Небезпечний контент у мережі: чи підтримують українці видалення "по-європейськи"
Українці дедалі частіше стикаються з небезпечним контентом у мережі. При цьому у питанні боротьби з ним висувають чітку вимогу: видалення інформації не повинне перетворитись на цезруру чи обмеження прав і свобод.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на результати всеукраїнського опитування Active Group "Незаконний контент в Інтернеті: сприйняття загроз та підтримка регулювання".
Головне:
- Масштаб проблеми: більшість українців (53,9%) не почуваються захищеними в інтернеті, найчастіше користувачі стикаються з дезінформацією (58%) та шахрайством (56,1%).
- Довіра до інституцій: у питанні видалення небезпечного контенту українці найбільше довіряють СБУ (39,7%), хоча зростає частка тих, хто не довіряє жодній інституції (18,4%).
- Ризики регулювання: головними побоюваннями щодо нових правил контролю є втручання у приватність (50,5%), можливість зловживань (50,3%) та корупційні ризики (48,9%).
- Європейські стандарти: попри зростання скепсису, 56,1% українців все ще підтримують впровадження європейських правил боротьби з незаконним контентом.
- Позиція суспільства: українці виступають за більш жорстку боротьбу з небезпекою в мережі, проте вимагають прозорості та незалежного контролю, щоб це не вплинуло на особисту свободу.
Який небезпечний контент зустрічається в інтернеті
Соціологічне дослідження компанії Active Group було проведене в липні 2026 року за допомогою онлайн-панелі "SunFlower Sociology".
Його результати свідчать про те, що більшість українців не почуваються захищеними від небезпечного контенту в мережі.
Так, найчастіше за останній рік українці натрапляли в інтернеті на дезінформацію - 58,0%.
Дещо менша кількість респондентів стикалися:
- з шахрайством і фішингом - 56,1%;
- з мовою ворожнечі - 45,9%;
- з поширенням персональних даних без згоди - 22,0%;
- із закликами до насильства - 21,0%;
- з радикалізмом - 19,3%;
- з тероризмом - 15,5%.
При цьому зовсім не стикалися з подібним контентом 23,4% - що помітно менше, ніж у травні (14,9%).
Скільки українців почуваються у мережі захищеними
Щодо відчуття безпеки, то захищеними від небезпечного або терористичного контенту в мережі почуваються 37,7% опитаних:
- 13,9% - відповіли "так";
- 23,8% - відповіли "скоріше так".
Тим часом протилежної думки дотримуються 53,9%:
- 36,7% - обрали варіант "скоріше ні";
- 17,2% - обрали варіант "ні".
Ще 8,4% не змогли визначитися з відповіддю на це питання.
Варто зазначити також, що порівняно з травнем відчуття захищеності - дещо зросло (34,5%), а частка незахищених - зменшилася (56,6%).
Кому можна довірити боротьбу зі "злочинним" контентом
Результати дослідження свідчать про те, що визначення та видалення терористичного чи незаконного контенту українці найчастіше довірили б спецслужбам.
На Службу безпеки України (СБУ) вказали 39,7% респондентів (хоча в травні цей показник сягав 44,3%).
Далі йдуть:
- міжнародні суди - 20,2%;
- міжнародні організації (зокрема правозахисні) - 19,6%;
- правоохоронні органи - 17,5%.
Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, довіряють 14,8%, українським громадським організаціям - 14,2%, громадськості та іншим формуванням - 13,7%, онлайн-платформам - також 13,7%.
Крім того, Нацраду з питань телебачення та радіомовлення обрали 11,8%, а українські суди - 8,4%.
"Прикметно, що зросли обидва показники невизначеності: 20,9% не змогли відповісти, а 18,4% не довіряють жодній із перелічених інституцій - у травні таких було 9,8%", - зауважили в Active Group.
Чому регулювання контенту може бути ризикованим
За даними опитування, серед ризиків подібного регулювання людей найбільше турбують:
- втручання у приватність - 50,5%;
- можливість зловживань - 50,3%;
- корупційні ризики - 48,9%;
- поява цензури - 36,9%.
Про помилкове видалення контенту згадали 32,2% респондентів, а про можливість тиску на опозицію - 30,4%.
Важко відповісти було 15,4% респондентів. Ще 5,4% назвали інші варіанти.
Свобода чи безпека - що для українців важливіше
У виборі між свободою та безпекою українці залишаються розділеними майже навпіл.
Максимальну свободу обирають 20,6%, а більше свободи - 27,4%.
Тобто сукупно на боці свободи - 48,0% опитаних.
Тим часом більше безпеки хочуть 27,2%, а максимальну безпеку - 13,3%.
Разом - 40,5% опитаних українців.
Не визначилися щодо цього питання 11,5% респондентів.
Скільки українців підтримують "європейські стандарти"
Правила видалення контенту, які відповідають європейським стандартам, підтримали б 24,2% опитаних.
Ще 31,9% опитаних українців відповіли "швидше так".
Тим часом проти цього виступають 27,2% респондентів:
- 16,3% - відповіли "швидше ні";
- 10,9% - відповіли просто "ні".
Не визначилися 16,7%.
"Сумарна підтримка знизилася з 67,2% у травні до 56,1%, тоді як частка противників за цей час зросла з 16,6% до 27,2%", - констатували в Active Group.
Директор компанії Active Group Олександр Позній зауважив, що українці сьогодні "фактично говорять державі: ми готові до більш жорсткої боротьби з небезпечним контентом, але не ціною власних прав і свобод".
"Це дуже важливий сигнал для законодавців. Дослідження показує, що суспільство підтримує європейський підхід до регулювання цифрового середовища, однак очікує максимальної прозорості рішень і незалежного контролю за їх виконанням", - пояснив фахівець.
Отже, за його словами, "лише за таких умов механізми боротьби з незаконним чи терористичним контентом матимуть достатній рівень суспільної довіри".
Нагадаємо, раніше ми розповідали, що ЄС визнав алгоритми соцмереж загрозою для дітей.
Крім того, ми пояснювали, як в Україні змінюють правила для домашнього інтернету.
Читайте також, як РФ створила ШІ-фейк про "розгром" Збройних сил України під Лиманом.