Росія атакує порти, а ЄС блокує експорт. Як Україна шукає шляхи для вивезення зерна

Росія не припиняє спроб знищити портову інфраструктуру України, щоб зупинити експорт аграрної продукції. Водночас сухопутний маршрут через ЄС майже простоює через дорогу логістику, а в сусідніх з Україною країнах Європи діє ембарго на імпорт українського зерна. Докладніше, - нижче у матеріалі РБК-Україна.

Україна має серйозні проблеми з аграрним експортом. Є великий ризик, що, отримавши добрий урожай зернових та іншої с/г продукції, країна банально не зможе його продати у необхідних обсягах.

Проблема у маршрутах, якими аграрії вивозять свою продукцію за кордон. "Зерновий коридор" за участю РФ не працює з середини літа, порти Дунаю, які в рази збільшили перевалку цього року, під атаками росіян, а в ЄС вирішили далі блокувати український с/г експорт.

"Прогноз щодо врожаю довелося кілька разів змінювати. Але з того, що аграрії планували продати на експорт, поки ми можемо вивезти до 45%. Це означає, що бізнес не матиме грошей для наступної посівної кампанії і на закупівлю всього необхідного: посівного матеріалу, добрив, пального і т.д.", - розповів РБК-Україна один із чиновників, знайомий із ситуацією з експортом зерна.

За даними Нацбанку, втрати від заборони експорту до сусідніх країн, якщо вони збережуться до кінця року, становитимуть до 600 млн доларів. При цьому в НБУ наголосили, що українським постачальникам нібито вдалося знайти альтернативні ринки збуту і вони зможуть їх використати, якщо з 15 вересня заборона не буде знята.

Однак, за останньою інформацією, підстав очікувати на зняття заборони на імпорт українських товарів сусідніми країнами, насамперед Польщею, та відновлення роботи колишнього "зернового коридору", практично немає.

Прем'єр Польщі Матеуш Моравецький уже заявив, що заборона буде продовжена. Переговори ж про відновлення "зернового коридору" зайшли в глухий кут, і, за інформацією РБК-Україна, Київ уже не розглядає цей варіант як перспективний. Принаймні у тому вигляді, в якому угода діяла до середини липня.

Порти - ціль росіян

Проблеми з експортом зерна виникли від початку активних бойових дій з боку Росії. Його постачання через Чорне та Азовське моря було практично припинено у лютому минулого року. Порти Маріуполя, Скадовська, Бердянська та Херсона перейшли під контроль загарбників, і у травні минулого року були закриті наказом Мінінфраструктури.

Україна втратила майже 90% експорту сільгосппродукції, що йшов морським шляхом. Як наслідок у світі виник дефіцит зерна. Ціни на нього піднялися на 30%, країни, що розвиваються, особливо Північної Африки та Близького Сходу, зіткнулися з загрозою голоду. В ООН назвали ситуація "катастрофічною" і закликали якнайшвидше знайти шляхи вирішення проблеми.

У липні 2022 року Україна та Росія підписали з ООН зернову угоду, яка дозволила тимчасово відновити експорт - на той період в Україні накопичилося для вивезення понад 20 млн тонн зерна.

"Зерновий коридор" працював із перебоями, оскільки буквально з перших днів блокувався російською стороною. Україна тим часом збільшила експорт зерна до країн Європи суходолом і задіяла потужності українських портів на Дунаї.

Розуміючи, що дунайські порти частково стали вирішенням проблеми для України, росіяни з кінця літа цього року почали буквально знищувати їх. Інфраструктура місцевих портів стала багаторазовою ціллю російських безпілотників, уламки яких знаходили навіть на території Румунії.

Економічні втрати України від блокади експорту - важлива для росіян мета, але не єдина. У Кремлі, намагаючись знищити ключовий зараз для українських аграріїв річковий маршрут, по суті, хочуть створити умови, коли Україна буде змушена возити зерно лише морем. І в такому разі Київ, ООН та західні партнери України, за логікою росіян, мають стати більш зговірливими у питанні "зернового коридору", і прийняти умови РФ для його відновлення.

