2027 рік під загрозою. Що заважає вступу України до ЄС і чого чекає Брюссель

Підписати договір про вступ України до ЄС вже у 2027 році - таку мету поставила перед собою українська влада.

Наскільки ця мета реальна, як вирішувати проблему з Орбаном і які ще труднощі попереду – читайте в матеріалі РБК-Україна.

Україна пройшла вже великий шлях на шляху до членства, але головні труднощі попереду (джерело: інфографіка РБК-Україна)

"У 2027 році ми можемо підписати договір про членство в ЄС", – сказав у недавньому інтерв'ю РБК-Україна віце-прем'єр з євроінтеграції Тарас Качка.

Безумовно, цей прогноз досить оптимістичний, що визнають і в самій владі. Одночасно повинні зійтися безліч чинників: від Верховної Ради, яка працює і справно ухвалює закони, до потрібного політичного клімату в країнах-членах ЄС.

Не кажучи про те, що підписання договору про членство в ЄС – це ще не саме членство. Після нього настане тривалий і напевно проблемний процес ратифікації цього договору в кожній із 27 нинішніх країн-членів Євросоюзу. І тільки після його завершення Україна нарешті теж зможе вважатися повноцінним членом ЄС.

Євроінтеграція України різко прискорилася з початком повномасштабного вторгнення. Буквально на п'ятий день великої війни, 28 лютого 2022 року, коли російські війська підступали до Києва, українське керівництво на чолі з Володимиром Зеленським подало офіційну заявку про членство в Євросоюзі.

Тоді не всі на Заході сприйняли це з розумінням: мовляв, виживання самої країни висить на волосині, ворожі війська напівоточили столицю, який ще Євросоюз?! Принаймні, тоді євроінтеграція точно не виглядала ключовим пріоритетом.

Утім, у президентській команді навпаки, порахували, що саме в той момент відкрилося унікальне геополітичне вікно можливостей.

Розрахунок швидко виправдався – вже за чотири місяці, влітку 2022-го Україна отримала, багато в чому авансом, статус кандидата на вступ до ЄС, до чого інші країни зазвичай йдуть набагато довше. Хоча, звичайно, не тільки геополітика зіграла свою роль – за вісім років після Революції гідності Україна вже встигла провести масу реформ.

Розмови про швидке членство в ЄС знову опинилися нагорі порядку денного з минулої осені, коли миротворчі зусилля Дональда Трампа матеріалізувалися в знаменитий 28-пунктний мирний план. І вступ України до ЄС значився там відразу, ще до всіх наступних правок.

Самі мирні переговори в останні тижні явно забуксували. Але швидке членство в Євросоюзі з порядку денного все ж таки не зникло – його тепер розглядають як одну з ключових післявоєнних гарантій безпеки для України. Причому вигідна і для Білого дому, і для Банкової.

Прийняття України в ЄС – одна з тих самих "карт", які Трамп із задоволенням розіграв би, оскільки від нього самого це не потребуватиме якихось зусиль і витрат. Може, крім кількох дзвінків у Будапешт та інші європейські столиці.

Для Зеленського ж членство України в ЄС – це, зокрема, великий політичний козир, з яким можна сміливо йти на будь-які вибори. Тим паче, якщо мирну угоду, якщо її коли-небудь буде досягнуто, вкрай складно буде "продати" суспільству як грандіозну перемогу.

Інша справа вступ до Євросоюзу – вичерпна, максимальна реалізація на практиці євромайданівського гасла "Україна – це Європа!" Ця перемога буде зрозуміла всім і кожному. На відміну, наприклад, від складної механіки євроінтеграції.

Де Україна зараз на шляху до ЄС

Рішення про відкриття переговорів про вступ України до ЄС було ухвалено в грудні 2023 року. Тоді трапилася знаменита історія з прем'єром Угорщини Віктором Орбаном, якого попросили "піти попити кави", щоб не зірвати необхідний консенсус.

Читайте також: Трюк Шольца. Politico розкрило, як вдалося "продавити" Орбана щодо України

Влітку 2024-го переговори були офіційно відкриті. І на цьому формальний прогрес України застопорився. Винуватцем став той самий Орбан, який більше не піддавався на вмовляння кудись відлучитися і не заважати іншим.

