В Україні запустили важливий "будівельний" експеримент: що зміниться й для кого

Про який експериментальний проєкт йдеться

Народний депутат розповіла, що 24 квітня уряд ухвалив постанову, яка дає старт важливому експериментальному проєкту.

"Щодо удосконалення процедури видачі документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", - пояснила Шуляк.

Вона уточнила, що постанова "Про реалізацію експериментального проекту щодо особливостей надання адміністративних послуг у сфері будівництва" розроблена:

• для підвищення ефективності надання адмінпослуг у сфері містобудування;
• для максимальної ефективності використання функціональних можливостей Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ).

Мета проєкту, за її словами, підвищити ефективність, доступність і прозорість ухвалення рішень під час надання адміністративних послуг у сфері містобудування засобами ЄДЕССБ.

Що саме та для кого тепер зміниться

Шуляк повідомила, що в цілому йдеться про експериментальне запровадження альтернативного підходу до адмінпослуг у будівництві.

Так, замовники будівництва об'єктів на підставі будівельного паспорта, а також будівель із класом наслідків СС1 та СС2 зможуть самі обирати, куди подавати документи:

• або до місцевих органів Держархбудконтролю (Державного архітектурно-будівельного контролю) - якщо такі наявні;
• або до ДІАМ (Державної інспекції архітектури та містобудування України).

Нардеп уточнила, що йдеться, зокрема:

• про подання повідомлення про початок будівництва;
• про отримання необхідних дозволів;
• про введення об'єктів в експлуатацію тощо.

"По суті замовникам дозволили обирати, до кого звертатися за дозволом на будівництво об'єктів СС1 та СС2 та введенням їх в експлуатацію - місцевих ДАБК чи ДІАМ", - констатувала Шуляк.

Вона нагадала водночас, що така модель не є новою, адже раніше вже пропонувалася в законопроєкті №5655 про містобудівну реформу.

Чим важливий цей експериментальний проєкт

Шуляк повідомила, що сфера державного архібудконтролю впродовж багатьох років характеризувалась непрозорими, забюрократизованим та неефективними механізмами надання адміністративних послуг у сфері будівництва.

Саме тому в березні 2020 року було розпочато широку реформу органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (зокрема й утворено нову структуру - Державну інспекцію архітектури та містобудування України або ДІАМ).

Нардепка наголосила, що за період її роботи стало очевидно - нова структура функціонує прозоро та ефективно:

• розгляд заяв на отримання дозволів на здійснення будівельних робіт здійснюється максимально оперативно;
• налагоджено належну комунікацію із замовниками будівництва (які отримують повну інформацію про хід розгляду їхніх заяв, наявні у них недоліки та шляхи їх усунення).

Водночас в умовах необхідності відбудови територій, які постраждали внаслідок збройної агресії РФ, "є необхідність посилити дерегуляцію сфери містобудування".

"Цей експеримент важливий насамперед тим, що дає замовнику більше вибору, а самій системі - більше прозорості, конкуренції й цифрової передбачуваності", - пояснила Шуляк.

При цьому дуже важливо, за її словами, "щоб за підсумками реалізації експерименту держава отримала чітке розуміння його ефективності".

"Тому звіт про результати його проведення Мінрозвитку спільно з ДІАМ подасть до Кабміну після завершення реалізації", - підсумувала очільниця комітету ВРУ.