Російсько-білоруська "калійна" криза, яка ще нещодавно загрожувала вилитися у глибокий і тривалий спад світового ринку калійних добрив, судячи з останніх неофіційних відомостей, близька до завершення.
Російсько-білоруська "калійна" криза, яка ще нещодавно загрожувала вилитися у глибокий і тривалий спад світового ринку калійних добрив, судячи з останніх неофіційних відомостей, близька до завершення.
Цього тижня західні ЗМІ повідомили, що велика частка акцій російського виробника "Уралкалій" у розмірі до 35% (включаючи 22-відсотковий пакет Сулеймана Керімова), швидше за все, буде продана комусь із заможних російських бізнесменів зі схвалення Кремля.
Відхід Керімова, оголошеного Білоруссю в розшук у кримінальній справі, цілком влаштує Президента республіки Олександра Лукашенка і, як припускають "у самих верхівках", дозволить найбільшим калійним виробникам Росії та Білорусі - "Уралкалію" і "Білоруськалію" - заново налагодити спільну торгівлю за кордон. На світовий калійний ринок повернеться стабільність, що останніми роками асоціювалася з мирним співіснуванням двох гравців - північноамериканського картелю Canpotex і російсько-білоруського консорціуму БКК.
Отже, розв'язка конфлікту, що коштував свободи главі "Уралкалія" Владиславу Баумгертнеру, настане лише після того, як Керімов домовиться про продаж частки в компанії інвесторові, який отримає неофіційне благословення на операцію з боку Кремля і Мінська. Головною інтригою залишається питання про покупця цього дорогого і, як з'ясувалося, досить ризикованого активу. Ринкова вартість 21,75% акцій "Уралкалія", що належать зареєстрованому у Швейцарії Фонду Сулеймана Керімова, оцінюється у 3,3 млрд дол. (виходячи із ціни паперів "Уралкалія" на закритті торгів у Лондоні 3 жовтня). Однак, за даними західних мас-медіа, бізнесмен хоче продати пакет хоча б на 1 млрд дол. дорожче "ринку" і на менше не готовий.
За останній місяць у публікаціях ЗМІ утворився значний список потенційних претендентів на частку в "Уралкалії", хоча жодна із цих фігур або компаній офіційно не підтверджувала факт переговорів. Хто ж може стати потенційними покупцями, від яких залежить результат "калійної" війни і доля Баумгертнера, котрий продовжує перебувати в Мінську під вартою?
"Банкір Путіна"
7 вересня відомий адвокат Олександр Добровінський повідомив у Facebook з посиланням на "дуже серйозне джерело", що Керімов продав пакет акцій "Уралкалія" якомусь банкіру з Петербурга - ймовірно, Володимиру Когану.
50-річний Коган - колишній банкір: у 2005 р. разом з партнером Давидом Трактовенком продав 75% петербурзького Промислово-будівельного банку групі ВТБ за 577 млн дол. З липня по грудень 2012 р. очолював Федеральне агентство з будівництва і ЖКГ (Держбуд). Є бенефіціаром краснодарської компанії "НєфтєГазІндустрія", основний актив якої - Афіпський НПЗ з потужністю переробки у 5,25 млн тонн нафти на рік. Вважається близьким знайомим Президента Володимира Путіна (американський журнал Businessweek у 2000 р. називав його банкіром Путіна).
13 вересня Добровінський "підтвердив", що покупцем частки Керімова в "Уралкалії" є Коган, зазначивши, що Білорусь повністю задоволена таким поворотом і готова відпустити Баумгертнера на волю протягом декількох тижнів. Російські ділові ЗМІ повідомили, що операція оцінена у 3,7 млрд дол., притому що особисті статки Когана оцінюються "лише" в 950 млн дол. (за версією Forbes). Представники Керімова спростували інформацію про факт продажу частки в "Уралкалії" Когану, а пізніше у ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що угода виявилася під питанням через труднощі "нефінансового" характеру.
Політик-бізнесмен
Новина про те, що власник групи "ОНЕКСІМ", кандидат на президентських виборах 2012 р. і лідер партії "Громадянська платформа" Михайло Прохоров претендує на частку в "Уралкалії", була поширена американськими діловими ЗМІ 25 вересня. В ОНЕКСІМі передбачувано відмовилися коментувати ці повідомлення.
На думку аналітиків, Прохоров - єдиний зі списку претендентів на частку в "Уралкалії", у кого вистачає власних коштів на купівлю активу. У березні 2013 р. журнал Forbes оцінював "кеш" політика-бізнесмена приблизно у 8 млрд дол., враховуючи 3,6 млрд дол., які він виручив на той момент від продажу частки в золотодобувній Polyus Gold.
Втім, близькі до "Уралкалію" джерела стверджують, що питання грошей у потенційній угоді має другорядне значення: державні банківські гіганти, такі як Сбєрбанк і ВТБ, не відмовляться допомогти із фінансуванням будь-якому з покупців, лише б він влаштовував Кремль, та й західні банки з радістю дадуть у борг на покупку активу.
