Війна Росії проти України не зупинила транзит російського газу до Європи через українську ГТС. Після 2024 року, коли контракт на постачання закінчиться, Україна не підписуватиме з агресором нову угоду. За яких умов транзит газу з РФ може зберегтися і хто зацікавлений у цьому, – у матеріалі журналіста РБК-Україна Юрія Дощатова.
Під час підготовки матеріалу були використані публічні коментарі українських та європейських чиновників, ексклюзивна інформація від джерел РБК-Україна, коментарі ОГТСУ та експертів.
Зміст:
Контракт на транзит російського газу через Україну, підписаний наприкінці 2019 року НАК "Нафтогаз України" та "Газпромом", завершується 31 грудня поточного року. Термін його дії теоретично може бути продовжено. Однак Україна вже категорично заявила про неможливість такого варіанта.
"Ми, звичайно, не збираємося вести переговори з країною-агресором, щоб продовжувати (контракт - ред.) та ставити свої підписи під угодою", - заявив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль.
У Європі у продовженні транзитного контракту не зацікавлені. Єврокомісар з питань енергетики Кадрі Сімсон запевнила, що повернення до звичних відносин із Росією неможливе.
"Ми готувалися до завершення цього контракту протягом двох років, коли почалися маніпуляції на газовому ринку, і ми маємо альтернативні варіанти для забезпечення безпеки постачання", - заявила Сімсон.
Росія конкретних заяв не робила, але з коментарів Володимира Путіна зрозуміло, що там не проти продовжити постачання газу через Україну і після 2024 року – все залежитеме від європейських покупців. "Нехай самі вирішують (в ЄС – ред.), треба їм – нехай беруть (газ – ред.), не треба – ми обійдемося", – сказав він у лютому в одному з інтерв'ю.
Для продовження постачання російського газу через Україну насправді контракт із “Газпромом” зовсім не потрібен. За бажання будь-яка країна в Європі може просто викуповувати потужності української ГТС та оплачувати транзит безпосередньо Оператору ГТС. Єврокомісія не вводила заборону на імпорт російського природного газу, тож будь-яка компанія країн ЄС має право закуповувати газ у Росії.
НАК “Нафтогаз України” у цій схемі брати участь вже не буде, оскільки у 2019 році було проведено анбандлінг компанії та ОГТСУ отримав ліцензію оператора газотранспортної системи. Фактично саме оператор зараз є стороною у будь-яких транзитних операціях.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну кілька країн ЄС відмовилися від російського газу, зокрема Польща, Болгарія, країни Балтії, Німеччина. У ЄС оголосили про скорочення споживання газу і російського зокрема, але до 2027 року повністю припинити його закупівлю в РФ поки не готові.
“Ви бачили, що ми значно скоротили наш імпорт російського газу, а також нафти та вугілля за останні два роки, і ми готуємося до того, щоб він досягнув нуля у майбутньому. Ми не можемо сказати, як і коли це станеться, але ми готуємось”, - заявив нещодавно представник Єврокомісії Тім Макфі.
Минулого року частка російського газу в ЄС становила 15%, тоді як 2021 року цей показник був близько 45%. "Європа сьогодні стабільна, програма RePowerEU (план відмови від російського природного газу – ред.) протягом двох років принесла свої результати. Минулого року на російський газ припадало 15% загального обсягу від імпорту газу порівняно з 24% у 2022 році та 45% за рік до початку війни. Імпорт газу з Росії до ЄС знизився на 71% з 2021 року”, – заявила Кадрі Сімсон.
Серед країн, які зацікавлені закуповувати трубопровідний газ у РФ: Австрія, Словаччина, Чехія, Італія. Крім того, Угорщина, яка до жовтня 2021 року отримувала російський газ транзитом через Україну, а потім підписала новий контракт з постачанням "Турецьким потоком", також зацікавлена повернути колишній маршрут.
