Від школи до кар'єри: чому епоха "гуманітаріїв" і "технарів" в Україні добігла кінця

Коли українці згадують про "гуманітаріїв" і "технарів"

У ДСЗ розповіли, що в Україні умовний розподіл на "гуманітарну" та "технічну" галузі користується особливою популярністю.

Причому він може стосуватись:

• і шкільних предметів;
• і університетських курсів;
• і робочих місць.

Яких стереотипів насправді краще уникати

Українцям повідомили, що в суспільному просторі надто часто з'являється:

• поняття "математичний склад розуму";
• уявлення про те, що така людина все життя "повинна брати інтеграли та працювати з адронним колайдером".

Така ж ситуація, за словами спеціалістів, склалась і з поняттям "гуманітарій".

Адже воно "приписується людям, які не знають алгебри і геометрії, але розуміються на творчості та літературі".

Яка помилка закрадається в таких твердженнях

У ДСЗ нагадали, що в цілому заведено вважати, буцімто:

• "гуманітарій" - це людина, яка вивчає суспільство, культуру, мови, історію чи мистецтво;
• "технар" - відповідно - людина з переважно логічним та аналітичним складом розуму, яка добре знається на точних чи природничих науках.

"І при такому узагальненні, закрадається перша логічна помилка", - наголосили у ДСЗ.

Йдеться про те, що за умови такого узагальнення:

• до першої групи відносять: учителів, журналістів, психологів чи перекладачів;
• до другої: інженерів, електриків та архітекторів.

"Проте не все так лінійно. Сучасні професії дедалі частіше поєднують компетентності, які традиційно вважали гуманітарними й технічними", - пояснили громадянам.

Як приклад наводиться професія дизайнера, який працює з творчими концепціями, але водночас використовує цифрові інструменти на кшталт CorelDRAW чи Photoshop.

"А керівник організації, що займається космічними дослідженнями, має розумітися не лише на людях і управлінні, а й на складних технологічних процесах", - додали у ДСЗ.

Отже, визначити їх як винятково "гуманітарія" чи "технаря" - вже не так просто.

Чому спеціальності й професії "ділити" не варто

У прес-службі ДСЗ зауважили, що існують професії, "які складно однозначно віднести до гуманітарних чи технічних".

Так, наприклад, менеджер, економіст або бухгалтер:

• працюють із цифрами та аналітикою;
• водночас постійно взаємодіють із людьми, приймають рішення та вирішують управлінські завдання.

Тим часом оператор, аніматор чи геймдизайнер:

• можуть здаватися гуманітарними професіями через свою творчу складову;
• але в роботі використовують спеціалізоване програмне забезпечення та потребують технічних і цифрових навичок.

Ще більше таких прикладів, за даними ДСЗ, серед професій "на перетині різних сфер":

• аналітик - поєднує роботу з даними та вміння їх пояснювати;
• картограф - поєднує географічні знання з цифровими технологіями;
• реставратор - поєднує розуміння історії та мистецтва з точними технологічними методами роботи.

"Тож межа між "гуманітарним" і "технічним" - дедалі більше умовна", - констатували у ДСЗ.

Що важливо у більшості сучасних професій

"Сьогодні поділ професій на "гуманітарні" та "технічні" дедалі менше відповідає реаліям ринку праці", - повідомили у ДСЗ.

Зазначається, що у багатьох сучасних професіях важливі:

• не лише знання з конкретної галузі;
• але й вміння поєднувати різні компетентності.

"Більшість професій потребують поєднання різних знань і навичок - від роботи з людьми та комунікації до цифрових інструментів й аналітики", - наголоили в ДСЗ

Саме тому обирати професію лише за принципом "математика чи гуманітарні науки" - вже недостатньо.

Як ДСЗ допомагає сьогодні українцям

Насамкінець у ДСЗ нагадали, що допомагають громадянам не просто визначитися із напрямом діяльності, який найбільше відповідає їх здібностям.

Служба зайнятості дозволяє також здобувати чи оновлювати свої навички:

• у центрах професійно-технічної освіти;
• за допомогою ваучерів на навчання;
• шляхом участі у різноманітних освітніх програмах.