Українські полярники поділились кадрами рідкісних перламутрових хмар, помічених у зимовому небі над Антарктикою.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію прес-служби Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ) у Facebook.
Головне:
У НАНЦ розповіли, що зимове небо в Антарктиці "показало" українським полярникам справжню красу - так звані перламутрові хмари.
Наголошується, що це - унікальне явище, яке "навіть за рік в експедиції не завжди побачиш".
"Чому так? Бо для їхнього формування потрібні кілька умов", - пояснили українцям.
Уточнюється, що перламутрові хмари - улюблене атмосферне явище очільниці нинішньої 31-ї експедиції Анжеліки Ганчук.
"Тож не дивно, що полярниця обрала їх одним із елементів офіційного шеврона команди", - зауважили в НАНЦ.
Ганчук також повідомила, що "з погляду процесів в атмосфері - це унікальне явище".
"Але і просто для нашого людського ока - щось магічне. Коли таке спостерігаєш, то ніби торкаєшся чогось, що здавалося неможливим", - визнала спеціаліст.
Тим часом у НАНЦ зауважили, що саме очільниця експедиції "зробила чудові фото перламутрових хмар", якими тепер можна ділитись з іншими.
Українцям розповіли, що більшість хмар, які люди спостерігають на небі, "живуть" у тропосфері.
Йдеться про нижній вологий шар атмосфери, який є "кухнею" для більшості погодних явищ.
Але перламутрові хмари формуються в наступному шарі - стратосфері (на висотах 15-30 км).
Там уже, переважно, сухо.
Згідно з інформацією НАНЦ, в цілому можна виокремити три основні умови, за яких формуються перламутрові хмари (в цьому й полягає їх унікальність).
Умова перша - до стратосфери має потрапити потік вологого повітря.
"Його туди "закидають" сильні тропосферні циклони або гірські хвилі - коли потік натикається на високий гірський хребет, "йде" вгору, огинає його та "падає" вниз", - пояснили фахівці.
Уточнюється, що "у цей час верхівка хвилі опиняється в стратосфері".
Умова друга - дуже низькі температури (-50°С і нижче), які "швидко перетворюють вологу на кристалики льоду чи найдрібніші крапельки переохолодженої води".
Цьому "допомагають" також сильні вітри.
Коли ж волога вже потрапила в стратосферу й перетворилася на мільйони часточок льоду, їх ще треба "розфарбувати".
Отже, умова третя - сонце.
Його промені відбиваються від кристаликів так, що виникає оптичний ефект іризації.
"Але є нюанс: щоб підсвічувати хмари різними кольорами, сонце має перебувати на кілька градусів нижче горизонта. Тобто сходити чи заходити", - констатували в НАНЦ.
Уточнюється, що вдень (на тлі розсіяного світла), переливи майже не видно, оскільки стратосферні хмари - дуже тонкі.
Нагадаємо, раніше полярники показали унікальний "столовий" айсберг і поділились кадрами неймовірного оптичного явища, схожого на "обручку з трьома сонцями".
Тим часом ми розповідали, як минає день українського полярника.
Читайте також, що вивчають і досліджують українські науковці в Антарктиці в цілому.