Стаття 42.7: Європа готує відповідь на випадок великої війни, але є нюанс
Європейський Союз прагне змінити правила гри у сфері колективної безпеки, щоб підстрахуватись на випадок великої війни та усунути бюрократичні процедури НАТО. Лідери блоку розпочали роботу над уточненням маловідомого пакту про взаємну оборону.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на провідне європейське видання Politico.
Договори ЄС мають статтю 42.7, яка зобов’язує країни допомагати одна одній у разі збройної агресії. Проте на практиці цей механізм залишається туманним.
Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час зустрічі на Кіпрі визнала наявність прогалин. За її словами, договір чітко вказує на сам факт обов’язку, але не дає інструкцій.
"Договір чітко не визначає, що відбувається, коли і хто що робить", - заявила фон дер Ляєн.
Тепер Брюссель шукає відповіді, адже потрібен чіткий алгоритм. Наразі жодна країна не знає, як саме ініціювати процедуру допомоги та хто має координувати дії.
Кіпр під ударом: чому це стало терміновим
Кіпр виступив головним ініціатором обговорення і це не випадково. Країна не входить до НАТО, тому покладається виключно на європейські гарантії.
Безпека острова опинилася під загрозою на початку війни на Близькому Сході. Тоді іранські безпілотники атакували територію Кіпру.
Влада в Нікосії зрозуміла: юридичні декларації не захищають від реальних дронів.
Міністр закордонних справ Кіпру Константінос Комбос наголосив, що стаття 42.7 - це не просто символічний жест. Стаття накладає на інші 26 держав юридичне зобов'язання реагувати.
Що може включати така допомога:
• Дипломатичний тиск на агресора.
• Технічна та медична підтримка постраждалої сторони.
• Цивільна допомога у подоланні наслідків.
• Військова підтримка, хоча вона не є автоматично обов'язковою.
Тінь НАТО та позиція Дональда Туска
Країни, що межують із Росією, налаштовані скептично. Вони бояться, що оборонні ініціативи ЄС підірвуть авторитет НАТО. Для Польщі чи країн Балтії стаття 5 Альянсу залишається "золотою бронею".
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск підтримав ідею практичного застосування статті 42.7, проте він діє вкрай обережно. Посилення ЄС не повинно відбуватися коштом послаблення НАТО.
Високопоставлений дипломат ЄС у коментарі для видання пояснив ситуацію:
"Це не коштом зобов’язань, які держави-члени НАТО мають перед НАТО. Інституції ЄС не мають жодної ролі, якщо держави-члени не виділять таку роль".
Досвід Франції та нові виклики
Європа вже має один приклад активації цього пакту. Франція звернулася по допомогу після кривавих терактів у Парижі у 2015 році. Аналіз того досвіду показав хаос, адже не було координації, не було зрозуміло, хто з ким має спілкуватися в перші години кризи.
Зараз питання безпеки обговорюють на найвищому рівні. До дискусії долучилися канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент Кіпру Нікос Христодулідіс. Останній представив лідерам конкретні ідеї щодо реформування механізму.
Як ще ЄС та НАТО укріплюють свою оборону
НАТО планує більше не покладатися на американські літаки в рамках оновлення свого парку розвідувальних бортів. Майбутній парк складатиметься з літаків канадської компанії Bombardier, оснащених системою розвідки GlobalEye та системою раннього попередження, розробленою шведською компанією Saab.
Також через загрозу виходу США з НАТО Європа почала таємно готувати план на випадок нападу РФ. Тепер європейці намагаються залучити більше європейців до командних і управлінських ролей у НАТО.
Крім цього, ЄС готує запасні союзи на випадок кризи в НАТО. В переліку союзників є й Україна.
А Франція та Польща планують спільні навчання ВПС над Балтикою. У межах тренувань відпрацьовуватимуть імітацію ударів по цілях на території РФ.