Мовний закон у мережі: чому тарологам, коучам і б'юті-блогерам час перейти на українську
Інтернет-простір - не "сіра зона" для закону. Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська пояснила, на що найчастіше скаржаться українці та як ФОПам працювати у мережі без порушень.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію мовного омбудсмена у Facebook.
Головне:
- Реальна статистика: кожне четверте звернення до мовного омбудсмена стосується того, що українці бачать на екранах своїх комп'ютерів або смартфонів.
- Послуги "під прицілом": вимоги мовного закону поширюються не лише на офіційні сайти, але й на інші популярні "майданчики" та соцмережі.
- Стандарти у мережі: власники бізнесу можуть забувати про чіткі правила щодо мовної версії сайтів "за замовчуванням".
- Захист покупців: приховування даних про продавця є не лише порушенням, але й небезпекою для клієнта.
- Вимоги до підприємців: популярні блогери та вузькі спеціалісти, які працюють як ФОП, не можуть ігнорувати державну мову у своїх профілях.
На що найбільше скаржаться українці
За словами Івановської, питання дотримання вимог мовного законодавства в сфері інтернету - залишається одним з найчутливіших.
Зазначається, що переважна більшість скарг (які надходять на адресу Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови) стосується порушень у сфері інтернет-представництв суб'єктів господарювання:
- веб-сайтів;
- сторінок у соціальних мережах;
- YouTube-каналів;
- Viber;
- Telegram-каналів;
- мобільних застосунків тощо.
Так, люди скаржаться:
- на відсутність україномовних версій сайтів;
- на некоректну роботу україномовних версій сайтів;
- на ведення сторінок у соціальних мережах російською мовою (Instagram, Facebook, Telegram, TikTok, YouTube);
- на автоматичне завантаження російськомовного контенту замість українськомовного.
"Станом на 10 березня 2026 року до Секретаріату Уповноваженого надійшло 130 звернень щодо порушень у сфері функціонування веб-сайтів та інтернет-представництв (що складає 28% від загальної кількості звернень за поточний рік)", - поділилась Івановська.
Мова обслуговування в інтернеті за законом
Відповідно до статті 30 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова.
Це стосується діяльності всіх суб'єктів господарювання, які обслуговують споживачів, а також реалізують товари чи послуги за допомогою інтернет-ресурсів (у мережі):
- підприємств, установ та організацій всіх форм власності;
- фізичних осіб-підприємців (ФОПів);
- інших суб'єктів господарювання, які обслуговують споживачів та надають інформацію про товари (послуги) - у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги.
"Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами", - додала Івановська.
Як бізнесу працювати в мережі без порушень
Стаття 27 закону чітко регламентує діяльність суб'єктів господарювання, які зареєстровані в Україні або реалізують тут товари та послуги:
- інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти і веб-сторінки у соціальних мережах) виконуються державною мовою;
- мобільні застосунки - повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою.
Версії інтернет-представництв іншими мовами допускаються, але вони не можуть мати більше інформації (за обсягом чи змістом), ніж українськомовна версія.
Важливо також, що версія інтернет-представництва державною мовою повинна завантажуватись за замовчуванням - для користувачів в Україні.
"Це стосується в тому числі іноземних суб'єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва тощо", - зауважила Івановська.
Як мають бути захищені права споживачів
Виходячи з норм закону, всі компанії, які працюють для українців у мережі - реалізують будь-яку продукцію (вироби, товари) або надають послуги (здійснюють роботи, надають обслуговування чи послуги) - повинні в обов'язковому порядку виконувати українською мовою свої інтернет-представництва:
- сторінки або канали у соціальних мережах;
- інтернет-магазини;
- інтернет-каталоги тощо.
Крім того, всі суб'єкти господарювання повинні забезпечити належне інформування споживачів про себе.
Йдеться, зокрема, про розмішення достовірних відомостей:
- назви або ПІБ фізичної особи-підприємця;
- контактних даних;
- місцезнаходження тощо.
"Наявність такої інформації є важливою умовою прозорої та законної торгівлі", - наголосила Івановська.
Тим часом її відсутність:
- може свідчити про можливе порушення законодавства;
- ускладнює ідентифікацію продавця;
- підвищує ризики для споживача (зокрема отримання товару або послуги неналежної якості чи неможливість захисту своїх прав).
Обов'язки блогерів і приватних майстрів у мережі
Уповноважена із захисту державної мови зауважила, що вимоги законодавства щодо обслуговування клієнтів українською стосуються всіх ФОПів, які пропонують певні товари чи послуги у мережі (навіть через власні соціальні мережі):
- блогерів;
- психологів;
- тренерів (коучів);
- маркетологів;
- стилістів;
- тарологів;
- астрологів;
- майстрів б'юті-сфери;
- фотографів;
- дизайнерів тощо.
Куди звертатись у разі порушень мовних прав
Насамкінець українцям нагадали, що повідомити про порушення мовного закону можна оформивши відповідну скаргу до Уповноваженого із захисту державної мови:
- або через спеціальну електронну форму;
- або надіславши листа онлайн на: lyst@mova-ombudsman.gov.ua;
- або надіславши листа на поштову адресу: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик 34.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що в Україні взялись за створення механізму, який дозволить вилучити з обігу видавничу продукцію країни-агресора, та розповідали, про які книжки йдеться - чи зникне література російською зовсім.
Тим часом Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська запропонувала скасувати "особливий статус російської" в Україні та пояснила, чи можливо заборонити російськомовні версії сайтів.
Читайте також, чому блокування соціальних мереж (зокрема Telegram) може бути корисним для дітей і підлітків.