Через брак авіаносців США не можуть стримати Китай та Іран, - Forbes

Вперше за понад 20 років одразу три авіаносні ударні групи США діють у зоні відповідальності Центрального командування (CENTCOM) біля Ірану. Вашингтон пішов на такий крок, щоб створити найбільше угруповання сил у регіоні з часів вторгнення в Ірак у 2003 році.

Наразі місії виконують:

• USS Abraham Lincoln (CVN-72);
• USS Gerald R. Ford (CVN-78);
• USS George H.W. Bush (CVN-77).

Останній прибув до регіону в обхід Африки. Командування вирішило не ризикувати кораблем у протоці Баб-ель-Мандеб, яка стала надто небезпечною через атаки бойовиків. Поки два гіганти підтримували операцію "Епічна лють" проти Ірану, американські позиції в інших частинах світу залишилися без прикриття.

Рекорди виживання: авіаносець Gerald R. Ford

Найсучасніший авіаносець світу встановлює історичні антирекорди. USS Gerald R. Ford повертається на базу в Норфолку після найдовшого розгортання з часів війни у В'єтнамі. Станом на 1 травня корабель перебуває в морі вже 311 днів, що негативно впливає на технічний стан корабля та психологічний стан матросів, які не ступали на берег майже рік.

Цей показник може перевершити рекорд 1972 року, встановлений авіаносцем USS Midway. Проблема в тому, що повноцінної заміни йому немає. Атомний суперавіаносець USS Theodore Roosevelt (CVN-71) лише готується до виходу, і його шлях до Близького Сходу займе місяці.

Тихий океан без захисту

Зосередження сил біля Ірану призвело до того, що США фактично втратили авіаносну присутність у західній частині Тихого океану. Це відбувається саме тоді, коли Китай активно нарощує потужність.

Пекін уже експлуатує три авіаносці й завершує будівництво четвертого. Поки американські кораблі зношуються в далеких походах, КНР посилює домінування біля своїх берегів. Брак авіаносців робить США вразливими на двох фронтах одночасно.

"Ураження стаціонарних баз дронами та ракетами - це лише математична задача, тоді як здатність авіаносців рухатися - це величезна перевага", - пояснює морський історик Роберт Фарлі.

Чому гроші не розв'язують проблему

Рішення здається простим - побудувати нові кораблі. Проте навіть оборонний бюджет у 1,5 трильйона доларів, запропонований адміністрацією Трампа, не виправить ситуацію швидко.

Ось чому будівництво авіаносців - це логістичне пекло:

1. Ціна: один корабель класу Ford коштує 13,3 мільярда доларів.
2. Затримки: програма Gerald R. Ford перевищила графік на роки та коштувала понад 37 мільярдів доларів інвестицій.
3. Модернізація: нові суперавіаносці потребують складного оновлення для роботи з винищувачами F-35C.

Корабельні не справляються

Проблема не лише в кількості кораблів, а в промисловій базі, адже американські корабельні перевантажені. Наразі ціла низка авіаносців "прикута" до портів через ремонти та технічне обслуговування.

Ситуація з флотом США на день сьогоднішній:

• USS Carl Vinson - проходить обслуговування в Сан-Дієго;
• USS George Washington - повернеться в стрій не раніше початку 2027 року;
• USS John C. Stennis - на капітальному ремонті середини терміну служби;
• USS Ronald Reagan - перебуває в сухому доці;
• USS Harry S. Truman - готується до модернізації та вийде в море лише наприкінці десятиліття.

Швидка ротація створює нове коло проблем - чим довше корабель у морі, тим довше він потім стоятиме в ремонті. Короткострокові рішення лише відкладають неминучу кризу, яка загрожує глобальному лідерству США на морі, підсумовується у матеріалі.