Офіційно в Угорщині заявляють, що постачання газу через Україну не потребують, але все-таки питання транзиту газу через Україну після 2024 року її цікавить, оскільки це дешевше, ніж постачання "Турецьким потоком". Ця тема була порушена під час візиту глави МЗС Угорщини Петера Сійярто до України в січні поточного року, повідомили джерела, знайомі зі змістом переговорів. "Угорська сторона торкалася питання транзиту", - сказав співрозмовник. Однак ця тема не набула розвитку в ході двосторонньої зустрічі.
Петер Сійярто під час візиту до України (фото: Getty Images)
Тему транзиту порушував і прем'єр Словаччини Роберт Фіцо під час свого візиту до України, до речі, також у січні. За підсумками зустрічі з українським прем'єром Денисом Шмигалем Фіцо навіть заявив, що питання про транзит мало не вирішене. "Виникла домовленість про те, що транзит російського газу через Україну, ймовірно, продовжиться, і це хороша новина", - сказав прем'єр Словаччини. Уряду України довелося уточнювати, що жодних обіцянок, а тим більше домовленостей, не було.
Але варіант для транзиту справді існує. "Для продовження транзиту можлива опція, коли словацька компанія сама орендує потужності української ГТС. У цьому випадку транзит газу може бути продовжений і після 2024 року. Але це поки що тільки припущення", - зазначив співрозмовник видання в уряді України.
Рівень актуальності теми продовження транзиту може навіть збільшитися, оскільки Австрія, Чехія, Угорщина та Словаччина нещодавно повідомили, що, можливо, будуть змушені збільшити імпорт російського газу через запровадження Німеччиною податку на постачання через її кордони.
В ОГТСУ не виключають, що запит на транзит з боку європейських покупців після 2024 року буде. "Якщо наші партнери (в ЄС - ред.) не встигнуть переформатувати свої джерела і будуть змушені звертатися до Росії ще й наступного року, то це буде їхнє рішення", - заявив глава компанії Дмитро Ліппа.
У цьому випадку, упевнений директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко, транзит можна буде організувати без контрактів – за європейськими правилами. “Просто ОГТСУ оголосить номінацію на транспортування газу від східного до західного кордону. Регулятор встановить тариф, прийдуть замовники та оформлять обсяги. Замовниками можуть бути будь-хто – австрійці, словаки або ще хтось”, – пояснив Харченко РБК-Україна.
Для транзиту після 2024 року НКРЕКУ має встановити новий тариф. За контрактного обсягу минулого року – 40 млрд кубометрів, тариф становив 2,66 долара за транспортування 1 тис. куб. м газу на 100 км.
Новий тариф на транзит має як мінімум покривати роботу всієї ГТС, не кажучи вже про прибуток оператора. Іншими словами, чим менше обсяг транзиту, тим вища вартість послуги. Таким чином, можна очікувати, що тариф буде істотно вищим за діючий. Але він встановлюватиметься вже виходячи із заявок на бронювання потужностей.
Якщо обсяги транзиту будуть невеликими, тариф буде невигідний покупцям і вони, можливо, скористаються іншими маршрутами. У Єврокомісії працюють над цим питанням. “Що стосується країн, які найбільше стурбовані (припиненням транзиту - ред.), йдеться в першу чергу про Австрію, Словаччину та Чехію, а також, певною мірою, про Італію… Це держави-члени, з якими ми найбільш тісно співпрацюємо з цього питання, і, як я вже сказав, енергетична платформа, сама комісар і наші експерти стежать за тим, щоб були доступні варіанти”, – заявив Макфі.
У минулі роки, коли транзит йшов активно за контрактом 2009 року, оплата за цю послугу приносила "Нафтогазу" до 3 млрд. доларів на рік. Зараз, за чинним п'ятирічним контрактом, при зниженні планових обсягів до 60 млрд кубометрів у 2020 році і до 40 млрд наступних, загальний дохід від транзиту міг бути до 7 млрд доларів.
Але в результаті сума виходить меншою, оскільки з 2022 року обсяг транзиту скоротився, за фактом 2023 року він становив до 15 млрд кубометрів. Причина скорочення – втрата контролю транзиту через ГВС “Сохранівка” навесні 2022 року.
