15 серпня православні християни відзначають Успіння Пресвятої Богородиці - одне з дванадцяти найбільших свят церковного року. Це свято, що символізує завершення земного шляху Діви Марії, знаменує перехід її душі до Царства Небесного. Згідно з народними віруваннями та церковними канонами, цей день має особливі заборони та прикмети, які варто знати.
РБК-Україна розповідає про історію свята, головні заборони дня, народні прикмети та традиції.
Свято Успіння присвячене мирному завершенню земного життя Божої Матері, яке в церковній традиції називається "успінням" або "засинанням".
За переказами, на час Успіння всі апостоли, які проповідували в різних країнах, були чудесним чином зібрані в Єрусалимі. Навіть апостол Фома, який запізнився, після прибуття виявив, що тіло Богородиці зникло з гробниці. Відкривши її, апостоли побачили лише запашні квіти. Це стало символом того, що Діва Марія була взята на Небо з душею і тілом.
Це свято є радісним, оскільки свідчить про перемогу над смертю та вічне життя.
Святу Успіння передує Успенський піст, який вважається найсуворішим після Великого. Сьогодні ж, у день свята, піст завершується.
На Успіння існує низка суворих заборон, які варто дотримуватися.
Не можна сваритися та лаятися. Особливо не варто з'ясовувати стосунки з рідними та близькими, адже в цей день це вважається великим гріхом.
Не варто працювати в полі, шити, вишивати або займатися іншою важкою фізичною роботою.
Не можна ходити босоніж по землі. За повір'ям, в цей день земля може бути проклята через сльози Богородиці, і ходіння босоніж може накликати хвороби.
Не варто відмовляти у допомозі нужденним. Сьогодні важливо бути щедрими, особливо щодо тих, хто просить.
У цей день наші предки не брали до рук гострі предмети. Навіть хліб ламали руками, а не різали ножем.
Також не бажано сьогодні стригтися. Особливо це стосується дівчат. Вважається, що стрижка в цей день може розгнівати Діву Марію.
У народі це свято пов'язували із завершенням жнив, тому в цей день було прийнято освячувати колоски нового врожаю, дякуючи Богородиці за щедрість.
Вважалося, що на Успіння починається молоде бабине літо, коли сонце стає особливо гарячим, наче готується до зимового сну.
На свято Успіння Пресвятої Богородиці християни традиційно відвідують церкву. Цього дня в храмах освячують насіння та колоски пшениці з нового врожаю. У церкві віряни також ставлять свічки за здоров’я рідних і близьких, особливо дітей, та моляться за їхнє благополуччя.
Успенський піст, що передував святу, завершується, тож накривають святкові столи з освяченим хлібом зі свіжого борошна. Застілля часто супроводжується стравами з нового врожаю: пирогами з фруктами та овочами, варениками, медовими смаколиками.
Крім святкового обіду, на Успіння традиційно займаються заготівлею запасів на зиму. Цей день вважається особливо сприятливим для соління капусти, огірків, помідорів. Також багато хто збирає гриби та горіхи.
Сни, побачені в ніч на Успіння, здавна вважалися віщими. Люди вірять, що вони можуть мати особливе значення та передбачати майбутні події, тому ставляться до них з особливою увагою.
Сьогодні іменини святкують: Степан, Василь, Іван, Микола, Марія, Петро, Тимофій, Федір, Яків.
Богородице Діво‚ радуйся, Благодатна Маріє, Господь з Тобою. Благословенна Ти в жонах‚ і благословен плiд утpoби Твоєї, бо Ти поpодила Спаса душ наших. Амінь.
Вас також може зацікавити:
При написанні матеріалу використовувалася інформація з офіційного сайту ПЦУ.