Навпаки, у міру наближення парламентських виборів в Угорщині тема боротьби з Україною та українською євроінтеграцією перетворилася для нього на основну ідею всієї кампанії.

Таким чином, Орбан намертво заблокував наступний етап переговорів - відкриття переговорних кластерів, тобто блоків реформ, які треба буде провести Україні для вступу в ЄС.

Всі необхідні реформи при вступі до ЄС діляться на шість кластерів (джерело: інфографіка РБК-Україна)

Україна разом з керівництвом ЄС і дружніх країн-членів стали шукати вихід і накреативили кілька рішень, які дозволяли б обійти вето Орбана і рухатися далі. Нехай навіть деякі ідеї і виглядали злегка сумнівно з погляду європейського права і наштовхувалися на відсіч з боку євробюрократії, яка не любить нічого нового.

У цьому сенсі українській євроінтеграції нашкодила історія з атакою на НАБУ і САП минулого літа. Як розповідали РБК-Україна співрозмовники в європейських дипломатичних колах, після цього ентузіазму допомагати Україні і шукати якісь креативні шляхи в Європі дещо поменшало.

Утім, у грудні минулого року шлях був знайдений і схвалений – так званий "фронтлоудинг". Він передбачає, що Україна та ЄС вестимуть переговори неофіційно – якщо вже Орбан поки що заблокував офіційний шлях далі.

Україна вже отримала від ЄС усі необхідні бенчмарки за всіма переговорними кластерами – список критеріїв, за якими ЄС оцінюватиме виконання Києвом "домашнього завдання", тобто необхідних і обов'язкових для членства в ЄС реформ.

Задум наступний: Україна виконуватиме те, що від неї очікується, не звертаючи уваги на вето з боку Угорщини. І коли угорська перешкода зникне, то етап відкриття і закриття переговорних кластерів можна буде пройти мало не за один день – головне, щоб сама Україна до того моменту провела всі необхідні реформи.

Що робити з Орбаном

Шляхів для зняття угорського вето два. Перший, найочевидніший – Орбан програє вибори і наступним прем'єром Угорщини стає його опонент Петер Мадяр.

Як розповідали співрозмовники РБК-Україна в угорських навколополітичних колах, не варто розраховувати, що за Мадяра Будапешт миттю стане найкращим європейським другом Києва.

Але одним із пріоритетів для Мадяра буде відновлення стосунків з Брюсселем – отже, він точно не вигадуватиме для України штучні перешкоди, як це зараз робить Орбан.

Крім того, якщо Мадяр розверне курс, яким зараз рухається Угорщина, це саме по собі зіграє Україні на руку. Між Брюсселем і Будапештом роками триває конфлікт навіть не через український кейс, а через постійне згортання Орбаном демократії та верховенства права у себе в країні.

Неодноразово траплялося так, що Євросоюз через це блокував Угорщині фінансування, а Орбан у відповідь брав у заручники якесь важливе рішення щодо України. Є обґрунтовані надії, що за Мадяра таких історій уже не буде.

Якщо ж Орбан усе ж таки зможе втриматися при владі, ситуація виглядає набагато загрозливішою. На жаль, не існує жодного, ні практичного, ні теоретичного шляху, як Україна зможе стати членом ЄС, якщо Угорщина збереже в силі своє вето.

Тому надія на те, що в разі перемоги Орбан своє вето зніме. Або принаймні дозволить зробити кілька наступних формальних кроків, на кшталт офіційного відкриття переговорних кластерів.

"Завершення виборів поміняє умови роботи. Парламентська кампанія - це емоції, реклама, агітація. Будь-яка взаємодія з Україною використовується для агітації. Закінчаться ці вибори - і буде нормальна робота урядів", – сказав в інтерв'ю РБК-Україна Тарас Качка.

Крім того, у Києва і Брюсселя в рукаві є потенційний джокер – той же Дональд Трамп. Якщо зняття угорського вето на українську євроінтеграцію буде критично важливим для мирного врегулювання, то у Трампа напевно знайдуться переконливі аргументи для свого європейського товариша.

Коли буде дата

Головна лінія політичного тиску України на Брюссель зараз – отримання конкретної дати членства.