"Будгазмонтаж" і "Міндобрива"
Ще одним реальним претендентом на частку в "Уралкалії" видається мільярдер, основний власник компанії "Будгазмонтаж" ("Стройгазмонтаж"), що спеціалізується на будівництві магістральних трубопроводів та інших нафтогазових об'єктів, Аркадій Ротенберг, якого ЗМІ часто представляють як друга Путіна та його колишнього спаринг-партнера із дзюдо.
На користь Ротенберга, крім хороших відносин із Президентом Росії, говорить наявний досвід на агрохімічному ринку: у 2011 р. структури бізнесмена придбали 79,4% акцій россошанських "Міндобрив" - одного з останніх великих незалежних виробників добрив у Росії.
Колишні партнери
Основний власник АФК "Система" Володимир Євтушенков і господар "Русснєфті" Михайло Гуцерієв, за даними британських ЗМІ, претендують на спільний викуп не менше чверті акцій "Уралкалія". Євтушенков і Гуцерієв - колишні партнери по "Русснєфті": буквально кілька місяців тому АФК "Система" продала структурам Гуцерієва 49% акцій заснованої ним компанії. Відомо, що саме Євтушенков "з доброї волі" допоміг засновнику "Русснєфті" у 2010 р. повернутися до Росії з Лондона, куди той був змушений виїхати через проблеми з податковими органами, що викликали стійкі асоціації зі справою ЮКОСу.
Тим часом, обидва бізнесмени особисто спростували повідомлення про інтерес до "Уралкалія". "Були б гроші - я б купив. На даний момент актив не цікавить", - сказав журналістам Гуцерієв. "Я теж все це читаю. Нічого за всім цим не стоїть", - заявив своєю чергою Євтушенков у відповідь на прохання Reuters прокоментувати чутки, пов'язані з "Уралкалієм".
Піднебесний фонд
Дочірня структура китайського суверенного фонду China Investment Corporation (CIC) минулого місяця придбала 12,5% акцій "Уралкалія", конвертувавши облігації, випущені на її користь у листопаді 2012 р. компанією Wadge Holdings Limited, підконтрольною акціонерам "Уралкалія". Ця угода породила спекуляції про те, що CIC може претендувати на викуп більшого пакета акцій російської компанії, яка традиційно поставляє хлористий калій до Китаю залізницею.
За неофіційними даними, китайці справді запропонували збільшити свою частку в "Уралкалії" до 25%, однак наштовхнулися на відмову російської влади. І це не дивно, враховуючи, що мова йде про стратегічний актив, а Китай є найбільшим споживачем калійних добрив. Суверенний фонд CIC, чиї активи оцінюються в 575 млрд дол., а річний чистий прибуток перевищує 77 млрд дол., вже отримав можливість висунути свого представника до ради директорів "Уралкалія". Подальше збільшення впливу фонду ускладнило б нормалізацію російсько-білоруських відносин у калійній галузі, оскільки Китаю вигідний розрив партнерства "Уралкалія" і "Білоруськалія", що вже спровокував зниження цін на їх продукцію.
Інші інвестори
Акціями "Уралкалія" цікавляться зарубіжні інвестфонди, повідомив наприкінці вересня перший віце-прем'єр уряду РФ Ігор Шувалов. "Минулого тижня приїжджали люди із грошима, люди, які керують великими фондами і великими сумами, і вони сказали, що такого роду актив для них є цікавим", - заінтригував журналістів Шувалов.
У числі можливих претендентів на частку в "Уралкалії" також називалася держкомпанія "Роснєфть", яка нещодавно поглинула одну з найбільших приватних нафтових компаній Росії ТНК-BP, проте президент "Роснєфті" Ігор Сечін спростував таку можливість. Шувалов висловив сумнів у доцільності входження держави в капітал "Уралкалія". "У цій ситуації російському уряду на себе ризик брати немає жодного сенсу", - резюмував віце-прем'єр.
Нагадаємо, чистий прибуток "Уралкалія" в I півріччі 2013 р. скоротився на 53% - до 397 млн дол. Як повідомлялося раніше, Білорусь не буде знижувати ціни на калій, оскільки "будь-яке зниження - це збитки".
Слід зауважити, що конфлікт між найбільшими світовими виробниками калію "Уралкалієм" і "Білоруськалієм", що вийшов на міждержавний рівень з арештом у Мінську глави російської компанії Владислава Баумгертнера, привернув увагу до світової калійної галузі, яка до недавнього часу залишалася у сфері інтересів обмеженого числа ринкових гравців і вузькоспеціалізованих галузевих експертів.
Як повідомлялося, ціни на калійні добрива у 2014 р. диктуватиме найбільший споживач агрохімії - Китай, який зможе збити цінову планку до рівня близько 300 дол. за тонну або навіть нижче в торзі з російським виробником "Уралкалієм" за умови нового контракту.
За прогнозом Міжнародної асоціації виробників добрив (IFA), надлишок калію на світовому ринку до 2016 р. складе 40%.