Як змусити "малозабезпеченого" платити справедливі аліменти: пояснення юриста
Офіційна "мінімалка" чи безробіття колишнього чоловіка - поширена схема уникнення виплат (аліментів) після розлучення. Проте закон у цьому питанні вже давно на боці дитини.
Про це розповіла у коментарі РБК-Україна юрист ЮК "Приходько та партнери" Анна Салієнко.
Головне:
- Рішення проблеми: офіційна мінімальна зарплата чи безробіття при реальних статках - поширена ситуація, вирішити яку можна через звернення до суду для стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.
- Закон на боці дитини: суд зобов'язаний враховувати не лише задекларований дохід, а й майно, корпоративні права та витрати платника, які перевищують його офіційні заробітки.
- Тягар доказування: достатньо довести в суді дорогі покупки чи спосіб життя, що не відповідають "мінімалці", після чого саме платник має доводити походження своїх коштів.
- Винятки: разові надходження від продажу майна, спадщина чи подарунки не вважаються регулярним доходом, з якого розраховуються аліменти.
- Гарантії: навіть за відсутності офіційного доходу розмір виплат не може бути меншим за гарантований мінімум, а заборгованість накопичується виходячи із середньої зарплати по регіону.
Як отримати законні аліменти від "малозабезпеченого"
В Україні трапляються ситуації, коли після розлучення колишній чоловік офіційно отримує мінімальну зарплату або ж вважається безробітним, але купує при цьому нові авто, нерухомість тощо.
"Це, мабуть, одна з найпоширеніших ситуації в нашій практиці", - визнала юрист.
Вона зауважила, що "формула" тут така: "якщо стягувати аліменти у частці (відсотку) від доходу (стаття 183 Сімейного кодексу), то з офіційної мінімальної зарплати особа отримує дуже малі кошти".
"Тому єдиний варіант - це подавати на аліменти у твердій грошовій сумі (стаття 184 СК). Або якщо вже є рішення суду про стягнення аліментів у часті від доходу - змінювати спосіб такого стягнення. Це також можливо через суд", - повідомила Салієнко.
Тут, за її словами, "головне розуміти, що закон вже давно на боці дитини".
Так, стаття 182 Сімейного кодексу України прямо зобов'язує суд враховувати при визначенні розміру аліментів:
- не тільки задекларований дохід;
- але й наявність у платника майна та майнових прав - рухомого й нерухомого майна, грошових коштів, корпоративних прав;
- а також доведені стягувачем витрати платника, зокрема на придбання нерухомого чи рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний прожитковий мінімум для працездатної особи (якщо платник не довів джерело походження коштів).
"Ключова норма для нашої ситуації - частина 3 статті 182 СК: "Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником не доведено джерело походження коштів", - констатувала експерт.
Тобто простими словами: "щоб домогтися справедливих аліментів, не обов'язково "доводити" саме прихований дохід".
"Достатньо довести, що спосіб життя і витрати особи - нове авто, куплена нерухомість, дорогі поїздки - не співвідносяться із задекларованим доходом особи. Після цього тягар доказування походження коштів лягає вже на платника", - пояснила Салієнко.
Що використовують для доведення реального статку
Юрист розповіла, що для доведення реального статку зазвичай використовують:
- витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
- дані про зареєстровані транспортні засоби;
- відомості про придбане майно;
- банківські виписки (їх можна витребувати через суд);
- іноді - навіть публічну активність у соцмережах.
"Суд оцінює докази в сукупності", - наголосила спеціаліст.
Які гроші доходом "для аліментів" не вважаються
Водночас Салієнко зауважила, що "варто врахувати й межі цього підходу".
"Верховний Суд виходить із того, що не будь-яке надходження грошей є доходом, з якого рахують аліменти", - пояснила вона.
Тобто "якщо йдеться про разову операцію (наприклад, у людини був автомобіль чи квартира, які вона продала), то самі по собі отримані від продажу кошти доходом не стають. Адже це - не регулярний заробіток, а "обмін" одного майна на гроші".
"Те саме стосується успадкованого чи подарованого майна", - додала юрист.
Про які ще обставини важливо пам'ятати
Насамкінець Салієнко нагадала про "ще дві важливі обставини".
"Перше - незалежно від "мінімалки", розмір аліментів не може бути меншим за 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку (мінімальний гарантований), а рекомендований орієнтир - повний прожитковий мінімум", - повідомила експерт.
Друга обставина, за її словами, стосується "безробітних" боржників.
"Якщо платник взагалі "безробітний" і накопичує борг, заборгованість за аліментами рахується виходячи із середньої заробітної плати для відповідної місцевості, а не з нуля", - пояснила юрист.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як домогтися виплати аліментів, якщо боржник перебуває за кордоном.
Крім того, ми пояснювали, як посилюють правила для боржників в Україні.
Читайте також, як оформити тимчасову допомогу на дитину, якщо батьки не платять аліменти.
Важливо: Цей матеріал має виключно ознайомчий характер і не є юридичною консультацією. РБК-Україна не несе відповідальності за дії, вчинені на основі цієї інформації. У разі потреби в правовій допомозі або тлумаченні законодавства рекомендуємо звернутися до кваліфікованого юриста.