"Для нас надзвичайно важливо отримати чітку дату вступу до ЄС. Це – важлива частина дипломатичного процесу, спрямованого на завершення війни. Це не просто бажання – це чітке розуміння того, як діятиме Путін, якщо такої дати не буде. Він знайде спосіб блокувати Україну на десятиліття", – сказав Зеленський у своєму зверненні до Європарламенту в четверту річницю повномасштабного вторгнення РФ.

Його слова, безумовно, не позбавлені логіки. Адже, з одного боку, із закінченням війни зміниться і геополітична ситуація, і особливе ставлення до України – те саме вікно можливостей якщо не закриється, то перетвориться на кватирку.

А Москва, навіть якщо офіційно не заперечуватиме проти українського членства в ЄС (до речі, нібито не заперечує і зараз), поза всякими сумнівами докладе чимало зусиль до того, щоб українську євроінтеграцію зірвати. З урахуванням того, наскільки крихким є цей процес, достатньо заблокувати його на рівні однієї країни-члена ЄС, на будь-якому етапі – і все зірветься або принаймні зупиниться.

Утім, у Євросоюзу на це є своя логіка. Вона полягає в тому, що вступ до ЄС – це merit-based process, тобто, процес, заснований на досягненнях.

На практиці це означає, що спочатку країна-кандидат має продемонструвати свої успіхи в реформах, виконати всі вимоги, а Євросоюз це оцінить, схвалить – і вже тоді може з'явитися якась конкретна дата. Але аж ніяк не навпаки – "підганяти" членство під заздалегідь визначену дату.

Зараз Зеленський намагається провернути той самий прийом, як і з отриманням кандидатського статусу у 2022-му – членство "авансом". Тобто, з урахуванням усіх геополітичних реалій, війни, мирного процесу тощо ЄС відходить від своїх правил, приймає до своїх лав Україну. А Україна зобов'язується в найкоротші терміни виконати залишок "домашки".

Такий підхід навіть отримав назву reverse enlargement, тобто, "зворотне розширення", і президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн навіть промацувала ґрунт серед країн-членів ЄС щодо готовності до такого варіанту.

Але, як повідомляла низка західних медіа (і що підтверджують і джерела РБК-Україна в дипломатичних колах) країни-члени ЄС до такої радикальної зміни парадигми виявилися не готові.

Один зі співрозмовників видання порівняв вступ до ЄС без виконання необхідних вимог з автомобілем без двигуна – начебто машина і є, але на ній нікуди не поїдеш.

"Схема, яка була можлива з отриманням вами кандидатського статусу, принципово неможлива з членством – нічого просто не буде працювати. Тим більше, якщо йдеться про приєднання такої величезної країни як Україна. І той факт, що ви ведете війну, є жертвою агресії, аж ніяк не скасовує того факту, що вам необхідно провести необхідні реформи", – каже співрозмовник. І насамперед вони стосуються верховенства права.

Актуальна карта країн-членів і кандидатів на вступ до Євросоюзу (джерело: інфографіка РБК-Україна)

Україні належить ухвалити величезну кількість нормативних актів, причому в умовах напіврозкладеної Верховної Ради, яка останнім часом майже перестала видавати на-гора 226 голосів "за". А також протидії зсередини системи – адже вступ до Євросоюзу і підготовка до нього передбачає глибоку трансформацію державного механізму. А це, звісно, багатьом не подобається.

При цьому Тарас Качка в розмові з РБК-Україна підкреслює: Україна не вимагає відмови від принципу "інтеграції за заслугами". "Ми не готові відійти від merit-based process. Це дуже важливо. Невелике упередження з'явилося, що це ми вимагаємо відійти від цього", – сказав він.

Віцепрем'єр вірить і в те, що в процесі євроінтеграції Україна зможе отримати і бажану конкретну дату. Хоча визнає, що це буде дуже складно, і буде насамперед політичним рішенням європейців.

А якраз із політичним кліматом у Європі в України можуть бути серйозні проблеми.

"Гібридне" членство

Кілька співрозмовників РБК-Україна в європейських дипломатичних колах зазначають: навіть якщо Україна буде справлятися зі своїм домашнім завданням щодо реформ, неминучі серйозні політичні перешкоди на подальшому шляху.