Через скорочення транзиту Росія знизила рівень оплати послуги, незважаючи на те, що за контрактом діє умова “качай або плати”. Тобто “Газпром” має платити за транзит 40 млрд. кубометрів газу незалежно від фактичного обсягу його проходження через ГТС України.
У результаті "Газпром" заплатив за послугу у 2023 році лише близько 800 млн доларів, зазначає екс-глава ВДТСУ Сергій Макогон. Більшість цієї суми пішла на витрати на забезпечення послуги та ремонт обладнання ГТС. "Нафтогаз" звернувся до арбітражу для погашення недоплати.
При цьому прибуток "Газпрому" від продажу транзитного газу в рази більший. "У 2023 році "Газпром" міг заробити близько 6 мільярдів доларів на експорті 14,56 млрд кубометрів газу через Україну", - зазначив колишній директор ОГТСУ.
Він вважає, що до повного погашення Газпромом 1,4 млрд доларів заборгованості за транзит Україна взагалі не повинна розглядати можливість продовження транзиту після 2024 року, незалежно від того, хто бронюватиме потужності.
“Спочатку “Газпром” має сплатити 1,4 млрд доларів. Чекати на рішення у 2026 році, а потім ще витратити роки для отримання коштів – це занадто довго. Так і примусово отримати кошти буде не дуже просто, тому що "Газпром" уже майже не має активів у ЄС або інших адекватних юрисдикціях”, - заяви Макогон.
Якщо транзиту російського газу з 2025 року не буде, то ГТС продовжить працювати на транспортування газу внутрішнього видобутку до підземних газових сховищ. Про це РБК-України повідомили у ОГТСУ. Наразі завершується стрес-тест по роботі без транзиту. За словами міністра енергетики України Германа Галущенка, попередні результати – позитивні.
Крім того, потужності ГТС будуть задіяні для транспортування природного газу з Європи до ПСГ під час сезону накачування та у зворотному напрямку в осінньо-зимовий період.
"Минулого року з ЄС та Молдови в Україну надійшло понад 4,3 млрд кубометрів природного газу. Це більш ніж у два рази більше, ніж було транспортовано у 2022 році. Основні обсяги надійшли у режимі “митного складу” під час сезону закачування газу в підземні сховища”, - повідомили РБК-Україна в ОГТСУ.
Крім того, Україна буде залучена до ініціативи “Вертикальний коридор” (розширює Трансбалканський газопровід - ред.), який дозволить транспортувати природний газ із Греції до Молдови та до підземних сховищ в Україні.
“Минулого року через Трансбалканський газопровід було прокачано понад 550 млн. куб. м газу, основні обсяги надійшли на зберігання до українських ПСГ. Оцінка ринкового попиту, яка була спільно проведена операторами ГТС України, Румунії та Молдови, показала потребу у 20 млн. куб. м на добу для транспортування Трансбалканським маршрутом до українських підземних газових сховищ. Цей маршрут є стратегічно важливою ланкою, що з'єднує LNG-ринок Південної Європи зі Східною та Центральною Європою, а також з'єднується з українськими ПСГ”, - зазначили у ОГТСУ.
Україна розраховує і на активну участь у новому газовому хабі, що формується у південно-східній Європі. Там, зазначають у ОГТСУ, природного газу буде набагато більше, ніж потреба у ньому. “Це відбуватиметься через розвиток потужностей LNG-терміналів у Греції, розширення азербайджанського експорту та розвитку газовидобування в Румунії. За нашими оцінками, за три-п'ять років тут виникне щонайменше десять мільярдів кубів профіциту газу. Він може зайти в Україну, зберігатись до зими в газосховищах на заході країни та взимку транспортуватися на захід – до Словаччини, Австрії та інших країн Європи”, - повідомили в операторі.
***
Які саме функції виконуватиме ГТС України з 2025 року, стане зрозуміліше вже в другій половині року. Ймовірно, саме тоді почнуться предметні переговори імпортерів газу з ЄС, якщо вони таки не знайдуть альтернативних шляхів і захочуть продовжити його транзит із РФ через Україну. Але в будь-якому разі, навіть якщо транзиту не буде, списувати українську “трубу” на металобрухт не доведеться.