"Про евакуацію не йдеться": речниця КМВА Катерина Поп про те, як Київ пройде зиму

Після трьох масованих російських атак у січні Київ досі відновлює теплопостачання. Ситуація залишається складною, але має позитивну динаміку і шанси на стабілізацію енергосистеми у разі відсутності повторних ворожих ударів.

Скільки будинків ще без опалення, де ситуація найважча, про прогнози щодо графіків та чи стоїть питання про евакуацію – в інтерв’ю РБК-Україна розповіла речниця Київської міської військової адміністрації Катерина Поп.

Читайте також: Троєщина без тепла: яка ситуація в Києві напередодні сильних морозів

Головне:

• Станом на ранок 31 січня без тепла залишаються близько 200 будинків. Найважча ситуація – у Деснянському районі: близько 100 будинків.
• Київ перейшов у режим прогнозованих, але жорстких графіків. Повернутися до звичних стабілізаційних відключень поки неможливо через значний дефіцит генерації.
• Трамваї та тролейбуси у місті повністю зупинено, їх замінили автобусами. Відновлення руху можливе лише після стабілізації енергосистеми.
• Освітній процес у школах відновлюється з 2 лютого. Формат (очний, дистанційний чи змішаний) заклади обиратимуть самостійно.
• Питання евакуації людей не розглядається. У районах розгортають опорні пункти для ночівлі, а магазини з генераторами працюють як "Пункти незламності".

Фото: у Києві продовжують відновлювати опалення після атаки РФ, найважча ситуація на Троєщині (facebook.com DSNSKyiv)

Читайте також: У Києві та Харкові зупинили метро через брак напруги

– Щодо ситуації з опаленням. За останньою наявною інформацією, скільки будинків в Києві наразі без тепла?

– Росія завдала дуже відчутних ударів по генерації, її відновлення потребує часу та зусиль. Закликаємо ставитись до цього з розумінням. Внаслідок кількох масованих атак ворога місто працює в умовах складної енергетичної ситуації.

Спільно з енергетиками, комунальними службами вживаємо всіх можливих протиаварійних заходів. Кількість будинків, підключених до мереж, зростає.

Постійно відслідковується хід відновлення мереж і можемо констатувати, що наразі ситуація покращується. Ще є кілька сотень будинків, де мешканці чекають відновлення подачі теплопостачання.

Системи теплопостачання у деяких будинках аварійно вимикалися кілька разів, важко відновлювати теплопостачання в тих будинках, в яких це не вперше було. Наразі цифра весь час змінюється, уже станом на зараз, коли ми розмовляємо, уже було менше ніж 350 (будинків – ред.). (Оновлено на 08:00 31.01 до 200).

Враховуючи те, що деякі з цих систем запускались уже втретє (після кожної масованої атаки - ред.), виникають проблеми технічного характеру з підключенням мереж таких будинків та відновлення необхідного тиску систем для підтримання температурного режиму.

Тому, в принципі, ми можемо говорити про цифру орієнтовно в 350 на цей момент (оновлено на 08.00 31.01 до 200), але додатково фіксуються аварійні ситуації, пов’язані з погіршенням погодних умовами.

Наразі ми спостерігаємо, що є позитивна динаміка з відновлення теплопостачання і сподіваємося, що після залучення вже понад 250 бригад, в тому числі з інших регіонів, бригад "Укрзалізниці", вдасться якомога швидше хоча б запустити системи в цих будинках. Особливо це стосується Деснянського району.

– Де наразі ситуація з енергозабезпеченням оцінюється як найважча? Йдеться про Деснянський район, бо більшість будинків без опалення саме там?

– Так, це Деснянський район. Підтверджено, що із загалом 378 будинків (станом на ранок 30 січня – ред.) – близько 350 було саме в Деснянському районі. Підтверджено, що близько 100 (станом на ранок 31 січня – ред.) – було саме в Деснянському районі.

Більшість будинків без теплопостачання саме в Деснянському районі. Запущено процес екстреного відновлення теплопостачання, залучено додаткові ремонтні бригади з усієї України.