Одна з причин – в Україні європейці банально бачать серйозного конкурента в кількох сферах, зокрема, аграрній, транспортній, військово-промисловій.

В окремих країн ЄС можуть бути до України свої приватні претензії, наприклад, у Польщі – щодо складних сторінок спільного минулого. Примітно й те, що низка співрозмовників РБК-Україна серед потенційно "проблемних" для України країн назвали саме Польщу. І те, що сама Польща під час свого вступу до Євросоюзу також була змушена долати жорсткий опір окремих "старожилів" ЄС, з економічних міркувань.

Навіть якщо проблемні моменти вдасться врегулювати на етапі підписання договору про вступ до ЄС, видихати буде дуже рано. Співрозмовники РБК-Україна попереджають: реальні складнощі можуть початися на етапі ратифікації в кожній з 27 країн.

Причому в деяких з них, наприклад, у Франції, напевно не обійдеться без всенародного референдуму. А це – максимально благодатний ґрунт для правих і лівих популістів і широке поле для підривної роботи з боку РФ. Досить згадати, як у 2016 році в Нідерландах провалився референдум щодо Угоди про асоціацію з Україною.

А членство в ЄС – набагато важливіше питання, що зачіпає інтереси європейців, ніж Асоціація. Та й самі популісти всіх мастей за останній десяток років серйозно зміцнили позиції по всьому Євросоюзу.

Тому в розмовах з європейськими дипломатами постійно спливала тема якоїсь "гібридної" або "часткової" інтеграції України як реалістичного варіанту. Тим паче, що деякі інші країни-кандидати на вступ до ЄС, як-от Сербія та Албанія, відкрито декларують свою готовність до такого формату: наприклад, без права вето в Євросоюзі на певний період або з окремих питань.

Якщо такий підхід схвалять щодо, наприклад, Чорногорії (яка поки що є лідером серед усіх країн-кандидатів), його напевно спробують застосувати і до України.

Поки що в Києві декларують готовність тільки до повноцінного членства в ЄС. "Ви не можете бути напівактивним або напівчленом Євросоюзу", – говорив Зеленський минулої осені. Але якісь перехідні періоди все одно неминучі – з цим згодні всі співрозмовники видання в українській владі.

"Якщо ми говоримо про політичну сферу, очевидно, можна говорити про певні моделі, коли Україна на початку матиме обмежене право голосу в певних питаннях", – сказав у нещодавньому інтерв'ю РБК-Україна заступник голови Офісу президента Ігор Жовква.

Втім, деякі європейські співрозмовники видання вважають, що і це буде занадто амбітним завданням – і Україні на практиці поки що світить тісніша кооперація з ЄС в окремих, хоч і важливих сферах, на зразок приєднання до єдиного ринку Євросоюзу. Але не повноцінне членство.

Володимир Зеленський, Руслан Стефанчук, Денис Шмигаль із заявкою на вступ до ЄС, 28 лютого 2022 року (фото: president.gov.ua)

І тоді вже Києву доведеться шукати відповідь на питання, наскільки цього буде достатньо. У тому числі з політичного погляду. Адже "членство в ЄС" – це щось зрозуміле й електорально привабливе. А "кластери", "бенчмарки" і навіть "єдиний ринок" – ні.

За чотири з гаком роки великої війни Україна неодноразово демонструвала справжні дива, домагаючись того, що навіть її найкращі західні друзі вважали в принципі неможливим. Але в питанні членства в Євросоюзі справа не в диві і не в наявності політичної сили волі, а в планомірній і методичній роботі. Хоча і без політичної удачі теж не обійтися.

Питання-відповідь (FAQ)

– Чи приймуть Україну в ЄС за "прискореною процедурою"?

Цю ідею пропонували в Києві та Брюсселі, але не знайшли розуміння серед країн-членів Євросоюзу.

– Чи реально підписати договір про вступ до ЄС у 2027 році?

Київ орієнтується на цю дату, але в ЄС її вважають амбітною і ставлять у залежність від темпу реформ.

– Які головні умови висуває Брюссель?

Ключові вимоги стосуються реформ у сфері верховенства права. Але цього може бути недостатньо.

– Що найбільше лякає європейські країни?

Низка столиць побоюються економічної конкуренції з боку України, зокрема в аграрній сфері.