Москва вже намагалася виторгувати відміну санкцій у відповідь на відкриття доступу українського зерна на світовий ринок. У березні 2023 року РФ погодилася продовжити угоду на 60 днів, проте заявила, що надалі експорт залежатиме від того, наскільки буде виконано її вимоги.

РФ, зокрема, добивалася збільшення експорту своєї сільгосппродукції, скасування санкцій проти Россільгоспбанку, поновлення роботи аміакопроводу "Тольятті-Одеса". Відомо також про бажання Кремля домогтися відміни частини санкцій, які стосуються обмежень на постачання російської нафти до третіх країн через порти ЄС.

Умови Росії обговорювалися на рівні керівництва ООН, але не дали результатів. У середині липня РФ заявила про вихід із “зернового коридору”. З того часу, за інформацією РБК-Україна, якихось предметних пропозицій щодо продовження угоди Україна від ООН чи інших посередників не отримувала.

У серпні було відкрито альтернативний шлях для експорту, без участі РФ. Він проходить у суверенних водах України, Болгарії, Румунії та Туреччини. Цим маршрутом уже пройшло кілька суден і Україна покладає на нього великі надії. По суті, він може замінити "зернову ініціативу", що провалилася, особливо в поєднанні із збільшеним експортом зерна по суші. Обсяги поставок по ньому будуть дещо меншими, ніж за старим "коридором", але вони стануть більш гарантованими, оскільки там не буде Росії. Зараз поставки зерна суходолом відносно невеликі через високу вартість логістики.

Турецька сторона поки що вивчає перспективу нового маршруту. “Пропозиція про роботу ("зернового коридору" – ред.) без Росії передано турецькій стороні. Поки що немає остаточного підтвердження. Але оскільки кораблі (із зерном – ред.) вже йдуть територіальними водами Румунії, Болгарії, а також Туреччини і проходять без обмежень. Це насправді раціональний шлях", - заявив посол України в Туреччині Василь Боднар 7 вересня.

На сьогоднішній день, за інформацією РБК-Україна, остаточної відповіді Анкари ще немає. Але Україна сподівається на позитивний результат, оскільки Туреччині вигідно брати участь у транзиті українського зерна, а переговори Реджепа Ердогана з Путіним щодо продовження колишньої “зернової ініціативи” на початку вересня не дали результату.

Щодо портів Дунаю, вони все ще будуть задіяні, але, очевидно, не в тих обсягах, як до атак останніх тижнів. У Європі є готовність працювати і з цим маршрутом. Наприкінці серпня хорватська сторона підтвердила бажання надавати порти Дунаю та Адріатичного моря для транспортування українського зерна.

“Українське зерно вже пішло на експорт із хорватських портів. Цей торговий шлях хоч і нішевий, але вже популярний. Ми готові його розвивати, розширюючи можливості транспортного коридору”, - заявила віце-прем'єр-міністр Юлія Свириденко. Деталі транзиту обговорюються і з румунською стороною.

Торгові обмеження із сусідами продовжаться

Наслідком збільшення постачання українського зерна наземним транспортом стали торгові обмеження сусідніх з Україною країн Європи – Польщі, Болгарії, Угорщини, Румунії та Словаччини.

Першою про необхідність заборони імпорту товарів з України заговорила Польща навесні цього року. Варшава 15 квітня на 5 місяців запровадила ембарго на українську пшеницю, кукурудзу та олійні культури. Слідом за нею такі ж обмеження запровадили Болгарія, Угорщина, Румунія та Словаччина.

Причина в тому, що через збільшення транзиту частина українських товарів осідала на внутрішніх ринках цих країн, що призводило до зниження цін місцевих виробників. Це, своєю чергою, вело до збитків фермерів тих країн. Почасти обмеження з боку Польщі, які були узгоджені з Єврокомісією, були застосовані з політичних міркувань – для отримання більшої підтримки правлячої партії на виборах, що відбудуться у середині жовтня, заявляли ще у квітні минулого року у Мінагро України.