Фото: близько 100 будинків залишаються без опалення у Деснянському районі (facebook.com DSNSKyiv)

Процес відновлення систем теплопостачання контролює не тільки київська влада, а й штаб з ліквідації наслідків російських обстрілів енергетичних обʼєктів у місті Києві під головуванням першого віце-прем'єра Дениса Шмигаля. Щодня проводяться засідання, щоб розбиратися, що відбувається у Києві з теплом, і знайти рішення, якнайшвидше повернути це тепло людям.

Як уже говорив пан віцепремʼєр-міністр Олексій Кулеба – будуть намагатися подавати електроенергію в багатоповерхівки, де зараз не можуть відновити подачу тепла, намагаються максимально забезпечити електрикою, аби компенсувати відсутність опалення.

Рішення на стадії опрацювання як одна з альтернатив, щоб будинки без теплопостачання частково могли компенсовувати свої потреби шляхом подачі їм електроенергії, опрацьовуються технічні можливості запуску та алгоритм.

– Чи є якісь прогнози/очікування щодо переходу киян з індивідуальних графіків на звичні планові?

– Щодо електропостачання динаміка вже трошки вирівнюється, але все-таки є дефіцит електроенергії. Завдяки напрацюванням штабу з ліквідації наслідків російських обстрілів енергетичних обʼєктів у місті Києві під головуванням першого віце-прем'єра Дениса Шмигаля ми хоча б змогли перейти до прогнозованих, але жорстких графіків.

Стабілізаційні графіки не можна залишити зараз через чисельні пошкодження об’єктів генерації та передачі електроенергії. Розподілити електрику рівномірно в рамках попереднього графіку неможливо. Тому енергетики запровадили індивідуальні графіки включень, щоб врахувати технічні можливості передачі електроенергії кожної частини міста.

Читайте також: Світло вимикають не за графіком: киянам пояснили, чому є розбіжності та що робити

Зараз в столиці в тестовому режимі енергетика повернулась до графіків. Вони прогнозовані, жорсткі. Нові графіки включень вводяться тому, що після масованих обстрілів енергосистема столиці працює в умовах нестабільності, і старі підходи не дозволяють планувати подачу світла.

Це тимчасова вимушена міра, яка дає киянам прогнозованість на наступний день, навіть у складних умовах.

Київ зазнав значних пошкоджень енергомереж, і ситуація тут інша, ніж в інших регіонах. Через це місту потрібен окремий підхід до планування подачі світла. Наразі до графіків відключень, які були раніше, немає можливості повернутися, адже відновлення пошкоджених об’єктів потребує часу.

– В соцмережах можна побачити відео мешканців будинків, які публікують наслідки розриву труб. Наскільки це масове явище?

– Ці явища (розриви труб опалення у багатоквартирних будинках – ред.), вони є, вони хоч і не поодинокі, але в деяких масштабах міста мають локальний характер. Над їх усуненням працюють аварійні бригади, які залучені тепер, в тому числі до відновлення теплопостачання.

Вони локалізовані на рівні районів, тобто райони фіксують такі випадки, де відбувається аварійна ситуація з мережами водопостачання, водовідведення чи мережами теплопостачання та входять у взаємодію з управителями будинків.

Фото: розриви труб опалення у Києві є, але вони локальні (Getty Images)

Ще до моменту масованих обстрілів і до холодів профільним заступником міського голови були надані відповідні рекомендації для управителів ОСББ, ЖБК, обслуговуючих організацій розроблені з урахуванням Правил технічної експлуатації теплових установок і мереж.

Ними надавалися роз’яснення, що в разі аварії, коли припиняється циркуляція води в опалювальній системі та температура повітря нижча за 0 °C, обслуговуючий систему персонал повинен злити воду, щоб запобігти замерзанню та виходу з ладу опалювальної системи.

Рішення про необхідність злиття води з системи мали б приймати особи, відповідальні за технічний стан і експлуатацію тепловикористовуючих установок і теплових мереж суб’єкта господарювання (управителя) за узгодженням з енергопостачальною організацією, але не всі управителі скористалися рекомендаціями, доведеними до них.

Читайте також: Не було тепла – не буде рахунків: як зміняться суми у платіжках за дні без опалення

У зв'язку з цим така кількість локальних аварій збільшилася, а погіршення погодних умов не сприяє пришвидшенню відновлення.

Проблематика також в тому, що ці всі мережі експлуатувалися по різному. І для того, щоб відновити мережі в таких будинках, треба визначати план робіт конкретно для кожного будинку.

