Заборона приватизації житла в Україні: коли запрацюють зміни й для кого зроблять виняток

Чому приватизувати житло, отримане від держави, забороняють

Нардеп нагадала, що Верховна Рада схвалила законопроект, який передбачає, зокрема і скасування можливості приватизувати державне житло, 13 січня 2026 року.

Він має назву "Про основні засади житлової політики" та має на меті:

• старт житлової реформи;
• створення ефективної житлової політики.

Одна з його норм, за словами Шуляк, передбачає саме скасування можливості приватизувати житло, яке громадяни отримували від держави.

Вона пояснила, що така міра необхідна для створення державного житлового фонду, власником якого є безпосередньо держава та муніципалітети.

"Нам вдалося скасувати діючий Житловий кодекс як той, що був вже багато років неефективним. Оскільки створювався ще у 80-тих роках минулого століття за умов планової, а не ринкової економіки", - зауважила народний обранець.

Вона додала, що "житло, яке тоді видавала держава громадянам (які стояли у черзі на поліпшення житлових умов), продовжувало залишатися у державній, або комунальній власності".

Тому "у держави був на балансі досить значний житловий фонд".

"Однак внаслідок приватизації - тобто передачі державного житла у приватну власність громадянам, які безстроково проживали в ньому на підставі ордерів, державний житловий фонд було майже повністю спустошено", - констатувала політик.

Коли й для кого саме вступить в силу така заборона

Шуляк повідомила, що заборона приватизації житла, отриманого від держави, вступить у силу через рік після завершення воєнного стану.

При цьому громадянам, які вже приватизували свої квартири, не потрібно узаконювати право власності знову.

Нардеп нагадала, що основна хвиля приватизації відбувалася у 90-тих роках. Тоді житло, яке люди отримували від держави у порядку черги (як громадяни, що потребують поліпшення житлових умов), переходило до них у приватну власність.

"І це право - недоторкане", - наголосила Шуляк.

Водночас вона зауважила, що з огляду на таку ситуацію сьогодні у людей виникає плутанина - через нерозуміння суті приватизації та призначення державного й комунального житла.

Згідно з інформацією політика, не потрібно, наприклад, приватизовувати житло, яке належить людям на підставі:

• угоди купівлі-продажу;
• отримання у спадок;
• дарування.

Тобто приватизація стосується виключно об'єктів, які перебували у державній і комунальній власності.

"Зараз ми бачимо спекуляції на кшталт "все житло потрібно терміново приватизувати, інакше держава його у вас забере". Це повний нонсенс, оскільки приватизація потрібна виключно тоді, коли ви не купували житло, а отримали його від держави раніше", - констатувала Шуляк.

Вона підтвердила, що "приватизовувати житло, яке належить вам на основі угоди купівлі-продажу, або дарування, або отримане у спадок, або вже давно приватизоване, не потрібно".

"Воно і так ваше. Приватизація можлива виключно для житла, отриманого від держави на підставі ордеру", - наголосила Шуляк.

Чим важливе формування державного житлового фонду

За словами нардепа, "формування державного та комунальних житлових фондів є обов'язковою передумовою створення ефективної житлової політики".

"Оскільки не маючи на балансі житла, держава не зможе надавати його тим, хто потребує поліпшення житлових умов, але не має можливості його придбати навіть на пільгових умовах", - пояснила народний депутат.

Вона додала, що йдеться про житло, яке можна буде:

• або брати у держави у тимчасову соціальну оренду;
• або отримати по роботі як службове (але також в тимчасову оренду).

Шуляк повідомила також, що через те, що житловий фонд було спустошено внаслідок приватизації 90-тих, громадяни, які досі десятиліттями стоять у квартирних чергах, не можуть отримати обіцяне житло.

"Його немає з чого видавати. І ті кілька сотень квартир, що видаються з року в рік, одразу приватизуються. Що ще більше обмежує можливості держави надавати його надалі", - зауважила фахівець.