Але причина не лише політична. Після збільшення потоку транзитного зерна виявилося, що інфраструктура Польщі не може впоратися з перевалкою його на експорт. Через збільшення транзиту виявилися проблеми щодо узгодженості роботи митниць обох країн по обміну даними.

Крім того, треба враховувати і фактор польських бізнесменів, які тримали зерно у сховищах в очікуванні підвищення цін. Але ціни не зросли, а запаси зерна залишалися чималими. До того ж додалося зерно з України, яке осіло у Польщі через проблеми з перевалкою.

"Я думаю, що насправді тут мова більше про те, що є зловживання несумлінних бізнесменів, у тому числі і на території Польщі, які іноді за безцінь купують (зерно, - ред.) і викидають на ринок Польщі", - заявив заступник міністра закордонних справ Анатолій Точинський.

За словами торгпреда України Тараса Качки, польські фермери просто “забивали” сховища зерном та хотіли продати його після підвищення ціни.

"Поляки не хочуть визнати, що фермери мріяли, що ціни будуть такі ж величезні, як у 2022 році", - заявив Качка. Ціна на зерно, на його думку, зараз “просідає” через великі запаси на складах та постачання нового врожаю, якість якого гірша через дощі.

“Але завзятість Польщі щодо пошуку аргументів, щоб продовжити заборону, спотворює можливість продовжувати дискусію. Щоб не говорили наші польські колеги – вони мають багато аргументів, які штучно підведені під необхідність заборони”, - сказав Качка.

Він зазначив, що навіть після заборони українських товарів ціни на ринку Польщі не змінилися. “Якщо ви запровадили заборону, а проблема не зникла, значить проблема не в українському товарі. Проблема не пов'язана з комерцією”, - зазначив торгпред України. Насправді шкоди від українських товарів на польський ринок взагалі немає, переконаний Качка.

Варшава вже заявила, що незалежно від позиції Єврокомісії, заборона експорту української продукції буде продовжена після 15 вересня. До того ж вона хоче розширити список товарів – під ембарго можуть потрапити заморожена полуниця та малина.

Міністр сільського господарства Угорщини повідомив, що Будапешт домовився про ембарго українського зерна з Румунією, Словаччиною та Болгарією. Але 14 вересня стало відомо, що Болгарія переоцінила вплив українського експорту на внутрішній ринок та вирішила не продовжувати заборону, оскільки шкоди не виявила. Румунія заявила лише про плани збільшити транзит українського зерна.

Якщо ембарго буде продовжено, ЄС може субсидувати транзит українського зерна до портів Балтії на рівні 30 євро за тонну. "Ці гроші - сума в 600 млн євро - надійдуть з бюджету ЄС. Умовою їх виділення стане зобов'язання України знайти отримувача своїх товарів у третіх країнах", - заявив єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський.

Незважаючи на те, що введена заборона порушує угоду про вільну торгівлю з ЄС, Україна все-таки не вдалася до заходів у відповідь. "Зараз не час для торговельних воєн", - сказав РБК-Україна один із чиновників економічного блоку уряду.

Уряд не хоче загострювати відносини з Польщею, яка надає потужну підтримку Україні у війні. “Тут є дуже важливий політичний контекст, тому що Польща – це дружня країна, яка є найближчим партнером та союзником України”, - заявив віце-прем'єр-міністр Ольга Стефанишина. Але при цьому втягування українського аграрного сектору в політичний процес у Польщі, при тому, що Україна перебуває у стані війни – це “дуже сумна історія у цих економічних, політичних та військових умовах”, зазначила вона.

Єдиним заходом у відповідь з боку України може стати звернення до Світової організації торгівлі з приводу компенсації збитків за порушення норм Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Цей крок пообіцяли зробити в уряді, якщо ембарго з боку сусідніх країн буде продовжено після 15 вересня.