голови Дарницької РДА до голови Київської обласної військової адміністрації, а у липні – до міністра відновлення, інфраструктури та транспорту.

"Не знаю, наскільки перша леді може провести якусь ініціативу, але заблокувати людину чи ідею – цілком. У неї, скажімо так, "золоте право вето", – каже співрозмовник в оточенні Зеленського. Інше джерело видання наголошує, що в якісь власні ігри Олена Зеленська не грає.

"За всі ці сім років жодного разу від неї не бачив якоїсь інтриги чи "мутки", вона взагалі не про це. Вона балансує президента, принаймні наскільки його можна збалансувати", – резюмує ще один співрозмовник РБК-Україна у "Слузі народу".

***

За час каденції Зеленського багато людей в його оточенні каталися на американських гірках, в обох напрямках. 2019-го навряд чи хтось міг уявити, що малопомітний член команди Андрій Єрмак доросте до титулу "віце-президента". Або що "вухо президента" Андрій Богдан у результаті потрапить під санкції. Тим більше – що олігарх Ігор Коломойський, який переживав золотий час, взагалі опиниться за ґратами на роки.

Незмінним залишався один підхід – у президентській команді, на відміну від "Кварталу", може бути лише одна зірка. "Якщо ти в команді Зеленського, ти працюєш на Зеленського, а не на себе", – цю фразу РБК-Україна за останні роки чуло багато разів, від членів тієї самої команди різного рівня.

Порушники цього правила, або просто ті, хто волею випадку отримував надто велику підтримку в народі, або ж починав грати в якісь власні ігри, у команді довго не затримувалися. Культове в політичних колах формулювання, з яким Леонід Кучма свого часу звільнив з прем'єрської посади Євгена Марчука – "за формування власного політичного іміджу" – виявилося придатним і в новітню епоху. Нехай цього разу не публічно.

Але такий підхід має і зворотний бік. Президент несе абсолютну відповідальність і за те, що відбувається в країні, в тилу і на фронті, і за всіх людей, яких він до себе наблизив і наділив повноваженнями. А оточення втягнуло на дно не одного топ-політика. Про це Зеленському могли б розповісти інші його попередники на посаді.

Запитання-відповіді:

– Хто після звільнення Андрія Єрмака відповідає за внутрішню політику та кадри?

Основний обсяг завдань із внутрішньої політики та контролю за парламентом взяв на себе голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія. Кадрова функція Єрмака розосереджена між кількома гравцями.

– Яку роль у новій системі влади відіграє глава СЗР Рустем Умєров?

Умєров сфокусований на непублічній дипломатії, контактах із ключовими міжнародними партнерами та пошуку альтернативних каналів постачання озброєнь.

– Чи змінилося становище Кирила Буданова в Офісі президента?

Глава ОП остаточно налагодив робочі відносини з президентом та вибудовує комунікацію з депутатами Ради. У Зеленського бачать його як "молодшого політичного партнера".

– Хто визначає інформаційний порядок денний та графік Володимира Зеленського?

Стратегічною комунікацією, антикризовими заходами та вечірніми зверненнями займається радник Дмитро Литвин, а оперативне управління графіком та зустрічами веде Марія Левченко.

– Чи впливає Олена Зеленська на ухвалення кадрових та політичних рішень?

Перша леді не веде власних політичних ігор, але має неформальне "золоте право вето", здатне заблокувати небажані ініціативи або кадрові рішення.