Чи зобов'язана держава забезпечувати громадян житлом

За словами Шуляк, інший розповсюджений міф, який "виник внаслідок приватизації 90-тих років", полягає в тому, буцімто "держава зобов'язана надати у власність житло кожному своєму громадянину".

"Але це не так. Навіть у ЄС діють інші алгоритми", - повідомила нардеп.

Вона пояснила, що там "замість роздачі квартир у власність як універсальної гарантії держави", забезпечено доступ до житла через:

• соціальне доступне житло (переважно орендне);
• житлові допомоги;
• субсидії;
• регулювання ринку оренди;
• підтримку будівництва та інші інструменти.

"Всі вони закладені у нове українське житлове законодавство - закон №4751-IХ, остаточно ухвалений у січні цього року і вже підписаний президентом", - наголосила Шуляк.

Чи можуть українці приватизувати житло зараз

Нардеп визнала, що жодна заборона такого плану не повинна відбуватися раптово та неочікувано.

Саме тому в ухваленому законопроекті чітко прописано, що можливість приватизації скасують не одномоментно.

Отже, всі, хто хоче приватизувати житло від держави (яке з тих чи інших причини ще не було приватизоване), спокійно можуть зробити це зараз. Адже заборона приватизації вступить в силу тільки через рік після завершення воєнного стану.

"Хочете приватизувати - будь-ласка, приватизовуйте. Наразі ніхто у цьому праві не обмежений. Це право гарантоване законом. Для того, щоб приватизувати житло, є ще вдосталь часу, щоб встигнути. Власне, заради цього норму щодо відстрочки скасування приватизації ми і прописали у цьому законі", - наголосила Шуляк.

Водночас вона зауважила, що "зараз майже ніхто не живе у квартирах, наданих державою, і не приватизованих".

"Можливо, поодинокі випадки є. Але мені складно уявити родину, яка відстояла 20 років у черзі, отримала квартиру на підставі ордеру та не оформила право власності на неї через приватизацію", - поділилась народний обранець.

Саме тому, за її словами, "у цьому сегменті заборона приватизації майже не відчується" (оскільки "все, що можна було приватизувати, вже давно приватизовано").

"Про жодну необхідність повторно щось приватизовувати не йдеться - приватизація житла це раз і назавжди", - додала спеціаліст.

Хто з громадян відчує зміни більше за інших

Шуляк розповіла, що заборона приватизації відчуватиметься більш суттєво у сегменті службового житла.

"Оскільки такі квартири сьогодні продовжують активно отримувати й активно приватизовувати", - пояснила вона.

Нардеп наголосила, що зараз приватизація службового житла є одним з інструментів роздержавлення. Адже внаслідок цього громадяни, які по службі можуть претендувати на житло, не мають жодних шансів його отримати.

Йдеться, наприклад, про лікарів або вчителів, які їдуть працювати "не поблизу місця свого проживання".

Не рідкість, пояснила Шуляк, коли люди відмовляються від такої роботи, оскільки там, де знаходиться робоче місце, немає де жити.

"Натомість ті, у кого немає гострої житлової потреби, у зв'язку з трудовими обов'язками службове житло отримують, переводять - так би мовити "розслужбовлюють" - у загальний житловий фонд і приватизовують", - додала нардеп.

Як приклад вона навела роздачу у власність службового житла в академії МВС, суддям, їхнім помічникам (які вже мають власну нерухомість, і не одну), або ж продаж отриманого від держави й приватизованого житла.

"Щоб виправити цю ситуацію, в межах нового житлового законодавства можливість приватизації житла від держави скасовано. Завдяки цьому службове житло почне виконувати свою первісну функцію - тимчасового житла за орендну плату", - пояснила Шуляк.

Хто продовжить отримувати житло від держави у власність

Насамкінець народний депутат повідомила, що виключенням з цього правила є чотири категорії громадян.

Вони й надалі продовжать отримувати житло від держави у власність.

Шуляк уточнила, що йдеться про:

• військовослужбовців та їх родини;
• представників Національної поліції;
• представників ДСНС;
• дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.