Провал на 90 мільярдів: чим закінчився саміт лідерів ЄС для України та чи є "план Б"
Лідери країн-членів ЄС зібралися 19 березня у Брюсселі, щоб обговорити такі нагальні питання, як війна в Ірані та допомога Україні. Однак попри "гарячі" дебати, переконати прем'єра Угорщини зняти своє вето на 90-мільярдний кредит так і не вдлося.
Що відбувалося сьогодні в Брюсселі, на що сподівається ЄС та чи є "план Б", розповідаємо в матеріалі РБК-Україна.
Головне:
- Нафтовий шантаж Орбана: прем'єр Угорщини відмовляється знімати вето на фінансову допомогу Україні, поки не відновиться потік російської нафти.
- Скандал за закритими дверима: під час 90-хвилинної суперечки президент Євроради звинуватив Орбана в перетині "червоних ліній".
- Допомога під питанням: у підсумковому комюніке ЄС висловив сподівання на перші виплати Україні вже у березні-квітні, але жодних гарантій немає.
- Ілюзія "плану Б": ідея надати Україні двосторонні позики від окремих країн ЄС має вкрай низьку вірогідність реалізації через внутрішні законодавчі перепони.
Невиправдані очікування
Перед початком зустрічі у Брюсселі європейські медіа повідомляли, що Віктор Орбан, який став головною перешкодою для допомоги Україні, дуже розлютив лідерів ЄС.
Напередодні зустрічі Орбану телефонував президент Євроради Антоніу Кошта, щоб нагадати, що Угорщина вже погодила кредит, тож не може тепер його блокувати.
"Я очікую від вас, що ви поважатимете зобов'язання", - сказав Кошта прем'єру Угорщини.
Як писало Politico, на сьогоднішьому засіданні Європейської Ради Орбану планували влаштувати серйозний пресинг. Проте сам Орбан в Брюсселі виглядав дуже самовпевнено.
"Позиція Угорщини дуже проста. Ми готові підтримати Україну, коли отримаємо нашу нафту, яка ними заблокована. Ми чекаємо на нафту. Все інше - просто казка", - сказав Орбан журналістам, прибувши на засіданні Євроради.
Цим самим прем'єр Угорщини фактично задав тон всій наступній розмови в Брюсселі.
Що відбувалося на засіданні Євроради
Як розповіли джерела Politico, за закритими дверима засідання між Коштою, 20 лідерами ЄС та Орбаном тривала 90-хвилинна суперечка. Орбан наполегливо відмовлявся скасувати своє вето на допомогу Україні, а Кошта - звинуватив його у перетині "червоної лінії".
За словами чотирьох дипломатів і посадовців, президет Євроради назвав поведінку Орбана "неприйнятною" та такою, що порушує умови співпраці, на яких ґрунтується ЄС. Кошта наголосив, що жоден лідер ніколи раніше не порушував "цю червону лінію".
Перед лідерами ЄС виступив і президент Володимир Зеленський. Він наголосив, що зволікання з фінансовою допомогою Україні робить переговорні позиції Росії сильнішими. Точно так само, як і зволікання з європейськими санкціями щодо Москви.
"Ми розраховуємо, що ви розблокуєте пакет фінансових гарантій на суму 90 млрд євро. Україна зі свого боку робить усе необхідне, зокрема щодо нафтопроводу, щоб це стало можливим. Але рішення за вами: чи хочете ви, щоб російська нафта імпортувалася до Європи, розуміючи, що це допомагає агресору", - сказав президент.
Проте, на відміну від його останніх публічних заяв, Зеленський був виваженим: не згадував у своїй промові Орбана і не звинувачував його персонально у блокуванні грошей. Також український президент не згадував і про бажання України стати членом ЄС у 2027 року.
Але схилити Орбана до конструктиву все одно нікому не вдалося.
Чим закінчилося засідання Євроради
За підсумками засідання на сайті Європейської Ради з'явилося комюніке, в якому лідери ЄС висловили сподівання, що перші кошти з кредиту на 90 млрд євро надійдуть Україні вже у березні.
"Європейська Рада очікує на першу виплату Україні до початку квітня. У цьому контексті вона також закликає до активізації взаємодії з третіми країнами, щоб допомогти покрити фінансовий дефіцит України у розмірі 30 млрд євро, що залишився", - йшлося в комюніке.
Проте жодних гарантій, що це станеться, лідери ЄС не надали. Та й примітно, що ані Орбан, ані його словацький колега Роберт Фіцо, під цим комюніке своїх підписів не залишили.
За даними Politico, попри гарячі півторагодинні дискусії за закрити дверима засідання Євроради, змусити, або ж вмовити Орбана відмовитися від вето, лідерам ЄС не вдалося. Тож фінансова допомога - досі під питанням.
Чи є "план Б"
Днями Politico писало, що в ЄС є "план Б" на випадок, якщо не вдасться переконати Орбана розблокувати кредит. Країни Балтії, Північної Європи та Нідерланди можуть напряму надати Україні перші 30 млрд євро у першій половині року.
Для цього не знадобиться одностайне рішення ЄС, адже це будуть двосторонні позики.
Водночас деякі поінформовані джерела РБК-Україна вважають, що загальний обсяг такого "запасного фінансування" може бути суттєво меншим за 30 млрд євро.
Серед потенційних країн-донорів можуть бути скандинавські держави й Німеччина. Завданням цього фінансування буде просто дати Україні протриматись певний час, поки не вирішиться питання з основним кредитом.
За словами іншого співрозмовника РБК-Україна, вірогідність реалізації цього плану "дуже низка", оскільки для двосторонніх позик потрібні певні законодавчі зміни всередині цих країн. І з цим, як зауважив співрозмовник, можуть бути певні складнощі.
"Таким чином, "плану Б" в ЄС для фінансування України, окрім вже погодженого кредиту нема", - резюмувало джерело.