Системи комунікації, інженерні мережі будинків могли експлуатуватись декілька років, а могли й десятки років, їх технічний стан відрізняється, тому необхідно конкретно визначати для кожної аварії план робіт та строки їхнього відновлення. Тому по кожному будинку аварійні бригади спільно з управителями технічно приймають виважене рішення.

– А щодо каналізаційних мереж? Чи були випадки їх замерзання? Або ж такого не фіксували?

– Можливо, вони поодинокі, але я ще раз повторюсь, що такі випадки залежать від строків експлуатації цих мереж. І залежить від стану цих мереж, в будинках системи комунікації та інженерні споруди мереж водовідведення можуть відрізнятися.

Аварії систем та інженерних споруд водовідведення та каналізації поодинокі. Масово такого не відбувається. Такі випадки теж відпрацьовуються.

Читайте також: Санітарна загроза: біля багатоповерхівок Києва можуть з'явитися біотуалети

Стосовно замерзання мереж теплопостачання, то в масштабах міста вони мають також локальний характер, але їх більше, тому що вся система теплопостачання міста постраждала.

– Що з освітнім процесом? Школи у Києві з 2 лютого відновлюють навчання і їм рекомендували окремо обирати формат навчання – очний, дистанційним змішаний…

– Як відомо, через наслідки надзвичайної ситуації: складну безпекову ситуацію, проблему в енергетиці й сильні морози, уряд ухвалив рішення щодо тимчасового припинення освітнього процесу в очній формі в школах, професійних і фахових училищах та ВНЗ до 1 лютого 2026 року.

Фото: канікули у школах Києва завершаться 2 лютого (Getty Images)

Наразі питання відновлення освітнього процесу активно обговорюється на відповідних засіданнях, але досі не було фіксації конкретного рішення. Освітній процес має початися з 2 лютого, але це можуть бути різні форми навчання – очна, змішана, дистанційна.

Якщо до того часу не буде прийняте рішення на рівні міста, то конкретне рішення будуть ухвалювати педагогічні ради в кожному навчальному закладі, зважаючи на ті умови, в яких може працювати школа.

– Стосовно роботи електротранспорту. Як я розумію, в місті з 10 січня він не курсує на лівому березі, а з 13-го – на правому. То виходить весь електротранспорт у Києві наразі не працює? В такому випадку, чи є прогнози, коли його знову запустять, хоча б частково на одному з берегів? Або коли це взагалі можливо, за яких умов?

– Після масштабного обстрілу 9 січня, у зв’язку з дефіцитом в енергосистемі, було ухвалено рішення, що електротранспорт частково не буде курсувати. Спочатку це був лівий берег, потім – правий. Електротранспорт замінили автобусами, які дублюють маршрути. На жаль, наразі кількість цих автобусів, не задовольняє запит киян, але використані всі можливості, які є в комунального перевізника.

Щодо прогнозів відновлення руху тролейбусів і трамваїв, то поки що це все залежить від того, наскільки буде виправлено дефіцит в електромережі, тому що зараз в пріоритеті повернути світло стабільно в якомога більшу кількість осель. І коли буде можливість, електротранспорт відновить рух, як і раніше, але поки що таке рішення не прийнято через наявний дефіцит в системах електромереж.

– Чи розглядає влада можливість евакуації людей зі складних районів, з тієї самої Троєщини Деснянського району, адже нова хвиля морозів, і ворог може здійснити черговий масований удар. Чи поки таке питання не стоїть?

– Наразі про евакуацію не йдеться і не йтиметься. Так, попереду морози, але ми вже пережили схожий період. У місті розгорнуто велику мережу "Пунктів незламності", пунктів обігріву. Вони готові приймати людей.

Станом на зараз у Києві налічується понад 1400 "Пунктів незламності", з них 700 розгорнуті на базі соціальної інфраструктури районів, а понад 500 – це відповідальний бізнес. Діють пункти обігріву ДСНС.

Читайте також: Стануть пунктами незламності: у Києві деякі супермаркети працюватимуть цілодобово

Також у межах районів розгортаються опорні пункти для забезпечення ночівлі людей, у яких складна ситуація з теплопостачанням. Поки що у зв’язку з відновленням тимчасових графіків подачі електропостачання відвідуваність "Пунктів незламності" не є високою.

Коли була складніша ситуація з тепло- та електропостачанням, то відвідуваність пунктів була вищою, тому що люди пріоритетно приходили заряджати свої пристрої, ліхтарики, павербанки, телефони, зігрітися.

Фото: у Києві сьогодні є понад 1400 "Пунктів незламності" (Getty Images)

Тепер кількість відвідувачів трохи зменшилася, але в будь-якому випадку пункти продовжують розгортати саме в тих районах, де ситуація з тепло- та електропостачанням найскладніша і відновлення потребує найбільше ресурсів.

Також говоримо і про готовність населення, тому закликаємо киян мати запаси продуктів, води, ліків, мати напоготові теплі речі, заряджені павербанки. Ми пройдемо цю зиму, якою б вона не була.

– Посилюються морози, і тому, в принципі, потреба зігрітися зростатиме. І от, до прикладу, чи розглядається такий варіант, щоб залучати бізнес до допомоги, наприклад, розміщувати на ніч людей в великих торгових центрах?

– Наразі на базі соціальної інфраструктури або навчальних закладів району створюються опорні пункти з можливістю ночівлі. У цих опорних пунктах люди зможуть переночувати в комфортних умовах.

Опорні пункти буде забезпечено автономними джерелами живлення, як і "Пункти незламності". Додатково такі пункти можуть бути обладнані мобільними котельнями.

Читайте також: Від зарядки й Wi-Fi до інгаляцій: що можна зробити у відділеннях "Нової пошти" без світла

Бізнес розміщує людей у себе під час робочого часу. Багато відповідальних бізнесів, у тому числі торгові центри, доєдналися до мапи незламності й стали "Пунктами незламності".

Стосовно залучення бізнесу до підготовки їх як опорних пунктів не йдеться. У першу чергу опорні пункти розгортаються на базі районів у визначених місцях. Якщо буде така необхідність, можливо, буде застосований сторонній ресурс.

– Поки ми з вами говоримо, буквально ось в Telegram прийшло сповіщення, що в Деснянському районі супермаркети працюють у цілодобовому форматі.

– Так, але не всі. Голова Деснянської РДА Максим Бахматов у себе в соцмережах та на офіційних сторінках адміністрації публікував, які магазини можуть працювати цілодобово. Оскільки в них є автономні джерела живлення і вони працюють як "Пункти незламності", але цілодобово. І там люди можуть зарядити гаджети, купити все, що їм потрібно.

Крім того, у таких закладах дозволяють заряджати пристрої більшої потужності. Оскільки в деяких "Пунктах незламності" неможливо зарядити портативні зарядні станції, такі як EcoFlow, через те, що недостатньо потужності автономного джерела живлення "Пункту незламності".

А в магазинах зазвичай встановлено більш потужне обладнання, яке дозволяє заряджати портативні зарядні пристрої без перевантаження системи й цим самим може покрити запит населення.

Питання – Відповідь (FAQ)

Чому раптово зникло світло у Києві та по країні?

• Причина – масштабна технічна аварія, що сталася о 10:42. Одночасно відключилися високовольтні лінії, що з'єднують Україну з Молдовою та Румунією, а також лінія між заходом і центром країни. Це спричинило "каскадне відключення" і спрацювання захисту на АЕС.

Чому зупинилося метро у Києві?

• Метрополітен у Києві зупинився через різке падіння напруги. Підземні станції метрополітену наразі працюють як укриття на резервних джерелах живлення.

Чому під час блекауту зникла вода?

• Насосні станції водоканалів працюють від електрики. Через знеструмлення вони зупинилися.

Коли повернуть світло?

• Міненерго прогнозувало відновлення електропостачання після ранкової аварії протягом 2-3 годин. Однак після цього Київ повернеться до жорстких графіків. Повернутися до звичних планових відключень поки неможливо через дефіцит генерації.

Чи будуть евакуювати людей з районів без тепла?

• Ні, евакуація не планується. Замість цього розгортають додаткові опорні пункти (на базі шкіл, садків), де можна переночувати в теплі. Також магазини з потужними генераторами працюють як пункти незламності.

Що з навчанням у школах Києва?

• Навчання відновлюється з 2 лютого. Кожна школа сама обирає формат: очний, дистанційний або змішаний, залежно від наявності світла та тепла.